Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Конституційна відповідальність як вид юридичної відповідальності: проспективний та ретроспективний аспекти(ЮНЕСКО-Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana AnatoliivnaСтаття присвячена проблематиці проспективного та ретроспективного аспектів конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. При цьому, питання аналізу обох аспектів є вкрай актуальним для вітчизняної конституційної юриспруденції, оскільки доводить, що цей вид юридичної юриспруденції може бути не лише репресивним, а й мотивувальним. Отже, метою нашого дослідження мають стати проспективний та ретроспективний аспекти конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. У статті з’ясовано, що за негативним аспектом виділяються класичні види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна і матеріальна. Обґрунтовано, що ретроспективна конституційна відповідальність може мати два виміри, залежно від того типу законодавства, де містяться санкції за порушення чинного конституційного законодавства. Доведено, що конституційно-бланкетну відповідальність можна визначити як вид конституційної відповідальності, що передбачає запровадження санкцій адміністративно-правового чи кримінально-правового характеру за порушення конституційних приписів. З’ясовано, що єдиною формою юридичної відповідальності президента країни є імпічмент, процедура якого може бути своєрідним втіленням звільнення Президента України з роботи, а тому, виходячи з цього, імпічмент є своєрідною формою дисциплінарної відповідальності, і, отже, його можна віднести до конституційно-бланкетної відповідальності. Стаття містить висновок про те, що тривалий час найбільш проблемним залишався етап проведення розслідування за фактом державної зради або будь-якого іншого злочину тимчасовою слідчою комісією, оскільки в Україні не існувало законодавства про останню. При цьому, визначається, що екстраполюючи проспективний аспект на конституційну відповідальність, ми розуміємо її як відповідальність суб’єкта конституційного права за чітке ініціативне здійснення ним своїх конституційних повноважень та обов’язків. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні необхідності зміни уявлення про конституційну відповідальність, як суто каральний вид юридичної відповідальності.Item Підприємницький статус держави: історико-теоретичні та юридичні аспекти(Запорізький національний університет, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена історико-теоретичним та юридичним аспектам підприємницького статусу держави. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності дослідити економічну та пов’язану із нею діяльність, яка має підприємницький характер. Метою даного дослідження виступає аналіз історико-теоретичних та юридичних аспектів підприємницького статусу держави, що ставить перед авторами ряд завдань: 1) охарактеризувати державне підприємство, зупинившись на позитивних і негативних аспектах цього інституту; 2) проаналізувати підприємницьку роль держави за межами країни; 3) дослідити роль підприємницьку роль держави всередині країни. З’ясовано, що ефективність підприємств залежить не стільки від форми власності, скільки від відповідного менеджменту та стратегії. Обґрунтовано, що збільшенню витрат виробництва й обігу в радянській економіці склалося не стільки через державний статус радянських підприємств, скільки через їх абсолютно монопольне становище всередині країни та відсутність конкуренції. Розкрито, що державні підприємства є доволі ефективними лише у випадку, коли виробляють абсолютно нову продукцію або беруть участь в реалізації стратегічних цілей держави. Доведено, що стратегічний характер державних підприємств полягає у тому, що їхня діяльність відповідає стратегічним цілям Української держави. Обґрунтовано, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. З’ясовано, що за межами країни держава здатна організувати суспільство для об’єднання його зусиль у напрямі досягнення суспільно важливих цілей. Доведено, що запровадження Україною технологій адхократії та електронного урядування свідчить про початок її переходу до держави постіндустріального типу. В рамках дослідження дійшли висновку, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. Практична цінність цього дослідження полягає в подальшому усвідомленні підприємницького статусу держави та більш чіткому розумінні державного підприємства як важливої складової державного механізму.