Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Countries’ green brands within the context of sustainable development goals(Journal of Innovation & Knowled, 2024) Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Chen, Y.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana OleksandrivnaThis study aims to fill the gap in estimating the Green Country Brand Strength Index and its convergence among EU countries and Ukraine (as a potential EU candidate) from 2006 to 2020. Drawing upon data from the World Data Bank, Eurostat, and The Food and Agriculture Organization, the study employs various analytical tools including principal component analysis, the global Malmquist‒Luenberger productivity index, the entropy method, and s- and b-convergence theories. The findings suggest a notable increase in the green brand values of the analyzed countries from 2006 to 2020, with a significant expansion of the measurement scale. Notably, France, Germany, Spain, the Netherlands, and Sweden emerged as leaders in the Green Country Brand Strength Index by 2020. Furthermore, the study uncovers convergent policies among EU countries aimed at fostering green brands aligned with the Sustainable Development Goals, as evidenced by a decline in s- and b-convergences. This research provides valuable insights into the dynamics of green branding and policy convergence within the EU and prospective candidate countries. It introduces a distinctive approach to assessing and analyzing green brand strength, emphasizing its critical importance to the formulation of sustainable development policies and strategies.Item Green Investments as Tools for Stimulating the Sustainable Financing of Logistics Systems Development(EDP Sciences, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Trushkina, N.Зміни в сучасній парадигмі екологічного мислення вимагають суттєвої реорганізації логістичних процесів та необхідності трансформації логістичних систем в контексті концепцій зеленої економіки. З огляду на це, метою даної роботи є подальший розвиток теоретико-методичних положень та обґрунтування доцільності застосування комплексного підходу до зеленого інвестування розвитку логістичних систем з урахуванням сучасних глобальних екологічних викликів і загроз. Для досягнення мети дослідження було використано такі наукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, порівняння, формалізація, класифікація, порівняння, формалізація, класифікація, експертні оцінки, статистичний аналіз та структурно-логічне узагальнення. У статті уточнено зміст понять "стале фінансування", "зелені інвестиції" та "зелені облігації" з точки зору розвитку логістичних систем. A системний підхід до оцінювання ефективності розвитку логістичних систем запропоновано системний підхід до оцінки ефективності розвитку логістичних систем у країнах світу. Визначено ключові недоліки існуючих методів оцінки розвитку логістичних систем. Проведено порівняльний аналіз показників, що характеризують сучасний стан функціонування логістичної системи на прикладі Великої Британії, Польщі та України. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до сталого фінансування розвитку логістичних систем, сутність якого полягає в інтеграції основних складових організаційно-економічного механізму (принципів, функцій, методів управління, інформаційних систем та зелених технологій), інструментів зеленого інвестування та страхування для реалізації пріоритетних напрямів зеленої трансформації логістичних систем.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item The Organizational and Economic Mechanism of Implementing the Concept of Green Logistics(Virtual Economics, 2021) Dzwigol, H.; Trushkina, N.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyThe article analyses the preconditions for shaping and developing the concept of a green economy. The stages of the evolutionary development of the circular economy are considered: work with waste; environmental performance strategies; maximum conservation in the era of resource depletion. Having analysed the scientific opinions on the emergence of “circular economy”, the paper has found out that this concept is identified with the terms “round economy”, “cyclical economy”, “recovery economy”, “closed-cycle economy”, “green economy”. The approaches of different scientific schools to the category of “circular economy” are analysed and conventionally systematized into 12 groups: closed-cycle economy; renewable resource economy; alternative to traditional linear economy; global economic model; closed-loop economic system based on R-principles; the concept of economic development; sustainable development strategy; a "green" economy instrument; business philosophy; economic activity; use of production waste; recycling of secondary raw materials. There is proposed the authors' formulation of the circular economy as an innovative approach to organizing logistics processes based on the closed movement of resources with their minimum losses in the form of waste and the maximum involvement of secondary resources in production in order to achieve sustainable development of logistics systems. The article identifies the barriers preventing the implementation of the circular economy concept, among them being regulatory, institutional, economic, financial and investment, market, technological, informational, and cultural. The article considers the best practices of effective implementation of circular economy solutions on the example of Finland. The indicators of the development of the green technologies market in the world and the national logistics system of Ukraine under conditions of a circular economy are analysed. It has been established that many conceptual approaches to the definition of the terms “green logistics” and “environmental logistics” are generally accepted and have a broader meaning, without taking into account the functioning specificity of various spheres of economic activity, including transport and logistics. Scientific views on interpreting the essence and content of the concept "green logistics" are generalized. It is proposed to consider the term "green logistics" from three angles: a circular economy instrument; a component of business corporate social responsibility; and a type of economic activity aimed at reducing the negative impact on the ecosystem and the environment. In order to effectively implement the concept of green logistics, an organizational and economic mechanism has been developed, the main elements of which are: diagnostics of the current state, features and trends in the logistics systems' development, taking into account the environmental component; exogenous and endogenous factors affecting the development of logistics systems; risks in organizing the processes of logistics activities; subjects and objects of management, goals, objectives,principles, functions, tools, methods, management tools, information technology, criteria. The priority principles of forming an organizational and economic mechanism include consistency, integration, reliability, dynamism, compliance with the goals of sustainable development, and efficiency. A structural diagram of forming an organizational and economic mechanism for implementing the concept of green logistics is proposed, including the following blocks: management of material resources’ supplies and purchases; products manufacturing; warehousing and stocks; logistic flows; the risks of logistics activities; logistics service processes; recycling of waste; innovation and transformations. Introduction of the proposed organizational and economic mechanism will reduce the cost of managing the movement of logistics flows and increase the level of environmental safety. This is one of the most important requirements for implementing the concept of business corporate social responsibility in a circular economy.Item The Impact of the Government Policy on the Energy Efficient Gap: The Evidence from Ukraine(MDPI, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, H.; Dzwigol-Barosz, M.; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych; Barosz, P.This paper aims to check the impact of investment and institutional determinants on the energy efficiency gap. The findings of the bibliometric analysis confirmed the growth of research interests in identifying the core determinants of the energy efficiency gap. The central hypothesises are: the increasing quality of the institutions leads to an increase of green investments in the energy sector and the dual relationships between investment and institutional determinants lead to additional synergy effects, which allow boosting the decline of energy efficiency gaps of the national economy. For the analysis, the times series were collected from the World Data Bank, Eurostat, Bloomberg, for Ukraine for the period of 2002–2019. The following methods were used: the unit root test—for checking the stationarity of data—and the Johansen test and VEC-modelling—for the cointegration analysis. The findings prove that to reduce the energy efficiency gaps in Ukraine by 1% next year, it is necessary to increase green energy investments by 1.5% this year, and the political stability and public perception of corruption by 3% and 1%. The increase of the public perception of corruption by 1.47 points and of political stability by 2.38 points leads to maximising the recovery speed of the Ukrainian energy sector. Thus, while developing the policy to decrease the energy efficiency gaps, the Ukrainian government should consider the level of public perception of corruption and political stability.