Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
39 results
Search Results
Item Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних операцій із застосуванням ендоскопічних технологій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: порівняльне оцінювання безпосередніх і віддалених результатів лапароскопічного лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнток з гінекологічною патологією. Матеріали та методи. Було проведено порівняльне дослідження найближчих результатів після повторних лапароскопій і релапаротомій у пацієнток гінекологічного профілю з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями, у ході якого були виділені дві клінічні групи хворих. До І групи (основної) увійшли 62 (50,82%) пацієнтки з ранніми післяопераційними ускладненнями, яким виконували відеоендоскопічні втручання. До ІІ групи (контрольної) увійшли 60 (49,18%) пацієнток, яким виконані традиційні «відкриті» лапаротомії. Критерії перебігу раннього післяопераційного періоду вибирали традиційно. При цьому ураховували, що після виконаних повторних втручань пацієнткам як основної, так і контрольної групи була проведена аналогічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію ос- новного симптомокомплексу захворювання. Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, і статистично зіставними. Віддалені результати вивчені у 28 (45,1%) пацієнток основної групи і 21 (35%) жінки з групи порівняння у терміни від одного до п’яти років після гінекологічного втручання. Результати. У пацієнток групи контролю больовий синдром статистично достовірно зберігався довше і вимагав призначення знебо- лювальних препаратів у середньому на 2 доби більше. Використання лапароскопії у лікуванні післяопераційних ускладнень найчастіше (51,7%) дозволяло відмовитися від аналгетиків, а нестероїдні протизапальні засоби застосовували на вимогу тільки у перші 2–3 дні. Тривалість стаціонарного лікування хворих І групи з післяопераційними інтраабдомінальними гінекологічними ускладненнями стано- вила у середньому 10±2,5 доби проти 16±2,9 – у ІІ групі (контрольній) (р>0,05). Тривалість стаціонарного лікування після відкритих операцій була більше у середньому на 6±1,9 доби (р>0,05). Оцінювання віддалених результатів проводили за трибальною системою (результат хороший, задовільний, незадовільний) на підставі да- них клініко-інструментального обстеження. Хороші віддалені результати констатовано у 13 (46,4%) пацієнток основної групи й у 6 (28,5%) – з групи контролю. Задовільні результати у І групі зареєстровано у 13 (46,4%) хворих, у ІІ групі – у 13, що становило 61,9%. У 2 пацієнток результати визнані незадовільними після релапароскопічних маніпуляцій (7,2%) і у 2 (9,5%) – після релапаротомії. Одна пацієнтка у зв’язку з частим рецидивним болем переймоподібного характеру прооперована у плановому порядку (розсічені очеревинні спайки). Заключення. У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів опера- тивних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза.Item Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Вдовиченко, Ю.П.; Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: аналіз результатів повторних лапароскопій у пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 42 пацієнтки (середній вік – 46±11,3 року), у яких післяопераційні абдомінальні ускладнення після хірургічного втручання з приводу різних гінекологічних захворювань потребували повторних операцій. Залежно від способу повторного втручання пацієнтки розподілені на дві групи: основну (n=20) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень використовували тільки лапароскопію; контрольну (n=22) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії. У 8 пацієнток контрольної групи відразу виконано релапаротомію. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, та статистично зіставними. Результати. У ході дослідження проаналізовані результати повторних лапароскопій у 34 пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревне післяопераційне ускладнення. У всіх пацієнток основної групи (47,6%) лапароскопія виявилась єдиним і кінцевим методом лікування післяопераційних ускладнень, при цьому у 7 жінок використовували повторні релапароскопії від 2 до 4 разів, а у 13 – лапароскопію проведено однократно. У групі контролю (52,3%) 10 пацієнткам у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії, у 4 пацієнток можливості операційної бригади і лапароскопічної техніки дозволили виконати деякі елементи операції і завершити її мінілапаротомічним доступом, а у 8 пацієнток відразу виконано релапаротомію. У структурі ранніх абдомінальних ускладнень превалюють перитоніт і внутрішньочеревні кровотечі. Застосування відеолапароскопічної методики дозволило у 28,6% хворих з розлитим перитонітом успішно ліквідувати розвинене ускладнення, усунути його джерело і провести санацію черевної порожнини. Лапароскопічний гемостаз успішно виконано у 7 пацієнток. Порівняно зі стандартною, використання відеоендоскопічної методики дозволило покращити показники діагностичної цінності: збільшити в 1,07 разу рівень чутливості, в 1,39 разу – специфічності і в 1,11 разу – точності діагностики. Заключення. Загалом у ранній післяопераційний період з приводу підозрюваних ускладнень виконано 47 релапароскопій, що пояснюється проведенням програмованих санацій черевної порожнини і застосуванням динамічної лапароскопії для контролю перебігу внутрішньочеревного ускладнення. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу було запропоновано загальні показання і протипоказання до проведення релапароскопій у ранній післяопераційний період з метою діагностики і лікування післяопераційних ускладнень. Обґрунтовуючи кожний з пунктів, автори керувались реальними можливостями методів у загальній клінічній практиці, які у низці випадків поступаються за своєю ефективністю релапаротомії.Item Clinical and pathogenetic causes of developing complications in multiple pregnancy(Івано-Франківський національний медичний університет, 2020) Нікітіна, Ірина Миколаївна; Nikitina, Iryna Mykolaivna; Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Бабар, Тетяна Володимирівна; Babar, Tetiana Volodymyrivna; Калашник, Наталія Володимирівна; Kalashnyk, Nataliia Volodymyrivna; Іконописцева, Наталія Анатоліївна; Ikonopystseva, Nataliia Anatoliivna; Бойко, Алеся Валеріївна; Boiko, Alesia Valeriivna; Bolotna, M.To assess the role of the placental growth factor in the development of gestational complications during multiple pregnancy, there was conducted a study of this indicator in serum of 320 pregnant women with multiple pregnancy in the first trimester and 40 pregnant women with singleton pregnancy (the control group). The objective of the research was to study the effect of placental growth factors on the gestational process in multiple pregnancy. Materials and Methods. There was conducted a prospective study of pregnancy and childbirth in 320 females with multiple pregnancy (the main group) and 40 healthy women with singleton pregnancy. The level of serum placental growth factor was determined by enzyme-linked immunosorbent assay using monoclonal antibodies in the first trimester of pregnancy. The indicators of the hemostasis system (vascular, platelet and coagulation components) were evaluated according to generally accepted methods. Doppler ultrasound of the placental and fetal blood flow was performed in the uterine arteries, the umbilical artery and vein, the fetal middle cerebral artery. Results. Women with multiple pregnancy were at high risk of developing gestational complications such as preterm deliveries (67.8%, p < 0.01), placental dysfunction, pre-eclampsia (17.5%, p < 0.05). The disorders of the vascular platelet and coagulation hemostasis in the first trimester of pregnancy were the main risk factors for early termination of pregnancy. Low level of serum placental growth factor in pregnant women with multiple pregnancy in case of preterm delivery, placental dysfunction and pre-eclampsia (111.23 ± 8.4, 203.24 ± 6.4 and 305.86 ± 7.4 pg/ml), in comparison with the corresponding indicators in singleton pregnancy (418.2 ± 10.4 pg/ml), was proven to be a prognostic marker for the development of gestational complications. Conclusions. Timely correction of gestational complications in multiple pregnancy with micronized progesterone, low molecular weight heparins, angio-protective agents allowed us to prolong pregnancy with monochorionic placentation type for 3.2 weeks (up to 34.2 ± 2.4 weeks) and provide full-time delivery of dichorionic twin pregnancy.Item Переваги використання мультимедійних технологій під час читання лекцій на 4-5 курсах при викладанні предмета «Акушерство та гінекологія»(Сумський державний університет, 2017) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Сухарєв, Анатолій Борисович; Сухарев, Анатолий Борисович; Sukhariev, Anatolii BorysovychМультимедійні технології є сучасним інструментом, який допомагає викладачеві підвищити рівень знання слухачів. Надаючи різноманітні виразні засоби для відображення учбової інформації у поєднанні з інтерактивністю, мультимедійні технології забезпечують якісно новий рівень навчання. Переваги мультимедійних технологій як засобів навчання дають можливість поєднання логічного та образного способів засвоєння інформації; забезпечують активізацію освітнього процесу за рахунок посилення наочності та інтерактивну взаємодію. Умови відкритого навчання, що створюються мультимедійним інформаційним середовищем, сприяють розвитку мислення, тих хто навчається, орієнтують їх на пошук очевидних і неочевидних системних зв’язків і біологічних закономірностей.Item Ultrasound criteria of the cervix uteri in the diagnosis of preterm labor in multiple pregnancies(Sumy State University, 2015) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Нікітіна, Ірина Миколаївна; Никитина, Ирина Николаевна; Nikitina, Iryna Mykolaivna; Kopytsa, T.V.The aim of our work was to study the characteristics of the dynamics of the cervix in the progression of pregnancy and detect ultrasonic kryterii risk of preterm birth in women with twins.Item Совершенствование диагностики и родоразрешение при патологии пуповины плода(Сумский государственный университет, 2013) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Іконописцева, Наталія Анатоліївна; Иконописцева, Наталия Анатольевна; Ikonopystseva, Nataliia Anatoliivna; Закорко, И.С.Одной из главных проблем современного акушерства является снижение перинатальной заболеваемости и смертности. Патология пуповины в 21-65% случаев является непосредственной причиной мертворождаемости, ранней детской смертности и заболеваемости новорожденных. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32947Item Репродуктивне здоров'я жінок з доброякісною патологією матки(Сумський державний університет, 2013) Кузьоменська, Марина Леонідівна; Куземенская, Марина Леонидовна; Kuzomenska, Maryna Leonidivna; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Сміян, Світлана Анатоліївна; Смиян, Светлана Анатольевна; Smiian, Svitlana Anatoliivna; Сумцов, Георгій Олексійович; Сумцов, Георгий Алексеевич; Sumtsov, Heorhii OleksiiovychНа сучасному етапі проблема порушень репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки є однією з основних проблем сучасної гінекології і акушерства. Частота порушень репродуктивної функції залишається досить високою, не дивлячись на значне число наукових досліджень в даному напрямі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32941Item Современные аспекты лечения перитонита после кесарева сечения и эффективная антибиотикотерапия(Издательство СумГУ, 2012) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Ежова, А.В.Item Сексуальне здоров'я подружніх пар у Сумській популяції(Видавництво СумДУ, 2002) Жерновая, Яна Семенівна; Жерновая, Яна Семеновна; Zhernovaia, Yana Semenivna; Семенюк, Лариса Леонідівна; Семенюк, Лариса Леонидовна; Semeniuk, Larysa Leonidivna; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr IvanovychItem Вплив аномальної плацентації на перебіг гестаційного періоду(Видавництво СумДУ, 2011) Шевченко, Тетяна Володимирівна; Яценко, Т.В.; Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Шевченко, Татьяна Владимировна; Shevchenko, Tetiana VolodymyrivnaАномальне розташування плаценти є одною із головних причин ускладненого перебігу гестаційного періоду. Низька плацентація (Placenta previa) зустрічається в у 0,3 – 0,5% вагітних. Ризик її розвитку зростає у 3-5 разів після кесарського розтину, і коррелює з числом пологів, при яких використане це оперативне втручання. У зв'язку з тим, що частота використання кесарського розтину має тенденцію до зростання , простежується збільшення випадків аномальної плацентації і ріст частоти ускладнень гестаційного періоду. Метою дослідження є вивчення частоти розвитку аномальної плацентації у вагітних та виявлення чинників, які впливають на її виникнення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14981