Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Medical and Economic Analysis of the Choice of Therapeutic Plasmapheresis Method to Optimize the Transfusion Care Quality
    (ALUNA Publishing, 2021) Любчак, Владислав Вiкторович; Любчак, Владислав Викторович; Liubchak, Vladyslav Viktorovych; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Ковалішин, Михайло Петрович; Ковалишин, Михаил Петрович; Kovalishyn, Mykhailo Petrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Бабар, Тетяна Володимирівна; Бабарь, Татьяна Владимировна; Babar, Tetiana Volodymyrivna
    Мета: Аналіз медико-економічних аспектів ручного та різних видів автоматичного плазмаферезу (ручного, автоматичного центрифужного, автоматичного мембранного, плазмаферезу з плазмотерапією та змішаного), що використовуються в лікувальних цілях. Матеріали та методи: Використовували Baxter Auto-C, Haemonetics PCS2, Haemophenics, антикоагулянт і фізіологічний розчин Baxter CPDA, голки Baxter 16GA. Загальний білок досліджували біуретовим методом, гемоглобін — методом Саллі, загальний білірубін — колориметричним фотометричним методом, фрагменти клітин — методом мікроскопії камери Горяєва; комфорт пацієнта – за 10-бальною шкалою. У дослідженні брали участь здорові донори крові. Ручний плазмаферез виконано 31 особі, автоматичний плазмаферез з відцентровою технологією – 36 особам, за мембранною технологією – 21 особа, змішана технологія – 36 особам. Результати: Проведено аналіз впливу різних технологій на гематологічні, психологічні та медико-економічні показники. Нативний гемоглобін був відсутній у крові та в кінцевій плазмі за всіма технологіями. Індекс білірубіну був у межах норми. Фрагментів клітин не було. Доведено відсутність суттєвих відмінностей у різних технологіях за гематологічними показниками. Встановлено нижчий рівень комфорту пацієнта за допомогою ручного плазмаферезу. Висновок: Всі технології лікувального плазмаферезу однаково впливають на гематологічні показники крові пацієнта і не мають негативного впливу на організм за такими показниками: гемоліз, наявність уламків клітин, дискомфорт пацієнта та цитратні реакції під час стандартної процедури забору проб 800. мл плазми. Найбільш ефективними за медико-економічними параметрами є плазмаферезні апарати з відцентровою технологією.
  • Item
    New Marketing Tools in the Blood Service to Optimize Quality Management
    (Aluna Publishing, 2021) Любчак, Владислав Вiкторович; Любчак, Владислав Викторович; Liubchak, Vladyslav Viktorovych; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Ковалішин, Михайло Петрович; Ковалишин, Михаил Петрович; Kovalishyn, Mykhailo Petrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Бабар, Тетяна Володимирівна; Бабарь, Татьяна Владимировна; Babar, Tetiana Volodymyrivna; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Сімонова, О.В.
    Мета: Визначити основні страхи донорства серед молоді міста та шляхи усунення цих фобій за допомогою сучасних маркетингових інструментів. Матеріали та методи: Було проведено анкетування студентів Сумського державного університету щодо страхів донорства. Анкета включала питання про досвід донорства, причини відмови та вік. Після цього була організована фокус-група серед студентів, які боялися донорства. Учасникам показали відео 360 градусів, записане в центрі крові, та обговорили, як здавати кров після перегляду відео. Результати: Основними фобіями були страх зараження під час процедури (37,7%), страх самої процедури через незнання та нерозуміння того, чого очікувати (14,0%), страх перед голкою, кров’ю та можливість дискомфорту під час процедури (10,0%); 26,7% вказали, що не можуть бути донорами за станом здоров’я, і 11,6% через особисту лінь. Було розроблено відео 360 градусів, яке демонструє процес здачі крові, показуючи наступні кроки з відібраною кров'ю в установах. Воно триває 20 хвилин. Це відео було показано у фокус-групі для десяти не-донорів із певними страхами перед здачею крові. 60% з них повідомили про зміну відношення до здачі крові на позитивне, що може свідчити про ефективність цього інструменту. Висновки: завдяки відео 360 градусів деякі недонори можуть впевнитися в безпеці, стерильності процесу, зменшити страх перед донорством і збільшити ймовірність стати постійними донорами.
  • Item
    Therapeutic plasmapheresis in a complex treatment of patients with chronic hepatitis
    (ALUNA Publishing House, 2019) Любчак, Владислав Вiкторович; Любчак, Владислав Викторович; Liubchak, Vladyslav Viktorovych; Plaksa, V.M.; Pelo, I.M.; Kovalishyn, M.P.; Lyubchak, V.P.; Горох, Володимир Васильович; Горох, Владимир Васильевич; Horokh, Volodymyr Vasylovych; Lisovenko, T.Iu.; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Мета: Визначити патогенетичну доцільність, ефективність і місце терапевтичного плазмаферезу в комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатит. Матеріали і методи: Проведено аналіз історій хвороб 77 пацієнтів. В процесі лікування у пацієнтів був діагностований хронічний токсичний гепатит (к.71). Діагноз встановлено відповідно до офіційної документації, представленої гастроентерологічним відділенням Сумської обласної клінічної лікарні ЦО «ЦМЛ», Сумською обласною інфекційною клінічною лікарнею імені З.Ю. Красовицького і Сумським обласним центром служби крові. Результати: Встановлено, що показники загального білка в нормі і альбуміну після плазмаферезу і при консервативному лікуванні. Велике значення можуть мати маркери цитолізу і холестазу. Найбільш значні зміни спостерігалися в показниках ураження паренхіми печінки, включаючи АлАТ, АсАТ і лужну фосфатазу. При консервативному лікуванні відсоток рівня лужної фосфатази покращився на 31%, після курсу плазмаферезу - на 58%. Отримані цифри індексів холестазу свідчать про ефективність обох методів лікування, але лікування плазмаферезу надає більш виражений вплив на зниження рівня лужної фосфатази. Рівень білірубіну поліпшений на 38,8% після плазмаферезу і на 65% при консервативному лікуванні. Висновок: Включення плазмаферезу в комплексну терапію хронічного гепатиту знижує вираженість цитолізу і холестазу, збільшує ремісію і значно покращує клінічні прояви.