Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
9 results
Search Results
Item Countries’ green brands within the context of sustainable development goals(Journal of Innovation & Knowled, 2024) Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Chen, Y.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana OleksandrivnaThis study aims to fill the gap in estimating the Green Country Brand Strength Index and its convergence among EU countries and Ukraine (as a potential EU candidate) from 2006 to 2020. Drawing upon data from the World Data Bank, Eurostat, and The Food and Agriculture Organization, the study employs various analytical tools including principal component analysis, the global Malmquist‒Luenberger productivity index, the entropy method, and s- and b-convergence theories. The findings suggest a notable increase in the green brand values of the analyzed countries from 2006 to 2020, with a significant expansion of the measurement scale. Notably, France, Germany, Spain, the Netherlands, and Sweden emerged as leaders in the Green Country Brand Strength Index by 2020. Furthermore, the study uncovers convergent policies among EU countries aimed at fostering green brands aligned with the Sustainable Development Goals, as evidenced by a decline in s- and b-convergences. This research provides valuable insights into the dynamics of green branding and policy convergence within the EU and prospective candidate countries. It introduces a distinctive approach to assessing and analyzing green brand strength, emphasizing its critical importance to the formulation of sustainable development policies and strategies.Item Ecosystem transformation of the energy sector: Climate neutrality and inclusive balance(AIP Publishing, 2024) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaМетою роботи є проведення бібліометричного аналізу наукових праць з питань екосистемної трансформації енергетичного сектору. Всього в базі даних Web of Science знайдено 646 публікацій на дану тематику.60% із них були опубліковані починаючи з 2018 року. Більшість публікацій було знайдено у сферах наук про навколишнє середовище, екологію, техніку, хімію, інші наукові технології та енергетичне паливо. Більшість робіт опубліковано дослідниками з Китаю, США, Індії, Англії, Німеччини. Більшість досліджень профінансовано Національним фондом природничих наук Китаю, Європейською комісією, Фондами фундаментальних досліджень центральних університетів, Національним науковим фондом, Інноваційними дослідженнями Великобританії та іншими. Більшість досліджень присвячено трансформації, продуктивності, енергетиці, відновлюваним джерелам енергії, стійкості, впливу, енергоефективності та зеленій економіці. У результаті кластерного аналізу було виділено п'ять основних кластерів досліджень. Лише один з них присвячений кліматичній нейтральності. У вибірку не було включено жодного дослідження щодо принципів інклюзивного балансу, тому необхідні подальші дослідження. Найбільший прорив у дослідженнях екосистемної трансформації енергетичного сектору стався у 2016–2020 роках. У 2016–2017 роках в основному вивчалися зелене будівництво, трансформація, екологічна хімія, газ, біопаливо, вуглекислий газ, модель, окислення, залізо, оксид, стабільність та ідентифікація. Починаючи з 2020 року почали вивчатися енергетичний перехід, електроенергія, водень, генерація, економіка, перехід, інновації, сектор, викиди вуглецю, вплив, міста, економічне зростання, екологічне регулювання, емпіричні дані, екологічне регулювання та торгівля. Швидше за все, ці напрямки будуть розвиватися в найближчі роки. Результати цього дослідження можуть бути використані дослідниками, які вивчають трансформацію екосистеми в енергетичному секторі, і науковцями, які шукають організації для фінансування, журнали для публікації та учасників для співпраці в дослідженні.Item Greenfield investment as a catalyst of green economic growth(Energies, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaІнтенсифікація зростання країн призводить до виснаження природних ресурсів, деградації біорізноманіття, екологічного дисбалансу, збитків та катастроф. Загострення екологічних проблем вимагає розробки механізмів одночасного досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей. Енергетичний сектор є ключовим напрямком декарбонізації економіки. Тому "зелене" економічне зростання вимагає розвитку економіки за рахунок поширення інноваційних технологій відновлюваних джерел енергії та відповідних інвестицій для цього. Метою дослідження є перевірка гіпотези щодо впливу інвестицій у зелену енергетику на зелене економічне зростання. Об'єктом дослідження були країни Європейського Союзу (ЄС) за 2006-2020 роки. Для оцінки зеленого економічного зростання було застосовано індекс глобальної продуктивності Мальмквіста-Люенбергера. Він враховує ресурси, доступні для виробничого процесу в країні (праця, капітал, енергія), бажаний результат (валовий внутрішній продукт) і небажані результати (викиди в навколишнє середовище) цього процесу. Для перевірки гіпотези було застосовано модель Тобіта. Отримані результати підтверджують просторову неоднорідність зеленого економічного зростання серед країн ЄС. Асиметрія в технологічній ефективності та прогресі обмежує ефективність зелених інновацій. Водночас отримані дані підтверджують гіпотезу дослідження. Показано, що поряд із зеленими інвестиціями на зелене економічне зростання країн позитивно впливають відкритість економіки та ефективність державного управління. Отримані результати підкреслюють важливість залучення зелених інвестицій для збільшення зелених інновацій у відновлюваній енергетиці, які сприяють зеленому економічному зростанню. У цьому дослідженні вивчався лінійний і прямий вплив зелених інвестицій на зелене економічне зростання, усуваючи при цьому трансмісійний вплив інших посередницьких факторів. Слід зазначити, що подальші дослідження мають проаналізувати нелінійний вплив "зелених" інвестицій на "зелене" економічне зростання та опосередкований ефект, який може бути спричинений іншими змінними (корупція, ефективність управління, "зелені" інновації та ін.).Item Green development of the country: Role of macroeconomic stability(SAGE Publishing, 2023) Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyЗагострення екологічних проблем спонукає до пошуку відповідних механізмів та ресурсів для їх вирішення без зниження темпів економічного зростання. Це вимагає переходу від ресурсної орієнтації до "зеленого" розвитку економіки. Це може бути реалізовано через дві цілі: досягнення макроекономічної стабільності - основного чинника економічного зростання; зменшення деградації довкілля та підвищення ефективності використання ресурсів - основних вимог зеленого розвитку. Метою статті є перевірка гіпотези про вплив макроекономічної стабільності на "зелений" розвиток країн. Об'єктом дослідження є країни Європейського Союзу з 2000 по 2020 рік. У дослідженні використано такі методи: глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера - для оцінки зеленого розвитку країн; модель макроекономічної стабілізації Пентагону - для оцінки макроекономічної стабільності; оцінка щільності ядра та модель Тобіта - для перевірки впливу макроекономічної стабільності на зелений розвиток країн. Емпіричні результати показують, що Мальта з "зеленої групи" та Естонія з "жовтої групи" мають найвище значення зеленого розвитку, а Швеція та Греція - найвище значення макроекономічної стабільності. Крім того, отримані результати дозволяють підтвердити гіпотезу дослідження. Так, зростання зовнішнього виміру макроекономічної стабільності на 1 пункт призвело до зростання зеленого економічного розвитку на 0,085 (серед "зеленої групи") та 0,195 (серед "жовтої групи"). Це підтверджує, що гармонізація макроекономічної стабільності між усіма членами ЄС дозволяє досягти синергетичного ефекту.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item Factors Influencing the Renewable Energy Consumption in Selected European Countries(MDPI, 2022) Polcyn, J.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyThe overcoming of the issues on energy crisis and inequality have become the priorities as far developing as developed countries are concerned. Moreover, energy inequality has increased due to the shortage of natural gas and rising energy prices in retaliation to the economic recovery affected by the COVID-19 pandemic. This study aims to verify the linkage between the growth of renewable energy consumption and the country’s economic advancement. In this context, this paper determines the main driving forces of renewable energy consumption in European countries during 2000–2018. The annual data for panel regression analysis are retrieved from the OECD. Stat and World Bank Open Data. This empirical analysis employed a set of estimation procedures such as the panel unit root test (Levin, Lin & Chu; Im, Pesaran, Shin W-Stat; ADF-Fisher Chi-square; and PP-Fisher Chi-square methods), the Pearson correlation, fixed- and random-effects models, generalized method of moments (GMM), Hausman and the robustness tests. The results from the Hausman test ratified that the fixed-effects regression model is more suitable for involved panel balanced data. The results of fixed-effects regression and GMM identified the statistically significant and positive relationship between the share of renewable energy consumption of total final energy consumption, GDP per capita, and CO2 emissions per capita for the overall sample. In turn, the total labor force, the gross capital formation, and production-based CO2 intensity are inversely related to renewable energy consumption. The identified effects could provide some insights for policymakers to improve the renewable energy sector towards gaining sustainable economic development.Item Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035(Mechanism of Economic Regulation, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia OleksandrivnaThis paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on developing national economic energy efficiency under optimizing renewable energy generations. This study aims to forecast renewable energy generation until 2035 under the current Ukrainian conditions. The relevance of this scientific issue is the urgency to combat the climate change consequences under economic development. A bibliometric analysis was conducted in the study frameworks to systemize the scientific treatises and indicate main research directions in energy investigation. The source of publications was the Scopus database. The VOSviewer software tools were applied to visualize the obtained results. In turn, to gain the research goal, the authors forecasted the primary energy generations from renewable sources using Autoregressive Integrated Moving Average (ARIMA) model. The study sample was the shares of primary energy from renewable sources in Ukraine. The data covers 1985-2019. The results of bibliometric analysis allowed identifying main directions in investigating the energy policy such as renewable energy development under climate change; bioenergy; reducing carbon emissions towards economic growth; energy security and policy; management in the energy sector; satisfaction of the energy demand and improving the energy conditions for consumers. In the empirical part of this study, the forecast findings showed the growing tendency in primary energy generation from renewable sources. However, the share of primary energy from renewable sources would increase by 1.16 times (3,62 %). Therefore, the authors concluded that the target of the Energy Strategy of Ukraine of 25 % the share of primary energy from renewable sources would not be gained until 2035. This study highlights the necessity to develop renewable energy in Ukraine. The obtained results could be the base for further investigations devoted to elaborating the energy policy towards developing energy efficiency and green development.Item The heterogeneous effect of democracy, economic and political globalisation on renewable energy(EDP Sciences, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyThis paper summarises the arguments and counterarguments within the scientific discussion on international cooperation’s role in combatting climate change and its impacts. The primary purpose of the research is to determine renewable energy development reliance on democracy and globalisation levels. The objects for analysis are Ukraine and countries with different democracy regimes: full democracy (Finland, Denmark, Spain), flawed democracy (Poland, Slovakia, Hungary, and the Czech Republic) and hybrid democracy (Ukraine, Turkey and Montenegro). To gain the research goal, the authors examined data on the share of renewable energy, GDP per capita, labour force and gross fixed capital formation from 2012 to 2019. The data was retrieved from the Eurostat database, World Data Bank, KOF Swiss Economic Institute and the Economist Intelligence Unit. The following methods and tests were used: Levin, Lin, and Chu test; Augmented Dickey-Fuller Fisher and PhillipsPerron Fisher unit root test; Im, Pesaran, Shin’s panel unit root tests. The authors used the Pedroni test to cointegration among variables. The Fully Modified OLS and Dynamic OLS panel cointegration techniques were applied to evaluate a statistically significant longer-term relationship between variables. The findings confirmed that for countries with the hybrid regime, the changes in political and economic globalisation provoked the rapid growth of renewable energy compare with countries from full and flawed democracy.