Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
13 results
Search Results
Item Environmental quality as a factor of influence on mortality from СOVID-19(Kazakhstan, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaАнотація. Важливо оцінити деструктивні фактори, що впливають на смертність хворих з COVID-19. Цей аналіз може знадобитися для формування дорожньої карти, щоб уряди зосередилися на запобіганні та зменшення наслідків COVID-19. Дослідження спрямоване на аналіз факторів, що впливають на спричинену смертність за COVID-19 на основі даних із країн світу та національних рівнів. Серед таких факторів, висвітлено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: а порівняльний аналіз – при встановленні середнього рівня показників для груп країн залежно від індекс людського розвитку ІЛР, а також для критичних показників, що характеризують рівень довкілля «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – економічно обґрунтовані результати аналізу середні рівень показників для груп країн залежно від індексу людського розвитку ІЛР, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичних методів (співвідношень і метод середніх величин) – при оцінці впливу факторів на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в У статті проведено дослідження з аналізу факторів, що впливають на смертність від COVID-19. Показники які беруть участь в аналізі факторів, що впливають на смертність від COVID-19. У світі використовуються провідні показники для оцінки рівня життя та здоров'я населення позначені. Середні рівні показників для груп країн залежно від людського розвитку розраховується індекс HDI. Залежності цих показників та їх вплив на рівень смертності від COVID-19 є економічно обґрунтованими. У розрізі регіонів України проведено аналіз наслідків показники, що впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи деякі складові екологічного «навантаження». Проведено дослідження провідних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19, та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів у подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів, що впливають на смертність від COVID-19, яка передбачатиме різні сценарії деструктивних показників смертності від COVID-19 залежно від здійснення заходів по боротьбі з поширенням захворювання серед урядів країн. The Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі аналізу результатів опитування можуть формуватися уряди ефективні управлінські рішення щодо протидії поширенню COVID-19 на міжнародному та національному рівнях. Соціальні наслідки включають соціальні ефекти, які випливають з результатів цього аналізу через ефективні рішення урядів щодо охорони здоров'я. Ключові слова: оцінка, рівень економічного розвитку, смертність, екологія, COVID-19.Item International economic trends during pandemics: from plague to coronavirus(Sumy State University, 2020) Zaiika, K.; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaМатеріал присвячено питанням розвитку суспільства та аналізу міжнародних економічних тенденцій під час пандемій.Item Formal and informal approaches to the central bank's relations with their governments(Сумський державний університет, 2020) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Шебеда, А.С.; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii MykolaiovychМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Соціально-економічні виклики" присвячені пошуку системного вирішення мультидисциплінарних проблем в сфері сучасного розвитку, управління, адміністрування різних систем, корпоративної соціальної відповідальності, управління інноваціями в різних сферах навколишнього середовища управління. Для науковців, науковців, студентів, аспірантів, представників бізнесу громадські організації, вищих навчальних закладів та широкого кола читачів.Item International finance: study guide(Sumy State University, 2020) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Д'яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Котенко, Олександр Олександрович; Котенко, Александр Александрович; Kotenko, Oleksandr OleksandrovychThis study guide is devoted to the explanation, justification, characterization of the complexity and significance within international finance, which they possess at the present stage of human development as well as it’s main components and the basis of their researching. The study guide can be used to study students of specialty 292 "International economic relations" (and other specialties in the field of knowledge 29 - International relations), as well as students studying in the specialties of such knowledge branches as: 05 - Social and behavioral sciences; 07 - Management and Administration; 28 - Public administration and administration of other specialties of the educational degree “bachelor” within all educational forms (full-time, part-time and distance learning). In addition, a tutorial can be useful for students of other specialities and practitioners, whose professional activity is related to international economic relations - to employees of banks, export-oriented enterprises as well as the relevant departments of the state and local authorities.Item Reducing Inequalities Towards Sustainable Development Goals: Multilevel Approach(River Publishers, 2019) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Костюченко, Надія Миколаївна; Костюченко, Надежда Николаевна; Kostiuchenko, Nadiia Mykolaivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Зайцев, Олександр Васильович; Зайцев, Александр Васильевич; Zaitsev, Oleksandr Vasylovych; Zharova, Liubov; Артеменко, Олександр Сергійович; Артеменко, Александр Сергеевич; Artemenko, Oleksandr Serhiiovych; Дядченко, Ганна Вікторівна; Дядченко, Анна Викторовна; Diadchenko, Hanna Viktorivna; Obod, Olena; Rodionova, Polina; Bhandari, Medani P.У монографії на конкретних прикладах та результатах порівняльних досліджень представлено фактичні докази зростання нерівності. Загалом нерівність історично спостерігається у кожній сфері людської діяльності: соціальній, політичній, економічній та екологічній. Будь-яка нерівність розділяє людство і є однією з головних причин виникнення конфліктів протягом усієї історії цивілізованого світу. Головною метою будь-якого суспільства є підтримання гармонії, проте, як свідчить соціо-політична історія людства, цього важко досягнути. Наріжний елемент нерівності - це пригнічення незахищених верств населення, яке може мати місце у економічній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах, залежно від обставин. Теоретично важко повністю визначити першопричину нерівності - чому пригноблених пригнічують, а гнобителі утримують панівне становище. Однак теорія соціальної справедливості, теорія соціального домінування та теорія економічного розвитку дають певну основу для розуміння природи нерівності. «Мета соціальної справедливості - це повна і рівноправна участь усіх груп у діяльності суспільства, яке спільно формується для задоволення їхніх потреб». Однак, здебільшого побудова суспільства відбувається на основі домінування, що сприяє виникненню та збереженню нерівності. Економіка розвитку ґрунтується на базовому уявленні про те, як економічні умови найбідніший країн можна покращити за рахунок цілісної діяльності, яка охоплює ринкові умови, національну та міжнародну економічну політику, стан населення та умови праці, охорону здоров’я, структуру освіти та продуктивність. Однак існують перешкоди у впровадженні принципів розвитку для подолання нерівності можливостей через наявність економічних, політичних, соціальних та культурних невидимих бар’єрів, від локальних до міжнародних. Незважаючи на зусилля урядів, громадянського суспільства, ЗМІ та адвокатури, лідерів та науковців та всіх тих, хто вірить, що нерівність є фактором соціального поділу; нерівність зростає як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. На міжнародному рівні ООН була серед перших у пошуку першопричини нерівності та способів мінімізувати її. ООН оголосила чотири десятиліття (1960–1990) десятиліттям розвитку з метою загального розвитку, насамперед, у країнах, що розвиваються. У 1990 році ООН представила звіт про людський розвиток за 1990 рік, а в 2000 році ООН оголосила цілі розвитку тисячоліття (2000–2015). Однак цілі були досягнуті лише частково. На основі цього досвіду ООН проголосила «Трансформацію нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 р.», де було визначено 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань. Десять цілей спрямовані винятково на подолання нерівності, однак цілі 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16 і 17 також пов'язані з цим питанням. У цій книзі автори намагалися дослідити сучасну нерівність у державі через призму економіки (переважно економіки розвитку). Результати цієї книги показують, що, незважаючи на багато зусиль усіх зацікавлених сторін, нерівність не зменшується. Насправді, здебільшого, з 1980 року, нерівність у світі швидко зростає (як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються).Item The methodical framework of the development of adequate model of estimation of credit risk of the bank(Virtus Interpress, 2015) Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Sokolenko, К.; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaIt was considered the modern methods of assessment of credit risk which are used by the foreign banks, in particular, their essence, advantages and disadvantages were discovered in this article. It was proposed and characterized the criteria of judgmental estimate adequacy of the models intended for analysis and forecast of borrower creditworthiness assessment, in particular such criteria as general accuracy of the model, the errors of 1st and 2nd kind, ROC – curve and GINI index.Item Estimation of Banking System Regulation Efficiency(Virtus Interpress, 2014) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia YuriivnaУ статті розкрито сутність ефективності регулювання банківської системи, визначено кількісні та якісні критерії її оцінки за системним підходом, що сформований в наслідок інтегрального поєднання теоретико-сутнісного, еталонного, цільового та стейхолдерського підходів щодо трактування змісту категорії «ефективність». Обґрунтовано необхідність виділення повної, часткової, економічної, соціальної, зовнішньої та внутрішньої оцінки ефективності регулювання банківської системи. Визначено основні фактори, що впливають на ефективність регулювання банківської системи та наведена їх класифікація.Item Banking Regulation under the Global Financial Crisis Conditions(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011) Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Д'яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Чемберс, К.У доповіді розглянуто основні напрямки змін у банківському регулювання внаслідок дії кризових явищ в Україні та Великобританії.Item Regulatory framework in emerging markets: outlining the crisis impact(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Scherbina, T.For the past few years the financial sector in many countries has undergone significant transformations that affected the activities of financial regulators. To ensure the efficiency of the financial sector in the context of the new financial architecture it’s useful to study the foreign experience of financial systems supervision organization.Item Banking Supervision Evolution Of Ukraine(Virtus Inerpress, 2011) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna