Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(MDPI, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Dluhopolskyi, O.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Gasior, M.; Sak-Skowron, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основною метою дослідження є визначення причинно-наслідкових зв’язків між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико-інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Impact of COVID-19 on the national development of countries: implications for the public health(Public Library of Science, 2023) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Strielkowski, W.Стаття присвячена вимірюванню коливань розвитку країн внаслідок пандемії COVID-19. Отримані заходи дають змогу прогнозувати ступінь впливу ризиків здоров’ю населення на економіку, фінансово-бюджетний, політико-інституційний розвиток держав у майбутньому, а також соціальні детермінанти здоров’я населення. Ця оцінка являє собою нову парадигму, яка дає змогу ефективно оцінювати прояви наслідків COVID-19 і визначати відповідні детермінанти недостатньої стійкості систем медичного та соціального забезпечення до пандемії коронавірусу в усьому світі. Ми вибрали визначник показників національного розвитку 59 країн, щоб виміряти коливання їхнього економічного розвитку. Крім того, ми застосували модель бінарної відповіді для визначення економічних, фінансово-бюджетних та політично-інституційних змін розвитку з індексом щастя країн, що є залежною змінною. Аналіз нашої емпіричної моделі дав змогу зробити висновок, що економічна та фінансово-бюджетна складові значно посилили вплив на добробут під час пандемії COVID-19. Навпаки, ми спостерігали зменшення впливу політичних та інституційних показників протягом того самого періоду.Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(Sustainability, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Dluhopolskyi, O.; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Sak-Skowron, M.; Gąsior, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основна мета – визначити причинно-наслідкові зв’язки між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико–інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Public Health System Economic Efficiency and COVID-19 Resilience: Frontier DEA Analysis(International Journal of Environmental Research and Public Health, 2022) Kuzior, A.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Brozek, P.У статті узагальнено аргументи та контраргументи в науковій дискусії щодо проблеми вибору моделі організації охорони здоров’я. Основною метою дослідження було визначення економічної ефективності системи громадського здоров’я та стійкості до COVID-19. Актуальність розгляду цього дослідницького питання полягає в тому, що епідеміологічні виклики, викликані пандемією в усьому світі, проявлялися по-різному в різних країнах. Тому доцільно розглянути ефективність моделей громадської охорони здоров’я та те, як вони спрацювали в боротьбі з COVID-19. Дослідження в роботі проводились у такій логічній послідовності: проведення наукометричного аналізу досліджень, створення бази статистичних досліджень для 22 країн світу; побудова інтегральних показників економічної ефективності системи охорони здоров'я; розрахунок стійкості системи громадського здоров’я до пандемії COVID-19; застосування граничного аналізу DEA для визначення ефективності системи; порівняння та аналіз результатів досліджень економічної ефективності систем охорони здоров'я, отриманих різними методами. У статті наведено результати порівняння економічної ефективності системи громадського здоров’я, які показали, що система, побудована за принципом Беверіджа, є найбільш стійкою до пандемії та, водночас, має найвищі показники економічної ефективності.Item Healthcare financing and budgeting: the regional policy priorities in response to COVID-19(Banking University, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Hakimova, Y.; Tagiyeva, N.; Shyian, O.This paper summarizes the arguments and counter-arguments in the scholarly debates on transformations in healthcare budgeting that should consider the differentiated regional vulnerability in responding to the pandemic. The primary purpose of the study is to identify priorities for local health development programs. The urgency of solving this problem is that the pandemic has revealed the unprecedented unpreparedness of the health care system to respond effectively to challenges; also, hidden problems accumulated during the last decades, which increase the emerging risks. The study is carried out in the following logical sequence: 1) collection, processing, and analysis of statistical data; 2) conducting a cluster analysis for group regions by vulnerability to different classes of diseases; 3) conducting correlation and regression analysis to compare the effects of the COVID-19 pandemic (cases and deaths) and the state of the region; 4) selection of the most significant features of the vulnerability of the region; 5) designing the matrix of the choice of priorities for financing targeted programs in the field of health care. Methodological tools of the study were methods of correlation and regression analysis, cluster analysis, testing for autocorrelation by Darbin — Watson method, sigma limited parameterization to identify the most significant coefficients. The method is tested for 25 regions of Ukraine (including Kyiv), as they can serve as pilots for other regions with similar demographic and economic characteristics. The article presents the results of an empirical analysis of the readiness of regions for critical conditions, such as COVID-19. Identifying such readiness and appropriate distribution of regions by disease classes allows to make decisions in financing and budgeting and improve the quality of health care.