Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Evaluaiton of countries' health systems effectiveness in the context of the COVID-19 pandemic influence on macroeconomic stability(Класичний приватний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina YuriivnaСистеми охорони здоров’я та їх потенціал до розвитку насьогодні перебувають у фокусі підвищеної уваги, зокрема після2020 року з початком та наростанням подій у соціально-еко-номічному житті суспільства під впливом пандемії COVID-19.У статті поставлено за мету оцінити ефективність систем охо-рони здоров’я країн ЄС та України в умовах макроекономічноїнестабільності внаслідок впливу COVID-19. Для оцінюванняефективності національних моделей (Беверіджа (до якої нале-жить Україна), Бісмарка та змішаної) розроблено інструмента-рій для їх порівняння на основі методів основних компонентівта методу оболонкового аналізу даних (DEA). Розрахунки непоказали «ідеальної» моделі, яка була б виключно ефектив-ною. За кожною з моделей у групі країн є ті, чиї системи охо-рони здоров’я показали кращі результати, і є аутсайдери, якіпотребують додаткових зусиль з боку держави для підвищен-ня резистентності. У якості рекомендацій для країн з моделлюБеверіджа щодо підвищення стійкості до ризику пропонуєтьсязвернути увагу на поведінкові та фінансові фактори. Крім того,рекомендації охоплюють необхідність збільшення фінансу-вання медицини та соціального захисту. Країнам, що маютьневисокі позиції ефективності системи охорони здоров’я замоделлю Бісмарка серед заходів, що рекомендовані, пер-шочерговими є ті, які мають інформаційно-ресурсне спряму-вання, спрямовані на підтримку та стимулювання здоровогоспособу життя, а також забезпечення медичної системи кадро-вими ресурсами. Для групи країн змішаної моделі такого родурекомендації будуть стосуватися вже покращання інформацій-ної роботи з населенням та акценту на вакцинаційній кампанії.Висновки з даного дослідження можуть бути корисними прирозробленні національних стратегій розвитку систем охорониздоров’я, а також при виборі векторів, на яких доцільно кон-центрувати зусилля в умовах факторів загроз громадськомуздоров’ю, один із який детально проаналізований у даномудослідженні – пандемія COVID-19. У майбутньому плануєтьсядоповнити аналіз показниками, що стимулюють національнийрозвиток і одночасно можуть слугувати індикаторами ефектив-ності медичного забезпечення в країні.Item Structural Modelling of the Relationship Between the Vulnerability of Ukrainian Regions to COVID-19, Environmental Status and Factors of Readiness of the Medical System(2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Марченко, Р.В.Розподіл областей України на «червону», «помаранчеву», «жовту» та «зелену» зони є наслідками диференційованого регіонального впливу пандемії, викликаної вірусом COVID-19, проте причини такої різної вразливості досі не з’ясовані. Основною метою проведеного дослідження є побудова системи регресійних рівнянь, що містять неявні змінні, що є загальними характеристиками галузей та допомагають проаналізувати взаємозв’язки у складній системі. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали: огляд сучасних наукових тенденцій за допомогою VOSViewerv.1.6.10, метод головних компонент, який дає змогу відібрати найбільш вагомі чинники та моделювання структурними рівняннями, що відображають взаємозв’язок між трьома сферами діяльності. Об’єктом дослідження обрані 25 регіонів України, оскільки саме вони мають різні рівні вразливості від пандемії та можуть стати зразком для дослідження регіональної диференціації будь-якої країни. У статті представлено результати емпіричного аналізу дослідження структури трьох сфер діяльності країни. Здійснено моделювання структурними рівняннями щодо встановлення взаємозв’язку між чинниками вразливості регіонів України від пандемії COVID-19, екологічним станом і станом готовності медичної системи. Теоретично обґрунтовано, що між досліджуваними сферами: екологічна, медична та епідеміологічна існує прямий зв'язок, та погіршення в одній галузі призводить до погіршення в іншій. Отримані результати доводять, що впливати на диференційований перебіг пандемії можна, але не постфактум. Послідовне збільшення фінансування з державного бюджету сфери охорони здоров’я матиме більший ефект, при достатньому фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища. До вибору державних стратегій необхідно підходити комплексно, адже вузьке реформування системи, наприклад медичної, не дасть максимального ефекту, без інноваційної політики у сфері екології.Item Forecast of COVID-19 progress considering the seasonal fluctuations(2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Марченко, Р. В.; Палієнко, М.This study aims to analyze the course of the COVID-19 disease and forecast its progress. Systematization of scientific background concerning the issues under investigation indicated the snowballing growth of scientific publications devoted to COVID-19. The urgency of the research rests on the negative influence of the SARS-CoV-2 virus on all spheres that deepen the global economic crisis. The forecast of the COVID-19 progress in Ukraine was carried out in the following logical sequence: 1) collection and analysis of statistical data; 2) testing stationarity and periodicity of the time series, using software Statistica (portable); 3) constructing the trend component 4) detecting the seasonal component by the fast Fourier transformation under excluded trend; 5) building the general model, checking its quality and adequacy; 6) forecast and elaboration on the recommendations. The methodological tools of the study were the regression and correlation analysis, the Dickie-Fuller test, decomposition of the additive model into cyclic and trend components, and the fast Fourier transformation, using software MathCAD(portable). The empirical research was conducted based on panel data from 22 January 2020 to 2 May 2021. The object of the study was selected the population of Ukraine who were infected with coronavirus during the study period. The study empirically confirmed and theoretically proved that if the pandemic tendency persists and the absence of carefully planned COVID-19 preventive work in Ukraine, a new wave of the disease may occur from mid-August to early September. Besides, the growth of the load on the medical sector and the increase in COVID-19 deaths among the population may lead to the introduction of new restrictive quarantine measures. In turn, it would result in an economic shutdown and the decline of small and medium businesses. Therefore, it is necessary to direct the Government’s policy to eliminate the myths about vaccination, to increase confidence in vaccination among the population, which will avoid the next wave of diseases.Item Healthcare financing and budgeting: the regional policy priorities in response to COVID-19(Banking University, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Hakimova, Y.; Tagiyeva, N.; Shyian, O.This paper summarizes the arguments and counter-arguments in the scholarly debates on transformations in healthcare budgeting that should consider the differentiated regional vulnerability in responding to the pandemic. The primary purpose of the study is to identify priorities for local health development programs. The urgency of solving this problem is that the pandemic has revealed the unprecedented unpreparedness of the health care system to respond effectively to challenges; also, hidden problems accumulated during the last decades, which increase the emerging risks. The study is carried out in the following logical sequence: 1) collection, processing, and analysis of statistical data; 2) conducting a cluster analysis for group regions by vulnerability to different classes of diseases; 3) conducting correlation and regression analysis to compare the effects of the COVID-19 pandemic (cases and deaths) and the state of the region; 4) selection of the most significant features of the vulnerability of the region; 5) designing the matrix of the choice of priorities for financing targeted programs in the field of health care. Methodological tools of the study were methods of correlation and regression analysis, cluster analysis, testing for autocorrelation by Darbin — Watson method, sigma limited parameterization to identify the most significant coefficients. The method is tested for 25 regions of Ukraine (including Kyiv), as they can serve as pilots for other regions with similar demographic and economic characteristics. The article presents the results of an empirical analysis of the readiness of regions for critical conditions, such as COVID-19. Identifying such readiness and appropriate distribution of regions by disease classes allows to make decisions in financing and budgeting and improve the quality of health care.Item Вплив пандемії COVID-19 на фінансові очікування суб’єктів підприємництва(Сумський державний університет, 2020) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychItem Financial, economic, environmental and social determinants for Ukrainian regions differentiation by the vulnerability level to COVID-19(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaЯк свідчить перебіг пандемії COVID-19, регіони України суттєво відрізняються за рівнем вразливості населення до цієї інфекції. Причини регіональної диференціації захворюваності та смертності населення від COVID-19 ідентифікуються певними патернами (комбінаціями) факторів, які кумулятивно накопичуючись протягом тривалого періоду часу, сформували так звані «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону. Основною метою дослідження є визначення таких комбінацій фінансових, економічних, екологічних та соціальних факторів, які обумовили різну кількість летальних випадків та захворюваності серед населення різних регіонів України від COVID-19. Дослідження здійснено на основі побудованої просторової нелінійної моделі, в якій за ступінчастим алгоритмом окремі факторні змінні додавалися / вилучалися зі специфікацій моделі покроково методом Ейткена залежно від їх кореляції із показниками захворюваності та смертності від COVID-19 в регіоні, до тих пір, поки не була сформована специфікацію моделі з найвищим рівнем адекватності за p-значенням та t-статистикою. Для побудови індивідуальних «ретроспективних портретів вразливості регіону до COVID-19» для кожного регіону побудовані нелінійні багатофакторні регресійні рівняння залежності між результативною ознакою (рівень захворюваності та смертності населення регіону від COVID-19) від змінних – 23 індикаторів соціального, економічного, екологічного та фінансового розвитку кожного регіону України та міста Київ, сформовані кореляційні матриці та побудовано кореляційні плеяди. Перевірка на мутиколінеарність здійснена на основі кореляційної матриці з використанням алгоритму Фаррара-Глобера, перевірка залишків на наявність автокореляції здійснена методом Дарбіна-Уотсона, перевірка на гетероскедастичність здійснена за допомогою тесту рангової кореляції Спирмена. Результати емпіричного аналізу засвідчили, що на рівень захворюваності від COVID-19 та кількість смертельних випадків найбільше впливає показники міграційного руху, кількісний склад населення та екологічна ситуація в регіоні, але також суттєвим є індикатор готовності медичних закладів до якісного обслуговування хворих в період пандемії та динаміка доходів населення. Використання ретроспективних результатів дослідження можуть бути корисними при створенні дорожніх карт окремих регіонів, для подолання наслідків епідеміологічних впливів у майбутньому.Item Economic and mathematical modeling reasons for differentiated development of pandemic in ukraine(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Басанець, С.The question of the negative effects virus COVID-19 has changed the vector of scientific interests of many scientists. Economists' goal is a find quick way to overcome the economic crisis, by reason of total quarantine and search the cause-and-effect relationships between the different spread of the disease within country.