Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Police law within the system of administrative law: The need of reconciling the relationship
    (DIXI, 2021) Bezpalova, O.I.; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Korniienko, V.V.; Kritsak, I.V.
    Issues of police control and involvement are of great essence when aspects of administrative law are revealed. The issue here is that there is no way or instances where the legitimate protection of individual rights and freedom can be guaranteed without the presence of the police in ensuring that rights are protected through the respect of the rule of law. The only way this protection can be maintained is only through the operation or application of administrative law. When dealing with the concept of police law, emphasis is laid on the responsibilities this law enforcement agencies have when dealing with matters related to state security, protection of individual living in a given society, and to a certain extent, the entire public. There is no doubt that it is the role of the police to maintain peace and security within a given society, but the question we should be posing is whether their functions performed are done within the confines of respecting fundamental human rights, following the due process of the law being the fundamental and imperative basis or essence of administrative law. One thing is to ensure security, and the other one is to ensure that when enforcing this security, fundamental freedoms and rights of individuals will be respected by the supposed called law enforcement officers. It is therefore in this light that one can say, without any questioning, that under no circumstances should police law function without the intervention of administrative law, both most compliment each other, and activities of the police must be done in strict respect and compliance with that of administrative law. The protection of individual rights and liberties is the prerequisite objective of administrative law, in which the police law must observe and respect.
  • Item
    Медіаційна процедура, як спосіб вирішення податкових спорів між представниками приватного бізнесу (субʼєктами підприємницької діяльності) та державою
    (Спеціалізоване видавництво "ЮНЕСКО Соціо", 2022) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Необхідність проведення податкових реформ для досягнення консенсусу між приватним бізнесом та державою є невід’ємною складовою розвитку економіки на сьогодні, оскільки проблематика питання щодо оподаткування, завжди є актуальною, зміст проблемного питання виявляється наступним чином: “представники державної влади хочуть збільшити розмір сплати податків, а суб’єкти підприємницької діяльності не розуміють навіщо платити більше”. Для вирішення цього проблемного питання важливим є застосування прогресивних та ефективних способів та механізмів вирішення спорів, з метою досягнення консенсусу між приватним бізнесом та державою, одним з яких може стати податкова медіація. Такий механізм уже активно використовується у країнах з найрозвинутішими економіка та верховенством права, серед них Бельгія, США, Велика Британія, Нідерланди, Канада, Німеччина, досвід яких і використаний у статті. При цьому, сам інститут медіації вже існує в Україні на законодавчому рівні з грудня 2021 року, тому має величезні перспективи розвитку, оскільки імплементовано його не в усі сфери суспільного життя, а робота над недоліками Закону за остнній рік була не на часі. Сам інститут медіації існував в Україні неформально з часів незалежності держави, люди завжди хотіли знаходити компроміси, при цьому ці компроміси мають фіксуватися та мати силу, рівну судовому рішенню, щоб ні одна зі сторін не мала можливості відходити від домовленостей. Так, фактично всі розуміють що є домовленості в багатьох ситуаціях між державою та біз- несом, але переважно зараз усі ці домовленості є тіньовими та мають корупційну складову, має створюватись майданчик, де бізнес зможе знаходити компроміси з державою, при цьому публічно та справедливо. Іноземний досвід провідних країн світу розглядається з боку практичного застосування в Україні відповідно до наших реалій сьогодення. Визначено позитивні ефекти податкової медіації, що мають вплив як на податкові органи, так і на платників податків. Детально проаналізовано позитивні та негативні фактори використання податкової медіації, з урахуванням досвіду зарубіжних країн, у яких правова практика оподаткування має надзвичайно багатий інструментарій альтернативного вирішення податкових спорів між суб’єктами підприємницької діяльності та представниками державної влади. Розроблено пропозиції щодо врегулювання механізму податкової медіації на законодавчому рівні.
  • Item
    Принцип верховенства права в практиці Європейського суду з прав людини та законодавстві України
    (Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО СОЦІО», 2023) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna
    Стаття присвячена визначенню змісту принципу верховенства права в практиці Європейського суду з прав людини та законодавстві України. З’ясовано, що принцип верховенства права взаємопов’язаний з правами людини та демократією, відповідно означений принцип є фундаментальним не лише у забезпеченні дотримання та захисту прав людини, але й подолання прогалин у національному законодавстві. Визначено, що принцип верховенства права утілений в положеннях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також продемонстроване у низці рішень Європейського суду з прав людини. Останні є важливим джерелом тлумачення принципу верховенства права та правильного його застосування судами України під час відправлення правосуддя. Встановлено, що в вітчизняний науковий обіг верховенство права увійшло з прийняттям Конституції України, водночас про цей принцип йде мова в низці нормативно-правових актів та рішень суду, зокрема Кодексі адміністративного судочинства України, рішеннях Конституційного Суду України тощо. З’ясовано, що останній вживає щодо даного поняття досить абстрактну формулу: «верховенство права – це панування права у суспільстві», тоді як природно-правові, євроінтеграційні та міжнародно-правові аспекти значення принципу верховенства права ширші. Акцентовано на відмінностях принципу «верховенства права» та принципу «верховенства закону». Наведено елементи принципу верховенства права. Особливу увагу приділено змісту правової визначеності як однієї з умов ефективної дії верховенства права. З’ясовано, що правова визначеність вимагає не лише передбачуваності до закону та законодавчої політики, але й поваги до остаточного рішення суду. Зроблено висновок, що лише разі забезпечення державою на практиці всіх елементів принципу верховенства права можна стверджувати про реалізацію принципу верховенства права загалом, що дозволить розв’язати низку проблем правової системи держави.
  • Item
    Конституційна відповідальність як вид юридичної відповідальності: проспективний та ретроспективний аспекти
    (ЮНЕСКО-Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Стаття присвячена проблематиці проспективного та ретроспективного аспектів конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. При цьому, питання аналізу обох аспектів є вкрай актуальним для вітчизняної конституційної юриспруденції, оскільки доводить, що цей вид юридичної юриспруденції може бути не лише репресивним, а й мотивувальним. Отже, метою нашого дослідження мають стати проспективний та ретроспективний аспекти конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. У статті з’ясовано, що за негативним аспектом виділяються класичні види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна і матеріальна. Обґрунтовано, що ретроспективна конституційна відповідальність може мати два виміри, залежно від того типу законодавства, де містяться санкції за порушення чинного конституційного законодавства. Доведено, що конституційно-бланкетну відповідальність можна визначити як вид конституційної відповідальності, що передбачає запровадження санкцій адміністративно-правового чи кримінально-правового характеру за порушення конституційних приписів. З’ясовано, що єдиною формою юридичної відповідальності президента країни є імпічмент, процедура якого може бути своєрідним втіленням звільнення Президента України з роботи, а тому, виходячи з цього, імпічмент є своєрідною формою дисциплінарної відповідальності, і, отже, його можна віднести до конституційно-бланкетної відповідальності. Стаття містить висновок про те, що тривалий час найбільш проблемним залишався етап проведення розслідування за фактом державної зради або будь-якого іншого злочину тимчасовою слідчою комісією, оскільки в Україні не існувало законодавства про останню. При цьому, визначається, що екстраполюючи проспективний аспект на конституційну відповідальність, ми розуміємо її як відповідальність суб’єкта конституційного права за чітке ініціативне здійснення ним своїх конституційних повноважень та обов’язків. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні необхідності зміни уявлення про конституційну відповідальність, як суто каральний вид юридичної відповідальності.