Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Паспортизація археологічних об’єктів Сумської області в умовах воєнного стану(Сумський державний університет, 2025) Осадчий, Є.М.; Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychВже більше п’яти років Науково-дослідний центр історичного краєзнавства при кафедрі історії Сумського державного університету здійснює роботи з виготовлення актуальної пам’яткоохоронної документації на об’єкти та пам’ятки археології. За цей час було складено понад 30 облікових карток та паспортів на археологічні об’єкти Сумської області. Дослідженнями було охоплено майже всі райони Сумської області. Зараз роботи ведуться за зверненнями сільських та міських територіальних громад та обласного органу охорони. За цей час окреслилася низка проблем, які необхідно вирішувати при складанні актуальної облікової документації.Item Українці-мігранти у країнах Північної та Південної Америки: досвід самоорганізації (кінець XIX – початок XX ст.)(Сумський державний університет, 2023) Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychВ роботі наведені приклади самоорганізації українців-переселенців до країн Північної та Південної Америки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Всі вони свідчать про бажання українців зберегти власну ідентичність, передати своїм нащадкам пам’ять про їхню далеку батьківщину, традиції, мову.Item Українці – учасники національно-визвольної боротьби 1917-1921 роки в іноземних таборах для інтернованих(Сумський державний університет, 2024) Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychБувши інтернованими до спеціальних таборів, у 1919-1923 роках українці – учасники визвольної революції намагалися триматися там максимально згуртовано, об’єднуючись у різноманітні гуртки, організовуючи культурні та просвітні заходи, підтримуючи один одного в інший спосіб. Відносно високий освітній і культурний рівень дозволяв їм не тільки краще і швидше адаптуватися у новому соціокультурному середовищі на чужині, але й активно долучатися до життя української громади там, де вони перебували. Мешканці таборів суттєво і позитивно впливали на рівень політичної, культурної, освітньої, соціальної активності української громади, її національну свідомість. Переважна більшість цих людей пов’яжуть своє життя з чужиною, виїхавши згодом в інші європейські держави або за океан. Але при цьому вони, як правило, залишатимуться активними учасниками життя української громади на еміграції, сприяючи своєю діяльністю (культурно-просвітницькою, видавничою, меценатською тощо) збереженню її національної ідентичності.Item Проект Батуринського університету гетьмана Кирила Розумовського(Сумський державний університет, 2024) Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychУ XVIII ст. виник доволі потужний суспільний запит на університети світського характеру. Ініціатором першого проекту такого університету став останній український гетьман Кирило Григорович Розумовський.У роботі детально розглянуто проект Батуринського університету, зразком для якого мали бути університети Німеччини.Item Джерелознавчий потенціал Повного зібрання законів Російської імперії щодо вивчення історії Сумщини(Сумський державний університет, 2023) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychВивчення регіональної історії у форматі академічному фактично стало окремим відгалуженням у краєзнавчих дослідженнях. Обізнаність в особливостях історичного та культурного розвитку окремих регіонів України дозволить краще зрозуміти суспільно-політичні, соціально-економічні, державотворчі, етнокультурні процеси, що відбувалися на українських землях з найдавніших часів до сьогодення. Усвідомлення цих особливостей, безумовно, відіграє позитивну роль у процесі формування згуртованої української нації.Item Юридична освіта в Росії у XVIII столітті: апофеоз недолугості(Сумський державний університет, 2022) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychВ Російській імперії аж до другої половини XVIII століття була відсутня соціальна потреба в освіті взагалі. Відповідно, відсутня була і сама система народної освіти. Деякі дослідники намагалися навіть виправдовувати такий стан речей. Так, П. Пекарський вже у другій половині ХІХ століття стверджував, що суспільна просвіта у часи Петра І була надто обтяжливою для держави, а тому і непотрібною. Усвідомлення суспільної користі від освіти почало з’являтися у роки правління Катерини ІІ. У 1767-1771 роках питання про створення системи народної освіти піднімалося навіть під час роботи Комісії по складанню нового Уложення (кодифікації нормативних актів, прийнятих після Соборного Уложення 1649 року). Згодом в 60 імперії, хоча і повільно, але почала з’являтися мережа навчальних закладів різного рівня.Item До питання про політику історичної пам’яті в Україні після 1989 року(Сумський державний університет, 2022) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychОстанніми роками тема історичної пам’яті та історичної політики є надзвичайно популярною в Україні. Історіографія з цих питань є досить потужною. І це не дивно, оскільки держава з таким глибоким колоніальним (імперським та радянським) минулим, якою є Україна, потребує комплексного історичного факт-чекінгу. У цій невеликій розвідці ми зробимо невеликий огляд політики історичної пам’яті, здійснюваної п’ятьма першими президентами України. В основу роботи лягли праці кількох українських вчених з даної проблематики.Item Ukrainian Cossack and Noble Family Kostenetsky: the Historiographic and Source Analysis(Cherkas Global University; Academic Publishing House Researcher s.r.o, 2021) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Зякун, Алла Іванівна; Зякун, Алла Ивановна; Ziakun, Alla Ivanivna; Gut, J.; Polyakova, L.G.The article is devoted to the study of the possibilities for researching the history of the family of the ancient Ukrainian cossack and noble family of the Kostenetsky. Thus, the work has both a historiographical and a source study character. The authors analyzed the developments of scientists of the XIX – early XXI centuries on the specified topic. They are all largely fragmentary. There are no comprehensive studies about the Kostenetsky clan or about its individual representatives. At the same time, there is a large array of published and unpublished historical sources. The most informative of them are archival documents. They are also the least studied by scientists. The overwhelming majority of these documents are kept in the state archives of the Sumy and Chernigov regions, the Institute of Manuscripts of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadsky (Ukraine) and the Russian State Historical Archives (Russia). These documents contain information about personal/family life, education, career of members of the Kostenetsky family. When working with sources on this topic, the need to use a critical method was emphasized. This will make it possible to obtain the most reliable historical data about the representatives of the Kostenetsky family.Item Neurasthenia and "Spirit of 1914": A Causal Relationship (on the Materials of the Right-Bank Ukraine)(Cherkas Global University; Academic Publishing House Researcher s.r.o, 2021) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Romanyuk, I.M.; Gut, J.; Polyakova, L.G.Using newspaper materials of Right-Bank Ukraine at the beginning of the twentieth century. and theoretical developments of domestic and foreign experts, the authors investigated one of the little-known aspects of the history of the First World War – the role of the mental state of the population in the formation of public attitudes at the beginning of wartime – a historical phenomenon that entered science under the name of the "spirit of 1914". During the post-reform period, the region experienced a trend characteristic of European countries and Russia – an unprecedented spread of mental illnesses among the urban population, the most famous of which was neurasthenia. This disease was caused by the impact of rapidly developing modernist processes on the psyche of the townspeople. Correspondingly, this process affected the Right-Bank Ukraine – the leading region in terms of urbanization in the Russian Empire, where in 1897 a specialized medical institution was created by the government. The authors investigated the statistics of suicides in Kiev, which both indicated the dynamics of the growth of neurotic diseases among urban residents in the pre-war years, and testified to the opposite in the initial period of the First World War. According to the authors, this effect occurred due to the specific property of neurasthenia to instantly concentrate the early senselessly wasted human energy with lightning speed and direct it into the mainstream of the extreme historical moment that is being experienced – the declaration of war. It was the finding of neurasthenics in the process of internal emotional rebirth that contributed to their pro-war moods.Item Первая мировая война и коллективная визуальная иллюзия: случай в Житомире(Cherkas Global University; Academic Publishing House Researcher s.r.o, 2021) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Gerasymov, T.Yu.; Gut, J.; Polyakova, L.G.На основании материалов периодической прессы 1914–1915 гг. и научных работ специалистов по истории Первой мировой войны и социальной психологии авторы всесторонне изучили случай коллективной визуальной иллюзии. Запечатлен он житомирской газетой «Жизнь Волыни» в конце лета 1915 г., когда собравшаяся в центре города толпа ошибочно приняла лунный отблеск креста на церкви за неприятельский военный аэроплан, тревожно ожидая бомбардировки с воздуха. Проанализировав исторические условия, при которых возникло данное социальное явление, авторы пришли к выводу, что оно было следствием существующего в тыловом городе коллективного представления о войне, имеющего преимущественно иррациональный, воображаемый характер, сформированный главным образом посредством распространяемых слухов и ангажированной периодической печати. Тому подтверждением служат газетные и архивные материалы, которые в первый год войны не зафиксировали ни единого случая воздушной атаки на волынский губернский центр, а также статистика применения военной авиации того периода, фактически полностью исключающая вероятность воздушной бомбардировки города в последние дни августа 1915 г. Авторы детально рассмотрели указанное событие в Житомире в социально-психологическом разрезе, выяснив природу присущего тому времени социального страха, вызвавшего паническую реакцию толпы на мнимую воздушную угрозу, механизмы его распространения в скоплениях людей, особенности образного восприятия толпы и поведения ее участников.