Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Operationalizing the Sustainable Fertilizer Management Global Initiative at National Level: A Conceptual Framework(Polissia National University, 2022) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Koblianska, I.; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Kovalova, O.; Klochko, T.Humanity is tasked with finding a balance between the need to increase the amount of food and the negative socio-environmental and economic consequences of the irrational use of fertilisers. At the global level, a number of initiatives have been launched to consolidate countries' efforts to address this problem. However, existing national fertiliser management systems and policies are characterised by insufficient consistency and low efficiency. This study aims to formulate a conceptual framework for developing a national sustainable fertiliser management system that meets the principles set out in existing global initiatives. Through the generalisation of the content of existing intergovernmental initiatives on sustainable fertiliser management, the subject composition was formulated, and estimates of the relationship between fertiliser application and public health (through the number of cancer diseases) through the use of regression analysis methods, assessment of economic damage from irrational fertilisation served as a substantiation (illustration of the importance of highlighting) of components covering: awareness, knowledge, tools. The national sustainable fertiliser management system is considered three-dimensional integrity containing the following interrelated components: government, fertiliser production and supply industries, and users. The functioning of this system is seen as a continuous process of raising awareness, generating and transferring knowledge, selecting and applying appropriate tools, and improving fertiliser application practices in accordance with the principles of sustainable development, with the leading role of government. The process of raising awareness of all actors of the system about the problem of irrational fertilisation is proposed to be considered in a broader context – through the demonstration of negative consequences not only for the environment (soil condition), but also from the standpoint of the impact on public health and related consequences – through the assessment of economic damage caused by pollution and consumption of food containing harmful substances. The main principles of interaction of subjects in this system should be the following: professionalism, transparency, information support, etc. Special attention should be paid to the formulation of a set of strategic goals that would lay the foundation for the development of control and evaluation procedures, a system for monitoring and reviewing mechanisms for economic incentives for fertiliser use, considering the social and environmental aspects of fertiliser use.Item Optimizing a portfolio of agri-environmental investments(Institute of Eastern European Research and Consulting, 2022) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Kovalova, O.; Pizniak, T.Purpose. The purpose of the article is to substantiate theoretical-and-methodological provisions for building investment portfolios in agribusiness by the criterion of minimizing environmental risk of selected investment-financing strategies. Methodology / approach. In the article, on the basis of the dialectical method of cognition, the following methods were used: abstract-logical – in the systematization of scientific papers on the problem of diversification and optimization of the agricultural investment portfolio; system analysis and comparison – in the study of portfolio theories and concepts; computational and constructive – in the analysis of environmental-and-economic factors of the profitability of agricultural land use; economic-and-mathematical modeling – in the process of modeling the optimal portfolio of agri-environmental investments by the criterion of minimizing the risk of a particular investor, caused by the action of soil degradation factor in Sumy region. The materials of the Main Department of Statistics in Sumy region and the Sumy regional branch of the Institute of Soil Protection of Ukraine have formed the informational basis of the research. Results. The optimization of the agri-environmental investment portfolio is due to the modification of the approach by the American Economist H. Markowitz “risk-return analysis” and its adaptation to the conditions of real investment. The paper uses a conservative approach to investment, which involves the construction of portfolios on the criterion of minimizing investment risk due to the influence of soil degradation for a particular investor. This factor requires the determination of the investor’s environmentally related risk, which manifests itself in the following directions: a) a decrease in crop yield due to the action of the factor of high soil pH; b) a decrease in the sales price for crop products because of contamination with heavy metals; c) an increase in the cost of agricultural production in deteriorated ecological conditions. Evaluation of agribusiness investment attractiveness on environmental-and-economic grounds provides for the consideration of the above areas from the standpoint of state, banking, foreign investment and self-investment. Assessment of investment quality identification is performed on the basis of calculation of the investor’s income elasticities to environmental risks on the example of Sumy region, which provides investment rationality decisions in the field of agricultural land use, considering environmental factors. It is substantiated that the highest investment quality is characterized by the bank’s investment financing strategy. Originality / scientific novelty. The methodological approach to the definition of investor’s environmental risk in agricultural land use is improved. It is calculated considering the influence of factors of environmental destruction of land and soil resources (soil pH, pollution with heavy metals, etc.) on sources of profit, as well as with the definition of returns on investment resources (crop yield, ecological sales price, and income). The system of environmental-and-economic indicators in the formation of the investment portfolio is substantiated, including the following: the structure of investments, which is developed considering the influence of the environmental factor; portfolio investment risk due to environmental factors; and the investment portfolio yield adjusted for the level of environmental risk which provides an assessment of the investment attractiveness of agricultural land use on an environmental-economic basis. A methodical approach to substantiate investment decisions in the agriculture of the Sumy region is proposed, which along with considering the environmental factor, is in calculating the elasticities of investor’s income to the environmental-and-economic risks, which increase the correctness of financial decision-making. Practical value / implications. Theoretical-and-methodological provisions and conclusions obtained in the study can be used to justify the direction of investment capital in the field of agricultural land use, considering the level of environmental-and-economic constraints.Item Ensuring healthy environment: mechanisms of cluster structures development in the field of waste management.(Sumy State University, 2020) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Клiсiньскi, Януш Сильверюшович; Клисински, Януш Сильверюшович; Klisinski, Yanush Sylveriushovych; Rak, A.V.У статті сформульовано принципові положення, які визначають організаційно-інноваційну основу формування кластерних структур у сфері поводження з відходами для попередження захворювань у регіоні. Обґрунтовано структурно-функціональну схему створення та функціонування еколого-ресурсного кластеру поводження з відходами. Окреслено особливості формування комплексного механізму управління кластером. Метою статті є удосконалення концептуальних принципів та механізмів організаційно-інноваційного розвитку кластерів для забезпечення у регіоні екологічно безпечного, здорового та ресурсоорієнтованого поводження з відходами. Авторами висунута гіпотеза про доцільність та необхідність застосування теорії регіональних кластерів для вирішення еколого-економічних проблем поводження з відходами, які генеруються на певній території підприємствами різних галузей економіки. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення питання поступового досягнення сталого екологічно збалансованого регіонального розвитку засвідчила, що виникає необхідність формування стратегічних напрямів кластерних взаємодій підприємств, організацій різних галузей національного господарства та державних управлінських структур. Саме тому актуалізується проблема створення інтегрованих бізнес-підприємницьких структур та відповідних організаційно-економічних механізмів, які б забезпечували інноваційно-інвестиційні, фінансовоекономічні, соціально-екологічні основи для вирішення багатоаспектної проблеми утворення, знешкодження відходів та їх використання як вторинної сировини з метою забезпечення «здорового» сталого розвитку.Item Ecologically Harmonized Agricultural Management for Global Food Security(Springer Nature Singapore Pte Ltd., 2021) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Коблянська, Інна Ігорівна; Коблянская, Инна Игоревна; Koblianska, Inna IhorivnaНа сьогодні головним завданням є забезпечення продовольчої безпеки в умовах зростання населення. У цьому контексті сільське господарство є життєво важливою галуззю. Поряд із цим сучасні агровиробничі методи, що збільшили його ефективність та обсяг, виснажують агроекосистеми на різних рівнях просторового розвитку (місцевому, регіональному, національному та глобальному). Це призводить до пошуку вдосконалених методів управління сільським господарством і вимагає глибокого вивчення соціально-екологічних та економічних аспектів екологізації сільського господарства на шляху до глобальної продовольчої безпеки. Розкриття перспективних агроменеджмент-практик, що відповідають цілям продовольчої та екологічної безпеки, узгоджується з дослідженнями взаємозв’язків природи та навколишнього середовища, глобальних тенденцій, що стосуються проблем глобальної продовольчої безпеки, а також соціальних та екологічних проблем розвитку сільського господарства. Визначення нових викликів, з якими стикається світове співтовариство, забезпечуючи достатню кількість їжі (доступність, екологічний тягар, різноманітність та якість, торговий потенціал тощо) дозволяє узагальнити та класифікувати існуючі цільові рішення щодо екоінтенсифікації. Вони класифікуються за новизною (традиційні, традиційні, проміжні та нові технології), за типом (технологічні, управлінські та інституційні інновації) та за масштабами (на рівні ферм та галузі / громади).Item Methodology of formation of economic and socio-ecological indicators of economic activity in the context of national security(Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom, 2019) Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen VasylovychУ роботі безпека розглядається в контексті результата соціально-екологічної та економічної діяльності у забезпеченні безпеки суспільства, держави та особистості, що має багаторазову об'єктивність, а саме: існує здатність системи запобігати збитку в різних сферах суспільного виробництва; стан охорони певних об’єктів господарської та соціально-екологічної діяльності. Сучасна наукова інтерпретація національної безпеки передбачає розгляд таких змістових компонентів: 1) політична безпека; 2) державна безпека; 3) військова безпека; 4) економічна безпека; 5) соціальне забезпечення; 6) гуманітарна безпека; 7) науково-технічна безпека; 8) екологічна безпека; 9) інформаційна безпека. У роботі зроблено висновок, що для обґрунтування сценарію забезпечення національної безпеки, необхідно застосовувати передбачувальні технології, зокрема методи евристичного прогнозування. Отже, після визначення сценарію збалансованого розвитку економічної безпеки необхідно встановити ієрархію проблем і створити цілі. Тоді стосовно цього сценарію слід розробити підсистеми імітаційної моделі, тобто для кожної підсистеми (економічної, екологічної та соціальної) може бути сформована конкретна методологічна модель. Це загальна схема оцінки параметрів економічної безпеки. Це залежить, зокрема, від особливостей раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. І за цими перспективами обираються критерії та методи систематичної оцінки екологізації суспільного виробництва.Item Recreational and Tourist Use of Forestlands: Management Benchmarks for the System Evaluation in the Territorial and Spatial Format(Krakow: Ignatianum University Press, 2020) Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen VasylovychСучасний стан просторово-територіального розвитку рекреаційно-туристичного природокористування в Україні характеризується тим, що країна має значний природно-ресурсний потенціал, унікальні рекреаційні ресурси, а також цінний природний заповідний фонд. Основні принципи ведення лісового господарства в природних рекреаційних лісах та ключові лісогосподарські заходи в рекреаційних лісах розглянуто в цій роботі. Слід зазначити, що проблема інтегрованої системної оцінки лісового капіталу є актуальною для рекреаційного використання лісових земель, а також для формування ефективних рішень в механізмі управління. Розроблена та представлена схема системи оцінки рекреаційного управління лісовими насадженнями. Визначено основні цілі управління екосистемами лісових територій в контексті забезпечення збалансованого рекреаційного управління лісовими масивами. Було зроблено висновок, що комплексна та систематична оцінка рекреаційного управління лісовими насадженнями на основі застосування методології природного капіталу та концепції загальної економічної вартості повинна стати ефективним важелем у ринково орієнтованому механізмі управління лісами в просторовому та територіальному форматі.Item Methodology for defining sustainable spatial forestrу(2019) Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen VasylovychАктуальність. Сучасна зміна ідеології ведення лісового господарства України в напрямку сталого просторового розвитку лісогосподарювання обумовлено перспективно важливим екосистемним, економічним і соціальним значенням лісових ресурсів, їх багатофункціональністю та міжгалузевим характером використання ресурсного та екологічного потенціалу лісів, а також зростаючими потребами суспільства щодо якості навколишнього природного середовища. Структурні негативні зміни, що відбуваються в лісовому секторі в період трансформації економіки ще більш загострюють проблему збалансованого просторового лісогосподарювання. Зокрема реструктуризація форм власності на лісові ресурcи, фіскальна політика в галузі, функції управління лісогосподарським виробництвом і інтегрованим багатоцільовим лісокористуванням не узгоджуються з вимогами сталого просторового розвитку і ринково орієнтованою моделлю економіки лісового господарства. Більш активна імплементація інституційних, еколого-економічних, організаційно-управлінських механізмів забезпечення збалансованого просторового лісогосподарювання в систему управління лісовим господарством вимагає концептуально-методологічного осмислення просторового підходу до лісогосподарювання. Мета та завдання. Метою статті є поглиблення концептуально-методологічних засад сталого просторового лісогосподарювання у контексті сучасних еколого-економічних проблем раціонального використання лісоресурсного потенціалу. Концептуально-методологічне розуміння простору лісогосподарювання вимагає: розкриття сутнісно-змістовної основи просторового лісогосподарювання; визначення особливостей формування та розвитку простору лісогосподарювання; формування критеріальних (класифікаційних) ознак визначення простору лісогосподарювання. Результати. Запропоновано концептуально-методологічну основу формування лісогосподарського простору з метою забезпечення сталого розвитку лісового комплексу. Окреслено основні економіко-організаційні засади просторового розвитку лісогосподарських систем .Сутнісно-змістовна основа сталого лісогосподарювання на відміну від лісокористування (у широкому розумінні) включає більш широкий спектр організаційно-технологічних складових лісоекологічного, еколого-економічного та соціального спрямування, які пов’язані зі сталим використанням та відтворенням лісоресурсного потенціалу та лісогосподарського простору. Лісогосподарський простір являє собою сполучення компонентів лісоресурсного потенціалу та соціально-економічного середовища в межах певного лісогосподарського регіону з їх зв’язками і різноманітними відносинами, які необхідні для сталого розвитку суспільства. Природні, інформаційні, економічні, фінансові, інтелектуальні компоненти лісогосподарського простору доповнюють інституціональні, які окреслюють правові норми щодо лісогосподарювання. Лісогосподарювання в межах розуміння лісогосподарського простору містить у собі аспекти соціально-еколого-економічної збалансованості лісогосподарських систем різного ієрархічного рівня організації. Висновки. Дослідження економічного простору лісогосподарювання виходить за межі змістовної основи економіки лісового господарства, теоретико-методологічної бази регіональної економіки, тому існує проблема формування нового напрямку в реалізації сталого просторового лісогосподарювання, що потребує консолідації досліджень в єдине ціле. Саме формування та розвиток екологічно збалансованого, економічного лісогосподарського простору є необхідною умовою раціонального використання, відтворення та охорони лісоресурсного потенціалу на екосистемній основі.Item Organizational and economic mechanisms for environmentally safe agricultural land use(Sumy State University, 2020) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen VasylovychДослідження присвячено питанням організаційно-економічного механізму екологічно безпечного використання сільськогосподарських земель.Item Mechanism of the environmental management implementation on the forestry enterprises(Сумський державний університет, 2014) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Мішеніна, Галина Анатоліївна; Мишенина, Галина Анатольевна; Mishenina, Halyna AnatoliivnaУ статті сформовані науково-методичні підходи до впровадження та функціонування екологічно орієнтованого лісогосподарського менеджменту, на основі застосування загальної методології екоменеджменту, положень ДСТУ ISO 14001, враховують галузеву специфіку та принципи сталого екологічно збалансованого лісокористування, а також передбачають застосування еколого-економічних технологій управління. Окреслено сутнісно-змістовну основу екологічно орієнтованого лісогосподарського менеджменту та його видові форми (зокрема, екосистемний та безпосередньо екологічний менеджмент). Визначено принципи та функції екоменеджменту лісогосподарських підприємств, сформовано етапи його впровадження та функціонування.Item Development of cluster structures in the field of waste management(Маркетинг і менеджмент інновацій, 2014) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Мішеніна, Наталія Вікторівна; Мишенина, Наталия Викторовна; Mishenina, Natalia ViktorivnaУ статті сформульовані методологічні положення, що визначають організаційно-інноваційну основу формування кластерних структур у сфері поводження з відходами. Обґрунтовано структурно-функціональну схему створення та функціонування еколого-ресурсного кластера поводження з відходами.