Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
9 results
Search Results
Item Artificial intelligence technologies in banking: challenges and opportunities for anti-money laundering in the context of EU regulatory initiatives(Emerald Publishing Limited, 2025) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh Mykolaiovych; Maliyk, V.; Vyhivskyi, I.; Bobrishova, L.Purpose AI capabilities enable banks for more effective anti-money laundering (AML). Regulatory initiatives, including the Sixth Anti-Money Laundering Directive (AMLD6) and the AI Act, impose various requirements on AI-systems developers and users. Therefore, this paper aims to discuss the challenges banks face in the AML framework when implementing AI-systems, as well as the need to balance legal compliance with AI’s technological potential. Design/methodology/approach The discussion on the challenges of AI adoption in banking, considering regulatory initiatives and the search for balance between legal constraints and AI’s technological capabilities, is based on a critical approach. Findings The AI Act provides developers and users with clear requirements and obligations to minimize the negative consequences of AI development. The rapid pace of digital transformation underscores the need for effective global AML standards. Despite ongoing advancements in AI regulation and AML efforts, the challenge of aligning legal requirements – particularly in terms of explainability, confidentiality, impartiality and data security of AI-systems – with the AI’s technological capabilities in the banking sector remains unresolved. The necessity for the EU to develop specific regulations for AI use in finance has been emphasized. Originality/value The paper highlights the key challenges in balancing regulatory compliance with the AI’s technological capabilities used by banks to detect transactions potentially related to money laundering. The focus is placed on current regulatory initiatives, as well as the experience of leading countries in implementing AI-based AML tools.Item Митна злочинність: поняття та проблеми правового визначення в Україні(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Полянська, Є.А.Наукова стаття присвячена визначенню поняття митної злочинності та проблемам її правового визначення в Україні. Наголошено на тому, що митна злочинність є однією із загроз стабільного розвитку економіки будь-якої держави. Зазначено, що за останні роки наявна тенденція до зростання не лише кількості порушень у митній сфері, але й вартості останніх, що свідчить про необхідність удосконалення існуючих чи пошуку нових напрямків мінімізації негативного впливу вказаних порушень на економіку. Узагальнено наявні в науковій доктрині підходи до визначення понять «митна справа» та «митна політика». Розкрито сутність митної злочинності через характеристику та об’єднання таких понять, як «митна справа» і «злочинність». Зроблено висновок, що виникнення поняття «митна злочинність» у науковій доктрині об’єктивно зумовлено позитивною динамікою скоєння порушень у митній сфері. Звернено увагу, що законодавцем не закріплено поняття «митна злочинність» в нормативно-правових актах України. Встановлено, що міжнародні акти містять поняття «порушення митного законодавства», яким є будь-яке порушення або спроба порушення митного законодавства. Підкреслено, що саме зважаючи на норми міжнародних актів, законодавство України та держав – учасниць СНД оперує поняттям «порушення митних правил», за яке передбачено адміністративну відповідальність, водночас у науковій доктрині вже відійшли від такого вузького розуміння вказаного виду порушень і дедалі частіше наголошують на тому, що порушення митних правил охоплює одночасно митну злочинність та митну делікатність. Визначено, що поняття «митна злочинність», на відміну від «порушення митних правил», відображає рівень суспільної небезпеки, визначає місце діянь, що спрямовані на порушення митних правил серед видів протиправної поведінки та політику держави щодо таких протиправних діянь. Зроблено висновок про доцільність переосмислення поняття «порушення митних правил» на міжнародному і національному рівнях.Item Поняття та цілі управління внутрішнім державним боргом як складовою фінансово-економічної безпеки України(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена вивченню поняття та цілей управління внутрішнім державним боргом як складовою частиною фінансово-економічної безпеки України. Наведено показники внутрішнього державного боргу у 2018–2020 рр. в Україні та наголошено на очевидній тенденції до збільшення суми внутрішнього державного боргу. Підкреслено, що внутрішня заборгованість держави є важливим показником, який враховується під час розрахунку рівня економічної безпеки держави, що свідчить про важливість обсягів внутрішнього державного боргу для забезпечення економічних інтересів держави. Водночас з’ясовано, що недоцільно ототожнювати внутрішній державний борг лише з негативними наслідками, оскільки ефективне використання можливостей державного боргу може сприяти економічному зростанню, забезпеченню рівномірного надходження платежів до бюджету, регулюванню грошового обігу в країні, тоді як неефективне управління ринком внутрішніх державних запозичень стримує економічний розвиток країни, знижує рівень іноземних інвестицій, обумовлює зростання рівня інфляції. Зроблено висновок про те, що для мінімізації можливих негативних наслідків внутрішньої заборгованості держави необхідно вдосконалити управління внутрішнім державним боргом та визначити пріоритетні цілі його здійснення. Акцентовано увагу на тому, що внутрішній державний борг можна розглядати як економічну та фінансово-правову категорію. Розкрито зміст управління внутрішнім державним боргом у вузькому та широкому підходах. Розглянуто наявні у науковій доктрині підходи до розуміння цілей управління внутрішнім державним боргом, особливу увагу приділено специфіці стратегічних, тактичних, оперативних цілей управління внутрішнім державним боргом. Зроблено висновок про те, що до визначення змісту управління внутрішнім державним боргом як невід’ємної частини фінансово-економічної політики держави необхідно підходити комплексно з визначенням адміністративно-правових засад управління внутрішнім державним боргом, переліку заходів, спрямованих на оптимізацію боргових зобов’язань держави, суб’єктів, уповноважених вживати цих заходів та здійснювати юридичну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Запропоновано основною метою управління боргом вважати його оптимізацію, тобто зменшення обсягів внутрішньої заборгованості держави.Item Особливості забезпечення потреб Збройних Сил України як суб'єкта сектору безпеки і оборони України(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена з’ясуванню особливостей забезпечення потреб Збройних сил України (далі – ЗСУ) як суб’єкта сектору безпеки і оборони держави. З’ясовано, що ЗСУ є складовою сектору безпеки і оборони суб’єкти якого здійснюють захист її національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Наголошено, що положення Конституції України, які закріплюють повноваження ЗСУ, вказують на провідне місце останніх у структурі сектору безпеки і оборони держави. Визначено, що належна реалізація ЗСУ оборонної функції залежить від керівництва ними та забезпечення їх потреб. Встановлено, що з часу проголошення незалежності України ЗСУ перебувають в стані перманентного реформування, що негативно впливає їх діяльність. Причиною першої реформи армії стала їх невідповідність геополітичним реаліям та економічним можливостям країни, в результаті якої, незважаючи на відсутність єдиного документа, який регламентує реформування ЗСУ, було скорочено чисельність армії, кількість озброєння та військової техніки. В подальшому ухвалені програми реформування і розвитку ЗСУ містили положення про необхідність належного забезпечення потреб останніх. Втім через систематичний зрив виконання плану заходів передбачених цими програмами та постійне недофінансування армії, рівень озброєння та військової техніки вдавалося забезпечити лише на мінімально необхідному рівні. З’ясовано, що видатки на ЗСУ жодного разу не відповідали міжнародній практиці розподілу фінансування на потреби армії. Водночас в умовах збройної агресії рф важливим ресурсом для ЗСУ є допомога від країн-партнерів. При цьому першочерговим завданням є вжиття заходів для забезпечення надходження озброєння та військової техніки в задовільному технічному стані з відповідною документацією, їх належний облік і створення власних дохідних джерел для фінансування армії.Item Специфіка справ Європейського Суду з прав людини щодо заборони дискримінації(Сумський державний університет, 2024) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Жогло, В.В.ЄСПЛ має досить вагому кількість цікавих кейсів пов’язаних з дискримінацією за різними ознаками. Водночас стаття 14 Конвенції застосовується майже завжди у поєднанні з іншими статтями, що гарантують різні права при реалізації яких особи зазнали дискримінації. Крім вказаної статті важлива роль у запобіганні обмеженню прав людини за різними ознаками належить Протоколу № 12, який розширює сфери застосування антидискримінаційного захисту порушених прав.Item Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Красилюк, М.О.У статті розглянуто особливості оцінки корупційних ризиків як форми оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розкрито зміст поняття «корупція», закріпленого на законодавчому рівні. Наголошено на причинах існування корупції в правоохоронних органах та негативних наслідках, зумовлених нею. Зазначено, що оцінка корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, – це одна з форм оцінювання виконання ними завдань, яка дає їх керівникам можливість виявити недоліки в діяльності правоохоронних органів і вжити заходів для їх усунення. Визначено, що цілі прийняття антикорупційних програм Національної поліції, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України є подібними. Розкрито етапи оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розглянуто статистику скоєння співробітниками правоохоронних орга нів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, корупційних право порушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Запропоновано доповнити процес оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку, контролем за виконанням складеного звіту, що дозволить закріпити заходи щодо мінімізації корупційних ризиків у ді яльності правоохоронного органу та спонукати керівництво до здійснення заходів з метою усунення (мінімізації) корупційних ризиків. Така пропозиція обґрунтована законодавчим положенням, відповідно до якого керівництво органу несе відпові дальність за реалізацію антикорупційної стратегії. Однак зауважено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України не містять норм, що закріплюють відповідальність керівника державного органу за незабезпечення реалізації Антикорупційної стратегії. Тому в Законі України «Про запобігання корупції» мають бути конкретизовані види юридичної відповідальності керівника державного органу.Item Особливості банкрутства акціонерних товариств в Україні(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Мотузна, А.В.Стаття присвячена визначенню особливостей банкрутства акціонерних товариств в Україні та проблемних питань, що при цьому виникають, з метою пошуку напрямів їх усунення. З’ясовано походження терміна «банкрутство», його законодавче розуміння. Наголошено, що законодавством застосовуються такі поняття, як «ознаки банкрут ства» та «ознаки неплатоспроможності», однак їх визначення відсутні. Звернено увагу, що неплатоспроможним, тобто таким, що має заборгованість перед кредиторами та/ або заборгованість за податковим зобов’язанням, які не може вчасно та повно погашати через відсутність коштів на рахунках, може бути підприємство будь-якої організацій но-правової форми, а тому акціонерні товариства не є винятком. З’ясовано, що визначення ймовірності визнання акціонерного товариства неплатоспроможним віднесено до компе тенції його наглядової ради. Акцентовано увагу, що за загальним правилом до суб’єкта, який є боржником, незалежно від форми власності можуть бути застосовувані такі про цедури з питань банкрутства, як розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута. Розкрито зміст процедур з питань банкрутства. Приділено увагу досвіду реорганізації акціонерних товариств через приєднання в Німеччині та Україні. Зро блено висновок, що в Німеччині приєднання є механізмом симбіозу товариств для покра щення економічної ситуації та запобігання банкрутству АТ, тоді як в Україні подібного механізму не передбачено. Наголошено, що для державних акціонерних товариств закон передбачає застосування лише судової процедури розпорядження майном без обмежень. Наголошено, що найбільшою проблемою банкрутства публічних акціонерних товариств є пасивність органів виконавчої влади, що здійснюють управління державними підприєм ствами, як учасників процедур банкрутства, та фактично неспроможність відновити платоспроможність таких товариств за допомогою судових процедур через законодавчі обмеження. Виокремлено також проблему доступу арбітражного керуючого до інформації про акціонерне товариство та відповідальність порушення вимог щодо користування нею, зважаючи на що очевидною є необхідність додаткової регламентації цих положень на законодавчому рівні.Item Особливості використання аналогії в юридичній аргументації(Сумський державний університет, 2023) Горобець, Надія Сергіївна; Горобец, Надежда Сергеевна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Татарінова, К.В.Вміння відстоювати власну позицію є основою захисту прав та інтересів їх власника. При цьому можуть використовуватись різні способи, одним з яких є аргументація. Вона може здійснюватися в будь-яких сферах людського життя, зокрема в правовій сфері. Така аргументація носить назву юридичної. Для більш точного з’ясування змісту даного терміну необхідно розглянути його теоретичне і практичне розуміння.Item Особливості діяльності деяких правоохоронних органів в умовах воєнного стану в Україні(Сумський державний університет, 2022) Горобець, Надія Сергіївна; Горобец, Надежда Сергеевна; Horobets, Nadiia SerhiivnaВ умовах воєнного стану в Україні діяльність правоохоронних органів держави зазначала деяких змін зважаючи на необхідність захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її сталого розвитку на основі найвищих цінностей демократії, верховенства права тощо. Основним нормативним актом, що визначає правовий режим воєнного стану є Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року. Вказаним законом передбачено, що військові формування та правоохоронні органи за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України залучаються до вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.