Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
21 results
Search Results
Item The Role of Environmental Regulations, Renewable Energy, and Energy Efficiency in Finding the Path to Green Economic Growth(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaКраїни Європейського Союзу (ЄС) приділяють пильну увагу екологічним питанням і досягають безвуглецевого розвитку. У цьому напрямку головними цілями є скорочення викидів парникових газів і розширення відновлюваної енергетики. Водночас ціна на енергоносії та зниження енергоефективності збільшують витрати країн на навколишнє середовище та перешкоджають їхнім можливостям економічного зростання. На цьому тлі це дослідження спрямоване на вивчення впливу екологічних норм, відновлюваних джерел енергії та енергоефективності на зелене економічне зростання. Оригінальність дослідження полягає в двох аспектах: по-перше, воно оцінює зелене економічне зростання країни, яке одночасно розкриває варіанти економічного зростання та здатність усунути його негативний вплив на навколишнє середовище шляхом застосування Глобального індексу продуктивності Мальмквіста–Люенбергера; по-друге, він розробляє економетричну модель на основі панельних даних для країн ЄС за 2000–2020 роки, щоб дослідити нелінійний вплив екологічних норм, ефект розширення відновлюваних джерел енергії та зростання енергоефективності на зелене економічне зростання країни. У дослідженні застосована наступна методологія: системний узагальнений метод аналізу моментів (МОМ). Емпіричні результати підтверджують U-подібний, нелінійний вплив екологічних норм на зелене економічне зростання країни разом із поступовим підвищенням енергоефективності. Крім того, отримані дані показують, що відновлювана енергетика має вирішальне значення для сприяння екологічному економічному зростанню країни. У той же час екологічне регулювання відіграє значну роль у розширенні відновлюваної енергетики. Результати дослідження можуть бути використані як основа для впровадження зеленого економічного зростання для країн ЄС та вдосконалення політики безвуглецевого розвитку цих країн.Item China’s digital economy development: incentives and challenges(Technological and Economic Development of Economy, 2023) Chen, Y.; Xu, S.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaРозвиток цифрової економіки став новим способом ефективної відповіді на наслідки епідемії. Завдяки інноваційному прориву інформаційно-комунікаційних технологій цифрова та реальна економіки глибоко інтегровані. Цифрова економіка стала важливою рушійною силою для трансформації економічного імпульсу та розвитку. Для аналізу були відібрані панельні дані з 31 провінції Китаю з 2010 по 2019 рік. На першому етапі дослідження побудовано систему індексів оцінки розвитку цифрової економіки. Потім за допомогою ентропійного методу розраховується індекс якісного розвитку цифрової економіки. Нарешті, основні чинники розвитку цифрової економіки аналізуються шляхом просторового вимірювання. Результати дослідження доводять, що: (1) розвиток цифрової економіки Китаю в 2010–2019 роках поступово посилювався; (2) розвиток цифрової економіки має позитивну кореляцію між регіонами та має просторовий ефект поширення; (3) рівень економічного розвитку, урбанізації, державної підтримки, промислової структури та рівня відкритості сприятимуть розвитку цифрової економіки.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.Item Ecological and economic evaluation of transport system functioning according to the territory sustainable development(International Journal of Ecology and Development, 2015) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Borovik, A.Визначено передумови сталого розвитку території. Авторами запропоновано механізм сталого розвитку території, щоб забезпечити його основні принципи. Запропоновано основні складові механізму сталого розвитку території. Усі ці компоненти мають забезпечити взаємодію екологічних, економічних та соціальних цілей. Крім того, відповідно до цього механізму має бути переорієнтована транспортна система. Крім того, транспортна система має включати основні принципи сталого розвитку території. Автори підкреслили, що переорієнтація транспортної системи матиме багато позитивних екологічних, економічних та соціальних ефектів. Одним із головних ефектів є зменшення шкоди довкіллю. Авторами запропоновано методику оцінки ефективності переорієнтації транспортної системи. У рукописі автори оцінили екологічну шкоду з поїздною системою та без неї. Згідно з результатами, шкода довкіллю з поїздною системою менше, ніж без неї.Item Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди(Вісник економіки, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Василина, Т.Вступ. Зростання рівня зацікавленості світової спільноти до питань підвищення енергоефективності національної економіки та забезпечення її енергетичної залежності стимулює наукову спільноту досліджувати детермінанти, які впливають на зміни відповідних процесів. Зокрема, прийняті цілі сталого розвитку до 2030 р. охоплюють цілі, орієнтовані на забезпечення рівного доступу до енергетичних ресурсів та підвищення енергоефективності шляхом розвитку зеленої енергетики та чистих технологій. Крім того, в 2019 р. ЄС та Україна почали реалізовувати «Європейську Зелену угоду», метою якої є перехід до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки та її підвищення енергоефективності. Метою дослідження є виявлення детермінант енергоефективності національної економіки країни та оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між ними у контексті імплементації «Європейської Зеленої Угоди». Методи дослідження. Для аналізу публікаційної активності з досліджуваної тематики застосовано інструментарій бібліометричного аналізу, вибірку даних згенеровано з наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Візуалізацію результатів бібліометричного аналізу здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer. Перевірку гіпотези дослідження щодо наявності причиннонаслідкових зв’язків здійснено з використанням тесту Грейнджера. Результати. Отримані дані підтвердили гіпотезу про довгострокові причиннонаслідкові зв’язки між обраними змінними. Це дало змогу зробити висновок, що залучення зелених інвестицій та розвиток відновлюваної енергетики формує передумови до підвищення енергоефективності національної економіки. Перспективи. Подальших наукових досліджень потребують інструменти мінімізації обсягів викидів парникових газів у навколишнє природне середовище та активізації ринку зелених інвестицій.Item Evolutionary development of energy efficiency in the context of the national carbon-free economic development(EDP Sciences, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Proshkin, D.This research aims to analyse the evolutionary development of the scientific treatises devoted to the national economic energy efficiency. To attain the paper's goal, this study is carried out in the following logical sequence: 1) identification and generation of the necessary relevant data: 2) analysis of keywords co-occurrence to determine the promising research areas on energy efficiency. The authors used keywords "energy policy", "energy efficiency", "sustainable development" to generate the relevant study sample. Thus, the study sample consists of 48,888 publications indexed by the scientometric databases Scopus and Web of Science. The study period is 2000-2020. Visualization of the bibliometric analysis results concerning the national economic energy efficiency management was conducted using the VOSviewer software v.1.6.10. The co-occurrence network map identified the six stages of evolutionary development of scientific treatises on the national economic energy efficiency. Besides, the authors applied Google Trends tools to analyse 2,172 internet search queries regarding the social concern in energy efficiency. In the study, the authors conclude that the scientific society has not yet reached a consensus in identifying key determinants of energy efficiency under the national economy transition to a carbon-free development model. The research results can be helpful for scholars investigating the determinants of developing the national economic energy efficiency.Item Energy Efficiency Gap: Meta-Analysis(Baku State University, 2020) Badalova, S.A.; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychThe article is devoted to meta-analysis of scientific publications on the problem of the energy efficiency gap in order to identify scientific trends in research. The authors tested the hypothesis as follows: increased publication activity on the analysis of the energy efficiency gap; mainly the energy efficiency gap is analyzed from a technical point of view; an increase in the number of articles devoted to the analysis of the energy efficiency gap and sustainable development. The authors analyzed 105,357 articles from the Web of Science and Scopus. The results showed that the three clusters were joined by two intermediate clusters: renewable energy and waste Management. The results of the meta-analysis confirmed all the above hypotheses and allowed us to identify new research areas on linking the country’s energy efficiency and sustainable development.Item Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaНезбалансованість та асинхронізація екологічної, енергетичної та економічної політик в Україні свідчать про необхідність формування нової національної стратегії в галузі енергозбереження та підвищення енергоефективності. Постає необхідність розробити ефективні механізми для підвищення енергетичної безпеки України та усунення проблем загострення екологічних конфліктів, значного рівня енергоспоживання та збільшення об’ємів парникових газів. Метою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних Світового банку, Євростат та Укрстат. Результати емпіричних розрахунків підтвердили, що впровадження механізмів щодо скорочення енергетичних розривів, може стати рушійною силою в синхронізації національної енергетичної політики зі стратегічними цілями сталого розвитку. До того ж необхідним є впровадження інноваційних економічно-ефективних енергетичних технологій та розроблення нових підходів до сталого енергетичного розвитку країни. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані під час вирішення суперечностей у реалізації української енергетичної політики.Item Теоретико-методичні принципи впровадження екологічного аудиту в Україні(Хмельницький національний університет, 2010) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaРозглянуто основи екологічного аудиту, висвітлено завдання та напрямки його розвитку. Проаналізовано досвід формування системи екологічного аудиту за кордоном і в Україні, обґрунтовано необхідність його застосування у сучасних ринкових умовах.Item Енергетична політика україни: ефективність та напрями її підвищення(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaОдним з головних завдань національної безпеки є розвиток ефективного функціонування енергетичної системи. За останні десятиліття в Україні накопилось багато проблем, які необхідно оперативно вирішувати із застосуванням комплексного підходу. Україна підтримала Європейську Зелену Угоду та взяла курс на розвиток вуглецево-нейтраль-ної економіки, що приводить до повного перезавантаження та перепрофілювання енергетичного сектору. У статті виявлено основні проблеми стійкості національної енергетичної політики, проведено аналіз показників енергетичної трилеми (енергетична безпека, енергетична доступність, екологічна стійкість), представлено рекомендації щодо перспектив енергетичного розвитку та збереження енергетичної, екологічної та економічної безпеки. Перспективи подальшого розвитку дослідження полягають у розробленні чітких пунктів щодо вдосконалення роботи енергетично-го сектору з урахуванням часових рамок та пріоритетності розвитку, що забезпечить ефективну роботу усіх сфер економіки.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »