Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
9 results
Search Results
Item Вплив криз на стратегії взаємовідносин з клієнтами підприємств малого та середнього бізнесу(Львівський торговельно-економічний університет, 2025) Макерська, Вікторія Олегівна; Makerska, Viktoriia Olehivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaМалі та середні підприємства відіграють значну роль в економіці країни. Кризи, такі як пандемії та війна в Україні, значно вплинули на бізнес-процеси та комунікації в діяльності МСП. Вони особливо вразливі до криз, оскільки вони часто мають обмежені ресурси та меншу стійкість, ніж великі компанії. Тому є необхідність в розробленні нових підходів, які враховують специфіку кризових ситуацій. Метою роботи є виділити основні складові адаптації та відновлення у МСП. Завданнями роботи є: визначити позитивні та негативні аспекти в діяльності МСП в результаті пандемії, дослідити вплив COVID-19 та війни на стратегії взаємодії з клієнтами в МСП, виокремити основні складові адаптації та відновлення у МСП. Пандемія COVID-19 мала позитивний (цифровізація, віддалена робота, гнучкість, нові ринки) та негативний вплив (зниження попиту, фінансова нестабільність, збої в ланцюгах поставок, втрата людського капіталу) на МСП. В результаті COVID-19 відбулися перехід на дистанційну роботу, цифровізація бізнес-процесів, зміни в комунікаціях з клієнтами, адаптація до змін, посилилися безпека та кіберзахист, зміни в споживацькій поведінці. В результаті війни актуальними стали питання безпеки даних, відбуваються перебої в роботі, міграція та релокація підприємств, зміни в психологічному стані співробітників. Основними складовими адаптації та відновлення у МСП є: нові інструменти та технології (месенджери та соціальні мережі Telegram, Viber, Facebook, Instagram, автоматизовані чат-боти, CRM-системи, відеозв’язок з допомогою Zoom, Google Meet та інших платформ для відеоконференцій), навчання та розвиток (цифрові навички, адаптація до нових реалій, кризовий менеджмент, комунікація в умовах кризи), стратегії виживання та зростання (переорієнтація бізнесу, пошук нових ринків, гнучке ціноутворення та акції, партнерство та кооперація, волонтерство та соціальна відповідальність). Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що доцільно впроваджувати стратегії відновлення та адаптації. Результати даного дослідження можуть бути корисними власникам МСП та дослідникам, що вивчають особливості малого та середнього бізнесу.Item Аналіз інтегрального індексу рівня капіталізації банків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaДостатній рівень капіталізації є запорукою фінансової стійкості банку та фінансової безпеки країни в цілому, особливо з точки зору обсягу та якості капіталу, яким він володіє для покриття потенційних збитків. Рівень капіталізації банку оцінюється за допомогою різних показників і коефіцієнтів, які часто регулюються фінансовими органами, але насьогодні відсутня єдина методика розрахунку та аналізу зазначеного показника. Метою статті є аналіз інтегрального індексу рівня капіталізації банків. Розрахунок проводиться на основі статистичної звітності 34 європейських країн з 2010 по 2020 роки. Охарактеризовано основні прямі та опосередковані індикатори впливу на рівень капіталізації банків, серед яких: рентабельність власного капіталу, відношення капіталу до активів, відношення регулятивного капіталу до активів зважених на ризик — прямі, та рентабельність активів, рівень непрацюючих кредитів, кількість відділень банків, відношення витрат до доходів банків, відношення банківських депозитів до ВВП — опосередковані фактори впливу. У ході проведення дослідження були використані такі інструменти: методи групування, порівняння та узагальнення, аналізу, метод головних компонент для відбору статистично значущих показників формування рівня капіталізації банків, розрахунок інтегральних індексів та аналіз часових рядів при визначенні тенденцій інтегрального індексу. За допомогою методу головних компонент було відібрано статистично значущі показники рівня капіталізації банків, серед яких: рівень непрацюючих кредитів, рентабельність активів та рентабельність власного капіталу. Ці індикатори були використані для розрахунку інтегрального індексу рівня капіталізації банків європейських країн. На основі інтегрального показника виділено провідні країни у 2010, 2015, 2020 та 2021 роках (постризові та адаптивні до економічних турбулентностей періоди), серед яких: Ірландія (2010) та Фінляндія (2015, 2020 роки). Розглянуто тенденції коливань розрахованого індексу. Визначено схему впливу якості кредитування на якість активів та нерозподілений прибуток, що впливає на рівень капіталізації банку. Виявлено, що при збільшенні рівня непрацюючих кредитів зменшується рентабельність активів та рентабельність власного капіталу банку. Отримані результати можуть бути використані державними органами при плануванні фінансової політики, національними банками при визначенні напрямів та інструментів забезпечення достатнього рівня капіталізації банків, комерційними банками при розробці ресурсних політик та забезпеченні достатності обсягу капіталу.Item Evaluaiton of countries' health systems effectiveness in the context of the COVID-19 pandemic influence on macroeconomic stability(Класичний приватний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina YuriivnaСистеми охорони здоров’я та їх потенціал до розвитку насьогодні перебувають у фокусі підвищеної уваги, зокрема після2020 року з початком та наростанням подій у соціально-еко-номічному житті суспільства під впливом пандемії COVID-19.У статті поставлено за мету оцінити ефективність систем охо-рони здоров’я країн ЄС та України в умовах макроекономічноїнестабільності внаслідок впливу COVID-19. Для оцінюванняефективності національних моделей (Беверіджа (до якої нале-жить Україна), Бісмарка та змішаної) розроблено інструмента-рій для їх порівняння на основі методів основних компонентівта методу оболонкового аналізу даних (DEA). Розрахунки непоказали «ідеальної» моделі, яка була б виключно ефектив-ною. За кожною з моделей у групі країн є ті, чиї системи охо-рони здоров’я показали кращі результати, і є аутсайдери, якіпотребують додаткових зусиль з боку держави для підвищен-ня резистентності. У якості рекомендацій для країн з моделлюБеверіджа щодо підвищення стійкості до ризику пропонуєтьсязвернути увагу на поведінкові та фінансові фактори. Крім того,рекомендації охоплюють необхідність збільшення фінансу-вання медицини та соціального захисту. Країнам, що маютьневисокі позиції ефективності системи охорони здоров’я замоделлю Бісмарка серед заходів, що рекомендовані, пер-шочерговими є ті, які мають інформаційно-ресурсне спряму-вання, спрямовані на підтримку та стимулювання здоровогоспособу життя, а також забезпечення медичної системи кадро-вими ресурсами. Для групи країн змішаної моделі такого родурекомендації будуть стосуватися вже покращання інформацій-ної роботи з населенням та акценту на вакцинаційній кампанії.Висновки з даного дослідження можуть бути корисними прирозробленні національних стратегій розвитку систем охорониздоров’я, а також при виборі векторів, на яких доцільно кон-центрувати зусилля в умовах факторів загроз громадськомуздоров’ю, один із який детально проаналізований у даномудослідженні – пандемія COVID-19. У майбутньому плануєтьсядоповнити аналіз показниками, що стимулюють національнийрозвиток і одночасно можуть слугувати індикаторами ефектив-ності медичного забезпечення в країні.Item The impact of COVID-19 on the national economy: trends and prospects for achieving the state of resilience of the medical and social welfare system of the population(Centre of Sociological Research, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Volk, A.S.The outbreak of the new virus occurred in December 2019 in China, from where it began to spread to all continents. On March 11, 2020, WHO stated that COVID-19 as a global pandemic. It changed the socioeconomic development of the world’s countries, the medical and social welfare of the population, economic, institutional-political, financial-budgetary and education. Due to quarantine restrictions and lockdowns, the economic growth of most countries has slowed down significantly.Typical measures to combat the spread of COVID-19 in society include: developing and distributing among the population reminders about the dangers and ways to prevent the disease and its complications; introducing remote forms of customer service in the public and corporate sectors. Generalized world experience in combating the pandemic to the level of negative economic consequences made it possible to form the main strategic vectors of state policy to minimize risks and dangers in the field of the national economy in the context of the COVID-19 pandemic.Item The impact of COVID-19 on the marketing activities of medical institutions(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Koroshchenko, V.О.Стаття присвячена актуальним питанням впливу COVID-19 на маркетингову діяльність медичних закла-дів. Приділено увагу аналізу основних інновацій у сфері медичного маркетингу, які виникли у відповідь на ви-клики, спричинені пандемією коронавірусу. Проаналізовано зміни пріоритетів суспільства, а також досліджені способи адаптації маркетингової діяльності суб’єктів господарювання в секторі охорони здоров’я. Визначе-ні детермінанти мікро- та макросередовища медичних закладів, що значною мірою впливають на функціо-нування таких закладів в умовах викликів різного характеру, зокрема в умовах епідемій. Проведено аналіз конкурентоспроможності окремого медичного закладу периферійного регіону України. Автори запропонували інноваційний варіант матриці Маслоу, який за своєю сутністю більше зводиться до безпечної поведінки та фі-зіологічних потреб споживача. Автори приділили увагу особливостям ведення сторінок у соціальних мережах, налаштуванню таргетованої реклами, розвитку сайтів охорони здоров’я, партнерству між медичними закла-дами, віртуальній допомозі лікарів та іншим важливим параметрам маркетингової діяльності. Для публікацій у соцмережах було обрано три основні взаємопов’язані теми: COVID-19, лікарня, лабораторія. За результа-тами проведеного дослідження були розроблені рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльнос-ті приватного медичного центру в умовах пандемії. Авторами розроблено медіа-план популяризації комп-лексного обстеження організму людини після перенесеної коронавірусної хвороби. На прикладі медичного центру описано впровадження нових маркетингових трендів у роботу медичного закладу (цифровізація, онов-лення сторінок у соціальних мережах, впровадження онлайн-запису пацієнтів, ведення експертних акаунтів). Результати оцінювали шляхом моніторингу кількості записів пацієнтів. Доведено ефективність впровадження маркетингових інновацій у діяльність цих суб’єктів господарювання в умовах пандемічних викликів. Дослідже-но переваги впровадження таких інновацій у діяльність медичних закладів та перспективи їх удосконалення.Item Basic determinants of effective health institutions management as an element of social and medical provision in a region(Національний університет «Запорізька політехніка», 2022) Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Khrystii, V.Предметом дослідження авторів є система соціально-економічних відносин, що мають місце у системі менеджменту закладів охорони здоров’я. Здоров’я автори розглядають як основний драйвер зростання продуктивності економіки та соціальних зрушень, а також покращання якості життя. Крім того, зазначається, що питання профілактики, а, головне, вчасного та коректного лікування захворювань набуло особливої актуальності в умовах пандемії коронавірусу. Наведено статистичні дані щодо наслідків пандемії для соціально-економічного світового розвитку. Метою статті є виявлення напрямків підвищення ефективності управління закладами охорони здоров’я. У рамках дослідження проведено порівняльний аналіз існуючих підходів до управління медичними закладами. Зроблено висновки про те, що національна система охорони здоров’я, зокрема в сфері медичних послуг, України потребує адаптації до сучасних технологічних та соціально-економічних змін, зумовлених виникненням епідеміологічних загроз на зразок COVID-19. Авторами визначено особливості функціонування ринку медичних послуг. Виявлено специфічні характеристики для ринку медичних послуг та унікальні акценти в державному регулюванні цього ринку. Автори зауважили на доцільності економічної оцінки ефективності змін у медичній сфері та розглянули можливості додаткових джерел фінансування закладів охорони здоров’я. На підставі експертних оцінок зроблено висновок про доцільність пошуку додаткових джерел фінансування регіональних медичних систем. Коротко проаналізовано систему охорони здоров’я іншої країни з підкресленням інноваційних складових. Приділено увагу огляду загальних принципів побудови організаційно-економічного механізму управління закладами охорони здоров’я. За результатами досліджень дано пропозиції щодо впровадження заходів для покращання менеджменту закладів охорони здоров’я. Підкреслено необхідність реформування галузі охорони здоров’я, що мають бути спрямовані на зміцнення централізованого державного контролю з використанням адміністративних та інформаційних технологій.Item Health threats in the European region and their economic impact: lessons for Ukraine(Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Lazorenko, V.У статті розглядаються різноспрямовані аспекти впливу пандемії COVID-19 на економічну сферу країн європейського регіону. Обґрунтовується необхідність урахування досвіду інших європейських країн щодо подолання наслідків епідемії в соціально-економічній сфері. Автори аналізують існуючі наукові праці, що стосуються дослідження впливу COVID-19 на різні галузі економіки. Для наочності представлення результатів аналізу побудовані таблиці динаміки змін показників підтримки урядів різних країн та економічного індексу впливу для певних країн європейського регіону. Розкриті деякі специфічні підходи до впливу уряду на нівелювання негативних наслідків поширення пандемії всередині країн – від найбільш активних діячів до пасивної поведінки. Розгалуджено проаналізований досвід Великобританії в сфері макроекономічного стимулювання країни до виходу з кризи, спричиненої поширенням коронавірусу. Розглянуті різні сценарії розвитку пандемії – від найбільш оптимістичного до більш песимістичного. Зроблено висновок щодо того, що COVID-19 негативно впливає на рівень довіри всередині суспільства та на міру впевненості в настроях споживачів. Оскільки такого роду епідемії призводять до закриття великої кількості виробництв та фактично відключає критично важливі компоненти ланцюгів поставок, то виникають реальні розриви в функціонуванні проблеми, які результують у проблеми в середньостроковій перспективі. Разом з тим, такі непередбачувані події як COVID-19 стимулюють виникнення та прискорене впровадження нових технологій. Автори наводять приклади таких технологій, що набули поширення за світової коронавірусної пандемії. Далі узагальнюється, що Україна має враховувати всі світові тенденцїі у впровадження заходів економічного характеру, а також слідкувати за мейнстримом розвитку технологій, які дедалі більше поширюються в суспільстві, зокрема окремої уваги потребує концепції економіки благополуччя, у якій якість життя розглядається з неочікуваних сторін і набувають популярності профілактика здоров’я, бажання проживати в здоровому регіоні, здорові подорожі тощо.Item Modeling and forecasting the impact of the COVID-19 pandemic on socio-economic development(Centre of Sociological Research, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii ViacheslavovychУ монографії розглянуто певні аспекти проблем, які виникли у світі у зв’язку з поширенням вірусу COVID-19. Проаналізовані підходи урядів різних держав до стримування розповсюдження небезпечних епідемій для стабілізації та покращання соціально-економічного становища. Авторами досліджені математичні та економічні моделі, а також сценарії виходу країн з кризи, спричиненої високими показниками захворюваності на COVID-19 та карантинними заходами. У монографії узагальнені особливості ряду моделей, які дають можливість спрогнозувати подальше поширення коронавірусу та його вплив та своєчасно ухвалювати ефективні управлінські рішення щодо протидії йому. Викладений доробок авторів допоможе в розробленні комплексних економіко-математичних моделей прогнозування впливу COVID-19 на соціально-економічний розвиток країн та окремих регіонів. Для представників державних структур, науковців, працівників сфери охорони здоров’я, аспірантів та студентів економічних та деяких інших спеціальностей.Item The economic impact of COVID-19: forecasting for ukrainian regions(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaThe world scientific community has developed many economic and mathematical models for predicting and analysing the multidirectional impact of COVID-19 on various aspects of society. Modelling the economic consequences of a new dangerous virus for different countries has a vital role today. There is a lack of such research in Ukraine. Foreign papers, particularly from the highly-rated databases Scopus and Web of Science, show an increase in research on this topic and their citations. It is appropriate to mention specific quotes from the report of the consulting company One Philosophy Insights, which states that quarantine has affected the economy of Ukraine in different ways.