Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Structural Modelling of the Relationship Between the Vulnerability of Ukrainian Regions to COVID-19, Environmental Status and Factors of Readiness of the Medical System(2021) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Марченко, Р.В.Розподіл областей України на «червону», «помаранчеву», «жовту» та «зелену» зони є наслідками диференційованого регіонального впливу пандемії, викликаної вірусом COVID-19, проте причини такої різної вразливості досі не з’ясовані. Основною метою проведеного дослідження є побудова системи регресійних рівнянь, що містять неявні змінні, що є загальними характеристиками галузей та допомагають проаналізувати взаємозв’язки у складній системі. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали: огляд сучасних наукових тенденцій за допомогою VOSViewerv.1.6.10, метод головних компонент, який дає змогу відібрати найбільш вагомі чинники та моделювання структурними рівняннями, що відображають взаємозв’язок між трьома сферами діяльності. Об’єктом дослідження обрані 25 регіонів України, оскільки саме вони мають різні рівні вразливості від пандемії та можуть стати зразком для дослідження регіональної диференціації будь-якої країни. У статті представлено результати емпіричного аналізу дослідження структури трьох сфер діяльності країни. Здійснено моделювання структурними рівняннями щодо встановлення взаємозв’язку між чинниками вразливості регіонів України від пандемії COVID-19, екологічним станом і станом готовності медичної системи. Теоретично обґрунтовано, що між досліджуваними сферами: екологічна, медична та епідеміологічна існує прямий зв'язок, та погіршення в одній галузі призводить до погіршення в іншій. Отримані результати доводять, що впливати на диференційований перебіг пандемії можна, але не постфактум. Послідовне збільшення фінансування з державного бюджету сфери охорони здоров’я матиме більший ефект, при достатньому фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища. До вибору державних стратегій необхідно підходити комплексно, адже вузьке реформування системи, наприклад медичної, не дасть максимального ефекту, без інноваційної політики у сфері екології.