Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
9 results
Search Results
Item Комплексне дослідження наночастинок оксидів металів методами просвічуваної, скануючої електронної та атомно-силової мікроскопії(Сумський державний університет, 2025) Чудеса, К.В.; Пшеничний, Роман Миколайович; Pshenychnyi, Roman MykolaiovychСучасні нанотехнології є ключовим напрямом розвитку науки, що має вагомий вплив на промисловість, медицину, електроніку, екологію та енергетику. Особливу увагу дослідників привертають наночастинки оксидів металів завдяки їхнім унікальним фізико-хімічним властивостям, таким як висока каталітична активність, оптична та електропровідна стабільність, магнітні та біоцидні характеристики. Завдяки цим властивостям наночастинки знаходять застосування у створенні сенсорних систем, захисних покриттів, високоефективних сорбентів, біомедичних препаратів та сучасних каталізаторів.Item Вплив відпалів на структурні характеристики плівок ZnO:In для фронтальних контактів сонячних елементів(Сумський державний університет, 2025) Єрмаков, Максим Сергійович; Yermakov, Maksym Serhiiovych; Карпенко, Я.; Пшеничний, Роман Миколайович; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Опанасюк, Анатолій Сергійович; Opanasiuk, Anatolii SerhiiovychНа цей час актуальним завданням є пошук екологічно безпечних матеріалів для створення функціональних шарів сонячних елементів (СЕ). Важливу роль у таких пристроях відіграють прозорі провідні оксиди (ППО), які поєднують високу електропровідність із високою оптичною прозорістю. Найбільш перспективним ППО є оксид цинку (ZnO) завдяки високій прозорості у видимому діапазоні, широкій забороненій зоні (~3,37 еВ) і хорошій провідності. Однак для покращення його електрофізичних характеристик, зокрема для зниження опору та підвищення концентрації носіїв заряду, необхідно проводити легування ZnO металами III групи. Перспективним матеріалом для цього є Індій, що зменшує питомий опір оксиду, роблячи його конкурентним для застосувань у прозорій електроніці.Item Фазовий склад наночастинок Zn1-xMgxO(Сумський державний університет, 2025) Бойко, Б.; Пшеничний, Роман Миколайович; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Доброжан, Олександр Анатолійович; Dobrozhan, Oleksandr Anatoliiovych; Опанасюк, Анатолій Сергійович; Opanasiuk, Anatolii Serhiiovych; Дегтяренко, В.Zn1-xMgxO (ZMO) є твердим розчином сполук ZnO і MgO, де введення Mg змінює кристалічну структуру та ширину забороненої зони (Eg) матеріалу. ZnO кристалізується у гексагональній фазі вюрциту (Eg ≈ 3,37 еВ), тоді як MgO має кубічну структуру NaCl (Eg ≈ 7,8 еВ). Відомо, що при x ⩽ 0,49 у розчині спостерігається гексагональна фаза, а при x ⩾ 0,5 формується кубічна структура, що визначає його фізико-хімічні властивості. Контроль фазового складу ZMO є важливим для оптимізації оптичних і електричних характеристик матеріалу, а можливість зміни Eg робить його перспективним для застосування в оптоелектроніці, в першу чергу, як детекторного матеріалу на ультрафіолетову область спектра.Item Раманівські спектри плівок ZnO, легованих Cu, отриманих методом пульсуючого спрей-піролізу(Сумський державний університет, 2025) Бойко, Б.; Єрмаков, Максим Сергійович; Yermakov, Maksym Serhiiovych; Пшеничний, Роман Миколайович; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Доброжан, Олександр Анатолійович; Dobrozhan, Oleksandr Anatoliiovych; Опанасюк, Анатолій Сергійович; Opanasiuk, Anatolii Serhiiovych; Стриженко, Є.Оксид цинку (ZnO) – відомий напівпровідник n-типу з широкою забороненою зоною (3,37 еВ), високою енергією зв’язків екситонів (60 меВ), нетоксичністю та радіаційною стійкістю. Легування металами значно змінює його фізичні властивості. Мідь (Cu) є перспективним легуючим елементом цієї сполуки через подібність до Zn за іонним радіусом і електронною структурою, а також здатність покращувати люмінесценцію та індукувати феромагнетизм за кімнатної температури. Легований міддю ZnO має контрольовані оптичні властивості та електропровідність, що робить його перспективним для створення газових детекторів, світлодіодів та пристроїв спінтроніки.Item Поєднане застосування наночастинок міді та низькочастотного ультразвуку при лікуванні гнійних ран(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», 2024) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Миронов, Петро Федорович; Myronov, Petro Fedorovych; Івахнюк, Тетяна Василівна; Ivakhniuk, Tetiana Vasylivna; Голубнича, Вікторія Миколаївна; Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna; Пшеничний, Роман Миколайович; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Бугайов, Володимир Іванович; Buhaiov, Volodymyr IvanovychВ роботі досліджена ефективність лікування експе-риментальних гнійних ран поєднаним застосуванням наночас-тинок міді (НЧМ) та низькочастотного ультразвуку (УЗ).Мета. Дослідити ефективність лікування експерименталь-них гнійних ран НЧМ в умовах ультразвукової кавітації.Матеріали та методи дослідження. Дослідження було викона-но на експериментальній моделі гнійної рани 36 лабораторних щурів. Всі піддослідні тварини були розподілені на 3 групи: в першій групі проводилось лікування НЧМ, в другій групі – НЧМ та низькочастотним УЗ, в третій – 0,05 % розчином хлоргексидину. Були досліджені наступні параметри перебігу ранового процесу: наявність перифокального набряку, гіпере-мії, ексудації, гнійних виділень, фібрину, детриту, визначені терміни очищення ран від гнійно-некротичних тканин, появи грануляцій, епітелізації та загоєння ран.Результати та їх обговорення.Детальний аналіз показників перебігу ранового процесу свідчить, що застосування НЧМ в поєднанні з низькочастотним УЗ дозволяє прискорити ре-гресію місцевих ознак запалення, призводить до швидшого відторгнення гнійно-некротичних тканин, стимулює появу грануляцій та забезпечує швидшу епітелізацію ранових повер-хонь. Відторгнення гнійно-некротичних тканин у групі НЧМ відбулося на (6,3±1,3) добу, у групі НЧМ/УЗ – на (2,9±0,7) добу, у контрольній групі – на (7,1±0,7) добу. Поява грануляцій у гру-пі НЧМ спостерігалась на (7,1±1,4) добу, в групі НЧМ/УЗ – на (3,6±0,9) добу, у контрольній групі – на (7,4±0,9) добу. Висновки.Комбіноване застосування наночастинок міді та низькочастотного ультразвуку дозволяє скоротити терміни лі-кування експериментальних гнійних ран та має перспективи застосування в практиці гнійної хірургії.Item Синтез, структура та властивості твердих розчинів Ва1–xSn1+xF4 і (KyВа1–y)(1–x)Sn1+xF4–y(1–x)(Український державний хіміко-технологічний університет, 2021) Пшеничний, Роман Миколайович; Пшеничный, Роман Николаевич; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Павленко, Т.В.; Погоренко, Ю.В.; Омельчук, А.О.Досліджена структура та електропровідні властивості твердих розчинів гомовалентного Ва1–xSn1+xF4 (x=0.03, 0.05, 0.07, 0.10, 0.15,0.23) та гетеровалентного заміщення (KyВа1–y)(1–x)Sn1+xF4–y(1–x) (x=0.03, 0.05, 0.10 and x=0.03, 0.05, 0.10) зі структурою BaSnF4. Встановлено, що заміщення 7 мол.% Катіонів Ba2 + на Sn2 + катіони сприяли збільшенню електропровідності.Item Синтез наночастинок сполук CZTS, CZTSе для створення чорнил для друку гнучкої електроніки(Сумський державний університет, 2020) Шаповалов, О.І.; Кахерcкий, Станіслав Ігорович; Кахерский, Станислав Игоревич; Kakherskyi, Stanislav Igorevich; Пшеничний, Роман Миколайович; Пшеничный, Роман Николаевич; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Опанасюк, Анатолій Сергійович; Опанасюк, Анатолий Сергеевич; Opanasiuk, Anatolii SerhiiovychУ наш час все активніше розвивається напрямок пов’язаний із створенням приладів електроніки з використанням дво- та тривимірного друку, що дозволяє суттєво спростити процедуру їх одержання та суттєво знизити вартість. Для такого друку у наш час розробляються наночорнила (nanoinks), що містять суспензію наночастинок (НЧ) металів або напівпровідників. Важливою науковою і технологічною задачею при цьому є cинтез НЧ різних матеріалів з контрольованими характеристиками та розробка на їх основі стабільних колоїдних розчинів з необхідною в'язкістю і поверхневим натягом, що можуть бути використані як чорнила.Item Раманівська спектроскопія наночастинок CZTS, одержаних методом поліольного синтезу(Сумський державний університет, 2020) Гаврилюк, Є.О.; Кахерський, Станіслав Ігорович; Кахерский, Станислав Игоревич; Kakherskyi, Stanislav Igorevich; Доброжан, Олександр Анатолійович; Доброжан, Александр Анатольевич; Dobrozhan, Oleksandr Anatoliiovych; Пшеничний, Роман Миколайович; Пшеничный, Роман Николаевич; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Опанасюк, Анатолій Сергійович; Опанасюк, Анатолий Сергеевич; Opanasiuk, Anatolii SerhiiovychУ наш час відбувається активний пошук нових матеріалів для використання як поглинальні шари сонячних елементів (СЕ) третього покоління. Одним з таких матеріалів є Cu2ZnSnS4 (CZTS). Недоліком цієї сполуки є вузька область гомогенності, як результат, виникають складності при одержані однофазних плівок потрібних для створення високоефективних СЕ.Item Cтруктурні та субструктурні характеристики нанокристалів і плівок ZnO для використання у сонячній енергетиці(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Доброжан, Олександр Анатолійович; Доброжан, Александр Анатольевич; Dobrozhan, Oleksandr Anatoliiovych; Кахерський, Станіслав Ігорович; Кахерский, Станислав Игорович; Kakherskyi, Stanislav Ihorovych; Пшеничний, Роман Миколайович; Пшеничный, Роман Николаевич; Pshenychnyi, Roman Mykolaiovych; Опанасюк, Анатолій Сергійович; Опанасюк, Анатолий Сергеевич; Opanasiuk, Anatolii SerhiiovychСеред матеріалів, які використовуються для створення віконних шарів тонкоплівкових перетворювачів сонячної енергії, широкого поширення набула напівпровідникова сполука ZnO, яка характеризується унікальними фізико-хімічними властивостями для застосування в фотовольтаїці. До них відносяться: елика ширина забороненої зони, прозорість у видимій області спектра, екологічність, висока термічна і хімічна стабільність.