Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Inclusive Economic Growth: Relationship between Energy and Governance Efficiency(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaАмбітна мета країн Європейського Союзу (ЄС) - досягти вуглецевої нейтральності шляхом забезпечення інклюзивного економічного зростання, що вимагає розробки відповідних стимулів та ініціатив. Крім того, такі стимули та ініціативи повинні гарантувати досягнення задекларованих цілей. Енергетичний сектор є ключовим фактором, що визначає інклюзивне економічне зростання. Традиційні енергоресурси (вугільні) мають більший негативний вплив на природу та добробут людей, ніж економічні та соціальні вигоди. Однак перехід до відновлюваної енергетики піднімає нові питання у досягненні цілей інклюзивного економічного зростання: доступна та чиста енергія, відповідальне енергоспоживання та енергетична інфраструктура. Аналіз теоретичної бази показав, що діджиталізація уряду може стати основним інструментом для вирішення вищезазначених проблем. Метою статті є емпіричне обґрунтування ролі зеленої енергетики у досягненні інклюзивного економічного зростання. У дослідженні застосовано такі методи: повністю модифікований метод найменших квадратів (МНК) та канонічна коінтеграційна регресія. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що якість інституцій пасивно впливає на інклюзивне економічне зростання, а цифровізація уряду має U-подібний вплив на інклюзивне економічне зростання. У цьому випадку країнам слід прискорити цифрову трансформацію державних послуг та постійно підвищувати якість інституцій.Item Green Investments as Tools for Stimulating the Sustainable Financing of Logistics Systems Development(EDP Sciences, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Trushkina, N.Зміни в сучасній парадигмі екологічного мислення вимагають суттєвої реорганізації логістичних процесів та необхідності трансформації логістичних систем в контексті концепцій зеленої економіки. З огляду на це, метою даної роботи є подальший розвиток теоретико-методичних положень та обґрунтування доцільності застосування комплексного підходу до зеленого інвестування розвитку логістичних систем з урахуванням сучасних глобальних екологічних викликів і загроз. Для досягнення мети дослідження було використано такі наукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, порівняння, формалізація, класифікація, порівняння, формалізація, класифікація, експертні оцінки, статистичний аналіз та структурно-логічне узагальнення. У статті уточнено зміст понять "стале фінансування", "зелені інвестиції" та "зелені облігації" з точки зору розвитку логістичних систем. A системний підхід до оцінювання ефективності розвитку логістичних систем запропоновано системний підхід до оцінки ефективності розвитку логістичних систем у країнах світу. Визначено ключові недоліки існуючих методів оцінки розвитку логістичних систем. Проведено порівняльний аналіз показників, що характеризують сучасний стан функціонування логістичної системи на прикладі Великої Британії, Польщі та України. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до сталого фінансування розвитку логістичних систем, сутність якого полягає в інтеграції основних складових організаційно-економічного механізму (принципів, функцій, методів управління, інформаційних систем та зелених технологій), інструментів зеленого інвестування та страхування для реалізації пріоритетних напрямів зеленої трансформації логістичних систем.Item Greenfield investment as a catalyst of green economic growth(Energies, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaІнтенсифікація зростання країн призводить до виснаження природних ресурсів, деградації біорізноманіття, екологічного дисбалансу, збитків та катастроф. Загострення екологічних проблем вимагає розробки механізмів одночасного досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей. Енергетичний сектор є ключовим напрямком декарбонізації економіки. Тому "зелене" економічне зростання вимагає розвитку економіки за рахунок поширення інноваційних технологій відновлюваних джерел енергії та відповідних інвестицій для цього. Метою дослідження є перевірка гіпотези щодо впливу інвестицій у зелену енергетику на зелене економічне зростання. Об'єктом дослідження були країни Європейського Союзу (ЄС) за 2006-2020 роки. Для оцінки зеленого економічного зростання було застосовано індекс глобальної продуктивності Мальмквіста-Люенбергера. Він враховує ресурси, доступні для виробничого процесу в країні (праця, капітал, енергія), бажаний результат (валовий внутрішній продукт) і небажані результати (викиди в навколишнє середовище) цього процесу. Для перевірки гіпотези було застосовано модель Тобіта. Отримані результати підтверджують просторову неоднорідність зеленого економічного зростання серед країн ЄС. Асиметрія в технологічній ефективності та прогресі обмежує ефективність зелених інновацій. Водночас отримані дані підтверджують гіпотезу дослідження. Показано, що поряд із зеленими інвестиціями на зелене економічне зростання країн позитивно впливають відкритість економіки та ефективність державного управління. Отримані результати підкреслюють важливість залучення зелених інвестицій для збільшення зелених інновацій у відновлюваній енергетиці, які сприяють зеленому економічному зростанню. У цьому дослідженні вивчався лінійний і прямий вплив зелених інвестицій на зелене економічне зростання, усуваючи при цьому трансмісійний вплив інших посередницьких факторів. Слід зазначити, що подальші дослідження мають проаналізувати нелінійний вплив "зелених" інвестицій на "зелене" економічне зростання та опосередкований ефект, який може бути спричинений іншими змінними (корупція, ефективність управління, "зелені" інновації та ін.).Item The relationship between sustainable development and digital transformation: bibliometric analysis(Virtual Economics, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyЦифрова трансформація стає невід'ємною складовою сталого розвитку для різних масштабів діяльності: мета-, мега-, макро-, мезо- та мікрорівнів. Метою статті є виявлення взаємозв'язку між сталим розвитком та цифровою трансформацією шляхом характеристики еволюції ключових патернів наукових публікацій з цієї проблематики. Мета досягається шляхом формування релевантної вибірки наукових статей на основі визначення періодів публікаційної активності, а також проведення бібліометричного аналізу збігу ключових слів для виявлення перспективних напрямів досліджень у цій сфері: з одного боку, таких категорій, як "сталий розвиток" або "сталість", а з іншого - категорій, що описують цифрову трансформацію. Сформована вибірка публікацій для дослідження включає 9 527 статей та матеріалів конференцій, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus за період 1990-2023 років. Бібліометричний аналіз та візуалізація його результатів здійснювалися за допомогою програмного продукту VOSviewer. На основі візуалізаційних карт було виділено та охарактеризовано п'ять кластерів на основі значущого збігу ключових слів у статтях та п'ять етапів еволюційного розвитку проблематики сталого розвитку та цифровізації. На основі аналізу емпіричних даних підтверджено експоненціальне зростання кількості публікацій у контексті взаємозв'язку між цифровими технологіями та економічною, екологічною і соціальною сталістю (щорічний приріст кількості статей на цю тему становить 36%). Результати аналізу можуть бути використані в подальших дослідженнях, пов'язаних зі сталим розвитком та цифровою трансформацією.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item Environmental Sustainability within Attaining Sustainable Development Goals: The Role of Digitalization and the Transport Sector(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaAccepting sustainable development goals leads to the reorientation of all sectors at all levels. The European Union (EU) actively accepts a vast range of policies to achieve environmental sustainability due to declining carbon dioxide emissions. Within the Green Deal Policy, and in particular the Fit for 55 packages, the EU declared ambitious goals to reduce carbon dioxide emissions by at least 55% from the transport industry by 2030 and 100% by 2035. These goals require introducing appropriate digital technologies into the ecologically friendly functioning of the transport sector to attain sustainable development. This paper aims at analyzing the impact of digitalization on environmental sustainability by providing an effective transport sector that functions with minimum environmental degradation. The object of research is the EU countries for the period 2006–2020. This study applies the panel-corrected standard errors technique to achieve the paper’s aims. The findings allow us to conclude that digitalization is conducive to environmental sustainability. Thus, digital inclusion, the input of the IT sector to GDP, and e-commerce have direct negative and statistically significant linear effects on carbon dioxide emissions. Growth of digital inclusion, input of the IT sector to GDP, and enterprises with web sales by one point allow for decreasing CO2 emissions by 0.136, 2.289, and 0.266, respectively. However, key enablers and digital public services for citizens have a nonlinear, statistically significant impact on carbon dioxide emissions. The findings could be the basis for upgrading incentive policies for reducing carbon dioxide emissions.Item The Role of Environmental Regulations, Renewable Energy, and Energy Efficiency in Finding the Path to Green Economic Growth(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaКраїни Європейського Союзу (ЄС) приділяють пильну увагу екологічним питанням і досягають безвуглецевого розвитку. У цьому напрямку головними цілями є скорочення викидів парникових газів і розширення відновлюваної енергетики. Водночас ціна на енергоносії та зниження енергоефективності збільшують витрати країн на навколишнє середовище та перешкоджають їхнім можливостям економічного зростання. На цьому тлі це дослідження спрямоване на вивчення впливу екологічних норм, відновлюваних джерел енергії та енергоефективності на зелене економічне зростання. Оригінальність дослідження полягає в двох аспектах: по-перше, воно оцінює зелене економічне зростання країни, яке одночасно розкриває варіанти економічного зростання та здатність усунути його негативний вплив на навколишнє середовище шляхом застосування Глобального індексу продуктивності Мальмквіста–Люенбергера; по-друге, він розробляє економетричну модель на основі панельних даних для країн ЄС за 2000–2020 роки, щоб дослідити нелінійний вплив екологічних норм, ефект розширення відновлюваних джерел енергії та зростання енергоефективності на зелене економічне зростання країни. У дослідженні застосована наступна методологія: системний узагальнений метод аналізу моментів (МОМ). Емпіричні результати підтверджують U-подібний, нелінійний вплив екологічних норм на зелене економічне зростання країни разом із поступовим підвищенням енергоефективності. Крім того, отримані дані показують, що відновлювана енергетика має вирішальне значення для сприяння екологічному економічному зростанню країни. У той же час екологічне регулювання відіграє значну роль у розширенні відновлюваної енергетики. Результати дослідження можуть бути використані як основа для впровадження зеленого економічного зростання для країн ЄС та вдосконалення політики безвуглецевого розвитку цих країн.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.Item Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy(Proceedings of the 37th International Business Information Management Association (IBIMA), 2021) Dzwigol, H.; Trushkina, N.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyThe article presents the results of expert surveys and the opinions of scientists about the need for a "green" transformation of logistics systems in the world. A statistical analysis of the development of logistics systems was carried out, taking into account the environmental component. The article identifies the barriers hindering the development of logistics systems from the point of view of greening. The evolution and preconditions of formation, challenges and factors of development of the circular economy are studied. The existing scientific approaches to the definition of the concept of "circular economy" are systematized. The theoretical approaches of different scientific schools to the definition of the concept of "green logistics" are analyzed and generalized. The author's formulation of the term "green logistics" is proposed as an instrument of the circular economy; component of corporate social responsibility of business; type of economic activity aimed at reducing the negative impact on the ecosystem and the environment. It has been established that for the effective implementation of the concept of green logistics, it is advisable to develop an organizational and economic mechanism, which is considered as a set of principles, tools, functions, methods and means aimed at reducing the level of greenhouse gas emissions and the cost of organizing logistics activities and various logistics services (transport, warehouse, marketing, etc.). A structural diagram of the formation of an organizational and economic mechanism for the implementation of the concept of green logistics is proposed. The key principles of green logistics are the use of an integrated approach to managing logistics flows; rational use of resources (production, financial, energy, information); minimal use of raw materials and packaging that are not recyclable; economically sound and environmentally friendly transportation and storage of material resources; maximum use of production waste, containers and packaging as secondary raw materials or their environmentally friendly disposal; optimization of costs for organizing logistics activities; minimization of risks in the operation of transport and logistics systems; increasing the level of environmental education and personnel responsibility; introduction of innovative technologies to reduce the environmental burden on the environment; application of information systems and digital technologies in the field of environmental protection.