Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
38 results
Search Results
Item Main immunogenetic, pathogenetic, and clinical features of Epstein-Barr virus infection (literature review)(Kharkiv National Medical University, 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana MykolaivnaВірус Епштейна-Барра (EBV), або герпесвірус людини типу 4, є поширеним збудником, який інфікує [90–95]% дорослого населення у всьому світі. За останні 10 років дослідження значно розширили наше розуміння етіологічних характеристик інфекції EBV, її ролі у розвитку злоякісних та аутоімунних захворювань, а також механізмів взаємодії з імунною системою. EBV — це складний герпесвірус, який має здатність інфікувати В-лімфоцити та епітеліальні клітини, забезпечуючи довічну персистенцію в організмі людини. Він має дві фази життєвого циклу — літичну та латентну, під час яких активуються різні генетичні програми та імунні механізми. Залежно від функціонального стану клітини та типу латентності, вірус може змінювати патерни експресії генів, щоб уникнути імунного нагляду. Імунна відповідь на інфекцію EBV включає гуморальні та клітинні компоненти. Цитотоксичні CD8⁺ Т-лімфоцити відіграють вирішальну роль, але вірус здатний ефективно модулювати або пригнічувати їх активність. Для забезпечення довготривалої персистенції вірус використовує ряд стратегій уникнення імунного контролю, включаючи порушення презентації антигену через молекули головного комплексу гістосумісності I і II, індукцію регуляторних Т-клітин і пригнічення прозапальних реакцій. Інфекція EBV може проявлятися в різних клінічних формах, від інфекційного мононуклеозу до важких хронічних захворювань: хронічної активної інфекції EBV, лімфопроліферативних розладів після трансплантації та новоутворень, асоційованих з EBV. Існує тісний зв'язок між EBV та розвитком певних аутоімунних захворювань, включаючи ревматоїдний артрит, синдром Шегрена та системний червоний вовчак. Вірус здатний викликати імунну дисрегуляцію через молекулярну мімікрію, експресію вірусних білків, активацію цитокінових шляхів та втрату імунної толерантності.Item Immunopathogenetic features of lyme disease(ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Delikatna, T.; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr SerhiiovychМета. Вивчення імунологічних особливостей Хвороби Лайма та патофізіологічних механізмів, що призводять до поліорганних уражень. Матеріали і методи.Статті та дослідження, які висвітлені у базах даних PubMed, Центру громадського здоров'я МОЗ України, Karger, Onlinelibrary, CDC, Ecdc. Особливу увагу приділено дослідженням щодо імунологічних особливостей та патофізіологічних механізмів при Хворобі Лайма. Проаналізовано статті, опубліковані з 2013 по 2024 роки, із застосуванням методів систематичного огляду літератури, порівняльного аналізу клінічних результатів для забезпечення актуальності й точності висновків. Висновки. У процесі діагностики Хвороби Лайма клініцисти у теперішній час можуть стикатись з широким спектром виявів, що зумовлює як гіпо- так і гіпердіагностику цієї хвороби. Захворюваність на цю хворобу в Україні та у світі коливається, демонструючи періоди підвищення та зниження, водночас загальний її тренд має тенденцію до зростання. Розвиток хронічних форм Хвороби Лайма – це складний процес з залученням багатьох ланок клітинного та гуморального імунітету. Баланс цитокінів, серед яких IL-1β, IL-2, IL-6, IL-8, IL-10, IL-15, IL-17, IFN-γ має вирішальне значення у розвитку Лайм-артриту, хронічного атрофічного акродерматиту та нейробореліозу, а рівень IL-17 може застосовуватись як діагностичний маркер деяких хронічних форм цієї хвороби.Item Endothelial dysfunction and pulmonary lesions in Long-COVID(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2025) Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola Dmytrovych; Lendych, Yu.S.; Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia VasylivnaУ статті проаналізовано сучасні дані наукових досліджень щодо ролі ендотеліальної дисфункції у патогенезі Long-COVID, зокрема, досліджено її вплив на альвеоло-капілярну мембрану та розвиток легеневих ускладнень. Оцінено потенціал біомаркерів ендотеліальної дисфункції для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних стратегій. Аналіз відкритих наукових даних довів, що ендотеліальна дисфункція, спричинена SARS-CoV-2, була ключовим фактором розвитку Long-COVID, та призвела до змін у альвеоло-капілярній мембрані. У результаті чого ініціювався розвиток інтерстиціальних захворювань легень з фіброзом, порушенням дифузії та мікроциркуляції, що призвело до погіршення оксигенації тканин. Встановлено ключову роль порушень ендотеліальної функції та стану альвеолярного епітелію, що відображаються у змінах рівнів Ang-1, Ang-2, vWF, Р-селектину, ICAM-1, VEGF та KL-6, у розвитку та ступені тяжкості легеневих ускладнень у пацієнтів з постковідним синдромом. Дане дослідження розширює науково-практичні знання фахівців у галузі медицини щодо ролі біомаркерів ендотеліальної дисфункції у розвитку легеневих ускладнень, асоційованих з Long-COVID, та демонструє їхній потенціал для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних стратегій.Item Long COVID as a multisystem problem and recent challenges(Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2025) Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Nehreba, K.; Yemchura, A.; Kubrak, Y.; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna OleksandrivnaМета огляду – визначення та узагальнення основних теорій виникнення Long COVID, патогенезу та основних клінічних ознак. Матеріали і методи. Oпрацьовано 110 статей з бази даних PubMed, Scopus, Google Scholar, а також відомості ВООЗ та статистичні дані поширеності Long COVID за період 2022–2025 роки, які містять актуальну інформацію щодо зазначеного синдрому. Окрему увагу приділено ураженням нервової системи та психоемоційної сфери. Висновки. 1. На Long COVID хворіє понад 65 млн осіб. Висока сприйнятливість спостерігається у жінок, невакцинованих, у пацієнтів із хронічними захворюваннями. 2. Основні гіпотези розвитку Long COVID: запалення внаслідок цитокінового шторму, імунна відповідь та вироблення антитіл проти білків SARS-CoV-2, нуклеопротеїну N і шипа S, судинна дисфункція та підвищення проникності гематоенцефалічного бар'єру. 3. Патогенетичний механізм постковідного синдрому обумовлений персистенцією вірусу, дисрегуляцією імунної системи, мітохондріальною дисфункцією та продукцією протромботичних аутоантитіл, що сприяє виникненню гіперкоагуляції. Ураження нервової системи пов’язані із порушенням нейротрансмісії, запальними процесами, гіпоксією головного мозку та утворенням “струнних судин”, що призводить до розладу когнітивних функцій. 4. Провідними симптомами ураження нервової системи є: “мозковий туман”, сплутана свідомість, тривалий головний біль, хронічна втома, вегетативні нервові розлади, ортостатична недостатність та периферичні пошкодження у вигляді нейропатій, міопатій та ізольованої дисфункції черепних нервів (аносмія та агевзія). 5. Депресія, тривожний та посттравматичний стресовий розлади, порушення циркадних ритмів та сну – основні ознаки впливу SARS-CoV-2 на психоемоційну сферу та психіатричні розлади.Item COVID-19 and other acute respiratory viral infections(Poltava State Medical University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Khatynska, Z.V.Для узагальнення світових даних, даних епідеміологічного моніторингу в Україні та Сумській області та встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у 2019-2023 рр. на тлі пандемії COVID-19 проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГРВІ та COVID-19 в Україні та Сумській області, проведено порівняння захворюваності з використанням даних статистичної звітності Центру громадського здоров'я, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з контролю та профілактики захворювань МОЗ України. Проведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють проблему гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу. Отримані дані свідчать про зниження глобальної захворюваності на ГРВІ та грип у 2020-2021 роках та зростання у 2022-2023 роках. Спостерігалося зменшення частки вірусу грипу А у 2019-2021 роках, збільшення у 2022-2023 роках та повернення до допандемічного рівня. Водночас відбулася зміна частки респіраторно-синцитіального вірусу та риновірусу, відсоток яких коливався, зменшуючись і збільшуючись під час пандемії, і врешті-решт перевищив допандемічний рівень. Незалежно від періоду пандемії COVID-19, серед штамів грипу у світі переважав A H1N1(2009). В Україні та Сумській області динаміка захворюваності на ГРВІ та грип відображала схожі зміни, а відносний показник захворюваності, який був дещо вищим, ніж у світі на початку пандемії, знизився до рівня, близького до світового у 2023 році.Item Клінічний випадок системного кліщового бореліозу з ураженням нервової системи(Сумський державний університет, 2016) Клименко, Наталія Василівна; Клименко, Наталия Васильевна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Нємцова, О.М.Серед природно-осередкових хвороб на Сумщині системний кліщовий бореліоз (СКБ) займає одне з провідних місць. До Сумської обласної інфекційної клінічної лікарні (СОІКЛ) за 2014-2015 рр. звернулося 209 чоловік з приводу присмоктування кліщів (2014 р. – 54 та 2015 р. – 155), превентивна антибіотикотерапія проведена 147 особам, 9 звернулися після 2 тижнів з моменту присмоктування кліща, їм було рекомендоване спостереження, а 4 був встановлений діагноз СКБ.Item Структура нейроінфекцій Північно-Східного регіону України на сучасному етапі(Сумський державний університет, 2014) Клименко, Наталія Василівна; Клименко, Наталия Васильевна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Полов`ян, Катерина Сергіївна; Половьян, Екатерина Сергеевна; Polovian, Kateryna SerhiivnaНейроінфекції не втрачають своєї актуальності через складність клінічного перебігу, високу летальність і частоту формування залишкових явищ органічного ґенезу з боку центральної і периферичної нервових систем. Метою роботи було дослідити структуру нейроінфекцій Північно-Східного регіону України на сучасному етапі.Item Сучасна нозологічна та етіологічна структура нейроінфекцій у дорослих Північно-Східного регіону України(Сумський державний університет, 2014) Клименко, Наталія Василівна; Клименко, Наталия Васильевна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Полов`ян, Катерина Сергіївна; Половьян, Екатерина Сергеевна; Polovian, Kateryna SerhiivnaНейроінфекції належать до категорії тяжких інфекційних захворювань, що пов’язано з загрозою вітальним функціям людини. Складність клінічного перебігу, висока летальність і частота формування залишкових явищ органічного походження з боку центральної і периферичної нервових систем обумовлюють актуальність даної проблеми. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35908Item Клінічний випадок диференціального діагнозу з сибіркою(Сумський державний університет, 2014) Бутко, В.А.; Клименко, Наталія Василівна; Клименко, Наталия Васильевна; Klymenko, Nataliia VasylivnaНа підставі проведених лабораторних досліджень та динамічного спостереження за хворим діагноз сибірки спростовано і встановлено анаеробну інфекцію. 05.12.13 хворий виписаний у задовільному стані для подальшого лікування в хірургічному відділенні Недригайлівської ЦРЛ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35861Item Моніторинг випадків на іксодовий кліщовий бореліоз в СОІКЛ(Сумський державний університет, 2013) Клименко, Наталія Василівна; Клименко, Наталия Васильевна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Нємцова, О.М.Іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) – природно - вогнищеве інфекційне захворювання, що передається кліщами та має схильність до хронічного і рецидивуючого перебігу з ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи. Дана патологія - ендемічна для нашого регіону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32268