Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
30 results
Search Results
Item Inclusive Economic Growth: Relationship between Energy and Governance Efficiency(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaАмбітна мета країн Європейського Союзу (ЄС) - досягти вуглецевої нейтральності шляхом забезпечення інклюзивного економічного зростання, що вимагає розробки відповідних стимулів та ініціатив. Крім того, такі стимули та ініціативи повинні гарантувати досягнення задекларованих цілей. Енергетичний сектор є ключовим фактором, що визначає інклюзивне економічне зростання. Традиційні енергоресурси (вугільні) мають більший негативний вплив на природу та добробут людей, ніж економічні та соціальні вигоди. Однак перехід до відновлюваної енергетики піднімає нові питання у досягненні цілей інклюзивного економічного зростання: доступна та чиста енергія, відповідальне енергоспоживання та енергетична інфраструктура. Аналіз теоретичної бази показав, що діджиталізація уряду може стати основним інструментом для вирішення вищезазначених проблем. Метою статті є емпіричне обґрунтування ролі зеленої енергетики у досягненні інклюзивного економічного зростання. У дослідженні застосовано такі методи: повністю модифікований метод найменших квадратів (МНК) та канонічна коінтеграційна регресія. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що якість інституцій пасивно впливає на інклюзивне економічне зростання, а цифровізація уряду має U-подібний вплив на інклюзивне економічне зростання. У цьому випадку країнам слід прискорити цифрову трансформацію державних послуг та постійно підвищувати якість інституцій.Item E-Commerce and Sustainable Development in the European Union: A Comprehensive Analysis of SDG2, SDG12, and SDG13(WSB University, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyСтрімке поширення електронної комерції революціонізувало світову торгівлю та зв'язок, створивши як можливості, так і виклики для сталого зростання в країнах Європейського Союзу (ЄС). Це дослідження має на меті вивчити вплив електронної комерції на ключові цілі сталого розвитку (ЦСР) в ЄС, зокрема на ЦСР2 (Нульовий голод), ЦСР12 (Відповідальне споживання та виробництво) та ЦСР13 (Дії щодо зміни клімату). Для аналізу впливу електронної комерції на обрані ЦСР у цьому дослідженні було застосовано два різні підходи: підхід з використанням панельної корекції стандартної похибки (статична оцінка) та підхід з використанням системного узагальненого методу моментів (динамічна оцінка). Дослідження дає змогу отримати важливе уявлення про роль електронної комерції у формуванні досягнення вищезазначених ЦСР. Отримані результати свідчать про те, що електронна комерція має потенціал для розширення мереж розподілу продуктів харчування, покращуючи таким чином доступ до повноцінних продуктів харчування в певних регіонах. Водночас висловлюється занепокоєння щодо збільшення кількості харчових відходів та їхнього впливу на доступність продовольства для вразливих верств населення. Крім того, дослідження висвітлює екологічні наслідки електронної комерції, зокрема, надмірне утворення відходів упаковки та викиди вуглецю в результаті логістики. На основі емпіричних висновків політики, бізнес та зацікавлені сторони повинні розробити цілеспрямовані стратегії для використання позитивного впливу електронної комерції та вирішення проблем, пов'язаних з нею, в контексті сталого розвитку. Рекомендовані заходи включають оптимізацію маршрутів доставки, просування практики сталого пакування та інтеграцію зелених технологій в операції електронної комерції для ефективного узгодження електронної комерції з ЦСР.Item Green Investments as Tools for Stimulating the Sustainable Financing of Logistics Systems Development(EDP Sciences, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Trushkina, N.Зміни в сучасній парадигмі екологічного мислення вимагають суттєвої реорганізації логістичних процесів та необхідності трансформації логістичних систем в контексті концепцій зеленої економіки. З огляду на це, метою даної роботи є подальший розвиток теоретико-методичних положень та обґрунтування доцільності застосування комплексного підходу до зеленого інвестування розвитку логістичних систем з урахуванням сучасних глобальних екологічних викликів і загроз. Для досягнення мети дослідження було використано такі наукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, порівняння, формалізація, класифікація, порівняння, формалізація, класифікація, експертні оцінки, статистичний аналіз та структурно-логічне узагальнення. У статті уточнено зміст понять "стале фінансування", "зелені інвестиції" та "зелені облігації" з точки зору розвитку логістичних систем. A системний підхід до оцінювання ефективності розвитку логістичних систем запропоновано системний підхід до оцінки ефективності розвитку логістичних систем у країнах світу. Визначено ключові недоліки існуючих методів оцінки розвитку логістичних систем. Проведено порівняльний аналіз показників, що характеризують сучасний стан функціонування логістичної системи на прикладі Великої Британії, Польщі та України. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до сталого фінансування розвитку логістичних систем, сутність якого полягає в інтеграції основних складових організаційно-економічного механізму (принципів, функцій, методів управління, інформаційних систем та зелених технологій), інструментів зеленого інвестування та страхування для реалізації пріоритетних напрямів зеленої трансформації логістичних систем.Item Modelling the Level of the Enterprise’ Resource Security Using Artificial Neural Networks(Published by The London Academy of Science and Business, 2023) Pankova, M.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Dalevska, N.; Khobta, V.Значна увага приділяється підвищенню ефективності використання ресурсів суб'єктами господарювання через посилення залежності між економічним зростанням та кількістю спожитих ресурсів, проблеми з доступом до різних видів ресурсів на ринку, а також їх вичерпання в умовах зростаючих потреб. Водночас для вирішення цих проблем широко використовуються різні інструменти оцифрування. У даній роботі штучні нейронні мережі розглядаються як інструмент моделювання та прогнозування рівня ресурсної безпеки в господарській діяльності підприємства, яка поділяється на окремі функціональні блоки (виробництво, персонал, фінанси). З цією метою було використано багатошарову персептронну модель (MLP) шляхом побудови та навчання мережі на декількох можливих архітектурах з метою вибору тієї, що має найвищу якість класифікації. У процесі навчання, тестування та верифікації MLP-мереж в якості вхідних даних було використано 32 показники, що характеризують стан та ефективність використання різних видів ресурсів підприємства, для 85 підприємств за п'ять років їх функціонування. Вихідними даними були значення зони безпеки, які встановлювалися окремо для кожного показника, підсистеми та підприємства за допомогою економіко-математичного моделювання на основі визначення допустимих меж коливань показників. В результаті було відібрано чотири мережі MLP (по одній мережі для кожної з трьох функціональних підсистем, а також одна для підприємства в цілому), які характеризувалися найвищим значенням якості на кожному з етапів розрахунків (навчання, тестування, верифікація). Проведені розрахунки довели, що штучні нейронні мережі можуть бути корисним і зручним інструментом для визначення рівня безпеки підприємства за різними напрямами його господарської діяльності (видами споживаних або залучених ресурсів), а отже, можуть більш широко використовуватися суб'єктами господарювання для підвищення обґрунтованості управлінських рішень.Item Greenfield investment as a catalyst of green economic growth(Energies, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaІнтенсифікація зростання країн призводить до виснаження природних ресурсів, деградації біорізноманіття, екологічного дисбалансу, збитків та катастроф. Загострення екологічних проблем вимагає розробки механізмів одночасного досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей. Енергетичний сектор є ключовим напрямком декарбонізації економіки. Тому "зелене" економічне зростання вимагає розвитку економіки за рахунок поширення інноваційних технологій відновлюваних джерел енергії та відповідних інвестицій для цього. Метою дослідження є перевірка гіпотези щодо впливу інвестицій у зелену енергетику на зелене економічне зростання. Об'єктом дослідження були країни Європейського Союзу (ЄС) за 2006-2020 роки. Для оцінки зеленого економічного зростання було застосовано індекс глобальної продуктивності Мальмквіста-Люенбергера. Він враховує ресурси, доступні для виробничого процесу в країні (праця, капітал, енергія), бажаний результат (валовий внутрішній продукт) і небажані результати (викиди в навколишнє середовище) цього процесу. Для перевірки гіпотези було застосовано модель Тобіта. Отримані результати підтверджують просторову неоднорідність зеленого економічного зростання серед країн ЄС. Асиметрія в технологічній ефективності та прогресі обмежує ефективність зелених інновацій. Водночас отримані дані підтверджують гіпотезу дослідження. Показано, що поряд із зеленими інвестиціями на зелене економічне зростання країн позитивно впливають відкритість економіки та ефективність державного управління. Отримані результати підкреслюють важливість залучення зелених інвестицій для збільшення зелених інновацій у відновлюваній енергетиці, які сприяють зеленому економічному зростанню. У цьому дослідженні вивчався лінійний і прямий вплив зелених інвестицій на зелене економічне зростання, усуваючи при цьому трансмісійний вплив інших посередницьких факторів. Слід зазначити, що подальші дослідження мають проаналізувати нелінійний вплив "зелених" інвестицій на "зелене" економічне зростання та опосередкований ефект, який може бути спричинений іншими змінними (корупція, ефективність управління, "зелені" інновації та ін.).Item Organizational and economic mechanism of customer relationship management under the era of digital transformations(EDP Sciences, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Trushkina, N.; Birca, I.; Shkrygun, Y.В останні роки спостерігається радикальна трансформація концепції маркетингу в напрямку індивідуального підходу до клієнта. При цьому необхідно підкреслити, що особливої актуальності ці питання набувають в епоху цифрових технологій, що суттєво впливає на концепцію логістичного управління компаніями, інструменти формування маркетингових стратегій, політику збуту, цифрові канали. З огляду на це, метою даної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичних положень щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління взаємовідносинами з клієнтами в епоху цифрових трансформацій. Для досягнення мети дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, експертне опитування, статистичний аналіз, структурно-логічне узагальнення. У статті уточнено зміст понять "клієнтський сервіс", "логістичний сервіс", "лояльність", "взаємодія з клієнтами", "клієнтський досвід", "управління взаємовідносинами з клієнтами". Сучасні проблеми становлення та розвитку системи управління взаємовідносинами з клієнтами та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в європейських країнах. Визначено ключові бар'єри, що стримують цифрову трансформацію системи управління взаємовідносинами зі споживачами, які умовно класифіковано на 7 груп: політичні, фінансово-економічні, ринкові, маркетингові, організаційні, кадрові та інформаційні. Доведено, що усунення зазначених бар'єрів потребує розробки організаційно-економічного механізму управління взаємовідносинами зі споживачами, який повинен базуватися на якісно нових принципах, методах і підходах в умовах цифровізації. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до цифрової трансформації системи управління взаємовідносинами зі споживачами.Item The relationship between sustainable development and digital transformation: bibliometric analysis(Virtual Economics, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyЦифрова трансформація стає невід'ємною складовою сталого розвитку для різних масштабів діяльності: мета-, мега-, макро-, мезо- та мікрорівнів. Метою статті є виявлення взаємозв'язку між сталим розвитком та цифровою трансформацією шляхом характеристики еволюції ключових патернів наукових публікацій з цієї проблематики. Мета досягається шляхом формування релевантної вибірки наукових статей на основі визначення періодів публікаційної активності, а також проведення бібліометричного аналізу збігу ключових слів для виявлення перспективних напрямів досліджень у цій сфері: з одного боку, таких категорій, як "сталий розвиток" або "сталість", а з іншого - категорій, що описують цифрову трансформацію. Сформована вибірка публікацій для дослідження включає 9 527 статей та матеріалів конференцій, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus за період 1990-2023 років. Бібліометричний аналіз та візуалізація його результатів здійснювалися за допомогою програмного продукту VOSviewer. На основі візуалізаційних карт було виділено та охарактеризовано п'ять кластерів на основі значущого збігу ключових слів у статтях та п'ять етапів еволюційного розвитку проблематики сталого розвитку та цифровізації. На основі аналізу емпіричних даних підтверджено експоненціальне зростання кількості публікацій у контексті взаємозв'язку між цифровими технологіями та економічною, екологічною і соціальною сталістю (щорічний приріст кількості статей на цю тему становить 36%). Результати аналізу можуть бути використані в подальших дослідженнях, пов'язаних зі сталим розвитком та цифровою трансформацією.Item Green Supply Chain Management: The Effect of Procurement Sustainability on Reverse Logistics(Logistics, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Offei, Felix Amoako; Junior, Prince Amoh; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyІсторія питання: Сталі закупівлі - це врахування соціальних та екологічних факторів поряд з фінансовими при прийнятті рішень про закупівлі, а також придбання товарів і послуг з урахуванням соціального, економічного та екологічного впливу, який такі закупівлі мають на людей і громади. Це дослідження було проведено з метою вивчення впливу сталості закупівель на реверсну логістику. Воно мало чотири завдання: встановити взаємозв'язок між екологічною сталістю закупівель та реверсивною логістикою, дослідити взаємозв'язок між економічною сталістю закупівель та реверсивною логістикою, дослідити взаємозв'язок між соціальною сталістю закупівель та реверсивною логістикою, а також дослідити стримуючу роль урядової політики. Методи: У цьому дослідженні було застосовано моделювання структурних рівнянь для перевірки гіпотез дослідження. Використано метод цілеспрямованої вибірки. Для збору первинних даних було використано структуровану анкету. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою описового та інференційного аналізу. Аналіз даних проводився за допомогою програми SPSS версії 21. Дослідження показало, що екологічна, економічна та соціальна сталість закупівель має значний і позитивний вплив на реверсну логістику. Державна політика пом'якшує взаємозв'язок між екологічною, економічною та соціальною сталістю закупівель і реверсною логістикою. Висновки: Це дослідження рекомендує організаціям об'єднуватися з природоохоронними установами для виробництва екологічно чистої продукції. Слід визнати соціальні втручання, які можуть допомогти захистити суспільство від шкоди. Слід також відзначити ефективну економічну політику, яка забезпечує організаціям збільшення їхнього добробуту.Item Unlocking Sustainable Value through Digital Transformation: An Examination of ESG Performance(Information, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦифрова трансформація вже почала відігравати значну роль у допомозі країнам ЄС у досягненні сталих цінностей шляхом підвищення екологічної, соціальної та управлінської ефективності (ESG). Вона швидко змінює економічний ландшафт, що призводить до змін у всіх секторах і на всіх рівнях. Європейський Союз (ЄС) поставив перед собою амбітні цілі щодо сталого розвитку та пом'якшення наслідків зміни клімату, такі як Європейський зелений курс та Порядок денний сталого розвитку до 2030 року. Метою статті є перевірка просторового впливу цифровізації на показники ESG для країн ЄС у 2008-2020 роках. Для перевірки гіпотези дослідження застосовано просторову модель Дарбіна. Емпіричні результати показали, що ЄС демонструє різні рівні ESG-результативності. Цифрова трансформація має потенціал для покращення показників ESG і продемонструвала значні просторові побічні ефекти. За оцінками SDM, збільшення цифрової інклюзії на 1% призводить до зростання індексу ESG щонайменше на 0,001%. Статистично значущі позитивні ефекти, що спостерігаються в ключових факторах, цифрових державних послугах для бізнесу та громадян, підкреслюють внесок цифровізації в поліпшення показників ESG. Крім того, технологічні інновації слугують важливим каналом передачі цифрових перетворень у бізнесі та державній сфері на показники ESG. З огляду на ці висновки, політикам рекомендується посилити зусилля з цифровізації для скорочення цифрового розриву, використовуючи цифрову економіку як потужний інструмент. Крім того, для ефективного подолання диспропорцій у показниках ESG слід впроваджувати динамічну та цілеспрямовану стратегію цифрового економічного розвитку.Item The Impact of Digital Business on Energy Efficiency in EU Countries(Information, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦифровий бізнес відіграє вирішальну роль у підвищенні енергоефективності та сталості, уможливлюючи впровадження інноваційних рішень, таких як технології "розумних мереж", аналітика даних для оптимізації енергоспоживання, а також системи дистанційного моніторингу та управління. Завдяки діджиталізації бізнес може оптимізувати процеси, мінімізувати втрати енергії та приймати обґрунтовані рішення, які ведуть до більш ефективного використання ресурсів та зменшення впливу на навколишнє середовище. Метою цієї роботи є аналіз характеру впливу цифрового бізнесу на енергоефективність, щоб окреслити відповідні інструменти для розкриття потенціалу країн ЄС для досягнення сталого розвитку. У дослідженні застосовано метод панельних скоригованих стандартних помилок для перевірки впливу цифрового бізнесу на енергоефективність для країн ЄС у 2011-2020 роках. Результати показують, що цифровий бізнес має значний негативний вплив на енергоємність, а це означає, що зростання цифрового бізнесу призводить до зниження енергоємності. Крім того, цифрові бізнес-практики позитивно впливають на скорочення викидів CO2 та сприяють використанню відновлюваних джерел енергії, хоча їхній вплив на кінцеве споживання енергії варіюється залежно від різних показників. Отримані дані підкреслюють важливість інтеграції цифрових бізнес-практик для підвищення енергоефективності, зниження енергоємності та сприяння впровадженню відновлюваних джерел енергії в ЄС. Політики та бізнес повинні пріоритезувати впровадження цифрових технологій та стратегій електронної комерції, щоб сприяти сталому енергетичному переходу та досягненню екологічних цілей.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »