Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
98 results
Search Results
Item Аналіз потреб і вимог до систем штучного інтелекту в публічному управлінні в умовах воєнного стану(ТОВ "ДКС Центр", 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Кобушко, Яна Володимирівна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Дзидзигурі, Олексій Георгійович; Dzydzyhuri, Oleksii Heorhiiovych; Седько, Д.О.У статті розроблено модель співвідношення потреб, вимог та викликів використання технології штучного інтелекту в публічному управлінні. Проаналізовано потреби та вимоги до впровадження систем штучного інтелекту в публічному управлінні в умовах воєнного стану. До вимог, які необхідно враховувати при впровадженні ШІ в публічному секторі, відносяться технічні, етичні та правові вимоги. Особливої уваги під час впровадження ШІ в публічному управлінні слід приділяти безпековим, технологічним, екологічним, соціальним, етичним викликам, які загострюються в сучасному світі. У статті розроблено план дій щодо визначення потреб та вимог до систем ШІ, що охоплює низку етапів. Застосування такого плану дій дозволить оцінити ефективність використання ШІ з урахуванням впливу ризиків та прийняти аргументовані рішення щодо впровадження систем ШІ в публічне управління. Особливу увагу в статті приділено дослідженню ключових етичних викликів, пов’язаних з використанням ШІ в публічному управлінні, зокрема порушення конфіденційності даних, прозорості алгоритмів, відповідальність за прийняття рішень, забезпечення рівноправності в ухваленні рішень, довіра до ШІ, соціальна справедливість, інклюзія та ідентичність. Автори наголошують, що випереджаюче реагування на ці виклики допоможе мінімізувати негативні наслідки використання технологій ШІ для системи публічного управління та сприятиме підтримці стабільності у відносинах «держава-громадяни». У статті сформовано концептуальне бачення інтеграції штучного інтелекту в процеси публічної сфери. Доведено, що впровадження таких технологій у кризових умовах може стати важливим інструментом для підвищення ефективності публічного управління, підтримки соціальної стійкості та забезпечення національної безпеки.Item Economic Analysis of Resource Distribution Policies in Ukraine(Zenodo, 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Рибальченко, Світлана Миколаївна; Rybalchenko, Svitlana Mykolaivna; Чередніченко, Дмитро Сергійович; Cherednichenko, Dmytro SerhiiovychЦе дослідження містить комплексний аналіз політики розподілу ресурсів в Україні, зосереджуючись на її ефективності та впливі на економічну стабільність і зростання. У методології цього дослідження застосовувався змішаний підхід, який поєднував якісний і кількісний аналіз для всебічної оцінки політики розподілу ресурсів в Україні. Дані були зібрані з вторинних джерел, таких як урядові звіти, економічні бази даних і академічні публікації, забезпечуючи багатий і різноманітний набір даних. Для аналізу даних були використані різні статистичні інструменти для оцінки ефективності політик розподілу ресурсів (Stata, R, Python). Описова та інференційна статистика, регресійний аналіз та економетричне моделювання допомогли визначити зв’язок між політикою та економічними результатами. Якісні дані з програмних документів і наукової літератури були проаналізовані за допомогою аналізу контенту, щоб виявити теми та закономірності. Інтегруючи ці методи, дослідження мало на меті створити надійну основу для оцінки ефективності політики та економічного впливу, пропонуючи цінну інформацію для політиків та зацікавлених сторін. Використовуючи економетричне моделювання, дослідження вивчає ключові економічні показники, включаючи зростання ВВП, рівень зайнятості та розподіл доходів, з 2019 по 2023 рік. Аналіз показує, що програми державних інвестицій значно сприяють зростанню ВВП з коефіцієнтом 0,452 (p < 0,001) , демонструючи їх ефективність у стимулюванні економічної діяльності. Ініціативи щодо соціальних видатків також демонструють позитивний вплив на рівень зайнятості та розподіл доходу з коефіцієнтом 0,293 (p < 0,001), що вказує на їх роль у зменшенні нерівності та підтримці економічної стабільності. Проте дослідження визначає проблеми, зокрема неефективність розвитку інфраструктури та неоптимальне цільове спрямування програм соціальних витрат. Ці виклики виникають через такі проблеми, як бюрократичні затримки та застарілі механізми адресності. Дослідження рекомендує вдосконалити управління проектами та планування, уточнити цільові витрати на соціальні витрати та використовувати аналіз даних для підвищення ефективності політики. Стратегії практичного впровадження передбачають посилення координації зацікавлених сторін та надання ініціатив щодо розбудови потенціалу. Очікувані результати цих рекомендацій включають покращення економічної стабільності, зменшення нерівності доходів та більш ефективний розподіл ресурсів. Це дослідження підкреслює необхідність постійного вдосконалення політики та створює основу для майбутніх досліджень розподілу ресурсів у країнах з перехідною економікою.Item Economic assessment of resource allocation strategies in Ukraine(Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Cherednichenko, D.S.Дане дослідження має на меті провести комплексну економічну оцінку стратегій розподілу ресурсів в Україні, оцінюючи їх ефективність, продуктивність і справедливість. Аналіз розпочинається з огляду економічного середовища України та важливості розподілу ресурсів для сприяння національному розвитку. Дослідження висвітлює поточні політики та механізми, що використовуються урядом України для розподілу ресурсів між різними секторами та регіонами, оцінюючи їх відповідність національним економічним цілям і планам розвитку. Методологічно дослідження застосовує змішаний підхід, використовуючи вторинні дані з урядових звітів, економічних баз даних та академічних публікацій. Статистичний аналіз, економічне моделювання та порівняльний аналіз використовуються для оцінки впливу існуючих стратегій розподілу ресурсів на економічне зростання, продуктивність та регіональний розвиток. Аналіз також включає оцінку справедливості та рівномірності розподілу ресурсів серед різних регіонів та груп населення. Результати показують, що хоча поточні стратегії розподілу ресурсів в Україні сприяли зростанню в деяких сферах економіки, значні диспропорції залишаються в регіональному розвитку та галузевій продуктивності. Дослідження виявляє неефективності та структурні виклики, які перешкоджають оптимальному використанню ресурсів, та підкреслює соціальні наслідки нерівномірного розподілу ресурсів. Порівняльний аналіз з іншими країнами розкриває кращі практики, які можна адаптувати для покращення структури розподілу ресурсів в Україні. Дослідження заглиблюється в політичні, економічні та соціальні фактори, що впливають на розподіл ресурсів в Україні. Воно визначає ключові обмеження, такі як політична нестабільність, економічний тиск та соціальні виклики, що перешкоджають ефективному управлінню ресурсами. Дослідження підкреслює необхідність комплексних реформ політики та адаптивних стратегій для подолання цих обмежень. Висновок містить практичні рекомендації політики, спрямовані на покращення ефективності та справедливості розподілу ресурсів в Україні. Ці рекомендації включають галузеві стратегії та рамки впровадження, призначені для підтримки стійкого економічного розвитку. Досягнення цілей дослідження сприяє глибшому розумінню динаміки розподілу ресурсів в Україні та забезпечує основу для більш ефективної та справедливої економічної політики.Item Глобальна інфляція як атрактор мінливості середовища міжнародного бізнесу(ТОВ «ДКС Центр», 2024) Макаренко, Михайло Ілліч; Makarenko, Mykhailo Illich; Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Мартинчук, О.М.У статті розкривається роль глобальної інфляції у формуванні зовнішнього середовища міжнародного бізнесу, яка виступає осередком його підвищеної мінливості. Відзначається, що у 2021-2022 рр. інфляційне середовище набуло нової якості, а це виразилося в найвищому від початку XXI століття рівні глобальної інфляції та зміщенні цінового піку з циклічного буму на фазу пожвавлення світової економіки. Таке явище пояснюється збігом впливу чинників короткострокової та довгострокової дії на цінову динаміку. Короткострокові чинники пов’язані з доланням наслідків Великого локдауну, відновленням виробництва та пожвавленням глобального попиту в посткризовий період. Довгострокові ж виникли наприкінці десятилітнього періоду зниженої інфляції і були спровоковані геополітичною напруженістю, мілітаризацією економіки та НАСЛІДКАМИ популістської проінфляційної політики урядів і центральних банків. Прогнозується, що в перспективі дія циклічних чинників на глобальну інфляцію матиме тенденцію до послаблення, тоді як вплив довгострокового характеру ще тривалий час залишатиметься генератором збуреного інфляційного середовища.Item Адаптація стратегій HR відповідно до соціально-політичного контексту України(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Борсук, Ігор Дмитрович; Borsuk, Ihor Dmytrovych; Павленко, Олена Олексіївна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті розглядається вплив соціально-політичного контексту на управління людськими ресурсами в умовах змін. Дослідження фокусується на тому, як компанії адаптують свої стратегії управління персоналом відповідно до економічних, політичних та регуляторних змін. Вивчено основні тенденції та патерни, що виникають у відповідь на політичну нестабільність, економічні кризи та зміни в законодавстві. Зокрема, акцент зроблено на гнучких робочих умовах, перепідготовці працівників, вдосконаленні внутрішньої комунікації та впровадженні нових технологій. У результаті дослідження виявлено, що ці адаптаційні стратегії допомагають компаніям зберігати конкурентоспроможність і стабільність. В статті також наведено рекомендації для практиків, зокрема, щодо впровадження гнучких умов роботи та інвестування в навчання персоналуItem Evolving HR management models in response to Ukraine's socio-political challenges(ТОВ «ДКС Центр», 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Борсук, Ігор Дмитрович; Borsuk, Ihor Dmytrovych; Павленко, Олена Олексіївна; Pavlenko, Olena OleksiivnaThe article examines the impact of socio-political factors on HR management in Ukraine from 2019 to 2023, focusing on how political instability, corruption, and economic conditions influence HR practices and effectiveness. The purpose of this research is to explore and analyze the evolving HR management models in response to the socio-political challenges in Ukraine. By examining the strategies and practices adopted by organizations, this study aims to provide insights into how HR management can contribute to organizational resilience and employee well-being in a volatile socio-political environment. By addressing these objectives, research questions, and hypotheses, the study aims to provide a comprehensive analysis of the evolving HR management models in Ukraine, offering valuable insights for both academics and practitioners in the field of HR management. Utilizing an econometric model, the research analyzes secondary data to assess the relationships between these socio-political challenges and HR management outcomes. The findings reveal that political instability and corruption significantly affect HR management practices, leading to reduced effectiveness in employee satisfaction and retention. Organizations that have adapted their HR strategies to address these challenges show improved stability and employee well-being. The study highlights the importance of flexible and resilient HR management models and provides evidence that best practices in HR can enhance organizational resilience in volatile environments. The research contributes to the field of HR management by offering empirical insights into how recent socio-political developments in Ukraine shape HR practices and providing practical recommendations for both organizations and policymakers. Future research could expand on these findings by incorporating primary data, conducting comparative studies across different countries, and exploring long-term trends. This research underscores the critical role of adaptive HR management strategies in navigating socio-political challenges and offers a foundation for further exploration in this area.Item Adapting business models for competitive advantage in the IT sector(ФОП «Жукова Ірина Віталіївна», 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Шупік, Андрій Вячеславович; Shupik, Andrii ViacheslavovychThis article investigates how IT companies adapt their business models to maintain competitive advantage in a rapidly evolving technological landscape. Utilizing a qualitative approach, the study relies on secondary data sources, including case studies and industry reports, to analyze strategic adaptations among leading firms. Key findings reveal that successful adaptation involves integrating emerging technologies such as cloud computing and artificial intelligence, addressing specific market demands and regulatory requirements, and fostering organizational agility. Companies like Microsoft and Google have effectively leveraged cloud and AI advancements, while IBM and Palantir have focused on cybersecurity and data privacy to address market and regulatory pressures. Firms such as Zoom and Cisco demonstrate the benefits of agility and differentiation by responding to new technological trends and consumer needs. The study identifies several critical success factors, including strategic foresight, targeted solutions, and flexibility, which are essential for effective business model adaptation. Recommendations for IT companies include investing in technology innovation, addressing regulatory challenges, and cultivating a culture of adaptability. The research also suggests future studies on the long-term impacts of technological advancements and cross-industry comparisons to further understand successful adaptation strategies. This research contributes to the theoretical understanding of business model innovation and provides practical insights for IT managers seeking to navigate the complexities of a dynamic industry.Item Optimizing strategic development in trading enterprises via key performance indicators(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Кобушко, Яна Володимирівна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Шубенко, Роман Вікторович; Shubenko, Roman ViktorovychУ цьому дослідженні досліджується роль ключових показників ефективності для оптимізації стратегічного розвитку торговельних підприємств. Використовуючи економетричну модель нелінійної регресії, дослідження аналізує дані 50 компаній у п'яти країнах — Німеччині, Японії, США, Великобританії та Канаді — за період 2019-2023 рр. Серед досліджуваних ключових показників ефективності — зростання продажів, індекс задоволеності клієнтів, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт плинності кадрів, рентабельність інвестицій і продуктивність співробітників, причому результат стратегічного розвитку є залежною змінною. Результати розкривають складні взаємозв'язки між цими ключовими показниками ефективності та результатами стратегічного розвитку, висвітлюючи різні впливи в різних країнах і секторах. Наприклад, у Німеччині такі компанії, як Volkswagen і Siemens, демонструють сильний зв'язок між індексом задоволеності споживачів та рентабельністю інвестиції з результатами стратегічного розвитку, наголошуючи на важливості задоволеності клієнтів та ефективного управління ресурсами. Так само в Японії Toyota і Sony демонструють значний вплив продуктивність співробітників та коефіцієнт оборотності запасів на результати стратегічного розвитку, підкреслюючи роль операційної ефективності та продуктивності співробітників у стратегічному успіху. Дослідження визначає загальні виклики впровадження ключових показників ефективності, такі як складність інтеграції даних і стійкість до змін, і пропонує такі рішення, як стратегічне узгодження, надійне управління даними та сприяння культурі прозорості. Наслідки для торговельних підприємств включають покращене прийняття стратегічних рішень, підвищення операційної ефективності та стійку конкурентну перевагу. Використовуючи системи управління ефективністю, керовані KPI, організації можуть отримати вигоду від можливостей, зменшити ризики та зберегти лідерство на ринку. Інтеграція ключових показників ефективності в бізнес-процеси, ретельний моніторинг і оцінка їх ефективності, а також коригування стратегій на основі отриманої інформації є фундаментальними практиками, які можуть сприяти стратегічному успіху торговельних підприємств. Постійний моніторинг і вдосконалення ключових показників ефективності є важливими для стійкого стратегічного успіху, що дозволяє підприємствам активно адаптуватися до мінливих ринкових умов. Це дослідження доповнює існуючу літературу, надаючи емпіричне розуміння ефективності KPI та пропонуючи практичні вказівки щодо використання KPI для досягнення стратегічних цілей у динамічному торговому середовищі.Item Особливості використання монетарних інструментів національним банком України для впливу на грошовий ринок(Сумський державний університет, 2022) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Сергеєв, А.На практиці для регулювання грошового ринку Національний банк використовує монетарні інструменти. Як правило, використання монетарних інструментів направлене на регулювання обсягу грошової маси на ринку, серед таких інструментів можна виділити: операції на відкритому ринку державних цінних паперів, встановлення норм обов’язкового резервування, валютний курс, облікова ставка та інші.Item Socio-Economic Development of European Countries in Times of Crisis: Ups and Downs(MDPI, 2023) Krawczyk, D.; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor IvanovychУ статті проаналізовано динаміку зміни показників соціально-економічного розвитку в умовах фінансово-економічної кризи та її негативних наслідків. Дослідження доводить, що фінансові кризи пов’язані з серйозними та тривалими спадами економічної активності. Проаналізовано соціально-економічний розвиток європейських країн під час криз. Дослідженням динаміки показників соціально-економічного розвитку підтверджено циклічність виникнення кризових явищ. Основний акцент був зроблений на фінансовій кризі 2008–2009 років та кризі COVID-19 (2020–2021 роки). На основі аналізу літературних джерел визначено основні показники, що характеризують кризи. Розроблено їх класифікацію за такими групами: випереджаючі індикатори, відстаючі індикатори та клієнтські випереджаючі індикатори розширення. На основі кореляційного аналізу визначено показники, які мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток та є предикторами настання кризи. Автори пропонують розглядати такі випереджаючі індикатори, як збільшення частки приватного кредиту у ВВП, дефіцит бюджету, дефіцит платіжного балансу та реальна процентна ставка. Було визначено основні відстаючі показники, які мають сильну кореляцію з ВВП, такі як рівень зайнятості, державний борг, волатильність цін на акції та інвестиції. Провідні індикатори розширення клієнта включають безробіття, збільшення кількості нових підприємств, збільшення купівельної спроможності тощо. Деякі показники, наприклад безробіття, можуть бути як відстаючими індикаторами, так і випереджаючими індикаторами розширення клієнта. Негативні наслідки кризи зумовлені як самою кризою, так і дисбалансами, що передували кризі. Тому вивчення предикторів настання кризи є актуальним для своєчасного прийняття рішень з метою запобігання негативним наслідкам кризи. На основі виявлених відстаючих індикаторів досліджено кризу 2008–2009 років та кризу COVID-19. Для вивчення процесів розвитку цих криз автори поквартально проаналізували динаміку розвитку наступних макроекономічних показників: ВВП, рівня зайнятості та інвестицій. Методом порівняння виявлено подібності та розбіжності в характері виникнення та перебігу кризи 2008–2009 років і кризи COVID-19. Використано кейс-стаді єврозони та окремих країн ЄС (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія). Враховуючи подібні перебіги криз, було зроблено прогноз соціально-економічного розвитку за проаналізованими показниками під час кризи COVID-19 на основі даних кризи 2008–2009 рр. Розраховано показники апроксимації прогнозу та обрано методику побудови подальших прогнозів. На основі ретроспективних даних розроблено прогноз ВВП методом екстраполяції на 2023–2024 роки. Необхідно враховувати, що при прогнозуванні криз, спричинених непередбаченими подіями та зовнішніми впливами, поряд з кількісним аналізом доцільно використовувати якісний. Ця стаття буде корисною дослідникам, політичним елітам, експертам, фінансовим аналітикам при розробці програм соціально-економічного розвитку країн.