Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Детермінанти розвитку людського капіталу та національної економіки: економіко-математичне моделювання взаємозв’язку(Західноукраїнський національний університет, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii AnatoliiovychВзаємозв’язок між громадським здоров’ям і національною економікою складний і багатогранний. З одного боку, здоров’я людей впливає на їхню продуктивність, ефективність і креативність, впливаючи на економічні показники країни. З іншого боку, фінансові умови в країні впливають на доступність і якість медичних послуг, харчування, житла та інших факторів, що визначають багатогранну сутність здоров'я людей. Мета дослідження. Метою дослідження є розробка інтегральних показників здоров’я як найважливішої складової людського капіталу та національної економіки. Також перевіряються чотири гіпотези: гіпотези H1 і H2 спрямовані на перевірку значущості зв'язків між інтегральними показниками; гіпотеза Н3 – перевірка впливу показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки; гіпотеза Н4 присвячена питанню впливу показників національної економіки на інтегральний показник здоров'я. Методи дослідження. Дослідження базується на методах пошуку, аналізу та нормалізації даних, багатовимірного статистичного аналізу. Інтегральні показники здоров’я та національної економіки розроблено за допомогою методики аналізу головних компонент у програмі Statistica 12 з використанням адитивної згортки. Ця методика дозволила визначити вагові значення для кожного компонента, що входить до інтегральних показників. Для оцінки значущості зв’язків в отриманих парних регресіях для інтегральних показників та в моделях, що описують вплив показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки, вплив показників національної економіки на інтегральний показник здоров’я, статистичні критерії Стьюдента, Фішера, значення використовували коефіцієнти детермінації, довірчі інтервали та рівні значущості за допомогою програмного забезпечення Stata 18. Результати. Під час дослідження було зібрано базу даних із дев’ятнадцяти макропоказників для 38 країн, що стосуються охорони здоров’я та національної економіки, у різних масштабах та одиницях вимірювання. Дані нормалізуються для наступного алгоритму перевірки чотирьох гіпотез дослідження. Інтегральні показники розраховуються за допомогою адитивної згортки з урахуванням значень вагових коефіцієнтів для факторів стимулювання та факторів дестимулювання людського капіталу та національної економіки. Згідно із запропонованими гіпотезами було проведено чотири регресійні аналізи. Встановлено, що при зміні інтегрального індексу національної економіки на одиницю інтегральний індекс здоров’я зміниться на 0,9305. У зворотному випадку показник національної економіки зміниться на 0,3214 при зміні інтегрального показника здоров'я на одиницю його виміру. Аналіз впливу складових національної економіки на інтегральний показник здоров’я виявив статистично значущий позитивний вплив трьох показників: індексу свободи ведення бізнесу, свободи торгівлі та валового національного доходу на душу населення. Аналіз впливу складових галузі охорони здоров'я на інтегральний показник національної економіки не виявив жодного статистично значущого показника. Перспективи спрямовані на подальший розвиток науково-методичного забезпечення моделювання впливу людського капіталу як суттєвої складової економіки здоров’я на ефективність національної економіки та впровадження практичних заходів щодо підвищення рівня людського капіталу, який залежить на значеннях показників національної економіки конкретної країни. Отримані значення інтегральних показників для країн дослідження, по-перше, дають інформацію про рівень їхнього людського капіталу та національної економіки, а по-друге, характеризують їхнє становище у сфері економіки та охорони здоров’я. Значущість впливу показників національної економіки на інтегральний показник людського капіталу дозволить керівним органам відповідних країн усвідомити тенденції до змін, розробки подальшої політики та здійснених реформ у сферах народного господарства та охорони здоров'я.Item Data Mining технологія для оцінювання рівня цифрового розвитку країн: сплайн багатовимірної адаптивної регресії(УКРНОІВІ, 2023) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton OleksandrovychЕпоха 4.0 кидає виклики всім країнам. З метою комплексного та всебічного оцінювання певної сфери необхідним є застосування потужних аналітичних методів. А сфера цифрового розвитку, якість організації кібербезпеки особливо вимагає застосування потужного програмно-аналітичного забезпечення для виявлення потенційних кіберзагроз, їх упередження, та підтримки сталого розвитку кожної країни. Також характерністю епохи діджиталізації є використання методів машинного навчання, інтелекутального аналізу даних, нейронних технологій для проведення грунтовної аналітики. Дослідження стосується побудові оптимального багатовимірного адаптивниго регресійного сплайну, що описує залежність рівня цифрового розвитку країн від національного індексу кібербезпеки та легкості ведення бізнесу та грунтується на прогнозних методах інтелектуального аналізу даних. Об’єктами дослідження є 103 країни, статистичні дані досліджуваних показників цих країн використані за 2021 рік відповідно до звітів Академії електронного урядування (e-Governance Academy) та групи Світового банку Doing Business. Дослідження виконано в чотири етапи. На 1-му етапі було проведено бібліометричний аналіз з використанням програмного забезпечення Vosviewer для опису математичного апарату, що потрібен при використанні MARS-моделей, та аналітичної платформи Scivall для виявлення тенденцій щодо безпеки кіберпростору. На другому етапі – формування вхідної вибірки даних (показники цифрового розвитку країни, національний індекс кібербезпеки та легкість ведення бізнесу) та обгрунтування її статистичної значущості за допомогою інструментів дескриптивної статистики в програмному пакеті Statgraphics. На третьому етапі було розробленно лінійну множинну регресійну модель, що характеризує ступінь впливу індексу національної кібербезпеки та легкості ведення бізнесу на рівень цифрового розвитку. Обидві незалежні змінні здійснюють позитивний прямопропорційний вплив на зміну залежного індикатора, при цьому вплив показника «легкість ведення бізнесу» в чотири рази перевищує вплив національного індексу кібербезпеки, що логічно інтерпретується масовістю використання цифрових технологій у всіх сферах бізнесу та цифровій економіці, є фактором-стимулятором economic development. Відсутність мультиколінеарності у предикторних змінних доведено за допомогою VIF-тесту, а статистична значущість моделі – за допомогою тестоу Ст’юдента, коефіцієнту детермінації, стандартної помилки оцінки, середньої абсолютної помилки, критерієм Фішера та ANOVA. На четвертому етапі для більш точного оцінювання впливу національного індексу кібербезпеки та легкості ведення бізнесу на рівень цифрового розвитку було розроблено сплайн багатовимірної адаптивної регресії, що використовує три базових функції. Розроблення MARS-моделі здійснено з використанням програмного забезпечення Salford Predictive Modeler. Якість моделі обгрунтувана з використанням узагальненого критерію перехресної перевірки. Отримані результати дозволили комплексно визначити вплив націального індексу кібербезпеки та легкості ведення бізнесу на рівень цифрового розвитку досліджуваної країни та можуть бути використані аналітичними відділами соціально-економічних об’єктів (банків, фінасових установ), органами національної кіберполіції, національним координаційним центрам кібербезпеки для економічного розвитку та сталого зростання.Item Аналіз соціально-економічних аспектів громадського здоров’я на підґрунті регуляторно-нормативної бази та теоретико-бібліографічного аналізу(УКРНОІВІ, 2023) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Kolomiiets, Svitlana VolodymyrivnaПідписавши Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження заходів для захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку й економічного зростання. Як член Організації Об’єднаних Націй (ООН), Україна приєдналася до реалізації Цілей сталого розвитку через адаптацію Цілей сталого розвитку до національних реалій, розробку відповідних національних стратегічних завдань, серед яких особлива увага приділяється формуванню програм громадського здоров’я. Світовий досвід, накопичений за останні півсторіччя, свідчить про те, що одним із найбільш ефективних напрямів організації системи громадського здоров’я та поліпшення здоров’я населення є покращення детермінант, які його визначають. Оскільки сучасний світ перебуває в стані турбулентності, коли соціально-економічний розвиток багатьох держав характеризується постійними змінами та кризами, аналіз детермінант громадського здоров’я з метою забезпечення ефективності системи громадського здоров’я. залишається вельми актуальним.Item Науковий твір "Поведінковий та соціальний вимір системи громадського здоров'я європейських країн: описовий, канонічний та факторний аналіз"(УКРНОІВІ, 2023) Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaСтан і перспективи галузі охорони здоров’я займають одну з першочергових позицій, бо якість життя та здоров’я людей є індикатором успішності та конкурентоспроможності країни в цілому. На вимогу сучасних викликів, що стосуються загроз здоров’ю людей, у всіх європейських країнах відповідними офіційними особами постійно ведеться процес моніторингу, оцінки та вироблення передової політики галузі охорони здоров’я. Для покращення та регулювання медичної системи, якості медичних послуг, необхідно розуміти якими індикаторами вимірюється та оцінюється система охорони здоров’я. Важливо визначити найбільш релевантні показники, зв’язки між ними, щоб в подальшому мати можливість порівнювати, аналізувати світовий досвід передових країн у цьому питанні, запроваджувати та забезпечувати міжнародні світові стандарти системи охорони здоров’я.Item Науковий твір "Останні тенденції фінансової злочинності"(УКРНОІВІ, 2023) Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaУ дослідженні підкреслено, що цифровізація сучасного світу, розвиток інформаційних технологій, поширення Internet, комп’ютерні мережі, використання кіберпростору, полегшили повсякденне життя суспільства, але паралельно з цим спричинило загрозу безпеки та конфіденційності інформації, особистих даних, фінансової системи. Наголошено, що фінансове шахрайство стає все більш серйозною глобальною макро проблемою, так як фінансова екосистема також використовується кримінальним світом для відмивання нелегальних коштів та проведення незаконних фінансових транзакцій. Основна мета дослідження – визначення останніх тенденцій фінансової злочинності. Проаналізовано літературні джерела світових науковців щодо зміщення центру інтересів сучасних науковців фінансового ринку на дослідження особливостей фінансової злочинності.Item Науковий твір "Розроблення моделей прогнозування цін фінансових активів за допомогою методів машинного навчання та статистичного аналізу"(УКРНОІВІ, 2023) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaЗараз, як ніколи раніше, ми стикаємося з величезною кількістю та різноманітністю різних фінансових відносин, не тільки звичайні повсякденні фінансові операції як переказ грошей, але й купівля різних фінансових активів, будь то акції, облігації, можливо навіть криптовалюта чи NFT, все це стало частиною економічного життя світу. Люди завжди хочуть знати, що буде в майбутньому, для цього, до певного часу, люди покладалися виключно на досвід, але зараз завдяки статистичним, економічним та математичним дослідженням, людям відкрилися нові можливості для прогнозування. Для сучасних трейдерів, інвесторів, інвестиційних фондів і просто для людей, які хочуть зберегти або примножити свої гроші, варто використовувати потужні новітні методології дескриптивного аналізу, інтелектуального аналізу даних, машинного навчання, методи обробки статистичної інформації з можливістю роботи з великими даними для того, щоб бути конкурентоспроможними.