Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
38 results
Search Results
Item Україна–НАТО: проблеми та перспективи співпраці в умовах російсько-української війни(Видавничий дім "Інтернаука", 2024) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Лімонько, А.О.Стаття досліджує складні взаємини між Україною та НАТО у контексті воєнного конфлікту з Росією. Автор аналізує ключові проблеми, що виникають у співпраці між Україною та Альянсом, зокрема обмеження на шляху України до членства в НАТО, а також недоліки в системі безпеки, які стають відчутними через війну на сході країни. Устатті також розглядаються перспективи співпраці та можливі шляхи подолання проблем, включаючи посилення військово-технічної допомоги від НАТО, реформи в українському війську та політичні зусилля для врегулювання конфлікту. Автор підкреслює важливість спільних зусиль для зміцнення обороноздатності України та забезпечення стабільності у регіоні в умовах військового протистояння з Росією. У статті також звертається увага на потенційні виклики та загрози, які можуть виникнути внаслідок недостатньої співпраці між Україною та НАТО, зокрема збільшення впливу Росії в регіоні та подальше затягнення конфлікту. Окрім цього, розглядаються можливості для розширення співпраці в таких сферах, як кібербезпека, енергетика та гуманітарна допомога, що може сприяти не лише зміцненню обороноздатності України, але й підтримці розвитку країни в цілому. Загалом, стаття пропонує аналіз сучасного стану відносин між Україною та НАТО, а також розглядає шляхи спільного розв'язання проблем і вирішення викликів у контексті війни з Росією. Також в статті розглядаються переваги та недоліки можливого вступу України до НАТО, враховуючи політичні, економічні та військові аспекти. Обговорюються потенційні наслідки для безпеки та стабільності в регіоні, які виникають внаслідок розширення альянсу на схід. Також акцентується на необхідності налагодження ефективного діалогу та співпраці між Україною та НАТО для досягнення спільних цілей в забезпеченні мирного та стабільного розвитку в регіоні. Зокрема, розглядаються можливості зміцнення обороноздатності, розвитку демократичних інститутів та економічної підтримки для України з боку НАТО. У цілому, стаття спрямована на аналіз сучасних тенденцій у відносинах України та НАТО та розробку рекомендацій щодо подальших кроків для спільного забезпечення безпеки та стабільності у регіоні.Item Міжнародні стандарти діяльності митних служб та шляхи їх реалізації в Україні(Baltija Publishing, 2024) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii IvanovychВ умовах глобалізації та зростання міжнародної торгівлі важливим фактором розвитку економіки держави стає імплементація міжнародних стандартів діяльності митних служб. Це дозволить не лише полегшити процес переміщення товарів через кордон, але й сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості країни та її інтеграції до світового економічного простору. Треба зазначити, що міжнародні стандарти діяльності митних служб це група договірних принципів, які починають діяти між державами коли ті взяли на себе зобов’язання їх дотримуватись. Головну роль у приведенні діяльності митних служб до міжнародних стандартів відіграє та продовжує відігравати Всесвітня митна організація (ВМО). Дана міжнародна організація формує єдині міжнародні стандарти, які інші держави не можуть не враховувати під час формування національного митного законодавства, навіть за умови, що ці держави не є членами вищезазначеної організації. Треба зазначити, що діяльність ВМО щодо зближення правових систем у сфері митної діяльності є одним з основних її напрямків. Не менш важливу роль у приведенні діяльності митних служб до міжнародних стандартів відіграють також Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світова організація торгівлі (СОТ) а також регіональні міжнародні організації та економічні інтеграційні об’єднання (наприклад, ЄС, НАФТА, АСЕАН, та ін.) До основних міжнародних стандартів діяльності митних служб можна віднести ті, які розроблені в межах ВМО, а саме : Міжнародну конвенцію про спрощення i гармонізацію митних процедур 1973 р., в редакції Протоколу 1999 р. (оновлена Кіотська конвенція) ; Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі Всесвітньої митної організації 2005 р.; Декларацію про сумлінність митних службовців 1993 р4 Зазначені стандарти визначають принципи та методи роботи митних органів, спрямовані на: спрощення та прозорість митних процедур; застосування ризик-орієнтованого підходу до митного контролю; мінімізацію адміністративного тягаря для бізнесу; максимальне використання інформаційних технологій; підвищення співпраці між митними органами різних країн; прозорість відносин працівників митниці з іншими учасниками митних процедур; практичні й однозначні правила поведінки працівників митниці під час виконання службових обов’язків.Item Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур як основоположний документ у сфері митної справи(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychГоловними досягненнями ВМО є підготовка й підписання Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (у редакції Брюссельського протоколу 1999 р.) яка містить основні стандартні правила у сфері спрощення та гармонізації митних процедур. До її структури входять Загальний та Спеціальні додатки. Норми Спеціальних додатків оновленої Кіотської конвенції сформульовані у вигляді Стандартних i Рекомендованих правил. Застосування Стандартних правил, як зазначалося вище, є обов’язковим, у цьому виявляється імперативність положень оновленої Кіотської конвенції. Щодо Рекомендованих правил, то держави можуть не брати ці правила до застосування (застереження). Якщо застереження не зроблено, правила підлягають застосуванню автоматично. Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур спрямована на спрощення та гармонізацію митних процедур і зменшення кількості необхідних для митного оформлення документів. Це має на меті сприяти веденню зовнішньої торгівлі та гармонізувати митні формальності, що застосовуються в національних митних нормах. Оновлена Кіотська конвенція містить у собі як обов’язкові для держав, що приєдналися, норми, так i норми, які надають право вибору правової поведінки, чи відносять прийняття відповідного правового рішення до компетенції національного митного органу. В цьому i виявляється поєднання імперативності та диспозитивності норм цієї конвенції. Необхідно відмітити, що у межах оновленої Кіотської конвенції, механізм прийняття митних стандартів занадто складний. Функція Керівного комітету конвенції (стаття 6 оновленої Кіотської конвенції) дублюється з функцією яку має Рада Всесвітньої митної організації, яка є вищим органом цієї організації, (стаття 3 Конвенції Про створення Ради митного співробітництва) щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції. Також оновлена Кіотська конвенція не містить базових понять на яких будується цей міжнародний дого вір, а саме: «митні процедури», «спрощення митних процедур», що не сприяє повній відповідності національного митного законодавства її положеннямItem Рада безпеки ООН як гарант основних принципів міжнародного права: проблеми та перспективи(Видавничий дім "Інтернаука", 2021) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Корощенко, К.Р.У статті розглядається Рада безпеки ООН як гарант основних принципів міжнародного права: проблеми та перспективи. Організація об'єднаних націй – потужна міжурядова організація, яка є найпотужнішим у світі уособленням гуманності країн по відношенню одна до одної. Прагнення до світового миру, до поважних стосунків між країнами призвели у 1945 році до створення Організації об’єднаних націй (далі - ООН). Статут ООН визначає основну мету організації у такому формулюванні: «проживання людей на Землі, як добрі сусіди». Членство 193 країн у цій організації свідчить про той факт, що уряди кожної з цих держав будують свою політику та економіку таким чином, аби жити в мирі з країнами-сусідами та робити все задля процвітання країни, а не задля розширення її території шляхом війни. На жаль, той сенс, який був вкладений в Статуті ООН у реальному житті отримав інше трактування. Країни, які під слоганами про мир та безпеку розпочинають війну, є членами ООН, організації, яка проти будь-яких збройних конфліктів. Як наслідок, при здійсненні основних своїх повноважень, ООН має недоліки у реалізації основних функцій та повноважень. Основною причиною виникнення проблем є невідповідність прописаних положень і те, як їх реалізувати на практиці. Під слоганом: «за мир та безпеку» об'єдналися країні, які ведуть боротьбу за гроші, кордони та всесвітнє визнання, на жаль, у такій боротьбі країни не нехтують будь-якими методами для досягнення цілі.Item Система джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychМіжнародно-правове регулювання спрощення та гармонізації митних процедур здійснюється нормами міжнародного митного права,у зв’язку з чим систему джерел їх правового регулювання доцільно розглядати у сфері міжнародного права. Статут Міжнародного суду ООН (п. 1 ст. 38), закріплює перелік таких джерел як: міжнародні конвенції; міжнародні звичаї; загальні принципи права; судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй. До трьох основних джерел міжнародного митного права, що регулюють спрощення та гармонізацію митних процедур у сфері між- народної торгівлі, можна віднести такі як: міжнародні договори: конвенції, угоди (наприклад, Міжнародна конвенція про спрощення i гармонізацію митних процедур 1973р., тощо); міжнародні звичаї (найвідомішим прикладом уніфікації міжнародних звичаїв, що також стосується спрощення національних митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності, є ІНКОТЕРМС 2010 р.); загальні правові принципи, визнані цивілізованими націями (наприклад, Генеральна угода з тарифів i торгівлі 1947 р.). Однак установлено, що, крім джерел, визначених у ст. 38 Статуту МС ООН, до допоміжних джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур можна також віднести : резолюції та рішення міжнародних організацій (наприклад: Резолюція Ради ВМО «Про Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації» 2005 р); типові (модельні) закони (наприклад, Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи ООН 2001 р.); діюча практика у сфері міжнародних митних правовідносин (наприклад, практика застосування рентгенотехніки як ефективного інструменту для виявлення контрабанди або практика здійснення співробітництва митних органів на кордонах); внутрішнє законодавство держав (наприклад, Конституція України, Митний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»); національна судова практика (наприклад, лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 № 720/100/13-08 про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства). Ключові слова: джерела міжнародного митного права, міжнародні договори, міжнародні звичаї, загальні правові принципи, резолюції та рішення міжнародних організацій, типові (модельні) закони, діюча митна практика, національне законодавство, національна судова практика.Item Шляхи реалізації міжнародних стандартів в діяльності митної служби України(Сумський державний університет, 2024) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii IvanovychУкраїна як суб’єкт міжнародних митних правовідносин бере активну участь у впровадженні міжнародних стандартів діяльності митних служб. Європейські стандарти митної діяльності є дуже корисними для України, як країни-кандидата до ЄС. На даний час, «митні прототипи» (customs blueprints) являються мінімальними стандартами для митних служб, що спрямовані на розвиток і реалізацію механізму спрощення процедур торгівлі та для зменшення витрат, інформації, документації та часу, необхідного для митних формальностей.Item Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур як базовий міжнародний договір у сфері митної справи(Сумський державний університет, 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychМіжнародна конвенція про спрощення i гармонізацію митних процедур (далі – Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 р. є одним із основоположних документів у сфері митної справи, що передбачає створення єдиних принципів митної політики. На сьогодні членами Кіотської конвенції є 82 держави світу (серед яких держави ЄС, США, Китай, Канада, Японія, Україна та ін.). Абсолютно можна погоджуватися з думкою, К. К. Сандровського про те, що Кіотська конвенція без перебільшення вважається своєрідним кодексом поведінки держав у митних відносинах. Треба зазначити, що положення Кіотської конвенції (оновленої) містять у собі поєднання імперативного та диспозитивного методів правового регулювання.Item Судова практика Суду ЄС як основа для удосконалення митного законодавства України(Сумський державний університет, 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychОсновним досягненням у напрямку зближення національного митного законодавства України із законодавством ЄС стало підписання у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У зв’язку з цим українськими законодавцями ведеться постійна робота з приведення митного законодавства України у відповідності до глави 5 Угоди про асоціацію та додатка XV «Наближення митного законодавства». Не менш важливим інструментом для допомоги у повсякденній роботі українських законодавців у цьому напрямку є судова практика Суду Європейського Союзу.Item Особливості методів викладання курсу «Міжнародне публічне право» для підготовки спеціалістів у галузі юриспруденції(Сумський державний університет, 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychМіжнародне право займає особливе місце серед галузей права та юридичних наук, що регулює міждержавні відносини, яка суттєво відрізняється від системи внутрішньодержавного (національного) права. При цьому вищі навчальні заклади, враховуючи профільні особливості, самостійно визначають завдання та методику викладання курсу «Міжнародне публічне право».Item Проблеми застосування норм міжнародного гуманітарного права в сучасних збройних конфліктах(Сумський державний університет, 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychСучасне міжнародне право забороняє використання збройної агресії проти будь-якої суверенної держави. Так, статтею 2 п.4 Статуту ООН визначено, що: "…всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй…". В міжнародному праві визначення самого поняття "агресія" міститься в Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН 1974 року. Відповідно до зазначеної вище Резолюції, агресією є застосування військової сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави або в будь-який інший спосіб, несумісний із Статутом ООН.