Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Використання нечіткої логіки для оцінки здоров’я економіки України(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaДосягнення стану здорової економіки є базисом для стабільного економічного зростання та буфером для мінімізації негативного впливу зовнішніх ризиків. У статті застосовані два підходи для оцінювання здоров’я економіки: підхід за Маастрихтськими критеріями та підхід К. Колінз. З використанням методу нечіткої логіки, який реалізовано в пакеті прикладних програм MATLAB, проведено оцінку здоров’я економіки України і окремих країн ЄС у 2003-2020 рр. В результаті отримано, що економіка України протягом періоду дослідження характеризується як «хвора», хоча і не зазнала катастрофічного стану. У зв’язку з цим економічні втрати у випадку продовження коронакризи (втрати ВВП; втрати непрацездатності та витрати на лікування; втрати внаслідок непрацездатності із-за захворювання, яке триває від 3 тижнів і більше; втрати економіки від карантинних обмежень) можуть набути значних масштабів та спровокувати різке погіршення стану економіки.Item Управління фінансами, орієнтоване на результат, як підхід до синергії інструментів державної політики(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna ValeriivnaУ статті узагальнюється міжнародна практика застосування підходів до управління державними фінансами, орієнтованого на результат. Проведена класифікація моделей управління державними фінансами, орієнтованого на результат, за ознаками виду стратегії реформування державного сектору; традицій застосування моделей управління фінансами; та умов інтегрування елементів орієнтованості на результат. Досліджена міжнародна практика впровадження управління державними фінансами, орієнтованого на результат, на прикладі Франції, США, Великобританії та Австралії. Спільними для всіх моделей управління фінансами, орієнтованого на результат, є такі позитивні ефекти: підвищення управлінської гнучкості, автономії державних організацій, а також фінансової гнучкості у досягненні поставлених цілей фінансової політики.Item Environmental quality as a factor of influence on mortality from СOVID-19(Kazakhstan, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaАнотація. Важливо оцінити деструктивні фактори, що впливають на смертність хворих з COVID-19. Цей аналіз може знадобитися для формування дорожньої карти, щоб уряди зосередилися на запобіганні та зменшення наслідків COVID-19. Дослідження спрямоване на аналіз факторів, що впливають на спричинену смертність за COVID-19 на основі даних із країн світу та національних рівнів. Серед таких факторів, висвітлено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: а порівняльний аналіз – при встановленні середнього рівня показників для груп країн залежно від індекс людського розвитку ІЛР, а також для критичних показників, що характеризують рівень довкілля «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – економічно обґрунтовані результати аналізу середні рівень показників для груп країн залежно від індексу людського розвитку ІЛР, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичних методів (співвідношень і метод середніх величин) – при оцінці впливу факторів на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в У статті проведено дослідження з аналізу факторів, що впливають на смертність від COVID-19. Показники які беруть участь в аналізі факторів, що впливають на смертність від COVID-19. У світі використовуються провідні показники для оцінки рівня життя та здоров'я населення позначені. Середні рівні показників для груп країн залежно від людського розвитку розраховується індекс HDI. Залежності цих показників та їх вплив на рівень смертності від COVID-19 є економічно обґрунтованими. У розрізі регіонів України проведено аналіз наслідків показники, що впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи деякі складові екологічного «навантаження». Проведено дослідження провідних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19, та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів у подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів, що впливають на смертність від COVID-19, яка передбачатиме різні сценарії деструктивних показників смертності від COVID-19 залежно від здійснення заходів по боротьбі з поширенням захворювання серед урядів країн. The Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі аналізу результатів опитування можуть формуватися уряди ефективні управлінські рішення щодо протидії поширенню COVID-19 на міжнародному та національному рівнях. Соціальні наслідки включають соціальні ефекти, які випливають з результатів цього аналізу через ефективні рішення урядів щодо охорони здоров'я. Ключові слова: оцінка, рівень економічного розвитку, смертність, екологія, COVID-19.Item Узгодження інструментів економічної політики в контексті зростаючих чинників вразливості(Видавнича група «Наукові перспективи», 2021) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid MykolaiovychУкраїні механізм вирішення потенційних конфліктів та міжвідомчого узгодження цілей економічної політики не є чітко визначеним. В умовах нестабільності зовнішнього середовища та виникнення непередбачуваних чинників вразливості (приклад – пандемія Covid-19) відсутність прозорого алгоритму міжвідомчої комунікації послаблює ефективність управлінських рішень та знижує швидкість регуляторного реагування. Метою статті є аналіз поточного стану узгодження інструментів економічної політики в Україні та формування пропозиції щодо удосконалення процедур міжвідомчої взаємодії і узгодження цілей державної економічної політики на основі досвіду провідних країн світу. Обґрунтовано, що наявна нормативна база в Україні не встановлює порядку визначення кола зацікавлених осіб при обговоренні рішень, а у випадку відсутності зауважень фактично використовується процедура «погодження за замовчуванням».Item Механізм синергетичної взаємодії інструментів економічної політики як драйвер стабілізації секторів економіки в контексті пандемії COVID-19(ТОВ «Коллаж-Принт», 2021) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Ободяк, Віктор Корнелійович; Ободяк, Виктор Корнелиевич; Obodiak, Viktor KorneliiovychУ монографії розглянуті питання теоретичних аспектів системи формування механізму вибору інструментів економічної політики за умов їх синергетичної взаємодії, поглиблення методичного інструментарію їх точного налаштування з урахуванням впливу екстернальних та інтернальних факторів вразливості, що загострюються внаслідок пандемії COVID-19. Розроблено програмний комплекс візуалізації результатів моделювання потенційної конфліктності управлінських рішень державних органів в умовах невизначеності. Визначено організаційні засади узгодження політик між державними органами в процесі прийняття управлінських рішень в умовах в умовах виключної невизначеності ситуації внаслідок пандемії COVID-19.Item Impact of transparency of public finances on the level of corruption in Ukraine(Centre of Sociological Research, 2019) Савченко, Тарас Григорович; Савченко, Тарас Григорьевич; Savchenko, Taras Hryhorovych; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Школьник, Інна Олександрівна; Школьник, Инна Александровна; Shkolnyk, Inna Oleksandrivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Mynenko, L.; Snagoshchenko, A.; Reva, V.; Podobriy, H.; Zykunov, D.; Sirobaba, D.; Tenitska, I.; Klochko, O.; Dukhno, J.Корупція в Україні значно перевищує середньоєвропейський рівень, що робить цю проблему однією з ключових перешкод для ефективної реформи соціально-економічних відносин для просування європейських цінностей та забезпечення сталого економічного зростання. На наш погляд, корупцію слід трактувати як складне явище, зміст якого визначається як економічними законами, так і суспільно-політичними процесами. Зважаючи на складність тлумачення корупції, інструменти боротьби з цим явищем можна розділити на дві великі групи. По-перше, прямі заходи репресій, які в основному стосуються сфери діяльності антикорупційних органів: Вищий антикорупційний суд України, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань боротьби з корупцією та Державне бюро розслідувань. По-друге, стратегічні комплексні профілактичні заходи. Ці заходи формують передумови для зміни думки учасників економічних відносин та запроваджують системні гарантії вчинення корупції. Одним із ключових інструментів другої групи є підвищення прозорості функціонування інститутів державних фінансів, а також забезпечення прозорості всіх складових державної економічної політики, опосередкованих рухом фінансових ресурсів. Ця монографія вивчає методологічні основи забезпечення прозорості державних фінансів в Україні; а також методологічні підходи щодо підвищення прозорості функціонування окремих суб'єктів (банківських груп, державних банків, небанківських фінансових посередників) та систем (протидія відмиванню незаконного доходу, кредитної інформації) у цій галузі.