Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Право на інклюзивну освіту в умовах пандемії COVID-19(2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Соколенко, О.П.Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує всім громадянам рівний доступ до освіти. У своєму рішенні від 04.03.2004 р. Конституційний Суд України визначив, що доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права . У зв’язку з пандемією COVID-2019 в Україні був запроваджений карантин, який вніс певні особливості в реалізацію права на освіту та організацію освітнього процесу.Item Міжнародний досвід правового регулювання інклюзивної освіти(Ужгородський національний університет, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Філоненко, С.С.; Ковалевський, М.М.; Гриб, А.А.Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду правового регулювання інклюзивної освіти. Основними Законами демократичних країн світу проголошено, що всі люди рівні у своїх правах. Ніхто не може бути дискримінованим за ознаками фізичного чи психічного становища особи. Право на освіту є одним із найголовніших, адже саме від того, на якому рівні воно забезпечується, залежить людський потенціал держави,без якого її розвиток неможливий. Цивілізовані країни вже давно усвідомили, що суспільство не є повноцінним, якщо його певна частина ізольована і не приймає у ньому активної участі. Тому вони створили таку систему освіти, яка включає осіб з особливими освітніми потребами до загальної системи освіти. Така форма навчання отримала назву інклюзивна освіта. Головна ідея інклюзивної освіти полягає у підтвердженні цінності людської багатоманітності, що унеможливлює дискримінацію та відображає одну із ознак демократичного суспільства, зокрема, у сфері освіти. Інклюзивна освіта не запроваджена з метою зробити учнів однаковими. В широкому розумінні вона створена для забезпечення рівних можливостей усім дітям та надання однакових умінь та навичок для подальшого існування у суспільстві. Проаналізовано міжнародні стандарти інклюзивної освіти, що впроваджуються ЮНЕСКО та ООН, які є головними ініціаторами прийняття нових положень щодо забезпечення прав осіб з ООП на рівні освітніх можливостей. Міжнародне законодавство визнає дітей з ООП повноцінними учасниками освітнього процесу, визначаючи при цьому новий підхід до організації навчання. Він базується на засадах доступності, безоплатності, обов’язковості, відсутності дискримінації та рівності. В статті розглянуто досвід правового забезпечення права на освіту для дітей з ООП та функціонування інклюзивної освіти у таких зарубіжних країнах, як Італійська Республіка, Республіка Авcтрія, Королівство Швеція, Фінляндська Республіка, Королівство Норвегія.Item Міжнародний досвід правового регулювання інклюзивної освіти(Ужгородський національний університет, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Філоненко, С.С.; Ковалевський, М.М.; Гриб, A.A.Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду правового регулювання інклюзивної освіти. Основними Законами демократичних країн світу проголошено, що всі люди рівні у своїх правах. Ніхто не може бути дискримінованим за ознаками фізичного чи психічного становища особи. Право на освіту є одним із найголовніших, адже саме від того, на якому рівні воно забезпечується, залежить людський потенціал держави,без якого її розвиток неможливий. Проаналізовано міжнародні стандарти інклюзивної освіти, що впроваджуються ЮНЕСКО та ООН, які є головними ініціаторами прийняття нових положень щодо забезпечення прав осіб з ООП на рівні освітніх можливостей. Міжнародне законодавство визнає дітей з ООП повноцінними учасниками освітнього процесу, визначаючи при цьому новий підхід до організації навчання. Він базується на засадах доступності, безоплатності, обов’язковості, відсутності дискримінації та рівності. В статті розглянуто досвід правового забезпечення права на освіту для дітей з ООП та функціонування інклюзивної освіти у таких зарубіжних країнах, як Італійська Республіка, Республіка Авcтрія, Королівство Швеція, Фінляндська Республіка, Королівство Норвегія.Item Європейський досвід становлення інклюзивної освіти(Громадська організація «Правовий світ», 2022) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Соколенко, О.П.; Ковалевський, М.М.; Гриб, A.A.У сучасній Європі нова модель прав людини виникла після ухвалення Організацією Об’єднаних Націй у 1948 р. Універсальної декларації прав людини. Реалізація нової моделі щодо осіб з ООП здійснюється в цей час шляхом ухвалення низки законів і декларацій через діяльність урядів та громадських організацій. Досліджуючи становлення інклюзії у європейському просторі на прикладі Італійської Республіки, Французької Республіки, Федеративної республіки Німеччина та Королівства Швеції, слід констатувати, що вони є найбільш прогресивними та передовими в питанні розвитку інклюзивних форм навчання осіб з ООП та відповідно нормативно-правового закріплення цих процесів. У процесі подальшого впровадження інклюзивної освіти в окремих країнах Європейського Союзу (Французька Республіка, Італійська Республіка, Королівство Швеція тощо) юридична або фактична відповідальність за імплементацію інклюзії була покладена на місцеві органи самоврядування та колективи освітніх закладів.Item Перспективи використання позитивного європейського досвіду при вдосконаленні українського законодавства щодо впровадження інклюзивного навчання(Міжнародний гуманітарний університет, 2019) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Саєнко, Е.С.В Україні діти з психофізичними особливостями не мали повної можливості навчатися в загальноосвітніх закладах. Україна ж як держава-учасниця міжнародних документів прагне до того, щоб українські діти з особливими освітніми потребами урівнялися в правах із громадянами європейських країн. Тому є необхідність у подальшому удосконаленні національного законодавства. В тезах визначено, що доцільно прийняти єдиний документ – Закон України «Про інклюзивну освіту», чітко закріпити поняття «інклюзивна освіта», встановити квоту щодо обов'язкового залучення осіб з особливими освітніми потребами до навчання, врегулювати порядок проведення в навчальних закладах виховних заходів щодо гуманного ставлення до дітей з особливими освітніми потребамистворити процедуру забезпечення обладнанням інклюзивних класів.Item Переваги та недоліки дистанційного навчання в системі інклюзивної освіти(Міжнародний гуманітарний університет, 2019) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Сова, П.Д.; Прокопенко, К.В.Інклюзивна освіта спрямована на усунення усталених стереотипів та упереджень, пов’язаних з можливостями осіб з особливими освітніми потребами. Для реалізації права на освіту, ефективного навчання і підготовки кадрів в результаті розвитку освітньої практики для осіб з особливими освітніми потребами в деяких випадках найбільш оптимальною і перспективною моделлю навчання може бути дистанційна. Дистанційне навчання в сучасних умовах життя є гарним замінником стаціонарної освіти. У тезах доведено, що залучивши якомога більше осіб з особливими освітніми потребами до отримання знань шляхом дистанційного навчання, це допоможе таким особам без жодних зусиль долучатися до учбового процесу, тим самим розуміючи свій потенціал як майбутнього фахівця з певної галузі, а також отримувати знання у формі найбільш комфортній для себе.