Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
30 results
Search Results
Item Inclusive Economic Growth: Relationship between Energy and Governance Efficiency(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaАмбітна мета країн Європейського Союзу (ЄС) - досягти вуглецевої нейтральності шляхом забезпечення інклюзивного економічного зростання, що вимагає розробки відповідних стимулів та ініціатив. Крім того, такі стимули та ініціативи повинні гарантувати досягнення задекларованих цілей. Енергетичний сектор є ключовим фактором, що визначає інклюзивне економічне зростання. Традиційні енергоресурси (вугільні) мають більший негативний вплив на природу та добробут людей, ніж економічні та соціальні вигоди. Однак перехід до відновлюваної енергетики піднімає нові питання у досягненні цілей інклюзивного економічного зростання: доступна та чиста енергія, відповідальне енергоспоживання та енергетична інфраструктура. Аналіз теоретичної бази показав, що діджиталізація уряду може стати основним інструментом для вирішення вищезазначених проблем. Метою статті є емпіричне обґрунтування ролі зеленої енергетики у досягненні інклюзивного економічного зростання. У дослідженні застосовано такі методи: повністю модифікований метод найменших квадратів (МНК) та канонічна коінтеграційна регресія. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що якість інституцій пасивно впливає на інклюзивне економічне зростання, а цифровізація уряду має U-подібний вплив на інклюзивне економічне зростання. У цьому випадку країнам слід прискорити цифрову трансформацію державних послуг та постійно підвищувати якість інституцій.Item Greenfield investment as a catalyst of green economic growth(Energies, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaІнтенсифікація зростання країн призводить до виснаження природних ресурсів, деградації біорізноманіття, екологічного дисбалансу, збитків та катастроф. Загострення екологічних проблем вимагає розробки механізмів одночасного досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей. Енергетичний сектор є ключовим напрямком декарбонізації економіки. Тому "зелене" економічне зростання вимагає розвитку економіки за рахунок поширення інноваційних технологій відновлюваних джерел енергії та відповідних інвестицій для цього. Метою дослідження є перевірка гіпотези щодо впливу інвестицій у зелену енергетику на зелене економічне зростання. Об'єктом дослідження були країни Європейського Союзу (ЄС) за 2006-2020 роки. Для оцінки зеленого економічного зростання було застосовано індекс глобальної продуктивності Мальмквіста-Люенбергера. Він враховує ресурси, доступні для виробничого процесу в країні (праця, капітал, енергія), бажаний результат (валовий внутрішній продукт) і небажані результати (викиди в навколишнє середовище) цього процесу. Для перевірки гіпотези було застосовано модель Тобіта. Отримані результати підтверджують просторову неоднорідність зеленого економічного зростання серед країн ЄС. Асиметрія в технологічній ефективності та прогресі обмежує ефективність зелених інновацій. Водночас отримані дані підтверджують гіпотезу дослідження. Показано, що поряд із зеленими інвестиціями на зелене економічне зростання країн позитивно впливають відкритість економіки та ефективність державного управління. Отримані результати підкреслюють важливість залучення зелених інвестицій для збільшення зелених інновацій у відновлюваній енергетиці, які сприяють зеленому економічному зростанню. У цьому дослідженні вивчався лінійний і прямий вплив зелених інвестицій на зелене економічне зростання, усуваючи при цьому трансмісійний вплив інших посередницьких факторів. Слід зазначити, що подальші дослідження мають проаналізувати нелінійний вплив "зелених" інвестицій на "зелене" економічне зростання та опосередкований ефект, який може бути спричинений іншими змінними (корупція, ефективність управління, "зелені" інновації та ін.).Item Green development of the country: Role of macroeconomic stability(SAGE Publishing, 2023) Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyЗагострення екологічних проблем спонукає до пошуку відповідних механізмів та ресурсів для їх вирішення без зниження темпів економічного зростання. Це вимагає переходу від ресурсної орієнтації до "зеленого" розвитку економіки. Це може бути реалізовано через дві цілі: досягнення макроекономічної стабільності - основного чинника економічного зростання; зменшення деградації довкілля та підвищення ефективності використання ресурсів - основних вимог зеленого розвитку. Метою статті є перевірка гіпотези про вплив макроекономічної стабільності на "зелений" розвиток країн. Об'єктом дослідження є країни Європейського Союзу з 2000 по 2020 рік. У дослідженні використано такі методи: глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера - для оцінки зеленого розвитку країн; модель макроекономічної стабілізації Пентагону - для оцінки макроекономічної стабільності; оцінка щільності ядра та модель Тобіта - для перевірки впливу макроекономічної стабільності на зелений розвиток країн. Емпіричні результати показують, що Мальта з "зеленої групи" та Естонія з "жовтої групи" мають найвище значення зеленого розвитку, а Швеція та Греція - найвище значення макроекономічної стабільності. Крім того, отримані результати дозволяють підтвердити гіпотезу дослідження. Так, зростання зовнішнього виміру макроекономічної стабільності на 1 пункт призвело до зростання зеленого економічного розвитку на 0,085 (серед "зеленої групи") та 0,195 (серед "жовтої групи"). Це підтверджує, що гармонізація макроекономічної стабільності між усіма членами ЄС дозволяє досягти синергетичного ефекту.Item Green Supply Chain Management: The Effect of Procurement Sustainability on Reverse Logistics(Logistics, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Offei, Felix Amoako; Junior, Prince Amoh; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyІсторія питання: Сталі закупівлі - це врахування соціальних та екологічних факторів поряд з фінансовими при прийнятті рішень про закупівлі, а також придбання товарів і послуг з урахуванням соціального, економічного та екологічного впливу, який такі закупівлі мають на людей і громади. Це дослідження було проведено з метою вивчення впливу сталості закупівель на реверсну логістику. Воно мало чотири завдання: встановити взаємозв'язок між екологічною сталістю закупівель та реверсивною логістикою, дослідити взаємозв'язок між економічною сталістю закупівель та реверсивною логістикою, дослідити взаємозв'язок між соціальною сталістю закупівель та реверсивною логістикою, а також дослідити стримуючу роль урядової політики. Методи: У цьому дослідженні було застосовано моделювання структурних рівнянь для перевірки гіпотез дослідження. Використано метод цілеспрямованої вибірки. Для збору первинних даних було використано структуровану анкету. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою описового та інференційного аналізу. Аналіз даних проводився за допомогою програми SPSS версії 21. Дослідження показало, що екологічна, економічна та соціальна сталість закупівель має значний і позитивний вплив на реверсну логістику. Державна політика пом'якшує взаємозв'язок між екологічною, економічною та соціальною сталістю закупівель і реверсною логістикою. Висновки: Це дослідження рекомендує організаціям об'єднуватися з природоохоронними установами для виробництва екологічно чистої продукції. Слід визнати соціальні втручання, які можуть допомогти захистити суспільство від шкоди. Слід також відзначити ефективну економічну політику, яка забезпечує організаціям збільшення їхнього добробуту.Item Unlocking Sustainable Value through Digital Transformation: An Examination of ESG Performance(Information, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦифрова трансформація вже почала відігравати значну роль у допомозі країнам ЄС у досягненні сталих цінностей шляхом підвищення екологічної, соціальної та управлінської ефективності (ESG). Вона швидко змінює економічний ландшафт, що призводить до змін у всіх секторах і на всіх рівнях. Європейський Союз (ЄС) поставив перед собою амбітні цілі щодо сталого розвитку та пом'якшення наслідків зміни клімату, такі як Європейський зелений курс та Порядок денний сталого розвитку до 2030 року. Метою статті є перевірка просторового впливу цифровізації на показники ESG для країн ЄС у 2008-2020 роках. Для перевірки гіпотези дослідження застосовано просторову модель Дарбіна. Емпіричні результати показали, що ЄС демонструє різні рівні ESG-результативності. Цифрова трансформація має потенціал для покращення показників ESG і продемонструвала значні просторові побічні ефекти. За оцінками SDM, збільшення цифрової інклюзії на 1% призводить до зростання індексу ESG щонайменше на 0,001%. Статистично значущі позитивні ефекти, що спостерігаються в ключових факторах, цифрових державних послугах для бізнесу та громадян, підкреслюють внесок цифровізації в поліпшення показників ESG. Крім того, технологічні інновації слугують важливим каналом передачі цифрових перетворень у бізнесі та державній сфері на показники ESG. З огляду на ці висновки, політикам рекомендується посилити зусилля з цифровізації для скорочення цифрового розриву, використовуючи цифрову економіку як потужний інструмент. Крім того, для ефективного подолання диспропорцій у показниках ESG слід впроваджувати динамічну та цілеспрямовану стратегію цифрового економічного розвитку.Item The Impact of Digital Business on Energy Efficiency in EU Countries(Information, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦифровий бізнес відіграє вирішальну роль у підвищенні енергоефективності та сталості, уможливлюючи впровадження інноваційних рішень, таких як технології "розумних мереж", аналітика даних для оптимізації енергоспоживання, а також системи дистанційного моніторингу та управління. Завдяки діджиталізації бізнес може оптимізувати процеси, мінімізувати втрати енергії та приймати обґрунтовані рішення, які ведуть до більш ефективного використання ресурсів та зменшення впливу на навколишнє середовище. Метою цієї роботи є аналіз характеру впливу цифрового бізнесу на енергоефективність, щоб окреслити відповідні інструменти для розкриття потенціалу країн ЄС для досягнення сталого розвитку. У дослідженні застосовано метод панельних скоригованих стандартних помилок для перевірки впливу цифрового бізнесу на енергоефективність для країн ЄС у 2011-2020 роках. Результати показують, що цифровий бізнес має значний негативний вплив на енергоємність, а це означає, що зростання цифрового бізнесу призводить до зниження енергоємності. Крім того, цифрові бізнес-практики позитивно впливають на скорочення викидів CO2 та сприяють використанню відновлюваних джерел енергії, хоча їхній вплив на кінцеве споживання енергії варіюється залежно від різних показників. Отримані дані підкреслюють важливість інтеграції цифрових бізнес-практик для підвищення енергоефективності, зниження енергоємності та сприяння впровадженню відновлюваних джерел енергії в ЄС. Політики та бізнес повинні пріоритезувати впровадження цифрових технологій та стратегій електронної комерції, щоб сприяти сталому енергетичному переходу та досягненню екологічних цілей.Item Spillover Effects of Green Finance on Attaining Sustainable Development: Spatial Durbin Model(Computation, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaДосягнення цілей сталого розвитку - це складний процес, який включає низку економічних, соціальних та екологічних факторів. Він вимагає інвестицій в інфраструктуру, технології та людський капітал. У цьому випадку зелене фінансування сприяє спрямуванню інвестицій у сталі проекти та ініціативи, створюючи стимули для екологічно чистих практик і технологій, а також заохочуючи компанії та інвесторів до впровадження сталих бізнес-моделей. Ця робота має на меті перевірити просторовий вплив зеленого фінансування на досягнення сталого розвитку в країнах Європейського Союзу (ЄС) у 2008-2021 роках. У дослідженні застосовано просторову модель Дурбіна для перевірки гіпотези дослідження. Результати дослідження підтверджують, що "зелені" фінанси сприяють досягненню цілей сталого розвитку. Однак вплив зелених фінансів на досягнення сталого розвитку є неоднорідним залежно від регіону ЄС. У цьому випадку ЄС має активізувати свою політику зеленого фінансування з урахуванням регіональних особливостей, які суттєво впливають на досягнення цілей сталого розвитку шляхом скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та сприяння розвитку відновлюваної енергетики. Крім того, необхідно розвивати альтернативні джерела фінансування із залученням зелених облігацій, які могли б використовуватися для фінансування "зелених" проектів з відновлюваної енергетики, будівництва "зелених" будівель тощо.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item Environmental Sustainability within Attaining Sustainable Development Goals: The Role of Digitalization and the Transport Sector(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaAccepting sustainable development goals leads to the reorientation of all sectors at all levels. The European Union (EU) actively accepts a vast range of policies to achieve environmental sustainability due to declining carbon dioxide emissions. Within the Green Deal Policy, and in particular the Fit for 55 packages, the EU declared ambitious goals to reduce carbon dioxide emissions by at least 55% from the transport industry by 2030 and 100% by 2035. These goals require introducing appropriate digital technologies into the ecologically friendly functioning of the transport sector to attain sustainable development. This paper aims at analyzing the impact of digitalization on environmental sustainability by providing an effective transport sector that functions with minimum environmental degradation. The object of research is the EU countries for the period 2006–2020. This study applies the panel-corrected standard errors technique to achieve the paper’s aims. The findings allow us to conclude that digitalization is conducive to environmental sustainability. Thus, digital inclusion, the input of the IT sector to GDP, and e-commerce have direct negative and statistically significant linear effects on carbon dioxide emissions. Growth of digital inclusion, input of the IT sector to GDP, and enterprises with web sales by one point allow for decreasing CO2 emissions by 0.136, 2.289, and 0.266, respectively. However, key enablers and digital public services for citizens have a nonlinear, statistically significant impact on carbon dioxide emissions. The findings could be the basis for upgrading incentive policies for reducing carbon dioxide emissions.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »