Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
31 results
Search Results
Item Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних операцій із застосуванням ендоскопічних технологій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: порівняльне оцінювання безпосередніх і віддалених результатів лапароскопічного лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнток з гінекологічною патологією. Матеріали та методи. Було проведено порівняльне дослідження найближчих результатів після повторних лапароскопій і релапаротомій у пацієнток гінекологічного профілю з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями, у ході якого були виділені дві клінічні групи хворих. До І групи (основної) увійшли 62 (50,82%) пацієнтки з ранніми післяопераційними ускладненнями, яким виконували відеоендоскопічні втручання. До ІІ групи (контрольної) увійшли 60 (49,18%) пацієнток, яким виконані традиційні «відкриті» лапаротомії. Критерії перебігу раннього післяопераційного періоду вибирали традиційно. При цьому ураховували, що після виконаних повторних втручань пацієнткам як основної, так і контрольної групи була проведена аналогічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію ос- новного симптомокомплексу захворювання. Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, і статистично зіставними. Віддалені результати вивчені у 28 (45,1%) пацієнток основної групи і 21 (35%) жінки з групи порівняння у терміни від одного до п’яти років після гінекологічного втручання. Результати. У пацієнток групи контролю больовий синдром статистично достовірно зберігався довше і вимагав призначення знебо- лювальних препаратів у середньому на 2 доби більше. Використання лапароскопії у лікуванні післяопераційних ускладнень найчастіше (51,7%) дозволяло відмовитися від аналгетиків, а нестероїдні протизапальні засоби застосовували на вимогу тільки у перші 2–3 дні. Тривалість стаціонарного лікування хворих І групи з післяопераційними інтраабдомінальними гінекологічними ускладненнями стано- вила у середньому 10±2,5 доби проти 16±2,9 – у ІІ групі (контрольній) (р>0,05). Тривалість стаціонарного лікування після відкритих операцій була більше у середньому на 6±1,9 доби (р>0,05). Оцінювання віддалених результатів проводили за трибальною системою (результат хороший, задовільний, незадовільний) на підставі да- них клініко-інструментального обстеження. Хороші віддалені результати констатовано у 13 (46,4%) пацієнток основної групи й у 6 (28,5%) – з групи контролю. Задовільні результати у І групі зареєстровано у 13 (46,4%) хворих, у ІІ групі – у 13, що становило 61,9%. У 2 пацієнток результати визнані незадовільними після релапароскопічних маніпуляцій (7,2%) і у 2 (9,5%) – після релапаротомії. Одна пацієнтка у зв’язку з частим рецидивним болем переймоподібного характеру прооперована у плановому порядку (розсічені очеревинні спайки). Заключення. У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів опера- тивних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза.Item Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Вдовиченко, Ю.П.; Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: аналіз результатів повторних лапароскопій у пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 42 пацієнтки (середній вік – 46±11,3 року), у яких післяопераційні абдомінальні ускладнення після хірургічного втручання з приводу різних гінекологічних захворювань потребували повторних операцій. Залежно від способу повторного втручання пацієнтки розподілені на дві групи: основну (n=20) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень використовували тільки лапароскопію; контрольну (n=22) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії. У 8 пацієнток контрольної групи відразу виконано релапаротомію. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, та статистично зіставними. Результати. У ході дослідження проаналізовані результати повторних лапароскопій у 34 пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревне післяопераційне ускладнення. У всіх пацієнток основної групи (47,6%) лапароскопія виявилась єдиним і кінцевим методом лікування післяопераційних ускладнень, при цьому у 7 жінок використовували повторні релапароскопії від 2 до 4 разів, а у 13 – лапароскопію проведено однократно. У групі контролю (52,3%) 10 пацієнткам у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії, у 4 пацієнток можливості операційної бригади і лапароскопічної техніки дозволили виконати деякі елементи операції і завершити її мінілапаротомічним доступом, а у 8 пацієнток відразу виконано релапаротомію. У структурі ранніх абдомінальних ускладнень превалюють перитоніт і внутрішньочеревні кровотечі. Застосування відеолапароскопічної методики дозволило у 28,6% хворих з розлитим перитонітом успішно ліквідувати розвинене ускладнення, усунути його джерело і провести санацію черевної порожнини. Лапароскопічний гемостаз успішно виконано у 7 пацієнток. Порівняно зі стандартною, використання відеоендоскопічної методики дозволило покращити показники діагностичної цінності: збільшити в 1,07 разу рівень чутливості, в 1,39 разу – специфічності і в 1,11 разу – точності діагностики. Заключення. Загалом у ранній післяопераційний період з приводу підозрюваних ускладнень виконано 47 релапароскопій, що пояснюється проведенням програмованих санацій черевної порожнини і застосуванням динамічної лапароскопії для контролю перебігу внутрішньочеревного ускладнення. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу було запропоновано загальні показання і протипоказання до проведення релапароскопій у ранній післяопераційний період з метою діагностики і лікування післяопераційних ускладнень. Обґрунтовуючи кожний з пунктів, автори керувались реальними можливостями методів у загальній клінічній практиці, які у низці випадків поступаються за своєю ефективністю релапаротомії.Item Переваги використання мультимедійних технологій під час читання лекцій на 4-5 курсах при викладанні предмета «Акушерство та гінекологія»(Сумський державний університет, 2017) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Сухарєв, Анатолій Борисович; Сухарев, Анатолий Борисович; Sukhariev, Anatolii BorysovychМультимедійні технології є сучасним інструментом, який допомагає викладачеві підвищити рівень знання слухачів. Надаючи різноманітні виразні засоби для відображення учбової інформації у поєднанні з інтерактивністю, мультимедійні технології забезпечують якісно новий рівень навчання. Переваги мультимедійних технологій як засобів навчання дають можливість поєднання логічного та образного способів засвоєння інформації; забезпечують активізацію освітнього процесу за рахунок посилення наочності та інтерактивну взаємодію. Умови відкритого навчання, що створюються мультимедійним інформаційним середовищем, сприяють розвитку мислення, тих хто навчається, орієнтують їх на пошук очевидних і неочевидних системних зв’язків і біологічних закономірностей.Item Репродуктивне здоров'я жінок з доброякісною патологією матки(Сумський державний університет, 2013) Кузьоменська, Марина Леонідівна; Куземенская, Марина Леонидовна; Kuzomenska, Maryna Leonidivna; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Сміян, Світлана Анатоліївна; Смиян, Светлана Анатольевна; Smiian, Svitlana Anatoliivna; Сумцов, Георгій Олексійович; Сумцов, Георгий Алексеевич; Sumtsov, Heorhii OleksiiovychНа сучасному етапі проблема порушень репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки є однією з основних проблем сучасної гінекології і акушерства. Частота порушень репродуктивної функції залишається досить високою, не дивлячись на значне число наукових досліджень в даному напрямі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32941Item Сексуальне здоров'я подружніх пар у Сумській популяції(Видавництво СумДУ, 2002) Жерновая, Яна Семенівна; Жерновая, Яна Семеновна; Zhernovaia, Yana Semenivna; Семенюк, Лариса Леонідівна; Семенюк, Лариса Леонидовна; Semeniuk, Larysa Leonidivna; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr IvanovychItem Вплив аномальної плацентації на перебіг гестаційного періоду(Видавництво СумДУ, 2011) Шевченко, Тетяна Володимирівна; Яценко, Т.В.; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Шевченко, Татьяна Владимировна; Shevchenko, Tetiana VolodymyrivnaАномальне розташування плаценти є одною із головних причин ускладненого перебігу гестаційного періоду. Низька плацентація (Placenta previa) зустрічається в у 0,3 – 0,5% вагітних. Ризик її розвитку зростає у 3-5 разів після кесарського розтину, і коррелює з числом пологів, при яких використане це оперативне втручання. У зв'язку з тим, що частота використання кесарського розтину має тенденцію до зростання , простежується збільшення випадків аномальної плацентації і ріст частоти ускладнень гестаційного періоду. Метою дослідження є вивчення частоти розвитку аномальної плацентації у вагітних та виявлення чинників, які впливають на її виникнення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14981Item Реабілітація та репродуктивний прогноз юних першороділь, розроджених шляхом кесарева розтину(Видавництво СумДУ, 2011) Іконописцева, Наталія Анатоліївна; Иконописцева, Наталия Анатольевна; Ikonopystseva, Nataliia Anatoliivna; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Болотна, М.А.Item Бактеріальний вагіноз(Видавництво СумДУ, 2011) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Кириленко, М.М.Item Характеристика мікробіоценозу піхви у жінок на фоні прийому КОК(Видавництво СумДУ, 2011) Івахнюк, Юрій Петрович; Ивахнюк, Юрий Петрович; Ivakhniuk, Yurii Petrovych; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr IvanovychItem Імунологічні та мікробіологічні показники піхви у жінок на фоні прийому КОК(Видавництво СумДУ, 2011) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Івахнюк, Юрій Петрович; Ивахнюк, Юрий Петрович; Ivakhniuk, Yurii Petrovych