Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Структурно-функціональна мультиплексивна модель розбудови системи екологічних податків в Україні в контексті забезпечення національної безпеки(Сумський державний університет, 2021) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Теницкая, Ирина Анатольевна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Сергієнко, Юлія Олегівна; Сергеенко, Юлия Олеговна; Serhiienko, Yuliia OlehivnaМета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.Item Ecologically Harmonized Agricultural Management for Global Food Security(Springer Nature Singapore Pte Ltd., 2021) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Коблянська, Інна Ігорівна; Коблянская, Инна Игоревна; Koblianska, Inna IhorivnaНа сьогодні головним завданням є забезпечення продовольчої безпеки в умовах зростання населення. У цьому контексті сільське господарство є життєво важливою галуззю. Поряд із цим сучасні агровиробничі методи, що збільшили його ефективність та обсяг, виснажують агроекосистеми на різних рівнях просторового розвитку (місцевому, регіональному, національному та глобальному). Це призводить до пошуку вдосконалених методів управління сільським господарством і вимагає глибокого вивчення соціально-екологічних та економічних аспектів екологізації сільського господарства на шляху до глобальної продовольчої безпеки. Розкриття перспективних агроменеджмент-практик, що відповідають цілям продовольчої та екологічної безпеки, узгоджується з дослідженнями взаємозв’язків природи та навколишнього середовища, глобальних тенденцій, що стосуються проблем глобальної продовольчої безпеки, а також соціальних та екологічних проблем розвитку сільського господарства. Визначення нових викликів, з якими стикається світове співтовариство, забезпечуючи достатню кількість їжі (доступність, екологічний тягар, різноманітність та якість, торговий потенціал тощо) дозволяє узагальнити та класифікувати існуючі цільові рішення щодо екоінтенсифікації. Вони класифікуються за новизною (традиційні, традиційні, проміжні та нові технології), за типом (технологічні, управлінські та інституційні інновації) та за масштабами (на рівні ферм та галузі / громади).Item Methodology of formation of economic and socio-ecological indicators of economic activity in the context of national security(Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom, 2019) Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen VasylovychУ роботі безпека розглядається в контексті результата соціально-екологічної та економічної діяльності у забезпеченні безпеки суспільства, держави та особистості, що має багаторазову об'єктивність, а саме: існує здатність системи запобігати збитку в різних сферах суспільного виробництва; стан охорони певних об’єктів господарської та соціально-екологічної діяльності. Сучасна наукова інтерпретація національної безпеки передбачає розгляд таких змістових компонентів: 1) політична безпека; 2) державна безпека; 3) військова безпека; 4) економічна безпека; 5) соціальне забезпечення; 6) гуманітарна безпека; 7) науково-технічна безпека; 8) екологічна безпека; 9) інформаційна безпека. У роботі зроблено висновок, що для обґрунтування сценарію забезпечення національної безпеки, необхідно застосовувати передбачувальні технології, зокрема методи евристичного прогнозування. Отже, після визначення сценарію збалансованого розвитку економічної безпеки необхідно встановити ієрархію проблем і створити цілі. Тоді стосовно цього сценарію слід розробити підсистеми імітаційної моделі, тобто для кожної підсистеми (економічної, екологічної та соціальної) може бути сформована конкретна методологічна модель. Це загальна схема оцінки параметрів економічної безпеки. Це залежить, зокрема, від особливостей раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. І за цими перспективами обираються критерії та методи систематичної оцінки екологізації суспільного виробництва.Item Методологія оцінки результативності застосування екологічного оподаткування в системі екобезпечного просторового природогосподарювання(Сумський національний аграрний університет, 2019) Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Бурнакова, В.Організаційно-технологічний рівень суспільного виробництва, а також досягнення науково-технічного прогресу не дозволяють в певній мірі забезпечити соціально-еколого- економічну безпеку природно-ресурсного користування на всіх ієрархічних рівнях просторо- вого розвитку. Тому витрати на запобігання забруднення навколишнього природного середовища та компенсацію негативних наслідків у територіально-просторовому вимірі, а також у різних секторах економіки є об’єктивно обумовленими та набувають статусу суспільно необхідних витрат, які повинні враховуватися і регулюватися у відтворювальних процесах. Доведено, що впровадження системи платного природогосподарювання, складовим елементом якої є екологічні податки, в методологічному плані обумовлює доцільність їх включення до складу загальних екологічних затрат. Відмічається, що системна оцінка результативності екологічного оподаткування потребує відповідного макроекономічного аналізу, оскільки на його основі формуються стратегічні орієнтири досягнення екологічно сталого просторового розвитку з урахуванням параметрів соціально-екологічної безпеки. Зроблено акцент на тому, що усвідомлення та врахування соціально-еколого-економічних параметрів тіньової економіки як основної загрози національній безпеці країни дозволяють застосовувати більш ефективну національну еколого-економічну політику.