Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Item
    Особливості оперативного лікування сімейного туберкульозу
    (ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шевченко, Юлія Юріївна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Гресько, Ігор Яремович; Hresko, Ihor Yaremovych; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna
    Резюме. Особливістю епідемічної ситуації з туберкульозу є те, що абацилювання хворих на мультирезистентний туберкульоз у Західній Європі досягають 60–65 %, а в Україні – не більше 40–45 %, після чого ці хворі залишаються на амбулаторному паліативному лікуванні, поповнюючи «рухливий» фонд джерел туберкульозу. Мета. Порівняти ефективність хірургічного лікування джерел туберкульозу і контактерів. Матеріали і методи. Вивчені особливості та ефективність лікування хворих на сімейний туберкульоз та місце хірургічних методів при цьому. Застосовані загальні, мікробіологічні та променеві методи дослідження. Операції резекційні, колапсохірургічні, симультанні. Результати дослідження. Покази до хірургічного лікування у джерел туберкульозу встановлено у 24,3 % хворих, але прооперовано 10,1 %. Поміж контактерів покази до оперативного втручання встановлено у 22,0 %, а прооперовано 7,5 %. У більшості цих хворих мав місце мультирезистентний туберкульоз. З огляду на це оперативні втручання виконувалися на тлі пневмоперитонеуму і 2–3 місяці після операції. Значний відсоток операцій носив симультанний характер. Другим оперативним втручанням при цьому були операції по зменшенню об’єму гемітораксу, що попереджало перерозтягнення легені і можливу реактивацію сухот. Висновки. Кращі результати у оперованих контактерів – наслідок належної організації лікувально-діагностичного процесу.
  • Item
    Структура захворюваності на позалегеневий туберкульоз у Сумській області
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.
    Мета роботи — уточнити особливості перебігу позалегеневого туберкульозу для поліпшення його діагностики шляхом дослідження тенденції захворюваності на цю форму туберкульозу мешканців Сумської області. Матеріали та методи. Проаналізовано структуру захворюваності на позалегеневий туберкульоз мешканців Сумської області у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За період з 2004 до 2020 р. в області зареєстровано 1414 нових випад- ків позалегеневого туберкульозу. Найбільшу кількість хворих (142 (24,3 %)) зареєстровано у 2004 р., найменшу (33 (9,8 %)) — у 2020 р., тобто цей показник зменшився у 2,5 разу. Захворюваність на поза- легеневий туберкульоз у 2020 р. становила 3,1 випадку на 100 тис. населення, що майже втричі менше, ніж у 2004 р. (11,3 випадку на 100 тис. населення). Серед хворих 68 % осіб були дитячого віку. У дітей захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу зменшилася з 13 випадків на 100 тис. дитячого населення у 2004 р. до 0,7 випадку у 2013—2014 рр., збільшилася до 4,8 випадку у 2015 р. та 7,0 випадків у 2016 р., і знову різко знизилася до 0,7 випадку у 2020 р. Порівняно з 2019 р. (6,3 випадку на 100 тис. дитячого населення) цей показник зменшився у 9 разів. Зменшення кількості щеплень вакциною БЦЖ в області за досліджений період більше ніж удвічі (у 2004 р. — 14 564, а у 2019 р. — 6154) вплинуло на зміну частоти випадків позалегеневого туберкульозу серед дітей. Висновки. Виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз у Сумській області у період з 2004 до 2020 р. зменшилося у 3,6 разу — з 11,3 до 3,1 випадку на 100 тис населення. Позалегеневі форми тубер- кульозу переважали у дітей (68 %). Захворюваність на такі форми туберкульозу у дітей віком до 14 років з 2004 до 2020 р. знизилася з 13 до 0,7 випадку на 100 тис. дитячого населення. Частота поза- легеневого туберкульозу органів дихання становила 57,4 %, туберкульозу кісток та суглобів — 21,6 %, туберкульозу сечостатевої системи — 15,1 %. Частота кістково-суглобового туберкульозу у дітей пере- вищувала таку у дорослих (30,6 та 21,1 %) та у 2,6 разу — середньоукраїнський показник (11,7 %). У дітей у Сумській області частота туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів була меншою за середньоукраїнський показник (0,7 та 7,3 %). У дітей підліткового віку порівняно з іншими локалізаці- ями значно переважав позалегеневий туберкульоз органів дихання (82,2 %). Частота туберкульозу кіс- ток та суглобів становила 4,4 %, що у 4,8 разу менше, ніж у дорослих, та у 7 разів менше, ніж у дітей. Останній показник у Сумській області був удвічі меншим за середньоукраїнський (9,0 %).
  • Item
    Аналіз захворюваності на вперше виявлений активний позалегеневий туберкульоз в Україні та Сумській області
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.
    Мета роботи — вивчити стан та проаналізувати захворюваність на вперше в житті встановлений активний позалегеневий туберкульоз (ТБ) серед мешканців Сумщини в період 2004—2020 рр. Матеріали та методи. Ретроспективно вивчено та проведено статистичний аналіз захворюваності на ТБ мешканців Сумської області, узятих на облік у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За результатами ретроспективного статистичного аналізу захворюва- ності на ТБ протягом 2004—2020 рр. у Сумській області зареєстровано 9664 хворих на ТБ. За інтенсивніс- тю захворюваності на ТБ Сумська область перебувала на середньому рівні серед інших областей України. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 до 2019 р. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). В Україні в ці роки відбулося зменшення захворюваності з 72,0 до 47,6 на 100 тис. населення. Говорити про позитивну динаміку цього показника неможливо. Швидше вона є негативною, оскільки пов’язана з виключенням зі статистичного обліку окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Криму. Частка дітей у загальній структурі захворюваності на ТБ у Сумській області зросла від 2,2 % у 2004 р. до 2,7 % у 2020 р. Кількість хворих на позалегеневий ТБ у Сумській області складає 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. При цьому 68 % дітей віком до 14 років Сумської області, які захворіли на ТБ протягом вивчених (2004— 2020) років, мали позалегеневу локалізацію туберкульозного процесу, що на 11,3 % більше відповід- ного показника в Україні в цілому. Частка позалегеневого ТБ у підлітків віком 15—17 років становила 27,9 %. На жаль, тенденція до зниження захворюваності на ТБ, зокрема позалегеневий, у цих вікових групах не спостерігається. Переважання позалегеневого ТБ в дітей та у підлітків віком 15—17 років є свідченням значних організаційних прорахунків у фтизіатричній галузі та в наданні медичної допомо- ги в Україні в цілому. Висновки. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 по 2019 рр. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). Кількість хворих на позалегеневий ТБ — 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. Частка позалегеневого ТБ (68 %) у дітей і підлітків віком 15—17 років (27,9 %) порів- няно з такою в Україні (56,7 та 15,9 % відповідно) є надзвичайно несприятливим показником, який свідчить про відсутність у нашій країні фахівців з позалегеневого ТБ.
  • Item
    Практичний досвід впровадження академічної доброчесності у Сумському державному університеті
    (Польсько-українська фундація «Інститут Міжнародної Академічної та Наукової Співпраці»; Духовна Академія Університету Кардинала Стефана Вишинського; Фундація ADD, 2019) Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna
    Сумський державний університет володіє цілим рядом ефективних інструментів щодо основних засад академічної доброчесності в освітньо-науковій діяльності університетської громади як невід’ємної складової системи забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності.
  • Item
    Частота змін структури кісток стопи у хворих на цукровий діабет залежності від стажу хвороби
    (Сумський державний університет, 2017) Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Хандога, В.С.
    Найбільш розповсюдженною ендокринною хворобою є цукровий діабет(ЦД), поширеність якого складає до 6% та має негативну тенденцію до збільшення. Ушкодження кісток належить до пізніх та неминучих ускладнень даного захворювання. Як зазначає V.J. Cheng, більшість клініцистів не звертають належної уваги на виникнення остеопатій та їх перебіг
  • Item
    Запальна псевдопухлина легень: проблеми клініко-рентгенологічної верифікації
    (Сумський державний університет, 2017) Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Хандога, В.С.; Терновенко, О.А.; Мішура, В.В.
    Запальна псевдопухлина легень (ЗПЛ) – рідкісне захворювання, яке відрізняється морфологічним поліморфізмом і є результатом неспецифічного хронічного запалення. Виникнення ЗПЛ повязують з теорією IgG4-звязаного захворювання (IgG4-СЗ), що cупроводжується запальною інфільтрацією плазматичними клітинами, експресовані з IgG4 та наступним розвитком флебіта та флебосклероза (Г.І. Лисенко та ін. 2013). Достовірних даних про поширеність даної патології не виявлено.
  • Item
    Кореляція змін кровонаповнення судин нижніх кінцівок з остеопатіями у хворих на цукровий діабет
    (Сумський державний університет, 2017) Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Хандога, В.С.; Синюка, В.В.; Гордєєва, В.Д.
    Проблему цукрового діабету (ЦД) в усіх країнах світу визначають як медико-соціальну зв’язку з широким розповсюдженням цього захворювання. Ушкодження кісткової тканини належить до пізніх ускладнень ЦД і наявне у 42,9–58% хворих на ЦД І типу та у 24–37,7% хворих на ЦД 2-го типу.
  • Item
    The place of BCG-osteitis within diseases of bone system in children of preschool age
    (Sumy State University, 2014) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шевченко, Максим Юрійович; Шевченко, Максим Юрьевич; Shevchenko, Maksym Yuriiovych; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Овечкін, Денис Вячеславович; Овечкин, Денис Вячеславович; Ovechkin, Denys Viacheslavovych; Gnashko, A.V.
    Introduction. The epidemiological situation of tuberculosis in Ukraine does not tend to improve. Background. In Europe extra pulmonary tuberculosis is 97% and in Ukraine - 3%. But affection of the bones among children of preschool age began to increase. This generates some diagnostic difficulties. The goal of the work is to share research with pediatricians, pediatric surgeons and orthopedists with features of tuberculosisosteitis and its diagnosis in preschool age groups.
  • Item
    Фактори ризику ускладнень БЦЖ-вакцинації
    (Сумський державний університет, 2015) Шевченко, Максим Юрійович; Шевченко, Максим Юрьевич; Shevchenko, Maksym Yuriiovych; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Демеха, Н.М.; Шарафуліна, А.О.; Картава, Ю.О.
    В умовах епідемії туберкульозу в Україні БЦЖ-вакцинація залишається єдиним профілактичним засобом боротьби з цим захворюванням. Проте зростання кількості поствакцинальних ускладнень за деякими авторами до 2,5% викликає занепокоєння.
  • Item
    Особливості БЦЖ-ускладнень у дітей раннього віку
    (LIBROPOLIS, 2013) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шевченко, Максим Юрійович; Шевченко, Максим Юрьевич; Shevchenko, Maksym Yuriiovych; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Гнашко, А. В.
    В умовах погіршення епідемічної ситуації щодо туберкульозу в усьому світі актуальність БЦЖ-профілактики набуває особливого значення. Проте, іноді введення вакцини, представленої живими мікобактеріями, може викликати розвиток різноманітних ускладнень, частота яких за даними різних авторів коливається від 0,004% до 2,5% вакцинованих дітей. Наведено аналіз діагностики та лікування 56 дітей віком до 12 міс з місцевими ускладненнями БЦЖ-вакцинації. Серед обстежених ускладнення після вакцинації у хлопчиків зафіксовані у 62%. Частіше ускладнення зустрічалися взимку та восени. Суттєвий негативний вплив на частоту розвитку ускладнень мали екологічні фактори.