Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Сучасні особливості захворюваності та поширеності цукрового діабету серед дорослого населення Сумської області(Київський медичний науковий центр, 2022) Сміянов, Владислав Анатолійович; Дрига, Наталія Олександрівна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychСпостерігається тенденція збільшення показника поширеності ЦД за досліджуваний період з 3404,5 на 100 тис. дорослого населення у 2017 році до 4182,9 на 100 тис. дорослого населення у 2020 році (+778,4 на 100 тис. дорослого населення), тобто на 23%. Поширеність ЦД у Сумському регіоні є вищою за середній показник по Україні (3624,8 на 100 тис. дорослого населення) на 558,1 на 100 тис. дорослого населення. Захворюваність на цукровий діабет за 2020 рік становить 335,2 на 100 тис. дорослого населення, а за 2017 рік – 305,5 на 100 тис. дорослого населення (приріст показника +29,7 на 100 тис. дорослого населення, 9,8%) та перевищує рівень захворюваності по Україні (294,7 на 100 тис. дорослого населення) на 40,5 на 100 тис. дорослого населення. У структурі захворюваності та поширеності ендокринологічних захворювань у Сумському регіоні перше місце займає ЦД. Питома вага поширеності цукрового діабету серед всіх ендокринних хвороб становить 38,6%, а захворюваності – 37,3%. Станом на 2020 рік під динамічним спостереженням у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) Сумського регіону всього знаходиться 35145 дорослого населення з ЦД (3818,1 на 100 тис. населення), з яких 33041 пацієнтів (94% осіб) з ЦД типу 2 (3589,6 на 100 тис. населення), а 2104 пацієнтів з ЦД типу 1 (226,17 на 100 тис. населення), що складає 6% від всього населення з діабетом. Таким чином, результати аналізу стану здоров’я населення, обґрунтовують потребу в оптимізації якості медичної допомоги пацієнтам з ЦД, а саме покращенні динамічного спостереження із застосуванням поведінкових механізмів для мотивації та активного залучення пацієнтів до належного самоконтролю стану здоров’я.Item Перспективи впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних систем на рівні первинної медико-санітарної допомоги(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2019) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Дрига, Наталія Олександрівна; Дрыга, Наталия Александровна; Dryha, Nataliia OleksandrivnaМета – проаналізувати існуючі системи та розробити нові інформаційно-комунікаційні програмні засоби, що дозволять оперативно визначати, аналізувати та контролювати психоемоційний та фізичний стан здоров’я людини. Матеріали та методи. В процесі дослідження використано системний підхід, мета-аналіз, проектування інформаційно-аналітичних схем технічних умов та систем, описового моделювання. Розроблено концепцію модульної автоматизованої мультифункціональної інформаційно-комунікаційної системи із сервісною платформою, яка призначена для моніторингу та контролю основних фізіологічних показників, що характеризують стан організму людини із обов’язковим залученням пацієнтів до процесу профілактики та лікування. Результати. Розглянуто складові якості медичної допомоги та визначені стратегії для її поліпшення, а також ключові питання залучення пацієнта до процесу тривалого спостереження та контролю основних показників організму, які заслуговують більшого розгляду та вивчення з метою підвищення доступності та якість медичної допомоги. Обґрунтовано актуальність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на рівні закладу первинної медико-санітарної допомоги для поліпшення якості медичних послуг. Висновки. Питання забезпечення якості медичної допомоги, що надається населенню, належить до пріоритетних у діяльності регіональних управлінь охорони здоров’я. Інструменти електронного медичного обслуговування розглядаються як спосіб досягнення рівня сучасної медичної допомоги пацієнту. Дистанційний двосторонній обмін медичною інформацією між пацієнтами та лікарями забезпечує важливу можливість спілкування, збільшення відповідальності та участі пацієнтів в контролі власного здоров’я.Item Медико-соціологічне дослідження серед населення об’єднаних територіальних громад Сумської області щодо збереження власного здоров’я(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", 2019) Дрига, Наталія Олександрівна; Дрыга, Наталия Александровна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Поцелуєв, Володимир Іванович; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Поцелуев, Владимир Иванович; Potseluiev, Volodymyr IvanovychДослідження показало, що лише половина опитаних жителів об’єднаних територіальних громад позитивно оцінюють свій стан здоров’я, а майже 57% населення зазначають, що в основному не піклуються про власне здоров’я. 78% опитаних відповідальність за своє здоров’я покладають на зовнішні, незалежні від них чинники і тільки 21,8% згодні, що їх здоров’я залежить від способу життя. Більш того, респонденти не відносять до пріорітетних такі проблеми охорони здоров’я як виховання та дотримання здорового способу життя, боротьбу зі шкідливими звичками і відмічають їх лише на рівні 6%. Кожен другий респондент вказав, що має хронічні захворювання, серед яких перше місце займають серцево-судинні. Проте тільки 31% відповіли, що контролюють свій артеріальний тиск.