Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Ефективність лімфотропної і парентеральної антибактеріальної терапії у хворих із гострим панкреатитом(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Пак, Василь Якович; Pak, Vasyl Yakovych; Медведєва, І.М.Мета. Порівняти в умовах клініки результати застосування при гострому панкреатиті лімфотропної антибактеріальної терапії і стандартної методики парентерального введення антибіотиків. Матеріали і методи. Вивчено клінічні дані, значення лейкоцитарного і гематологічного індексів інтоксикації та деякі інші показники імунітету на тлі лімфотропної і стандартної антибактеріальної терапії. З огляду на це хворі були розподілені на дві групи. Хворим основної групи антибіотики вводили лімфотропно, хворим контрольної групи – стандартно. Результати. У хворих основної групи больовий синдром, нудота і блювання регресували протягом 2 діб лікування. Протягом 5 діб лікування зникали ознаки інтоксикації. У пацієнтів, госпіталізованих у 1–шу добу маніфестації гострого панкреатиту, значення лейкоцитарного індексу інтоксикації після 5 днів лімфотропної антибактеріальної терапії був на рівні відповідного показника практично здорових людей, кількість CD3 і CD4 статистично значущо зростала, розміри запально зміненої підшлункової залози зменшувалися. Висновки. Лімфотропне введення антибіотиків і протизапальних засобів сприяє гальмуванню запального процесу в підшлунковій залозі. На тлі зворотного розвитку запалення швидше покращуються клінічна симптоматика гострого панкреатиту, показники загальних маркерів запального процесу та клітинного імунного захисту. Отримані дані свідчать про перевагу лімфотропної антибактеріальної терапії над стандартною (парентеральною) при лікуванні гострого панкреатиту.Item Поліморфізм генів прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих із гострим панкреатитом у північно–східному регіоні України(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha Andriivna; Пак, Василь Якович; Pak, Vasyl YakovychРеферат Мета. Визначити вплив поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів на перебіг гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Методом полімеразної ланцюгової реакції вивчено поліморфізм генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) і протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів у 83 хворих із гострим панкреатитом. Контрольну групу склали 60 здорових осіб без гострого панкреатиту в анамнезі. Результати. Визначено частоту поліморфізму генів інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) при набряковій і деструктивній формах гострого панкреатиту, а також у оперованих пацієнтів. Висновки. Перехід гострого панкреатиту в некротичну форму не був пов’язаний із видом поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів. У носіїв генотипу Т/Т гена інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) статистично значущо частіше виконували оперативні втручання з приводу ускладнень гострого панкреатиту. Поліморфізм А/Т гена інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та, можливо, поліморфізм А/А гена інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) асоціювалися із сприятливим, неускладненим перебігом гострого панкреатитуItem Прогнозування перебігу панкреатогенного перитоніту(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Медведєва, І.М.; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl YakovychПеритонеальний ексудат при гострому панкреатиті виявляється у 60-80 % хворих на гострий деструктивний пан креатит. Ексудат у таких хворих має високу токсичність, що сприяє розвитку поліорганній недостатності. Мета досліджень – визначити прогностичні крітерії усклад неного перебігу та виникнення показань до проведення опера тивних втручань у хворих із панкреатогенним перитонітом на тлі гострого панкреатиту. Матеріали та методи. Дослідження представлене ретроспек тивним аналізом результатів лікування 69 хворих на гострий панкреатит, ускладнений панкреатогенним перитонітом. Хво рим проводили клінічні, лабораторні та інструментальні об стеження. Результати дослідження та їх обговорення. Визначені клініко лабораторні предиктори щодо розвитку гострого деструктивно го панкреатиту, ускладненого панкреатогенним перитонітом. Предикторам надано бальну оцінку. Висновки. Враховуючи бальну оцінку клініко–лабораторних предикторів, було визначено три прогностичні групи щодо ускладненого перебігу гострого панкреатиту та виникнення показань до проведення оперативних втручань: за кількості балів до 10 – прогноз сприятливий, при 11–14 балах – прогноз сумнівний, при ≥ 15 балів – несприятливий.