Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(MDPI, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Dluhopolskyi, O.; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Gasior, M.; Sak-Skowron, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основною метою дослідження є визначення причинно-наслідкових зв’язків між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико-інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Impact of COVID-19 on the national development of countries: implications for the public health(Public Library of Science, 2023) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Strielkowski, W.Стаття присвячена вимірюванню коливань розвитку країн внаслідок пандемії COVID-19. Отримані заходи дають змогу прогнозувати ступінь впливу ризиків здоров’ю населення на економіку, фінансово-бюджетний, політико-інституційний розвиток держав у майбутньому, а також соціальні детермінанти здоров’я населення. Ця оцінка являє собою нову парадигму, яка дає змогу ефективно оцінювати прояви наслідків COVID-19 і визначати відповідні детермінанти недостатньої стійкості систем медичного та соціального забезпечення до пандемії коронавірусу в усьому світі. Ми вибрали визначник показників національного розвитку 59 країн, щоб виміряти коливання їхнього економічного розвитку. Крім того, ми застосували модель бінарної відповіді для визначення економічних, фінансово-бюджетних та політично-інституційних змін розвитку з індексом щастя країн, що є залежною змінною. Аналіз нашої емпіричної моделі дав змогу зробити висновок, що економічна та фінансово-бюджетна складові значно посилили вплив на добробут під час пандемії COVID-19. Навпаки, ми спостерігали зменшення впливу політичних та інституційних показників протягом того самого періоду.Item Evaluaiton of countries' health systems effectiveness in the context of the COVID-19 pandemic influence on macroeconomic stability(Класичний приватний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina YuriivnaСистеми охорони здоров’я та їх потенціал до розвитку насьогодні перебувають у фокусі підвищеної уваги, зокрема після2020 року з початком та наростанням подій у соціально-еко-номічному житті суспільства під впливом пандемії COVID-19.У статті поставлено за мету оцінити ефективність систем охо-рони здоров’я країн ЄС та України в умовах макроекономічноїнестабільності внаслідок впливу COVID-19. Для оцінюванняефективності національних моделей (Беверіджа (до якої нале-жить Україна), Бісмарка та змішаної) розроблено інструмента-рій для їх порівняння на основі методів основних компонентівта методу оболонкового аналізу даних (DEA). Розрахунки непоказали «ідеальної» моделі, яка була б виключно ефектив-ною. За кожною з моделей у групі країн є ті, чиї системи охо-рони здоров’я показали кращі результати, і є аутсайдери, якіпотребують додаткових зусиль з боку держави для підвищен-ня резистентності. У якості рекомендацій для країн з моделлюБеверіджа щодо підвищення стійкості до ризику пропонуєтьсязвернути увагу на поведінкові та фінансові фактори. Крім того,рекомендації охоплюють необхідність збільшення фінансу-вання медицини та соціального захисту. Країнам, що маютьневисокі позиції ефективності системи охорони здоров’я замоделлю Бісмарка серед заходів, що рекомендовані, пер-шочерговими є ті, які мають інформаційно-ресурсне спряму-вання, спрямовані на підтримку та стимулювання здоровогоспособу життя, а також забезпечення медичної системи кадро-вими ресурсами. Для групи країн змішаної моделі такого родурекомендації будуть стосуватися вже покращання інформацій-ної роботи з населенням та акценту на вакцинаційній кампанії.Висновки з даного дослідження можуть бути корисними прирозробленні національних стратегій розвитку систем охорониздоров’я, а також при виборі векторів, на яких доцільно кон-центрувати зусилля в умовах факторів загроз громадськомуздоров’ю, один із який детально проаналізований у даномудослідженні – пандемія COVID-19. У майбутньому плануєтьсядоповнити аналіз показниками, що стимулюють національнийрозвиток і одночасно можуть слугувати індикаторами ефектив-ності медичного забезпечення в країні.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 -2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Health Risks and Country Sustainability: The Impact of the COVID-19 Pandemic with Determining Cause-and-Effect Relationships and Their Transformations(Sustainability, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Dluhopolskyi, O.; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Sak-Skowron, M.; Gąsior, M.Автори дослідили пандемію коронавірусу як фактор ризику для здоров’я та безпеки для сталого розвитку держави. Основна мета – визначити причинно-наслідкові зв’язки між ключовими сферами життя суспільства: економічною, фінансово-бюджетною, політико–інституційною. Автори припускають, що ці сфери впливають одна на одну і що цей вплив стає більш очевидним і важливим для розгляду під час значних змін, таких як загрози здоров’ю та трансформації в системі громадського здоров’я. У рамках розрахунків була використана методологія канонічного регресійного аналізу, що дало змогу оцінити вплив набору показників за допомогою побудови кореляційної матриці. Проведено агрегування комплексу показників розвитку за кожним напрямом та визначено їх взаємовплив та ступінь важливості в межах кожної групи показників. Виявлені взаємозалежності є цінними для прогнозування стану різних галузей у майбутньому. Зроблено висновок про відсутність суттєвих змін між показниками аналізованих складових розвитку країни в до- та постпандемічний період. Це дає змогу з високою вірогідністю стверджувати, що прогнозування розвитку країни в довгостроковій перспективі можливе за ступенем взаємозв’язку між показниками окремих сфер розвитку. Прогнозування також може ґрунтуватися на тенденціях, що відбуваються в певній суміжній сфері, щоб скорегувати висхідний або низхідний рух певного показника, а також змінити функціонування складної системи під впливом загроз здоров’ю населення.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(2022) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 - 2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.Item Торгівля фармацевтичною продукцією в Європейському регіоні: зміни тенденцій під впливом пандемії COVID-19(Ефективна економіка, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaУ статті досліджені тенденції експортно-імпортних відносин щодо торгівлі фармацевтичною продукцією України, Польщі та Молдови у 2006 -2021 рр. з прогнозуванням індексу внутрішньогалузевої торгівлі в роки постпандемічного відновлення. У ході розрахунків авторами доводиться гіпотеза щодо того, що спалах пандемії COVID-19 має істотний вплив на сферу виробництва та міжнародної торгівлі фармацевтичною продукцією в країнах європейського регіону. Певним чином аналіз експортно-імпортних операцій у цій сфері дає можливість зробити висновки щодо того, чи була економіка країн спроможною в роки пандемії протистояти викликам, спричиненим ризиками громадському здоров’ю. За прогнозами авторів для України можливе посилення загального обсягу внутрішньогалузевої торгівлі як пропорції від загального обсягу торгівлі до 24% у 2026 р. Тоді як для Польщі та Молдови можливі спади, але з поступовим відновленням у тій же п’ятирічній перспективі.