Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Зарубіжний досвід організаційно-правових засад функціонування прокуратури в іноземних країнах(ФОП Король Ірина Володимирівна, 2023) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Шапошник, Андрій Сергійович; Shaposhnyk, Andrii SerhiiovychВідомо що прокуратура, як державний орган перш за все покликана захищати права та свободи людини і громадянина, від ефективної діяльності прокуратури, в багатьох випадках може залежати стан дотримання в Україні законності, гарантування та відновлення прав та свобод, і в цілому рівень довіри населення до держави. Саме тому сьогодні до діяльності прокуратури має бути прикута особлива увага, адже будь які недоліки в діяльності цього органу, негативно позначаються в цілому на функціонуванні всієї державної влади. На сучасному етапі Україна проходить шлях приєднання до європейської спільноти, в зв’язку з чим відбуваються доволі суттєві перетворення, стосується, безумовно, це і адміністративно-правового регулювання діяльності органів прокуратури. В той же час ефективність будь яких перетворень неможлива, якщо не вивчити зарубіжний досвід регулювання діяльності прокуратури з метою визначення існуючих проблем та можливостей застосування цього досвіду в правовій системі України. Для України досвід зарубіжних країн є безумовно цікавим, адже Україна прагне як скоріше набути статус повноправного члену Європейського союзу, а отже позитивний досвід регулювання діяльності прокуратури в зарубіжних країнах може дозволити впровадити в національну практику кращі моделі функціонування прокуратури, або навпаки дозволить визначити недоліки, які унеможливлюють запровадження тієї чи іншої моделі, адже прокуратура України пройшла власний шлях становлення та розвитку, має власні традиції, а будь які зміни щодо її діяльності мають бути зваженими та призводити виключно до позитивних результатів. Таким чином, зважаючи що сьогодні весь світ глобалізується, відповідно відбуваються глобалізаційні процеси в органах публічної влади, а самі органи публічної влади, в тому числі і в Україні останнім часом функціонують в тісній співдружності з іншими країнами в умовах інтеграції, в тому числі і політичних систем. Шлях до членства в Європейській спільноті, так чи інакше передбачає необхідність приведення законодавства України до стандартів Європейської спільноти з запозиченням найкращого досвіду регулювання всієї сфери життєдіяльності суспільства, в тому числі в діяльності органів публічної влади та кримінальної юстиції. Отже цікавим, з нашої точки зору є вивчення досвіду США та деяких європейських країн щодо засад організації та діяльності органів прокуратури, в яких адміністративно-правове забезпечення пройшло тривалу перевірку часом і продемонструвало доволі ефективні результати, а отже ефективність прокуратури закордонних країн є доволі важливим об’єктом дослідження в сучасних умовах розвитку України.Item Дистанційна зайнятість у епоху сучасних змін: правовий аналіз(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2024) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Махітько, К.Б.Стаття досліджує актуальні питання дистанційної зайнятості як однієї з форм нестандартної зайнятості в сучасних умовах. На перший погляд, цей тип зайнятості надає більше гнучкості та незалежності, але насправді він пов’язаний з численними викликами та проблемами. Одним із найважливіших аспектів є необхідність більш детальної регламентації та регулювання дистанційної зайнятості. Суттєвим є додержання загальновизнаних трудових прав, адже відсутність фізичного контакту може призвести до різних порушень у сфері праці. Проаналізовано сучасний стан законодавства та виявлено ключові аспекти проблем, що потребують вирішення для забезпечення належного рівня правового захисту працівників. Зокрема, в статті висловлюється думка про застарілість підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють порядок дистанційної зайнятості. Враховано актуальні дані статистики та соціологічних досліджень, що підкреслюють важливість розвитку законодавчої бази у цій сфері. Це вказує на необхідність їх оновлення відповідно до сучасних реалій та викликів, які існують у сучасних трудових відносинах. Звертається увага на стрімкий розвиток цифрової економіки, що підкреслює важливість розвитку відповідного законодавства. Це не лише забезпечить динамічний розвиток трудових відносин, а й сприятиме збереженню здоров’я та безпеки працівників. Чітке врегулювання цих питань забезпечить покращення якості життя працівників і вирішення викликів, пов’язаних з дистанційною зайнятістю. Також було відзначено активну участь українських компаній, які впроваджують передові практики управління, експериментують з дистанційною зайнятістю як однією з альтернативних форм зайнятості. Окрім цього, у статті розглянуто переваги та недоліки дистанційної зайнятості як для працівників, так і для роботодавців, враховуючи їх погляди та інтереси. В цілому, стаття має на меті підкреслити важливість правового регулювання дистанційної зайнятості та його вплив на розвиток сучасних трудових відносин. Зосереджено увагу на необхідності удосконалення законодавства з урахуванням сучасних тенденцій і викликів, що сприятиме стабільності та розвитку ринку праці в умовах постійних технологічних трансформацій.Item Міжнародний досвід правового регулювання праці неповнолітніх осіб та можливість його імплементації в трудове законодавство України(Ужгородський національний університет, 2022) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Кисельова, Олена Іванівна; Kyselova, Olena Ivanivna; Зінченко, Г.С.У статті розглянуто міжнародний досвід пра-вого регулювання праці неповнолітніх осіб та визначені перспективні напрями удосконален-ня чинного трудового законодавства України у сфері праці неповнолітніх осіб. Зокрема, авто-рами було досліджено трудове законодавство Латвійської, Литовської, Словацької, Естонської Республік, Великобританії та провінцій Канади (Альберта і Манітоба). Як відомо, регулювання праці неповноліт-ніх осіб має певні особливості як в Україні, так і в інших країнах, зважаючи на їх фізіологічні особливості та брак досвіду. З огляду на це, було розглянуто мінімальний вік прийняття на роботу, небезпечні та заборонені види робіт, тривалість робочого часу, оплата праці, вихідні дні та відпустки, види робіт, які дозволяють-ся неповнолітнім особам (легкі види робіт), та відповідальність за порушення вимог трудово-го законодавства щодо прийняття на роботу та особливостей забезпечення трудової діяльності неповнолітніх осіб. На основі проведеного дослідження було ви-явлено, що чинне трудове законодавство Укра-їни потребує вдосконалення щодо регулювання праці неповнолітніх осіб у контексті суспільних змін. Так, недостатньо чітко регламентовано види діяльності, де дозволяється використову-вати працю неповнолітніх, відсутнє визначення самого терміну «легка робота для неповноліт-ніх», не врегульована можливість праці осіб молодше 14 років та недосконало визначена юридична відповідальність роботодавців за по-рушення вимог щодо прийняття на роботу та особливостей праці неповнолітніх. Загалом, чинний КЗпП України включає положення щодо регулювання праці неповнолітніх, які відпо-відають нормам, прийнятим в інших країнах. Також авторами були напрацьовані напрями удосконалення чинного трудового законодав-ства України щодо праці неповнолітніх осіб, які у перспективі мають захистити неповнолітніх осіб від ігнорування роботодавцями закріпле-них вимог щодо прийняття на роботу та осо-бливостей праці такої категорії осіб та вберегти від подальших правопорушень трудового зако-нодавства, а також допомогти реалізувати пра-во на працю осіб молодше 14 років, які праг-нуть заробляти самостійно у певних сферах діяльностіItem Європейські орієнтири реформування системи охорони здоров’я в Україні в порівнянні з Німеччиною(Ужгородський національний університет, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена дослідженню питання удосконалення правового регулювання сфери охорони здоров’я України з огляду на євроінтеграційні процеси, використовуючи досвід Німеччини. Дане питання є актуаль-ним як в Україні, так і за її межами, адже системи охорони здоров’я багатьох країн наразі потребують вдо-сконалення та більш глибокого дослідження, особливо під час пандемії COVID-19.Україна як країна, яка має вектор на вступ до Європейського Союзу, має відповідати чітким критеріям для членства в цьому економічному й політичному союзі та продовжувати реформувати систему охорони здоров’я. У даній статті розглянуто основні нормативно-правові акти Німеччини, які стосуються системи охорони здоров’я. Узагальнено основні проблеми, які виникають під час надання медичних послуг та їх фі-нансування. Розглянуто новітні аспекти розвитку галузі охорони здоров’я, в особливості досліджено вплив діджиталізації на розвиток сфери охорони здоров’я в цілому. Детально проаналізовано появу, розвиток та подальші перспективи діджиталізації в Німеччині та Україні. Наголошено на ефективності та прозорості новітніх інформаційних та електронних технологій, на основі яких й існує безпосередній прямий зв’язок між пацієнтами та іншими учасниками правовідносин у сфері охорони здоров’я.Розглянуто ініціативи щодо діджиталізації у Німеччині, завдяки яким відбувається поступове покращен-ня функціонування електронної системи охорони здоров’я в Німеччині, насамперед через те, що Федераль-не міністерство охорони здоров’я отримує зворотній зв’язок від споживачів інноваційних технологій, а саме ePa, eHealth та інші. Тобто введення нових технологій відбувається не в односторонньому порядку, а відпо-відно в двосторонньому, адже громадяни мають можливість висловити свою думку щодо функціонування нової електронної системи. Україна, в свою чергу, переймає отриманий досвід європейських країн, в тому числі Німеччини, та реалізує його через розвиток нашої електронної системи охорони здоров’я.Акцентована увага на перспективних напрямах державного регулювання у сфері реформування системи охорони здоров’я в Україні з огляду на європейський досвід. Приділено особливої уваги виділенню пози-тивних рис, що можуть бути запозичені Україною у Німеччині з метою покращення функціонування власної системи охорони здоров’я та для того, щоб забезпечити та підвищити якість медичних послуг.Item Suicide as a global human problem: ways to take over(Scientific Association for Research and Strategic Studies, Faculty of Law - Academy of the Burke, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Myskiv, L.; Vasylynchuk, V.; Павленко, Богдана Олегівна; Павленко, Богдана Олеговна; Pavlenko, Bohdana OlehivnaThe relevance of this article is due to the extremely high dynamics of suicide rates in the world (according to World Health Organization – 1 death every 40 seconds). The purpose of the article is to define the administrative and legal mechanism of prevention of suicides in Ukraine and in the world. The leading research methods are general scientific and specific research methods, including methods of logic, analysis, comparison and others. The results of this study are to identify ways of introducing positive foreign experience and to develop their own algorithm for reducing suicide in Ukraine, taking into account the specific development of the country. The significance of the obtained results is reflected in the fact that this study can serve as a basis for outlining future changes to the current legislation of Ukraine on the prevention of suicide in country.