Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
25 results
Search Results
Item Морфологічні аспекти репаративної регенерації кісткової тканини в умовах впливу протипухлинної хіміотерапії(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Ковалюк, Т.М.Метою даної роботи стало дослідження морфологічних особливостей репаративного остеогенезу за умов впливу протипухлинної хіміотерапії. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 96 білих лабораторних щурах-самцях 7-місячного віку вагою 230±10 гр. Усім тваринам наносився дірчастий дефект діаметром 2 мм шароподібною фрезою до кістковомозкового каналу у середній третині діафіза стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну (n=24, без дії хіміопрепаратів) та три експериментальні групи (I, II, III, n=72), яким після нанесення травми та через кожну 21-у добу дослідження вводили внутрішньоочеревинно протипухлинні хіміопрепарати: I-й (n=24) – доксорубіцин (60мг/м²), II-й (n=24) – 5-фторурацил (600мг/м²), III-й (n=24) – метотрексат (40мг/м²). На 15-ту, 30-ту, 45-ту, 60-ту добу після травми тварин виводили з експерименту з наступним вилученням травмованих довгих трубчастих кісток. Проводили вивчення гістологічних препаратів, забарвлених гематоксилін-еозином з наступною їх морфометрією, растрову електронну мікроскопію з методом рентгенівської енергодисперсійної спектроскопії та імуногістохімічне дослідження. Результати. Протипухлинні хіміопрепарати викликають сповільнене формування кісткової мозолі, що проявляється збільшенням площі сполучної та ретикулофіброзної кісткової тканини в регенераті поряд з повільним формуванням пластинчастої кісткової тканини. Хіміотерапія призводить до порушень фосфорно-кальцієвого обміну як в самому регенераті, так і в материнській кістці у вигляді зниження інтенсивності мінералізації новоутвореного кісткового матриксу та сповільнення ремоделюючої активності самої материнської кістки. Лікування хіміопрепаратами супроводжується зростанням рівня експресії маркеру резорбції кісткової тканини катепсину К та зниженням експресії маркеру кісткоутворення остеопонтіну, що свідчить про затримку формування регенерату в ділянці травми та зниження темпів репаративної регенерації. Висновок. Найбільш виражена затримка процесів ремоделювання кісткового регенерату встановлена при застосуванні доксорубіцину та метотрексату, в той час як 5-фторурацил виявив менший інгібуючий вплив на зазначені процеси.Item Комп’ютерно-томографічна оцінка динаміки загоєння дефекту діафізу стегнової кістки в умовах дії протипухлинних хіміопрепаратів(Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychВажливою проблемою при лікуванні онкологічних хворих є висока частота виникнення у них переломів кісток. Оскільки переважна більшість таких пацієнтів згідно протоколів лікування потребує тривалого призначення протипухлинної хіміотерапії, то процеси репаративної регенерації кісток відбуваються на її фоні. Поява переломів може бути зумовлена розвитком остеопорозу при раку та виникненням метастатичного враження кісток. Переломи кісток погіршують якість життя пацієнтів, викликають відтермінування або, навіть, припинення подальшого лікування онкохворих. Все це знижує відсоток виживання таких пацієнтів. Тому метою нашого дослідження було встановлення впливу протипухлинних хіміопрепаратів на процеси репаративної регенерації кісток. Для дослідження були залучені 52 білих лабораторних щура, яким наносився дірчастий дефект у середній третині діафізу стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну та експериментальні групи. Тваринам експериментальної групи на другу добу після нанесення травми і кожну 21-у добу експерименту вводили протипухлинні хіміопрепарати, що найчастіше застосовуються у протоколах хіміотерапії при лікуванні раку: першій підгрупі- доксорубіцин, другій-5-фторурацил, третій— метотрексат. На 15, 30, 45 та 60 добу усім тваринам контрольної і експериментальної груп була проведена комп`ютерна томографія, за результатами якої визначені показники оптичної щільності регенерату та прилягаючого до нього кортикального шару материнської кістки в одиницях Хаунсфільда. Висновки. Застосування комп`ютерної томографії дозволило кількісно оцінити стан рапаративного процесу у тварин контрольної та експериментальної груп, якій була призначена протипухлинна хіміотерапія. У тварин контрольної групи терміни та процеси репаративної регенерації кісток не були порушені. Стадійність формування кісткової мозолі збережена, задовільні рентгеноморфологічні показники (розміри, товщина кісткової мозолі). У період з 45 до 60 доби за даними комп`ютерної томографії візуально відмічалася повна консолідація переломів стегнових кісток. Різниця показників оптичної щільності регенерату і материнської кістки на 60-ту добу експерименту вказує на незавершений процес перебудови кісткової тканини. Репаративний остеогенез не супроводжувався розвитком ускладнень. У тварин експериментальних груп відмічалося сповільнення процесів репаративної регенерації кісток та збільшення їх термінів. Показники формування кісткової мозолі на фоні протипухлинної хіміотерапії були знижені, що підтверджують низькі показники оптичної щільності регенерату і материнської кістки у порівнянні з контрольною групою та повільне їх наростання при загоєнні дефекту. Найбільш ці зміни проявлялися на фоні введення метотрексату.Item Morphological features of tubular bones reparative regeneration under the influence of antitumor chemotherapeutics(Aluna Publishing, 2022) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Дмитрук, Сергій Миколайович; Дмитрук, Сергей Николаевич; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Пернаков, Микола Станіславович; Пернаков, Николай Станиславович; Pernakov, Mykola Stanislavovych; Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaThe aim: Determination of morphological features of reparative regeneration of diaphysis defect of long tubular bones under the influence of antitumor chemotherapeutics in a model experiment. Materials and methods: 96 white nonlinear rats after application of the perforated defect of the femur were administered the appropriate antitumor drug (doxorubicin, 5-fluorouracil, methotrexate) three times with an interval of 21 days. Morphological features of bone tissue formation and remodeling in the regenerate area were studied using histological and morphometric methods. Results: The inhibitory effect of antitumor chemotherapeutics on the formation of regenerate, expressed by slowing down the process of bone tissue differentiation was found. This is confirmed by a decrease in the area of reticulofibrous and lamellar bone tissue, chaotic arrangement and narrowing of bone trabeculae with uneven color, slow formation of bonding lines between the maternal bone and the regenerate. Conclusions: The revealed morphological features of reparative regeneration of the diaphysis defect of long tubular bones under the influence of antitumor chemotherapeutics doxorubicin, 5-fluorouracil and methotrexate in a model experiment indicate a slowing of reparative regeneration processes at all stages of recovery after injury.Item Structure of the knee articular cartilage after the femur and tibia extra-articular injury(Aluna Publishing, 2021) Ткаченко, Артем Сергійович; Ткаченко, Артем Сергеевич; Tkachenko, Artem Serhiiovych; Максимова, Олена Сергіївна; Максимова, Елена Сергеевна; Maksymova, Olena Serhiivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Возний, Андрій Петрович; Возный, Андрей Петрович; Voznyi, Andrii Petrovych; Ткач, Геннадій Федорович; Ткач, Геннадий Федорович; Tkach, Hennadii FedorovychThe aim: To study the microscopic, ultramicroscopic, and histomorphometric features of the knee articular cartilage in rats with an extra-articular injury of the femur and tibia. Materials and methods: 60 white laboratory rats divided into three groups (I – control; II – animals with traumatic femur injury; III – animals with traumatic tibia injury) were used for the study. The light microscopy was performed by Olympus BH-2 microscope (Japan), transmission electron microscopy – by JEM-1230 microscope (Japan). SPSS software (version 17.0) was used for mathematical analysis. Results: The more pronounced morphological changes were observed in the articular cartilage of the proximal tibial epiphysis after mechanical tibial injury. The thickness of the articular cartilage was 27.89 % less than in the control. The chondrocyte number in the superficial zone was lower by 8.94 %, intermediate zone – by 14.23 %, and deep zone – by 21.83%, compared to control. Herewith, the histological changes were mostly detected in the intermediate and deep zones of the articular cartilage of both bones. Also, some chondrocytes had deformed nuclei, hypertrophied organelles, numerous inclusions, and residual glycogen granules. Conclusion: The extra-articular mechanical trauma of the lower limb bones leads to pathological changes in the knee articular cartilage. The structural changes include the articular cartilage thickening, the decrease in chondrocyte number, as well as chondrocyte rearrangement due to degenerative-dystrophic processes.Item Імуногістохімічний аналіз експресії катепсину к та остеопонтіну клітинними елементами кісткової тканини регенерату в умовах впливу протипухлинних хіміопрепаратів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Теслик, Тетяна Петрівна; Теслик, Татьяна Петровна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaУ пацієнтів з онкологічними захворюваннями відмічається високий відсоток виникнення переломів кісток, обумовлений розвитком порушень кісткового метаболізму у вигляді метастатичного ураження кісток, остеопорозу та виникнення патологічних переломів. У зв’язку з необхідністю призначення тривалих курсів про типухлинних хіміопрепаратів для лікування раку загоєння переломів у таких пацієнтів часто відбувається на фоні застосування цитотоксичної терапії. Тому метою нашого дослідження було вивчення активності маркерів резорбції та кісткоутворення в ділянці кісткового регенерату в умовах впливу протипухлинних хіміопрепара тів. Дослідження було проведене на лабораторних щурах, яким наносився дірчастий дефект діаметром 2мм в ділянці середньої третини діафізу стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну, а також три екс периментальні групи, яким після нанесення травми вводили внутрішньоочеревинно протипухлинні хіміопре парати: I – доксорубіцин (60мг/м²), II – 5-фторурацил (600мг/м²), III—метотрексат (40мг/м²). Через кожну 21-у добу тваринам експериментальних груп повторювали введення відповідного хіміопрепарату на протязі усього експерименту. На 15-ту, 30-ту, 45-ту, 60-ту добу після травми тварин виводили з експерименту. Застосовуючи імуногістохімічне дослідження визначали експресію катепсину К та остеопонтіну клітинними елементами реге нерату. Було встановлено, що протипухлинні хіміопрепарати посилюють експресію катепсину К в ділянці кіст кового регенерату: доксорубіцин – на 25,72% (p˂0,005), 5-фторурацилу – на 17,64% (p˂0,005), метотрексат – на 22,76% (p˂0,005) у порівнянні з контрольною групою на 60-ту добу експерименту. Поряд із цим, протипухлинні хіміопрепарати викликали зниження активності остеопонтіну в кістковому регенераті: доксорубіцин – на 20,62% (p˂0,005), 5-фторурацилу – на 18,87% (p˂0,005) та метотрексат – на 21,89% (p˂0,005) у порівнянні з контролем на 60-ту добу після травми. Найбільш виражений негативний вплив на формування кісткової мозолі відмічався при застосуванні метотрексату та доксорубіцину. Призначення протипухлинних хіміопрепаратів призводить до посилення процесів резорбції в кістковому регенераті внаслідок активації остеокластогенезу та зниження функ ціональної активності остеобластів, що сповільнює мінералізацію в ділянці переломуItem Improvement of Skeletal Muscle Regeneration by Platelet-Rich Plasma in Rats with Experimental Chronic Hyperglycemia(Hindawi, 2020) Raed, Rtail; Максимова, Олена Сергіївна; Максимова, Елена Сергеевна; Maksymova, Olena Serhiivna; Ілляшенко, Вячеслав Юрійович; Ильяшенко, Вячеслав Юрьевич; Illiashenko, Viacheslav Yuriiovych; Гортинська, Олена Миколаївна; Гортинская, Елена Николаевна; Hortynska, Olena Mykolaivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Москаленко, Павло Олександрович; Москаленко, Павел Александрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych; Mohamad, Nasser; Ткач, Геннадій Федорович; Ткач, Геннадий Федорович; Tkach, Hennadii FedorovychHerein, the structural effect of autologous platelet-rich plasma (PRP) on posttraumatic skeletal muscle regeneration in rats with chronic hyperglycemia (CH) was tested. 130 white laboratory male rats divided into four groups (I—control; II—rats with CH; III—rats with CH and PRP treatment; and IV—rats for CH confirmation) were used for the experiment. CH was simulated by streptozotocin and nicotinic acid administration. Triceps surae muscle injury was reproduced by transverse linear incision. Autologous PRP was used in order to correct the possible negative CH effect on skeletal muscle recovery. On the 28th day after the injury, the regenerating muscle fiber and blood vessel number in the CH+PRP group were higher than those in the CH rats. However, the connective tissue area in the CH group was larger than that in the CH+PRP animals. The amount of agranulocytes in the regenerating muscle of the CH rats was lower compared to that of the CH+PRP group. The histological analysis of skeletal muscle recovery in CH+PRP animals revealed more intensive neoangiogenesis compared to that in the CH group. Herewith, the massive connective tissue development and inflammation signs were observed within the skeletal muscle of CH rats. Obtained results suggest that streptozotocin-induced CH has a negative effect on posttraumatic skeletal muscle regeneration, contributing to massive connective tissue development. The autologous PRP injection promotes muscle recovery process in rats with CH, shifting it away from fibrosis toward the complete muscular organ repair.Item Порівняльний вплив біокомпозитних кальцій-фосфатних матеріалів на динаміку змін механічних властивостей в експериментальному дефекті діафізу довгої кістки скелета(Сумський державний університет, 2017) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychВступ. Біокомпозитні кальцій-фосфатні матеріали дуже часто використовують для оптимізації загоєння кісткових дефектів і відновлення функціональних властивостей ушкодженої кістки. Одним з найвідоміших кальцій-фосфатних матеріалів є гідроксилапатит, який з метою створення біокомпозитних препаратів найчастіше поєднують з βтрикальційфосфатом або колагеном. На сьогодні у науковій літературі існують дані про твердість і жорсткість ділянок імплантації таких препаратів. Однак останні отримані в експериментах на кістках черепу і в один термін спостереження, а інформації щодо порівняльного впливу різноманітних за складом біокомпозитних кальцій-фосфатних матеріалів на динаміку змін механічних властивостей в дефекті компактної кісткової тканини у науковій літературі ми не виявили.Item Вплив природного гідроксилапатиту і β-трикальційфосфату на динаміку змін механічних властивостей в експериментальному дефекті компактної кісткової тканини(Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, 2017) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychМета: встановити і порівняти вплив природного гідроксилапатиту і β-трикальційфосфату на біомеханічну динаміку загоєння експериментального дефекту компактної кісткової тканини. Методи: експеримент проведений на 48 білих щурах-самцях. У середній третині діафізу стегнової кістки відтворювали дірчастий дефект діаметром 2,5 мм до кістковомозкового каналу, який у тварин першої групи заповнювали остеопластичним матеріалом «Cerabone®» (гідроксилапатит), а у тварин другої «Сalc-i-oss®» (β-трикальційфосфат). Фрагменти травмованих кісток досліджували на 15, 30, 60 і 120-ту добу методом динамічного мікроіндентування з визначенням мікротвердості і модуля Юнга ділянки імплантації остеопластичних матеріалів і прилеглої до неї материнської кістки. Результати: установлено, що на 15-ту добу експерименту мікротвердість і модуль Юнга ділянки дефекту були переважно обумовлені біомеханічними властивостями імплантованих у його порожнину остеопластичних матеріалів («Cerabone®», «Сalc-i-oss®») і значно перевищували аналогічні показники материнської кістки. Надалі мікротвердість і модуль Юнга ділянки імплантації «Calc-i-oss®» поступово зменшувалися і на 60-ту добу експерименту стали меншими, ніж у материнської кістки, а на 120-ту добу зросли і зрівнялися з аналогічними показниками материнської кістки. Мікротвердість і модуль Юнга ділянки імплантації «Cerabone®» впродовж усього терміну експерименту були незмінними, значно більшими, ніж у прилеглої материнської кістки і у ділянці імплантації «Calc-i-oss®». Остеопластичний матеріал «Calc-i-oss®» за 4 місяці експерименту з біомеханічної точки зору сприяє повному загоєнню дефекту компактної кісткової тканини, а «Cerabone®» забезпечує стабільність об'єму дефекту завдяки відсутності помітних біомеханічних ознак резорбції остеопластичного матеріалу і його заміни тканиноспецифічними структурами регенерату.Item Порівняльний вплив біокомпозитних кальцій-фосфатних матеріалів на динаміку змін механічних властивостей в експериментальному дефекті діафізу довгої кістки скелета(Сумський державний університет, 2017) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychВступ. Біокомпозитні кальцій-фосфатні матеріали дуже часто використовують для оптимізації загоєння кісткових дефектів і відновлення функціональних властивостей ушкодженої кістки. Одним з найвідоміших кальцій-фосфатних матеріалів є гідроксилапатит, який з метою створення біокомпозитних препаратів найчастіше поєднують з βтрикальційфосфатом або колагеном. На сьогодні у науковій літературі існують дані про твердість і жорсткість ділянок імплантації таких препаратів. Однак останні отримані в експериментах на кістках черепу і в один термін спостереження, а інформації щодо порівняльного впливу різноманітних за складом біокомпозитних кальцій-фосфатних матеріалів на динаміку змін механічних властивостей в дефекті компактної кісткової тканини у науковій літературі ми не виявили.Item Порівняльний вплив синтетичного B-трикальційфосфату і природного гідроксилапатиту на динаміку загоєння експериментального дефекту діафізу довгої кістки скелета(Сумський державний університет, 2016) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Лісаченко, Н.С.; Чижма, Р.Мета роботи. Дослідити порівняльний вплив синтетичного β-трикальційфосфату («Calc-i-oss®») і природного гідроксилапатиту («Cerabone®») на динаміку загоєння експериментального дефекту компактної кісткової тканини.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »