Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Субмікроскопічні зміни тимуса при клітинному зневодненні(Полтавський державний медичний університет, 2023) Приходько, Ольга Олексіївна; Prykhodko, Olha Oleksiivna; Понирко, Аліна Олексіївна; Ponyrko, Alina OleksiivnaМета дослідження полягала у вивченні закономірностей субмікроскопічних змін паренхіми тимуса щурів за умов дії клітинного зневоднення. Матеріал та методи. Дослідження проводилося на 45 білих щурах-самцях зрілого віку. Використано електронно-мікроскопічний метод дослідження. Результати. Нестача води є одним з найбільш стресових станів для організму, що призводить до змін у всіх досліджуваних органах. Важливість функціонального стану лімфоїдних органів для гомеостазу всього організму обумовлює актуальність їх дослідження за дії різних чинників, в тому числі дегідратації. Встановлено, що через 10 діб експерименту розвивається легкий ступінь клітинного зневоднення, за якого частина клітин має ознаки апоптозу на різних стадіях. Виявлено також багато клітин в стані мітозу, зокрема в кірковій речовині часточок тимуса та субкапсулярній зоні. Було проаналізовано, що через 20 діб експерименту розвивається середній ступінь клітинного зневоднення, характерним для якого є те, що як малі, так і середні тимоцити мають деформоване ядро, контур їх каріолеми нерівний. Через 30 діб за умов тяжкого ступеню клітинного зневоднення зафіксовано зменшення кількості малодиференційованих лімфоїдних клітин, які є попередниками Тлімфоцитів. Каріолема тимоцитів з нечітким контуром, підвищеної осміофільності. Всі судини в паренхімі залози розширені і повнокровні, частина має пошкоджену стінку, що призвело до мікрокрововиливів, в просвіті ознаки стазу та сладж-синдрому. Висновки. Отже, через 10-30 діб клітинної дегідратації з’являються ознаки акцидентальної трансформації загруднинної залози. Зі збільшенням терміну експерименту всі зміни наростають. Отримані результати можуть бути використані морфологами та імунологами, адже їх можна інтерполювати на інші лімфоїдні органи за умов зневоднення, а також вони є підґрунтям для розробки методів профілактики та лікування станів, пов’язаних з дегідратацією.Item Оrganometric changes in thymus under the influence of propylene glycol(Tbilisi State Medical University, 2019) Shyian, D.; Avilova, O.; Bondareva, A.; Приходько, Ольга Олексіївна; Prykhodko, Olha OleksiivnaНаукова зацікавленість впливу ксенобіотиків на організм людини викликана тим, що імунним органам властива яскраво виражена відповідна реакція на дію ендогенних і екзогенних факторів. Останнім часом вивчення імунологічних порушень, як проявів реакцій на екопатогенні умови, відводиться основна патогенетична роль в розвитку серцево-судинних, нервово-психічних захворювань і дифузних захворювань сполучної тканини. Мета дослідження - визначення органометрічних змін в тимусі самців щурів під впливом пропіленгліколя. 40 статевозрілих щурів самців лінії WAG були розділені на дві групи: I контрольну групу склали 8 тварин, II основну групу - 32 щури, розділені на 4 підгрупи по 8 гризунів в кожній, яким через шлунковий зонд вводили водний розчин пропіленгліколю в дозі 1/10 ДЛ50 в перерахунку на 26,38 г / кг протягом 7, 15, 30, 45 днів. Після декапитации тварин відповідно до терміну, встановленого в експерименті, витягувався тимус і вимірювалися лінійні розміри (довжина, ширина, висота) за допомогою цифрового штангенциркуля, а також визначалась маса і обсяг органу. Розраховані межі мінливості морфометричних показників тимуса в інтактній та експериментальних групах. На підставі проведеного дослідження встановлено, що вплив пропиленгликоля викликає органометричні зміни в тимусі щурів. Однак більш виражені зміни спостерігалися на 7 і 30 добу. Встановлено такі межі коливань індексів індивідуальної мінливості: IndHLтімуса в експериментальній групі коливалася в межах від min = 12,57 до max = 47,54, середнє значення склало від 24,67 до 28,02; IndHWтімуса був в межах від min = 11,96 до max = 88,73, середнє значення - 36,78-41,41; IndT експериментальної групи - в межах від min = 38,17 до max = 141,3, середнє значення складало 71,1-86,52. Вивчення морфометричних параметрів тимуса в експериментальній групі щурів дозволило встановити достовірні зниження всіх параметрів і їх відхилення від показників контрольної групи, що свідчить про активну реакцію тимуса на індукований ксенобіотик.Item Вивчення кількості CD3+ клітин щурів при легкому ступені позаклітинної дегідратації(Сумський державний університет, 2017) Приходько, Ольга Олексіївна; Приходько, Ольга Алексеевна; Prykhodko, Olha Oleksiivna; Сулим, Людмила Григорівна; Сулим, Людмила Григорьевна; Sulym, Liudmyla Hryhorivna; Павлова, М.В.Вступ. Тимус являється первинним лімфоїдним органом імунної системи, у якому відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціація субпопуляції Т-лімфоцитів, які потрапляють у кров і розносяться по всьому організму. Субпопуляції Т-лімфоцитів (CD3+) є дуже важливими у функціональному плані. CD3+ клітини є поверхневими маркерами, специфічними для усіх клітин субпопуляції Т-лімфоцитів. За функціями відноситься до сімейства білків, що формують комплекс мембранної передачі сигналу, пов'язаний з Т-клітинним рецептором. За останні роки накопичено багато даних, що свідчать про важливу роль центрального органу імуногенеза– загруднинної залози. Незважаючи на добру вивченість впливу різних екопатогенних чинників на тимус, разом з тим дія позаклітинної дегідратації на кількість CD3+ клітини загруднинної залози не досліджувалась.Item Микроскопические изменения органов крыс в условиях общей дегидратации организма(MD Publishing House, 2016) Приходько, Ольга Олексіївна; Приходько, Ольга Алексеевна; Prykhodko, Olha Oleksiivna; Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Пернаков, Микола Станіславович; Пернаков, Николай Станиславович; Pernakov, Mykola Stanislavovych; Сулим, Людмила Григорівна; Сулим, Людмила Григорьевна; Sulym, Liudmyla Hryhorivna; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna Ivanivna; Сікора, Віталій Зіновійович; Сикора, Виталий Зиновьевич; Sikora, Vitalii Zinoviiovych; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia VolodymyrivnaРезюме. У статті наведені дані гістологічного аналізу структурних компонентів тимуса, селезінки, шлунка, серця і сім'яників в умовах загальної дегідратації організму щурів. Стан зневоднення моделювався шляхом утримання тварин на повністю безводній дієті протягом 9 днів. Для вивчення структурних компонентів гістологічні зрізи органів фарбувалися гематоксиліном і еозином, за Ван-Гізон, по Маллорі та була використана ШИК-реакція. У досліджуваних органах спостерігаються неспецифічні дистрофічно-дегенеративні та дисциркуляторні процеси, що свідчить про ознаки поступового виснаження імунної, травної, серцево-судинної та статевої систем на тлі загального зневоднення організму.Item Мікроскопічні зміни тимусу за умов ушкоджуючого впливу експериментальної клітинної дегідратації(2017) Приходько, Ольга Олексіївна; Prykhodko, Olha OleksiivnaДослідження проведено на 36 білих щурах-самцях зрілого віку. Клітинна дегідратація легкого, середнього та важкого ступенів тяжкості моделювалася шляхом пиття тваринами 1,2% гіпертонічного розчину кухонної солі протягом десяти, двадцяти та тридцяти діб. Для вивчення структурних компонентів тимусу гістологічні зрізи фарбувалися гемотоксилін-еозином, за Ван-Гізон та метиленовим синім. Встановлено, що клітинна дегідратація суттєво однонаправлено змінює структуру загруднинної залози. При клітинному зневодненні в переважній більшості спостережень в тимусі в усі терміни експерименту виявляється акцидентальна трансформація II фази, що характеризується вогнищевою делімфатизацією кори тимічних часточок. На 30 добу іноді має місце виражена фолікулярна гіперплазія кори тимуса, поєдана з акцидентальною трансформацією II фази. Показники кількісті клітин лімфоїдної популяції тимуса в обох шарах зменшуються, але практично не відрізняються в динамиці незалежно від ступеня тяжкості клітинної дегідратації.Item Мікроскопічні зміни загруднинної залози за умов ушкоджуючого впливу загальної дегідратації в експерименті(Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, 2017) Приходько, Ольга Олексіївна; Приходько, Ольга Алексеевна; Prykhodko, Olha OleksiivnaМетою дослідження стало встановлення в експерименті особливостей морфо- логічних змін тимусу за умов легкого та середнього ступенів загального зневоднення організму. Дегідратація легкого і середнього ступенів тяжкості моделювалася шляхом утримання тварин на повністю безводній дієті протягом 3 і 6 днів. Встановлено, що загальна дегідратація суттєво змінює структуру загруднинної залози. При легкому ступені зневоднення в тимусі в переважній більшості спостережень виявляються ознаки II фази акцидентальної трансформації, для якої характерна вогнищева делімфатизація кори тимічних часточок. При середньому ступені дегідратації в тимусі експериментальних тварин виявляються елементи II, III і IV фаз акцидентальної трансформації з переважанням III фази. II фаза акцидентальної трансформації в значній частині спостережень відбувається на тлі фолікулярної гіперплазії. Визначено, що в динаміці дегідратації збільшувався вміст сполучнотканинного компоненту та зменшувалась кількість лімфоцитів в досліджуваних компартментах тимусу. Таким чином, при посиленні ступеня загальної дегідратації, посилюються і прояви акцидентальної трансформації тимусу.Item The structural transformation of the immune and endocrine organs under dehydration(Medical university, Pleven, 2014) Приходько, Ольга Олексіївна; Приходько, Ольга Алексеевна; Prykhodko, Olha Oleksiivna; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna Ivanivna; Oliinyk, O.V.Виявлені структурні та морфологічні зміни в селезінці, щитоподібній залозі та тимусі в умовах дії позаклітинної дегідратації