Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.Item Стохастичне моделювання дорожньої карти гармонізації вітчизняних та європейських стандартів регулювання енергетичного ринку: трансформаційні зрушення до циркулярної та вуглецево-нейтральної економіки(Видавництво "Ярославна", 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ монографії досліджено сутність циркулярної та вуглецево-нейтральної економіки та механізми їх упровадження та прискорення розвитку європейського суспільства згідно цих підходів. Авторами здійснено аналіз енергетичного ринку України та виконано розрахунки ступеня конвергентності національної енергетичної політики з європейською кліматичною стратегією. Досліджено досвід країн-членів Європейського Союзу щодо дотримання стандартів регулювання енергетичного ринку та реалізації трансформаційних зрушень у цій сфері. Визначені «гальмівні» точки та атрактори, що визначають у прогнозних періодах динаміку підвищення чи зниження енергоефективності країни. У комплексі викладений матеріал допомагатиме ухвалювати раціональні управлінські рішення у сфері енерговиробництва та ощадливого енергоспоживання. Напрацювання авторів можуть бути використані при розробленні дорожньої карти гармонізації вітчизняних та європейських стандартів регулювання енергетичного ринку.Item Circular and carbon-free economy: road map for harmonizing national and European standards for energy market(Centre of Sociological Research, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ монографії досліджено сутність Європейської зеленої угоди та механізм її реалізації. Автори провели міжрегіональний аналіз енергоефективності серед європейських країн. Досліджено досвід ЄС щодо реалізації принципів Європейської зеленої угоди. У монографії узагальнено підходи до реалізації принципів кругової та безвуглецевої економіки для ухвалення раціональних управлінських рішень щодо комплексу заходів та інструментів для поетапного наближення енергетичної політики України до європейських стандартів. Це дослідження сприятиме розробленню дорожньої карти гармонізації українських та європейських стандартів регулювання енергетичного ринку до переходу до циркулярної та безвуглецевої економіки. Монографія розрахована на державних службовців, підприємців, науковців, аспірантів, студентів економічних, екологічних та деяких інших спеціальностей.Item Energy Efficiency Gap: Meta-Analysis(Baku State University, 2020) Badalova, S.A.; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychThe article is devoted to meta-analysis of scientific publications on the problem of the energy efficiency gap in order to identify scientific trends in research. The authors tested the hypothesis as follows: increased publication activity on the analysis of the energy efficiency gap; mainly the energy efficiency gap is analyzed from a technical point of view; an increase in the number of articles devoted to the analysis of the energy efficiency gap and sustainable development. The authors analyzed 105,357 articles from the Web of Science and Scopus. The results showed that the three clusters were joined by two intermediate clusters: renewable energy and waste Management. The results of the meta-analysis confirmed all the above hypotheses and allowed us to identify new research areas on linking the country’s energy efficiency and sustainable development.Item The impact of the macroeconomic stability on the energy-efficiency of the European countries: A bibliometric analysis(EDP Sciences, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Люльова, Лілія Юріївна; Люлева, Лилия Юрьевна; Liulova, Liliia Yuriivna; Котенко, Наталія Вікторівна; Котенко, Наталия Викторовна; Kotenko, Nataliia ViktorivnaThis paper deals with macroeconomic stability impact on improving the countries’ energy-efficiency. For that purpose, the authors conducted the bibliometric analysis using the VOSviewer and Scopus tools. The investigation involved 1335 studies focused on economic stability and 1811 studies – on environmental issues. Thus, the obtained results demonstrated the strong links between investigating environmental factors, particularly, energy efficiency, on business performance, economic and macroeconomic stability. Given that, the authors made forecasting energy-efficiency development. In the current research, primary energy consumption was allocated as a basis for forecast the energy-efficiency. The study involves data between 1991 to 2018 from European countries (EU27) taken from the Eurostat database. The methodology of this study was based on ARIMA model. From the results, the authors concluded that the EU energy targets would be gained by 2020. However, the obtained results allow prognosticating increasing the final energy consumption from 2020 to 2029. Based on analysing the EU experience and the forecast findings, the authors allocated the main recommendations to improve the energy-efficiency in Ukraine. The authors noted that current results are considered to be the base for future investigations aimed at the analysis of the macroeconomic stability impact on increasing energy-efficiency level.Item Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaНезбалансованість та асинхронізація екологічної, енергетичної та економічної політик в Україні свідчать про необхідність формування нової національної стратегії в галузі енергозбереження та підвищення енергоефективності. Постає необхідність розробити ефективні механізми для підвищення енергетичної безпеки України та усунення проблем загострення екологічних конфліктів, значного рівня енергоспоживання та збільшення об’ємів парникових газів. Метою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних Світового банку, Євростат та Укрстат. Результати емпіричних розрахунків підтвердили, що впровадження механізмів щодо скорочення енергетичних розривів, може стати рушійною силою в синхронізації національної енергетичної політики зі стратегічними цілями сталого розвитку. До того ж необхідним є впровадження інноваційних економічно-ефективних енергетичних технологій та розроблення нових підходів до сталого енергетичного розвитку країни. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані під час вирішення суперечностей у реалізації української енергетичної політики.Item Енергетична політика україни: ефективність та напрями її підвищення(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaОдним з головних завдань національної безпеки є розвиток ефективного функціонування енергетичної системи. За останні десятиліття в Україні накопилось багато проблем, які необхідно оперативно вирішувати із застосуванням комплексного підходу. Україна підтримала Європейську Зелену Угоду та взяла курс на розвиток вуглецево-нейтраль-ної економіки, що приводить до повного перезавантаження та перепрофілювання енергетичного сектору. У статті виявлено основні проблеми стійкості національної енергетичної політики, проведено аналіз показників енергетичної трилеми (енергетична безпека, енергетична доступність, екологічна стійкість), представлено рекомендації щодо перспектив енергетичного розвитку та збереження енергетичної, екологічної та економічної безпеки. Перспективи подальшого розвитку дослідження полягають у розробленні чітких пунктів щодо вдосконалення роботи енергетично-го сектору з урахуванням часових рамок та пріоритетності розвитку, що забезпечить ефективну роботу усіх сфер економіки.Item Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaМетою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки.Item Energy efficiency profiles in developing the free-carbon economy: on the example of Ukraine and the V4 countries(Instytut Gospodarki Surowcami Mineralnymi i Energią PAN, 2020) Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychThis paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on developing the free-carbon economy in Ukraine. The main purpose of the paper is elaborating the energy efficiency profile of Ukraine to assure the development of the free-carbon economy. To achieve this purpose, the authors carried out an investigation in the following logical sequence. Firstly, the bibliometric analysis of 4674 of the most cited articles indexed by the Scopus database was conducted. The obtained findings indicated that the green economy transformation depended on the main factors such as economic performance, corruption, macroeconomic stability, social welfare, shadow economy etc. As a result, the forecast of the final energy consumption to 2030 was performed. The methodological tool of this research is based on the Autoregressive Integrated Moving Average (ARIMA) model. This study involved data of the Visegrad countries (Poland, the Czech Republic, the Slovak Republic and Hungary) and Ukraine from 2000 to 2018. The base of data is Eurostat, the EU statistical service. Based on the obtained results of analyzing the green economic transformation in the Visegrad countries and Ukraine, the authors intimated the existence of the significant energy-efficient gap in Ukraine compared to the analyzed countries. In reliance on the experience of the Visegrad countries and the forecast results, the authors provided the main recommendations for providing the green transforming in Ukraine. The authors highlighted that the obtained results of this paper were considered to be the base for future investigations considering the influence of endogenous and exogenous factors on developing the free-carbon economy in Ukraine.