Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
12 results
Search Results
Item Countries’ green brands within the context of sustainable development goals(Journal of Innovation & Knowled, 2024) Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Chen, Y.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana OleksandrivnaThis study aims to fill the gap in estimating the Green Country Brand Strength Index and its convergence among EU countries and Ukraine (as a potential EU candidate) from 2006 to 2020. Drawing upon data from the World Data Bank, Eurostat, and The Food and Agriculture Organization, the study employs various analytical tools including principal component analysis, the global Malmquist‒Luenberger productivity index, the entropy method, and s- and b-convergence theories. The findings suggest a notable increase in the green brand values of the analyzed countries from 2006 to 2020, with a significant expansion of the measurement scale. Notably, France, Germany, Spain, the Netherlands, and Sweden emerged as leaders in the Green Country Brand Strength Index by 2020. Furthermore, the study uncovers convergent policies among EU countries aimed at fostering green brands aligned with the Sustainable Development Goals, as evidenced by a decline in s- and b-convergences. This research provides valuable insights into the dynamics of green branding and policy convergence within the EU and prospective candidate countries. It introduces a distinctive approach to assessing and analyzing green brand strength, emphasizing its critical importance to the formulation of sustainable development policies and strategies.Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Analysis of the interval difference and spatial effects of Chinese green economic progress(SAGE Publishing, 2023) Chen, Y.; Ali, F.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЗелена економіка - це сучасна форма гармонії між навколишнім середовищем та економікою. Китай, який демонструє найшвидше економічне зростання у світі, вступив у нову фазу розвитку, зіткнувшись з критичною промисловою трансформацією та прогресом. Метою статті є аналіз зеленого економічного розвитку Китаю з урахуванням відмінностей у розвитку регіонів. У дослідженні застосовано ультраефективну модель вимірювання на основі слабких місць для ретельного вивчення ефективності зеленого економічного розвитку Китаю. Коефіцієнт Дагума-Джині та метод ядерної щільності використовуються для оцінки просторових характеристик, локальних коригувань та динамічних тенденцій розвитку. Аналіз ґрунтується на щорічному наборі даних з 30 китайських провінцій з 2010 по 2019 рік. Результати дослідження не підтвердили екстенсивний розвиток зеленої економіки Китаю. Навпаки, ефективність розвитку свідчить про впливові рушійні сили протягом багатьох років. Регіональний зелений розвиток є нестабільним і відрізняється через міжрегіональні відмінності. Результати дослідження показали, що екологічне регулювання, державні інвестиції, промислова структура, розвиток освіти мають значення 0,0648, 0,00154, 0,0035 і 0,118 (значущість на рівні 5% і 1%), відповідно. Крім того, вони стимулюють "зелений" економічний розвиток в аналізованих регіонах. Однак урбанізація та відкритість економіки мали негативне значення. Це підтвердило їх обмежувальний вплив на зелений економічний розвиток. Крім того, результати дослідження показали, що поточна політика Китаю щодо управління екологічним розвитком є пріоритетним напрямком і сприяє зниженню рівня забруднення навколишнього середовища. Крім того, модернізація та оптимізація структури китайської промисловості стимулюють подальший зелений економічний прогрес.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item Cointegration between Economic, Ecological and Tourism Development(Center for International Scientific Research, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaThe well-developed countries have more options to attract tourists and generate profit from the tourism development. At the same time, the high volume of CO2 emissions, ecological risks, polluted nature restrict the tourism development in the country. The reorientation of global development to green growth provokes transformations in all policies of the country’sdevelopment. It allows green countries to attract more tourists. In this case, the paper aims to analyze the relationships between economic growth, ecological indicators, and tourism development. Ukraine has chosen the EU vector of development. In this case, it is necessary to identify the targets for synchronizing the Ukrainian policies (economic, ecological, social, tourism, etc.) with the EU. The objects of the investigation were Ukraine and Visegradcountries for 2000-2020 years. The panel data was generated from World Data Bank, Eurostat, European Environmental Agency,and Ukrstat. The dependent variable –GDP (as an indicator of economic growth), independent –greenhouse gas emissions and share of renewable energy in the total energy consumption (ecological indicators), the volume of tourists (indicators of tourism development). At the first stage, the study used bibliometric analysis to identify publication activities’general tendency on the analyzed issues. The following methods were applied to check the hypothesis on cointegration between variables: panel unit root test, Pedroni panel cointegration tests, and the fully modified ordinary least squares and dynamic ordinary least squares panel cointegration techniques.The findings confirmed the relationships between economic, ecological,and tourism development. Thus, the decline of greenhouse gas emissions leads to increasing tourists, and as a consequence, it provokes GDP growth.Item Green investing for SDGS: EU experience for developing countries(Azerbaijan State University of Economics, 2019) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ibragimov, ZohrabThe paper devoted to the analysis of the main principals of green investments as the alternative recourse to finance the achievement of the Sustainable Developments Goals 2030. Besides, the obtained result of the analysis of green investments dynamic proved the snowballing effect of green finance market developing in the world. The results of analysed showed: that emerging and developed countries influence on climate with different power; had unequal financial potential to achieve Sustainable Development Goals. In the paper, the authors tried to check hypotheses: linking between the country's contribution to the international commitment on climate-related expending, the volume of climate finance (as a type of green investments) and the country's rating on the Sustainable Development Index. The objects of the investigation were European and developing countries in the period 2015-2017 years. Under this research, the authors used the dataset from World Data Bank, Eurostat, Reports of OECD, European Investment Bank, Climate Bonds Initiative, Sustainable Development Index. The findings showed the correlation between the volume of green investments (for two types: international commitment on climate-related expending, the volume of climate finance) and country's efficiency on the way to achieve the SDGs 2030. Thus, the country with the higher volume of green investments occupied the higher position on the Sustainable Development Index. On the basis of the findings and results of the analysis of the EU experience, the authors allocated the most attractive direction to develop green investments market for emerging countries.Item Energy Efficiency Gap: Meta-Analysis(Baku State University, 2020) Badalova, S.A.; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychThe article is devoted to meta-analysis of scientific publications on the problem of the energy efficiency gap in order to identify scientific trends in research. The authors tested the hypothesis as follows: increased publication activity on the analysis of the energy efficiency gap; mainly the energy efficiency gap is analyzed from a technical point of view; an increase in the number of articles devoted to the analysis of the energy efficiency gap and sustainable development. The authors analyzed 105,357 articles from the Web of Science and Scopus. The results showed that the three clusters were joined by two intermediate clusters: renewable energy and waste Management. The results of the meta-analysis confirmed all the above hypotheses and allowed us to identify new research areas on linking the country’s energy efficiency and sustainable development.Item Енергетична політика україни: ефективність та напрями її підвищення(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaОдним з головних завдань національної безпеки є розвиток ефективного функціонування енергетичної системи. За останні десятиліття в Україні накопилось багато проблем, які необхідно оперативно вирішувати із застосуванням комплексного підходу. Україна підтримала Європейську Зелену Угоду та взяла курс на розвиток вуглецево-нейтраль-ної економіки, що приводить до повного перезавантаження та перепрофілювання енергетичного сектору. У статті виявлено основні проблеми стійкості національної енергетичної політики, проведено аналіз показників енергетичної трилеми (енергетична безпека, енергетична доступність, екологічна стійкість), представлено рекомендації щодо перспектив енергетичного розвитку та збереження енергетичної, екологічної та економічної безпеки. Перспективи подальшого розвитку дослідження полягають у розробленні чітких пунктів щодо вдосконалення роботи енергетично-го сектору з урахуванням часових рамок та пріоритетності розвитку, що забезпечить ефективну роботу усіх сфер економіки.Item The Impact of the Government Policy on the Energy Efficient Gap: The Evidence from Ukraine(MDPI, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, H.; Dzwigol-Barosz, M.; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych; Barosz, P.This paper aims to check the impact of investment and institutional determinants on the energy efficiency gap. The findings of the bibliometric analysis confirmed the growth of research interests in identifying the core determinants of the energy efficiency gap. The central hypothesises are: the increasing quality of the institutions leads to an increase of green investments in the energy sector and the dual relationships between investment and institutional determinants lead to additional synergy effects, which allow boosting the decline of energy efficiency gaps of the national economy. For the analysis, the times series were collected from the World Data Bank, Eurostat, Bloomberg, for Ukraine for the period of 2002–2019. The following methods were used: the unit root test—for checking the stationarity of data—and the Johansen test and VEC-modelling—for the cointegration analysis. The findings prove that to reduce the energy efficiency gaps in Ukraine by 1% next year, it is necessary to increase green energy investments by 1.5% this year, and the political stability and public perception of corruption by 3% and 1%. The increase of the public perception of corruption by 1.47 points and of political stability by 2.38 points leads to maximising the recovery speed of the Ukrainian energy sector. Thus, while developing the policy to decrease the energy efficiency gaps, the Ukrainian government should consider the level of public perception of corruption and political stability.