Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Investment attractiveness of the country: social, ecological,economic dimension(Inderscience publishers, 2022) Москаленко, Богдан Андрійович; Moskalenko, Bohdan Andriiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Kwilinski, A.; Dzwigol, H.Ефективне державне регулювання економіки потребує чітких механізмів оцінки інвестиційної привабливості, науково обґрунтованого та послідовного підходу до визначення детермінант її покращення для досягнення конкурентних переваг. Дисбаланси в соціальному, екологічному, економічному розвитку країни знижують її інвестиційну привабливість, рівень довіри з боку іноземних стейкхолдерів, відтік інвестиційних ресурсів, здатність досягати цілей сталого розвитку тощо. У статті проведено бенчмаркінговий аналіз підходів до оцінки соціальної, екологічної, економічної складових інвестиційної привабливості країни. Розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості країни. Проведено аналіз країн Європи протягом 2000-2019 років, який показав, що Україна має найнижчий рівень інвестиційної привабливості серед досліджуваних країн. Результати дослідження можуть бути використані при розробці механізмів підвищення інвестиційної привабливості шляхом виявлення інгібіторів та каталізаторів управлінського впливу.Item Analysis of the interval difference and spatial effects of Chinese green economic progress(SAGE Publishing, 2023) Chen, Y.; Ali, F.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЗелена економіка - це сучасна форма гармонії між навколишнім середовищем та економікою. Китай, який демонструє найшвидше економічне зростання у світі, вступив у нову фазу розвитку, зіткнувшись з критичною промисловою трансформацією та прогресом. Метою статті є аналіз зеленого економічного розвитку Китаю з урахуванням відмінностей у розвитку регіонів. У дослідженні застосовано ультраефективну модель вимірювання на основі слабких місць для ретельного вивчення ефективності зеленого економічного розвитку Китаю. Коефіцієнт Дагума-Джині та метод ядерної щільності використовуються для оцінки просторових характеристик, локальних коригувань та динамічних тенденцій розвитку. Аналіз ґрунтується на щорічному наборі даних з 30 китайських провінцій з 2010 по 2019 рік. Результати дослідження не підтвердили екстенсивний розвиток зеленої економіки Китаю. Навпаки, ефективність розвитку свідчить про впливові рушійні сили протягом багатьох років. Регіональний зелений розвиток є нестабільним і відрізняється через міжрегіональні відмінності. Результати дослідження показали, що екологічне регулювання, державні інвестиції, промислова структура, розвиток освіти мають значення 0,0648, 0,00154, 0,0035 і 0,118 (значущість на рівні 5% і 1%), відповідно. Крім того, вони стимулюють "зелений" економічний розвиток в аналізованих регіонах. Однак урбанізація та відкритість економіки мали негативне значення. Це підтвердило їх обмежувальний вплив на зелений економічний розвиток. Крім того, результати дослідження показали, що поточна політика Китаю щодо управління екологічним розвитком є пріоритетним напрямком і сприяє зниженню рівня забруднення навколишнього середовища. Крім того, модернізація та оптимізація структури китайської промисловості стимулюють подальший зелений економічний прогрес.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item Green investing for SDGS: EU experience for developing countries(Azerbaijan State University of Economics, 2019) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ibragimov, ZohrabThe paper devoted to the analysis of the main principals of green investments as the alternative recourse to finance the achievement of the Sustainable Developments Goals 2030. Besides, the obtained result of the analysis of green investments dynamic proved the snowballing effect of green finance market developing in the world. The results of analysed showed: that emerging and developed countries influence on climate with different power; had unequal financial potential to achieve Sustainable Development Goals. In the paper, the authors tried to check hypotheses: linking between the country's contribution to the international commitment on climate-related expending, the volume of climate finance (as a type of green investments) and the country's rating on the Sustainable Development Index. The objects of the investigation were European and developing countries in the period 2015-2017 years. Under this research, the authors used the dataset from World Data Bank, Eurostat, Reports of OECD, European Investment Bank, Climate Bonds Initiative, Sustainable Development Index. The findings showed the correlation between the volume of green investments (for two types: international commitment on climate-related expending, the volume of climate finance) and country's efficiency on the way to achieve the SDGs 2030. Thus, the country with the higher volume of green investments occupied the higher position on the Sustainable Development Index. On the basis of the findings and results of the analysis of the EU experience, the authors allocated the most attractive direction to develop green investments market for emerging countries.Item Energy Efficiency Gap: Meta-Analysis(Baku State University, 2020) Badalova, S.A.; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychThe article is devoted to meta-analysis of scientific publications on the problem of the energy efficiency gap in order to identify scientific trends in research. The authors tested the hypothesis as follows: increased publication activity on the analysis of the energy efficiency gap; mainly the energy efficiency gap is analyzed from a technical point of view; an increase in the number of articles devoted to the analysis of the energy efficiency gap and sustainable development. The authors analyzed 105,357 articles from the Web of Science and Scopus. The results showed that the three clusters were joined by two intermediate clusters: renewable energy and waste Management. The results of the meta-analysis confirmed all the above hypotheses and allowed us to identify new research areas on linking the country’s energy efficiency and sustainable development.Item The Green Deal Policy for Renewable Energy: A Bibliometric Analysis(Institute for International Cooperation Development/The London Academy of Science and Business, 2020) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe industry attention to theenvironment has been reducing lately, leading to irreversible climate change, reaching the limit of mining, and critical indicators of СО2 emissions. That is why the EU has launched a new Green Policy which includes strategic directions for energy efficiency and which is expected to restore biodiversity and slow down the pace of climate change. Thus, on December 11, 2019, there was held the presentation of the “European Green Course”, the main targets of which are to increase the level of energy saving by creating closed cycles in the economy; to minimize greenhouse gas emissions by 2050; to form biodiversity and climate neutrality. Accordingly, countries that accept the terms of the green deal policy need to review all aspects of their economy, from energyproduction to food consumption, from industry to transport and construction. The purpose of the article is to analyse publications in order to identify public’s awareness of radical changes in economic and ecological spheres. The article provides a bibliometric analysis of research in the field of green deal policy, energy conservation and energy efficiency through the introduction of renewable energy sources. The authors selected 337 papers which were published in 1999-2019. Scopus provided the database for analysis. By means of VOSviewer the results of bibliometric analyses were visualized in a definitions map. It allowed identifying six clusters that combine 131 terms. As a result of the research, the connection between the terms –renewable energy sources and energy saving –was revealed with the help of the constructed bibliographic map.Item Енергетична політика україни: ефективність та напрями її підвищення(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaОдним з головних завдань національної безпеки є розвиток ефективного функціонування енергетичної системи. За останні десятиліття в Україні накопилось багато проблем, які необхідно оперативно вирішувати із застосуванням комплексного підходу. Україна підтримала Європейську Зелену Угоду та взяла курс на розвиток вуглецево-нейтраль-ної економіки, що приводить до повного перезавантаження та перепрофілювання енергетичного сектору. У статті виявлено основні проблеми стійкості національної енергетичної політики, проведено аналіз показників енергетичної трилеми (енергетична безпека, енергетична доступність, екологічна стійкість), представлено рекомендації щодо перспектив енергетичного розвитку та збереження енергетичної, екологічної та економічної безпеки. Перспективи подальшого розвитку дослідження полягають у розробленні чітких пунктів щодо вдосконалення роботи енергетично-го сектору з урахуванням часових рамок та пріоритетності розвитку, що забезпечить ефективну роботу усіх сфер економіки.Item Green Production: Theory and Modern Practices(2018) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaСтаття присвячена аналізу основних характеристик розвитку зеленого виробництва. Автори систематизували основні визначення, терміни і підходи до визначення зеленого виробництва. В рамках цього дослідження автори виділили різні точки зору на визначення "зелених" виробництв. Досліджено еволюцію визначення зеленого виробництва. Спочатку екологічне виробництво аналізується в рамках особливого підходу до зниження промислового впливу на навколишнє середовище з боку компаній. Потім в рамках конференції в Ріо-де-Жанейро в 1992 році була розроблена концепція зеленого виробництва. У роботі автори запропонували визначити зелене виробництво як більш чисте виробництво (ПП) відповідно до Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП). Крім того, зелене виробництво було включено в Цілі сталого розвитку до 2030 року. Таким чином, екологічно чисте виробництво визначено як стратегія, яка об'єднує дві основні концепції: охорона навколишнього середовища та підвищення продуктивності ресурсів. Автори виділили основні риси, принципи, ключові питання екологічно чистого виробництва вони підкреслюють, що основними принципами чистого виробництва повинні бути: ефективність; лідерство і організаційна підтримка; стійкі, вимірні, підзвітні, відтворювані і залежні від часу встановлення цілей у сфері енергоефективності; надійна система відстеження та вимірювання. Результати аналізу дозволяють виділити найбільш привабливі (для інвесторів) приклади чистого виробництва. На закінчення в статті на основі зарубіжного досвіду систематизовано основні переваги, перспективи та перешкоди на шляху розвитку більш чистого виробництва. Основними перешкодами для впровадження більш чистого виробництва серед компаній були: опір змінам; недолік інформації, освіти, зв'язку, фінансів; орієнтація на короткострокові цілі; сприйняття ризику; складність отримання доступу до інноваційних більш чистих технологій; прогалини в законодавстві і системах бухгалтерського обліку.