Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item City infrastructure management based on sustainable development goals and industry 4.0 principles(Економічний простір, 2023) Нєшева, Анастасія Дмитрівна; Niesheva, Anastasiia Dmytrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Костюченко, Надія Миколаївна; Kostiuchenko, Nadiia MykolaivnaУ сучасному світі, де темпи технологічного розвитку постійно зростають, управління інфраструктурою міста стає важливим завданням для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). У цій статті розглядаються підходи до управління міською інфраструктурою та їх вплив для досягнення ЦСР з особливим акцентом на трансформаційній ролі Індустрії 4.0. Поява Індустрії 4.0, що характеризується інтеграцією цифрових технологій та процесів, керова-них даними, призвела до значного прогресу в управлінні та розвитку міської інфраструктури. Дана стаття включає багатогранне дослідження цих інноваційних підходів, що охоплюють такі ключові теми, як розумні енергосистеми та управління енергією, інтелектуальні транспортні системи, зелене будівництво, стале управління водними ресурсами та відходами, а також зелені насадження та міське землеробство. Дана стаття поєднує теоретичний аналіз з прак-тичними висновками та тематичними дослідженнями успішних прикладів впровадження сталої інфраструктури у містах по всьому світу. Серед них інноваційні підходи до озеленення в Сінгапурі, інтелектуальні транспортні системи в Бразилії, передові методи управління відходами в Сан-Франциско тощо. Головною метою є висвітлення потенційних переваг, викликів та можливостей, пов'язаних з інтеграцією принципів Індустрії 4.0 в управління міською інфраструк-турою. Досліджуючи взаємодію між технологіями Індустрії 4.0 та міською інфраструктурою, автори дослідження з’ясували, як ці досягнення можуть бути використані для створення більш стійких, ефективних та сталих міст. Крім того, в статті наведена оцінка того, якою мірою ці інновації узгоджуються з ЦСР і сприяють їх досягненню. Врахо-вуючи той факт, що ЦСР використовуються як глобальний план для вирішення нагальних соціальних, екологічних та економічних проблем, дана оцінка набуває ще більшої актуальності. Автори цього дослідження мають на меті надати політикам, містобудівникам та зацікавленим сторонам цінну інформацію та рекомендації щодо шляхів та підходів до підвищення сталості міст та отримання прогресу в досягненні ЦСР в епоху Індустрії 4.0.Item The role of sustainability reporting for international companies’ reputation: a case of controversial industries(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Костюченко, Надія Миколаївна; Костюченко, Надежда Николаевна; Kostiuchenko, Nadiia Mykolaivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Burnakova, V.Yu.У статті проаналізовано вплив нефінансової звітності на репутацію компаній, що працюють у суперечливих галузях, таких як виробництво тютюнової продукції, алкогольних та солодких безалкогольних напоїв. На відміну від інших галузей, де соціальна відповідальність компаній не викликає сумнівів, в суперечливих галузях виробляються продукти, які шкодять здоров’ю людини та (або) довкіллю. Проаналізовано категорію репутації бренду як одного із найважливіших факторів, що впливає на процес прийняття рішень потенційними клієнтами. Досліджено взаємозв’язок репутації бренду та нефінансової звітності, або звітності зі сталого розвитку. Визначено основні переваги використання нефінансової звітності з точки зору різних зацікавлених сторін. Проведено оцінювання низки компаній, які представляють суперечливі галузі та ведуть нефінансову звітність. Доведено ключові переваги звітності зі сталого розвитку, зокрема, оптимізацію вартості капіталу, розбудову корпоративної культури, забезпечення прозорості компанії для покращення взаємодії зі стейкхолдерами. Для дослідження було обрано три міжнародні компанії, а саме British American Tobacco (тютюнові вироби), Coca Cola (солодкі безалкогольні напої) та Heineken (алкогольні напої). Нефінансові звіти цих компаній були проаналізовані за економічним, екологічним та соціальним аспектам. Незважаючи на різний профіль цих компаній, виявлено, що їх об’єднує багаторічна діяльність в напрямку сталого розвитку. Всі вони мають спеціальний розділ про сталий розвиток на офіційному веб-сайті та суттєвий досвід в розробленні та оприлюдненні інтегрованих звітів. Дослідження довело важливість звітування про сталий розвиток для компаній, що працюють навіть у сферах, що завдають шкоди здоров’ю людей та навколишньому середовищу. Було продемонстровано вплив нефінансової звітності на репутацію, а також привабливість компанії для інвесторів. Виявлено, що компанії суперечливих галузей намагаються своєю соціально відповідальною діяльністю в першу чергу мінімізувати шкоду, яку вони завдають своєю продукцією. Ключовим завданням цих компаній є виведення на ринок якісного продукту, при цьому мінімізуючи негативний вплив не тільки від його виробництва, але і споживання. Це дозволяє забезпечувати та покращувати репутацію бренду навіть у суперечливих галузяхItem Reducing Inequalities Towards Sustainable Development Goals: Multilevel Approach(River Publishers, 2019) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Костюченко, Надія Миколаївна; Костюченко, Надежда Николаевна; Kostiuchenko, Nadiia Mykolaivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Зайцев, Олександр Васильович; Зайцев, Александр Васильевич; Zaitsev, Oleksandr Vasylovych; Zharova, Liubov; Артеменко, Олександр Сергійович; Артеменко, Александр Сергеевич; Artemenko, Oleksandr Serhiiovych; Дядченко, Ганна Вікторівна; Дядченко, Анна Викторовна; Diadchenko, Hanna Viktorivna; Obod, Olena; Rodionova, Polina; Bhandari, Medani P.У монографії на конкретних прикладах та результатах порівняльних досліджень представлено фактичні докази зростання нерівності. Загалом нерівність історично спостерігається у кожній сфері людської діяльності: соціальній, політичній, економічній та екологічній. Будь-яка нерівність розділяє людство і є однією з головних причин виникнення конфліктів протягом усієї історії цивілізованого світу. Головною метою будь-якого суспільства є підтримання гармонії, проте, як свідчить соціо-політична історія людства, цього важко досягнути. Наріжний елемент нерівності - це пригнічення незахищених верств населення, яке може мати місце у економічній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах, залежно від обставин. Теоретично важко повністю визначити першопричину нерівності - чому пригноблених пригнічують, а гнобителі утримують панівне становище. Однак теорія соціальної справедливості, теорія соціального домінування та теорія економічного розвитку дають певну основу для розуміння природи нерівності. «Мета соціальної справедливості - це повна і рівноправна участь усіх груп у діяльності суспільства, яке спільно формується для задоволення їхніх потреб». Однак, здебільшого побудова суспільства відбувається на основі домінування, що сприяє виникненню та збереженню нерівності. Економіка розвитку ґрунтується на базовому уявленні про те, як економічні умови найбідніший країн можна покращити за рахунок цілісної діяльності, яка охоплює ринкові умови, національну та міжнародну економічну політику, стан населення та умови праці, охорону здоров’я, структуру освіти та продуктивність. Однак існують перешкоди у впровадженні принципів розвитку для подолання нерівності можливостей через наявність економічних, політичних, соціальних та культурних невидимих бар’єрів, від локальних до міжнародних. Незважаючи на зусилля урядів, громадянського суспільства, ЗМІ та адвокатури, лідерів та науковців та всіх тих, хто вірить, що нерівність є фактором соціального поділу; нерівність зростає як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. На міжнародному рівні ООН була серед перших у пошуку першопричини нерівності та способів мінімізувати її. ООН оголосила чотири десятиліття (1960–1990) десятиліттям розвитку з метою загального розвитку, насамперед, у країнах, що розвиваються. У 1990 році ООН представила звіт про людський розвиток за 1990 рік, а в 2000 році ООН оголосила цілі розвитку тисячоліття (2000–2015). Однак цілі були досягнуті лише частково. На основі цього досвіду ООН проголосила «Трансформацію нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 р.», де було визначено 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань. Десять цілей спрямовані винятково на подолання нерівності, однак цілі 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16 і 17 також пов'язані з цим питанням. У цій книзі автори намагалися дослідити сучасну нерівність у державі через призму економіки (переважно економіки розвитку). Результати цієї книги показують, що, незважаючи на багато зусиль усіх зацікавлених сторін, нерівність не зменшується. Насправді, здебільшого, з 1980 року, нерівність у світі швидко зростає (як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються).