Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
59 results
Search Results
Item Місце фінансової безпеки в системі забезпечення та реалізації економічного суверенітету держави(Baltija Publishing, 2023) Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Завальна, Ж.В.Розвиток подій, щовідбуваються на території України в останні роки, впевнено доводить необхідність перегляду існуючих підходів до функціонування нашої держави. Одним з напрямів такого перегляду має стати дослідження необхідних умов для виконання державою покладених на неї суспільством функцій та розробка відповідних механізмів реалізації уповноваженими органами їх компетенції.Item Мовна політика СРСР як інструмент спричинення соціокультурної травми та її наслідки для сучасного українського суспільства(Baltija Publishing, 2022) Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Завальна, Ж.В.Існування будь-якогонароду пов’язане з безліччю історичних та політичних подій, які впливали на його формування тим чи іншим чином. Водних випадках, ці події призводили до піднесення народів іактивізації його представників та формування зовнішніх атрибутів існування, як цебуло з державою Ізраїль, в інших–до пригнічення народів та їх пригноблення як це було з народами після створення СРСР на його території.Item Європейські стандарти забезпечення прав споживачів медичних послуг (пацієнтів)(Sergeieva&Co, 2021) Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola VolodymyrovychНайбільшої актуалізації питання забезпечення права на медичну допомогу та стан якості надання медичних послуг досягло в другій половині ХХ століття. Дане питання стало предметом діяльності багатьох міжнародних організацій, зокрема: Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Вс есвітньої Організації Охорони здоров’я, Європейського Союзу тощо. Окрім цього, право на медичнудопомогу поступово розширювалося та набувало все більших векторів регулювання: врегулювання права на турботу про здоров’я, право на належні і якісні медичніпослуги, право на охорону здоров’я тощо. У преамбулі статуту Всесвітньої Організації Об’єднаних Націй 1946 р. встановлено, що одне з головних соціальних прав кожної людини є право на найвищий досяжний рівень психічного, фізичного, соціального, духовного здоров’я. Враховуючи важливість і актуальність даного питання, проблематика дослідження міжнародних і європейських ста ндартів надання медичних послуг є базовою для України. Результатами даного дослідження стало окреслення основних стандартів в системі охорони здоров’я, їх характеристика та визначення особливостей закріпленні. Нами було проаналізовано основні проблеми вітчизняного законодавства щодо функціонування цієї сфери і окреслено перспективи запровадження міжнародних стандартів забезпечення прав споживачівмедичних послуг в Україні. Визначено, що європейські стандарти сформовані на основі положень Європейської хартіїправ пацієнтів, де визначено основоположний перелік прав: право на профілактичні заходи; право на згоду; право доступу; право на недоторканість приватного життя і конфіденційність; право на інформацію; право на повагу часу пацієнтів; право на безпеку; право на дотримання стандартів якості; право на доступ до сучасних досягнень; право на індивідуальне лікування; право на уникнення невиправданих страждань і болю; право на компенсацію; право на подання скарги.Item Features of the study of the mechanism of administrative and legal regulation of the human right to health care in modern conditions(Львівський університет бізнесу та права, 2021) Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana ViktorivnaСталий розвиток будь-якої демократії залежить від багатьох факторів, основними з яких є дотримання прав людини та забезпечення права громадян на охорону здоров’я. Це пов’язано з тим, що успішно розвиваються лише ті держави, на території яких кожен відчуває себе захищеним і при необхідності має можливість реалізувати своє бажання належним чином підтримувати свій фізичний стан. Україна проголосила себе суверенною, незалежною, демократичною та правовою державою. При цьому основними цінностями на її території були визнані людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Розвиваючи ці положення, ст. 49 Конституції України закріпила право кожного громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. В статті висвітлюються особливості дослідження механізму адміністративноправового регулювання забезпечення права особи на охорону здоров’я. В сучасних умовах розвитку нашої держави особливу роль відіграють наукові дослідження, результати яких мають бути покладені в основу реформування функціонування держави взагалі та системи забезпечення охорони здоров’я зокрема. В цьому аспекті особливу роль відіграє методологія дослідження як теоретичне обґрунтування доцільності застосування відповідних підходів і способів, які використовуються для проведення теоретико-юридичного дослідження державної політики охорони здоров’я, а також дібрана на науковій основі для зазначеної мети система прийомів і способів, тобто відповідних методів. На сучасному етапі розвитку нашої держави основу методології дослідження забезпечення права особи на охорону здоров’я має складати: а) філософська і світоглядна складова розвитку суспільства; б) політико-правова основа функціонування держави, на території якої відбувалися становленні і законодавче закріплення права на охорону здоров’я; в) ієрархічність відносин та правового регулювання права на охорону здоров’я включаючи міжнародний елемент. Формування дослідницької методології на основі запропонованих складових при дослідженні механізму адміністративно-правового забезпечення права особи на охорону здоров’я дасть можливість не лише отримати об’єктивні та науково-обґрунтовані результати, а й значно підвищать дослідницький потенціал здійснюваної науковцем роботи.Item Міжнародно- правові акти щодо забезпечення прав споживачів медичних послуг.(Наукові перспективи, 2021) Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana ViktorivnaПраво на здоров’я є основоположним правом людини і громадянина, а в юридичному аспекті виступає як особисте немайнове невід’ємне право кожного та виступає в ролі великої соціальної цінності. Тісно пов’язане з даним правом є право на медичні послуги, належні медичну допомогу та ефективне надання медичних послуг загалом. Реалізація в Україні права наохорону здоров’я відбувається на низькому рівні, про що говорять світові офіційні дані. Дані обставини вимагають пошуку нових шляхів виходу із кризи у сфері надання медичних послуг та захисту прав і законних інтересів особи і громадянина в Україні. Імплементація світових стандартів в даній сфері є одним із ключових шляхів ефективного розвитку сфери і забезпечення права на здоров’я. Враховуючи це в рамках даної статті нами були досліджені ключові міжнародні нормативно-правові акти, зокрема Загальна декларація прав людини, Хельсінська декларація, Конвенція про захист прав і гідності людини в зв’язку з використанням досягнень біології і медицини, Лісабонська декларація, Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі, Європейська хартія пацієнтів, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права тощо. Окреслюючи основні міжнародні та європейські стандарти забезпечення прав споживачів медичних послуг, в статті зроблено акцент на діючу нормативно-правову базу з даного питання, визначені її особливості, недоліки, прогалини та перспективи розвитку. Досліджено питання щодо перспективи створення єдиного кодифікованого нормативно-правового акту у сфері надання медичних послуг з урахування світових надбань та міжнародних стандартів забезпечення прав споживачів медичних послуг.Item Методологічні засади дослідження механізму адміністративно-правового забезпечення права особи на охорону здоров’я(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana ViktorivnaСтаття присвячена характеристиці методологічних засад дослідження механізму адміністра-тивно-правового регулювання забезпечення права особи на охорону здоров’я. В процесі дослідження автори доходять висновку, що методологія дослідження механізму адміністративно-правового забезпечення права особи на охорону здоров’я – це теоретичне обґрунтування доцільності застосування відповідних підходів і способів, які використовуються для проведення теоретико-юридичного дослідження державної політики іноземного інвестування, а також дібрана на науковій основі для зазначеної мети система прийомів і спосо-бів, тобто відповідних методів.Під час вибору тієї чи іншої методології дослідник має враховувати філософську і світоглядну складові частини розвитку суспільства; політико-правову основу функціонування держави, на території якої відбува-лися становлення й законодавче закріплення права на охорону здоров’я; ієрархічність відносин та правового регулювання права на охорону здоров’я, включаючи міжнародний елемент.Автори зазначають, що світоглядна, філософська та соціокультурна складові частини методології дослі-дження механізму адміністративно-правового забезпечення права особи на охорону здоров’я має включа-ти весь набір філософсько-світоглядних методів дослідження й пізнання, які використовуються в наукових дослідженнях, оскільки вони є фундаментом для отримання науково обґрунтованих результатів. Врахування політико-правової основи функціонування держави, на території якої відбувалися становлення й законодав-че закріплення права на охорону здоров’я, забезпечується методами історизму та компаративізму. Також автори доводять, що елемент складної ієрархічності відносин охорони здоров’я спонукає дослідника до того, що під час визначення методології дослідження механізму адміністративно-правового забезпечення права особи на охорону здоров’я ним має бути використаний весь методологічний інструментарій дослі-дження функціонування держави та її органів як на території держави, так і за її межами.Автори переконані, що врахування виявлених особливостей вибору методології під час дослідження механізму адміністративно-правового забезпечення права особи на охорону здоров’я дасть можливість не лише отримати об’єктивні та науково обґрунтовані результати, але й значно підвищити дослідницький потенціал здійснюваної науковцем роботи.Item Правове забезпечення трансформації сфери охорони здоров’я у світлі медичної реформи з огляду на євроінтеграційні процеси(Ужгородський національний університет, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Висоцький, А.І.; Шеін, Д.С.Авторами були розглянуті основні правові питання оновлення медичної системи України та напрями її діджиталізації в умовах реформу-вання. Уточнено сутність та особливості втілення діджиталізації в країнах Європейського Союзу. Розглянуто електронні системи охорони здоров’я окремих країн Європи та, відповідно, приділено увагу досвіду щодо їх запровадження та викори-стання. Досліджено сучасний стан правового забезпе-чення трансформації медичної електронної систе-ми з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Зро-блено висновок про необхідність повільного пе-реходу до діджиталізації з урахуванням інтересів та можливостей окремих груп суспільства.Через те, що Міністерство охорони здоров’я України наразі відмовляється від паперових зві-тів та документів у сфері охорони здоров’я, для того щоб знизити ризики корупції та полегшити пацієнтам, лікарям та структурам сфери охорони здоров’я процес лікування та комунікації, останні декілька років ознаменувалися стрімкою інтегра-цією цифрових комп’ютерних технологій у сферу охорони здоров’я.На основі електронної системи охорони здо-ров’я розроблено зручні для пацієнтів та інших учасників правовідносин в сфері охорони здо-ров’я інтернет-сервіси, за допомогою яких можна обрати лікаря та укласти з ним декларацію, ви-писати та отримати електронний рецепт на ліки, записатися на прийом до лікаря, укласти договір з Національною службою здоров’я України, здійс-нюється процедура звітування за надані медич-ні послуги. Зазначено, що ідея створення даних сервісів є запозиченням у країн ЄС, саме тому в статті проведено аналіз між європейськими та ві-тчизняною медичними електронними системами.Проведено аналіз цифрових технологій в ме-дичних системах європейських країн. Визначено подальший вектор та напрям розвитку національ-ної системи охорони здоров’я в розрізі діджиталі-зації. Виділено важливі аспекти та заходи опти-мізації та осучаснення, на які потрібно звернути увагу при подальшому реформуванні та створенні нових цифрових ресурсів для більш комфортні-шого переходу і використання новітніх для Укра-їни діджиталізованих технологій в сфері охорони здоров’я.Акцентована увага на перспективних напря-мах державного регулювання у сфері реформу-вання системи охорони здоров’я в Україні з огля-ду на європейський досвід.Item Проблеми правового регулювання використання нанотехнологій у медичній галузі(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana ViktorivnaСтаттю присвячено дослідженню сучасного стану правового регулювання використання нанотехнологій та наноматеріалів в Україні. На підставі аналізу наукової фахової літератури автори характеризують дійсний стан правового регулювання та надають пропозиції щодо напрямів його вдосконалення. У результаті проведеного дослідження автори доводять, що нанотехнології – це технології роботи з речовиною на рівні окремих атомів. Вони пов’язані зі створенням матеріалів, пристроїв, систем, корисні властивості яких витікають із їх розміру чи з пов’язані з можливостями маніпулювати елементами речовини на нанорівні. Використання нанотехнологій здатне як принести велику користь, так і завдати значної шкоди. Завдання значної шкоди життю і здоров’ю людини і навколишньому середовищу є результатом властивостей нанотехнологій та наноматеріалів. Серед найбільш важливих виділяють: підвищену хімічну реактивність і токсичність; здатність легко розповсюджуватись у просторі, між організмами, в межах одного організму; високу проникну здатність (здатність проникати крізь тканини, стінки органів та інших перепон, які недоступні для проникнення частин більшого розміру); нерозчинність у живих організмах; здатність накопичуватись в органах та тканинах. У процесі використання нанотехнологій та наноматеріалів виникає велика кількість відносин, які можна поділити на такі блоки: відносини у сфері інтелектуальної власності, об’єктом яких є нанотехнології та наноматеріали; відносини у сфері науково-технічної діяльності; відносини у сфері інноваційної підприємницької діяльності; відносини у сфері технічного регулювання використання нанотехнологій і наноматеріалів; відносини у сфері формування державної політики використання нанотехнологій. У межах медичної сфери використання нанотехнологій можна виділити такі блоки, як створення флуоресцентних біологічних міток, доставка ліків та генів, біодетекція патогенів, виявлення білків, дослідження структур ДНК, інженерія тканин покриття, розділення і очищення біологічних молекул та клітин, фагокінетичні дослідження.У межах виокремлених блоків відносин виникає велика кількість проблем із їх правовим регулюванням. Головними причинами виникнення таких проблем є: а) недостатність інформації та відповідних знань у фахівців-юристів про особливості нанотехнологій та властивості наноматеріалів; б) постійний інноваційний розвиток нанотехнологій та наноматеріалів. Для встановлення ефективного державного нагляду і контролю за використанням нанотехнологій слід зосередитись на реалізації таких завдань: а) виробити правові критерії визначення нанотехнологічних виробництв та критеріїв віднесення продукції до розряду «нано»; б) виробити критерії стандартизації та сертифікації нановиробництв, нанотехнологій та нанопродуктів; в) визначити правовий режим діяльності суб’єктів господарювання у сфері нанотехнологій; г) виробити ефективну моделі спеціального податкового режиму щодо діяльності, пов’язаної з використанням нанотехнологій та наноматеріалів.Item Європейські орієнтири реформування системи охорони здоров’я в Україні в порівнянні з Німеччиною(Ужгородський національний університет, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена дослідженню питання удосконалення правового регулювання сфери охорони здоров’я України з огляду на євроінтеграційні процеси, використовуючи досвід Німеччини. Дане питання є актуаль-ним як в Україні, так і за її межами, адже системи охорони здоров’я багатьох країн наразі потребують вдо-сконалення та більш глибокого дослідження, особливо під час пандемії COVID-19.Україна як країна, яка має вектор на вступ до Європейського Союзу, має відповідати чітким критеріям для членства в цьому економічному й політичному союзі та продовжувати реформувати систему охорони здоров’я. У даній статті розглянуто основні нормативно-правові акти Німеччини, які стосуються системи охорони здоров’я. Узагальнено основні проблеми, які виникають під час надання медичних послуг та їх фі-нансування. Розглянуто новітні аспекти розвитку галузі охорони здоров’я, в особливості досліджено вплив діджиталізації на розвиток сфери охорони здоров’я в цілому. Детально проаналізовано появу, розвиток та подальші перспективи діджиталізації в Німеччині та Україні. Наголошено на ефективності та прозорості новітніх інформаційних та електронних технологій, на основі яких й існує безпосередній прямий зв’язок між пацієнтами та іншими учасниками правовідносин у сфері охорони здоров’я.Розглянуто ініціативи щодо діджиталізації у Німеччині, завдяки яким відбувається поступове покращен-ня функціонування електронної системи охорони здоров’я в Німеччині, насамперед через те, що Федераль-не міністерство охорони здоров’я отримує зворотній зв’язок від споживачів інноваційних технологій, а саме ePa, eHealth та інші. Тобто введення нових технологій відбувається не в односторонньому порядку, а відпо-відно в двосторонньому, адже громадяни мають можливість висловити свою думку щодо функціонування нової електронної системи. Україна, в свою чергу, переймає отриманий досвід європейських країн, в тому числі Німеччини, та реалізує його через розвиток нашої електронної системи охорони здоров’я.Акцентована увага на перспективних напрямах державного регулювання у сфері реформування системи охорони здоров’я в Україні з огляду на європейський досвід. Приділено особливої уваги виділенню пози-тивних рис, що можуть бути запозичені Україною у Німеччині з метою покращення функціонування власної системи охорони здоров’я та для того, щоб забезпечити та підвищити якість медичних послуг.Item Правові аспекти гарантування доступності медичної допомоги та послуг особам з інвалідністю у країнах Європейського Союзу(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola Volodymyrovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaУ статті розглянуто досвід європейських країн у сфері захисту прав осіб з інвалідністю на доступність медичних послуг. Авторами було досліджено положення міжнародних нормативних актів (Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю 2006 року), нормативних актів Європейського Союзу (Договір про функціонування Європейського Союзу) щодо закріплення та гарантування належної реалізації прав осіб з інвалідністю на охорону здоров’я. Також було здійснено порівняльний аналіз підходів до визначення поняття «особи з інвалідністю», механізмів встановлення інвалідності, видів медичної допомоги та послуг, пільг та компенсацій у різних державах-членах ЄС (Німеччина, Франція, Швейцарія, Італія, Греція). У статті визначено, що європейське суспільство перейшло від медичної моделі інвалідності (фізичні порушення здоров’я викликають обмеження життєдіяльності) до соціальної (проблема інвалідності полягає не в індивідуальних обмеженнях, а в неспроможності суспільства надавати відповідні послуги особам з інвалідністю). На основі аналізу підходів європейських країн до визначення поняття «особи з інвалідністю», авторами визначено, що в загальному розумінні нею є особа, яка має стійкий розлад функцій організму, що своєю чергою спричиняє обмеження її повноцінної участі в життєдіяльності суспільства та заважає повною мірою реалізувати належні їй права. Авторами визначено, що більшість країн-учасниць ЄС нормативно закріплюють та практично реалізують вимоги щодо безбар’єрності, доступності будівель та внутрішнього простору медичних закладів, спеціальної підготовки кадрів стосовно надання медичної допомоги та послуг в особливій формі для осіб з інвалідністю, неупередженого ставлення персоналу медичних установ до зазначеної категорії осіб та ін. В аспекті євроінтеграційних процесів дослідники пропонують запозичення позитивного досвіду зарубіжних країн щодо забезпечення реалізації права на доступність особам з інвалідністю медичної допомоги та послуг в Україні.