Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Закономірності модернізації і реформування правоохоронних органів у контексті ефективного забезпечення економічної безпеки(Дніпровський гуманітарний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Куліш, Анатолій Миколайович; Kulish, Anatolii Mykolaiovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці закономірностей модернізації і реформування правоохоронних органів у контексті ефективного забезпечення економічної безпеки, особливо в умовах воєнного стану. Зокрема, у статті стверджується, що існує декілька загальних орієнтирів, які можуть послужити основою для розуміння процесу реформування правоохоронних органів. Першим закономірним кроком є необхідність зміцнення правової бази. Це означає, що реформи повинні базуватись на прийнятті нових законів та нормативних актів, які регулюють діяльність правоохоронних органів. Важливими напрямками можуть бути впровадження антикорупційного законодавства, законів про фінансову дисципліну та митні правила. Однак автори наголошують, що конкретні заходи та стратегії реформ будуть залежати від внутрішніх та зовнішніх факторів, а також від потреб і можливостей країни. Стверджується, що підвищення професійного рівня працівників є важливою передумовою успішного реформування правоохоронних органів у контексті економічної безпеки країни. Важливим напрямом також, безперечно, є впровадження міжнародних стандартів діяльності правоохоронних органів. Акцентується, що забезпечення економічної безпеки вимагає співпраці та координації між різними правоохоронними органами, а також з іншими відомствами і організаціями. Особливу увагу зосереджено на тому, що реформи можуть бути спрямовані на забезпечення незалежності правоохоронних органів від політичного впливу та корупції. Доведено, що забезпечення економічної безпеки вимагає використання сучасних технологій для виявлення, аналізу та розслідування економічних кримінальних правопорушень. Зазначається, що закономірності реформування правоохоронних органів у контексті забезпечення економічної безпеки держави можуть варіюватися залежно від конкретних умов, політичних, соціальних і економічних чинників, а також від рівня розвитку країни. Зокрема, навіть в Україні у період до повномасштабного вторгнення мали місце одні тенденції, в умовах воєнного стану вони трансформувалися. Так, в умовах війни в Україні, реформування правоохоронних органів для забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення, оскільки є важливою складовою для сталого розвитку держави та захисту інтересів її громадян і бізнесу.Item Участь правоохоронних органів у процесі забезпечення економічної безпеки держави(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Савчук, В.О.; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаття фокусується на виокремленні ролі правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки України. Проблема недостатньої організації та значної кількості правоохоронних органів в Україні серйозно впливає на ефективність заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки країни. Замість єдиної та сполученої системи спостерігається розсіювання завдань і навіть конфлікти компетенцій між різними органами. Більше того, часті зміни в законодавстві викликають плутанину у діяльності правоохоронних органів, оскільки їм доводиться адаптуватися до нових норм та правил. Наявність різних версій законів, тлумачень та додаткових документів часто створює неоднозначність та розбіжності в роботі органів, що призводить до недоліків у виявленні та запобіганні економічним кримінальним правопорушенням. Це в свою чергу призводить до дестабілізації економічної безпеки України. У даний час в Україні функціонує ряд правоохоронних органів, відповідальних за різні аспекти забезпечення економічної безпеки, такі як Державна митна служба, Державна податкова служба, Національна поліція України, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України та інші. Однак така фрагментація діяльності часто призводить до дублювання зусиль та неефективного використання ресурсів. Відсутність координації між органами викликає проблеми з обміном інформації та виявленням складних фінансових злочинних схем. Це може призвести до того, що деякі аспекти діяльності органів через заплутаність їх системи можуть залишитися непоміченими або будуть виявлені занадто пізно, що загрожує економічній безпеці країни. Відзначається, що класифікація органів як правоохоронних ускладнюється через відсутність чіткого законодавчого визначення терміну «правоохоронні органи», а також через існування значного переліку державних органів, які також можуть відноситися до цієї категорії. Таким чином, ми пропонуємо авторський перелік ключових правоохоронних органів, які своєю ефективною роботою можуть сприяти забезпеченню економічної безпеки. Зауважується, що протягом останніх п’яти років були здійснені значні зусилля з покращення ефективності діяльності правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки. Зокрема, сфера безпеки та оборони отримала оновлене законодавство, були прийняті заходи з економічної стабілізації та покращення інвестиційного клімату. Крім того, були внесені зміни до системи протидії корупції та організованій злочинності, а також створені нові державні органи, такі як Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та безліч інших. Акцентується, що ефективна співпраця між правоохоронними органами передбачає тісну взаємодію, обмін інформацією, спільне розслідування та взаємну довіру. Ці аспекти допомагають забезпечити безпеку громадян та зміцнити правовий порядок у суспільстві.Item Антикорупційна спеціалізація органів прокуратури як фактор протидії корупції: досвід Угорщини та України(Сумський державний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaУ світовій історії перші спеціалізовані антикорупційні органи з’явилися дуже давно, ще до створення комісій Сінгапуру та Гонконгу в 1950-1970-х роках. Але саме приклад цих двох відомств породив популярний імідж успішного, незалежного багатоцільового антикорупційного відомства. Проте в різних країнах існує й діє набагато більше типів антикорупційних органів. Сьогодні в країнах ОЕСР існує лише декілька спеціалізованих антикорупційних установ. Хоча більшість країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, мають один або багато спеціалізованих антикорупційних органів, лише деякі з них довели свою успішність, але наразі успіх Гонконгу чи Сінгапуру не повторився ніде в іншому місці. Беручи до уваги безліч антикорупційних інституцій у всьому світі, їх різноманітні функції та, зокрема, аргументи щодо їх фактичної ефективності, важко визначити всі основні закономірності та моделі. Однак деякі тенденції можна визначити, виходячи з різних цілей антикорупційних інституцій (розглядаючи їх функції). Ці тенденції відображені в різних типах/моделях установ, представлених нижче.Item Особливості протидії корупції в закладах вищої освіти в умовах політики доброчесності(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаттю присвячено кримінологічній характеристиці особливостей протидії корупції в закладах вищої освіти в умовах політики доброчесності. Одн очасно з тим, що право на освіту належить до фундаментальних, державане зобов’язана забезпечувати всім гро-мадянам право на вищу освіту. Незважаючи на це, більшість громадян України мають одну чи навіть кілька вищих освіт. Враховуючи популярність освітніх послуг, вони не-минуче пов’язанні з різними корупційними ризиками: починаючи з процесу зарахуван-ня до закладу вищої освіти і закінчуючи одержанням освітнього ступеня на всіх рівнях. Проаналізовано позиції вітчизняних і зарубіжних учених щодо сутності і значення ака-демічної доброчесності, закріпленогов законодавстві визначення поняття «академічна доброчесність», охарактеризовано законодавчо зафіксованіформи академічної добро-чесності, а саме: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, спису-вання, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення пере-шкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання, вплив у будь-якій формі. Доведено, що вони потребують корегування та уточнення, які варто зробити в окремому профільному законі. З’ясовано основні потенційні корупційні ризики у сфері вищої освіти. Зауважено, що ко-рупція взакладах вищої освіти характеризується високою латентністю через її вигід-ність обом сторонам. Вказано , що покладати відповідальність за корупційні дії виключ-но на працівників закладів освіти некоректно. Низька вмотивованість здобувачів освіти зумовлює пошук «альтернативних шляхів» для того, щоб одержати позитивну оцінку. Корупція уосвіті не завжди має грошову форму, частіше має характер переваг, пільг та послуг негрошового характеру. На основі аналізу чинного законодавства та основних корупційних ризиків у сфері дія-льності закладів вищої освіти запропоновано авторські заходи із запобігання корупціїItem Корупційні прояви в оборонному секторі в умовах воєнного стану та післявоєнний період: характеристика та заходи нівелювання.(Ужгородський національний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaНаціональна безпека держави завжди є пріоритетною сферою для кожної держави, особливо в умовах збройного конфлікту. Корупція в оборонному секторі є проблемою, яка становить серйозну загрозу національній безпеці, економічній стабільності та суспільній довірі. Оборонний сектор, який охоплює військову сферу, оборонні закупівлі та суміжні галузі, відіграє вирішальну роль у захисті суверенітету країни та її громадян, особливо в умовах воєнного стану. Однак, коли корупція проникає в цей сектор, це може мати далекосяжні негативні наслідки. Однією з основних проблем, пов’язаних з корупцією в оборонному секторі, є компрометація національної безпеки. Такі корупційні дії, як підкуп та розкрадання можуть послабити обороноздатність країни через погіршення якості та ефективності військового обладнання та послуг. Це, у свою чергу, ставить під загрозу життя військовослужбовців та безпеку всієї нації. Корупція також спотворює процеси оборонних закупівель, що призводить до завищених витрат, неякісного обладнання та обмеженої конкуренції. Неетичні практики, такі як «відкати» та фаворитизм, можуть підірвати справедливі та прозорі процедури торгів, перешкоджаючи вибору найбільш спроможних та економічно ефективних постачальників. У результаті обмежені ресурси розподіляються неправильно, а гроші платників податків витрачаються даремно, відволікаючи кошти від основних потреб оборони та підриваючи довіру суспільства до державних установ. Для боротьби з корупцією в оборонному секторі вкрай важливо визначали пріоритетність антикорупційних заходів і впроваджували комплексні стратегії. Це включає створення міцної законодавчої бази та регуляторних механізмів, забезпечення прозорості та розвиток напрямів міжнародного співробітництва. Доведено, що міжнародне співробітництво у сфері оборони є платформою для колективних дій, обміну знаннями та взаємної підтримки у боротьбі з корупцією. Це зміцнює доброчесність оборонних установ, сприяє прозорості процесів закупівель і створенню глобального середовища, у якому менша ймовірність процвітання корупції. Обґрунтовано, що успішність антикорупційних заходів у будь-якій сфері суттєво залежить не тільки від уміння реагувати на поточні корупційні прояви та розробляти дієві заходи протидії, а й уміння прогнозувати перспективні зміни та трансформаційні процеси у корупції та розробляти заходи протидії. Саме тому, вже зараз важливо оцінити потенційний «розвиток» корупції в обраному секторі в умовах післявоєнної відбудови.Item Роль і значення інституту старости в системі місцевого самоврядування в Україні(Маріупольський державний університет, 2023) Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh Mykolaiovych; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаття присвячена важливій та актуальній темі – вивченню ролі та значення інституту старости в системі органів місцевого самоврядування. У статті акцентується увага, що місцева представницька демократія сприяє розвитку громадського самоврядування. Громадяни мають можливість активно брати участь у прийнятті рішень, вносити пропозиції та ініціювати проекти, які впливають на їхнє оточення. Це сприяє зміцненню громадських організацій, розвитку місцевих ініціатив та залученню різних соціальних груп до процесів місцевого управління. Інститут старост сприяє забезпеченню стабільності та соціальної гармонії на місцевому рівні. Староста виконує роль посередника і сприяє вирішенню конфліктних ситуацій, міжгрупових та міжособистісних проблем у громаді. Вони сприяють підтримці соціальної взаємодії, врегулюванню суперечностей та сприяють зміцненню довіри між громадянами. Інститут старост, як інститут місцевого самоврядування, існує в багатьох країнах світу. Хоча назва та функції можуть відрізнятися залежно від країни, загальна ідея полягає в тому, що староста є обраною посадовою особою, що представляє та діє в інтересах своєї місцевої громади. Староста сприяє мобілізації та об’єднанню громади навколо спільних цілей та проєктів. Вони залучають мешканців до участі у розвитку громади, організації заходів та співпраці з іншими організаціями та установами. Інститут староста, як і будь-який інститут, має свої позитивні та негативні риси. Важливо збалансувати позитивні та негативні аспекти інституту старост для забезпечення його ефективності та відповідності потребам громади. Встановлено, що роль і значення старости для місцевої громади в Україні є важливими і багатогранними. Ось деякі аспекти їх ролі: представництво громади, мобілізація та співпраця, розвиток ініціатив та самодостатності, забезпечення порядку та врегулювання конфліктів, реалізація проєктів та програм.Item Антикорупційна спеціалізація в діяльності прокуратури: інституційні та правові засади(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaВ умовах трансформаційних змін, зумовлених євроінтеграційними прагненнями України та фактичним набуттям нашою державою статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, загострюється питання протидії корупції на належному рівні. Антикорупційний підхід не має бути декларативним та повинен передбачати ряд змін інституційного, правового, просвітницького та освітнього характеру. Одним із найбільш важливих аспектів антикорупційних змін стало утворення значної кількості антикорупційних інституцій. Зазначене обумовлене різними управлінськими моделями антикорупційних інституцій та вимогами міжнародних антикорупційних конвенцій, прийнятих у рамках ООН та Ради Європи. Так, у структурі органів прокуратури було утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Враховуючи значущість міжнародного досвіду для протидії корупції, метою статті є вивчення особливостей та значення діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів прокуратури у зарубіжних державах та моделі організації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Україні. Методологічний інструментарій дослідження представлений комплексним поєднанням загальнологічних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Комплексне компонування яких дозволило досягти цілей наукового дослідження. Зокрема, було використано метод аналізу, синтезу, узагальнення, а також формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші. З’ясовано, що діяльність антикорупційних інституцій в цілому та окремі аспекти діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів у структурі органів прокуратури як в Україні, так і закордоном були предметом наукового інтересу багатьох вчених. У статті на основі критичного аналізу висвітлено питання кореляції діяльності спеціальних антикорупційних підрозділів у зарубіжних державах та рівня корупції. Охарактеризовано сутність, значення та рівень успішності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зроблено висновок, що, обрана Україною модель організації діяльності спеціального антикорупційного підрозділу у структурі Офісу Генерального прокурора є раціональною та ефективною. Водночас для результативності її діяльності важливим є забезпечення єдності та взаємоузгодженості дій, як в межах системи органів прокуратури України, так і в контексті співпраці антикорупційних інституцій в цілому. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у порівняльно-правовій характеристиці результативності основних антикорупційних інституційних моделей.Item Корупція в правоохоронних органах: причини та система заходів протидії(Ужгородський національний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaКорупція завжди була тим негативним явищем, що істотно деформувала інституційне призначення державних органів та органів державної влади та підривало довіру населення до них. Особливо гостро, на жаль, завжди стояло питання корупції у правоохоронних органах. Більше того, саме зараз в умовах повномасштабної війни правоохоронні органи мають стояти на захисті внутрішнього суверенітету, національної єдності держави, забезпечувати охорону та функціонування різних державних механізмів. Варто відмітити, що інституційна структура правоохоронної системи постійно змінюється, на фоні чого створюються інституції, метою яких є безпосередня профілактика корупції та корупційних діянь. Класичний підхід полягає у віднесенні конкретного органу державної влади до правоохоронних органів за фактичним виконанням правоохоронних функцій. Поза тим, пропонується врахування й компетенції, повноважень, мети, а також завдань. Обґрунтовано, необхідність та актуальність кримінологічної характеристики причин та важливість та нагальність розробки системи заходів протидії корупції у правоохоронних органах. Зазначається, що корупційні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів, найчастіше є різноманітними відхиленнями та порушеннями чинного законодавства, що регулює правоохоронну та правоохоронну діяльність цих органів. Основною причиною корупції у цій сфері ми бачимо високу латентність корупційних правопорушень; кадрові проблеми та деформування ролі та значення керівного складу. Заходи щодо протидії корупції в правоохоронних органах передбачають: оптимізацію процесу підбору кадрів; покращення внутрішніх і зовнішніх каналів зв’язку для викривачів корупції; сприяння відомчому фінансовому нагляду та контролю за побутом правоохоронців та постійне навчання та підвищення кваліфікації кожного правоохоронця, необхідність проходження щорічної психологічної атестації. Робиться висновок, що розробка заходів протидії корупції не повинна мати загального характеру. Більш ефективним є саме адресний підхід, заснований на виявлені причин та умов корупції у окремій сфері, у даному випадку сфері діяльності правоохоронних органів, та розроблені на основі цих детермінант конкретних галузево-орієнтованих, адресних заходів протидії корупції.Item Контроверсійність моральних та правових приписів під час реалізації антикорупційних заходів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці сутності моральних та правових приписів, а також з’ясувати ступінь контроверсійності. Автори зауважують, що протидія корупції є складним та багатогранним завданням. Нині в Україні діє дуже потужна нормативно-правова база антикорупційного спрямування, яке заснована на міжнародним стандартах протидії корупції. Однак, очікування міжнародних партнерів від України стосовно результативності антикорупційних реформ не можуть бути виправданні. Адже, Україна та більшість її міжнародних партнерів перебувають абсолютно на різних етапах становлення державності, розвитку правової свідомості і культури. Наголошено, що для результативності антикорупційних реформ в Україні надзвичайно важливо змінити у свідомості громадян ставлення до цього явища, шляхом усунення толерування та нейтралізації «позитивних» якостей корупції. як моральні, так і правові норми є різновидами соціальних норм, що покликані врегулювати відносини в суспільстві. Водночас моральні норми є своєрідним базисом, що історично виникли набагато раніше, є більш усталеними у свідомості громадян. І не зважаючи на відсутність «єдиної моралі» для всіх, все ж моральні орієнтири людини змінити, оновити чи взагалі сформувати набагато складніше, ніж правові. Адже, правові норми завжди можуть озброїтися засобами державного примусу. Враховуючи викладене, для ефективного та раціонального запровадження тих чи інших норм, потрібна їх відповідність моральним. Це дозволить спростити правозастосування. Моральні норми стали основою для правових, водночас їх суттєва відмінність полягає у тому, що правові норми можуть бути менш «суворими», адже допускають відносність та диспозитивність. Натомість моральні норми є більш імперативними й коригуються досить рідко. На превеликий жаль рівень правової культури та правової свідомості населення в Україні достатньо низький. А відтак правопорушення не вчиняються громадянами не через повагу до права, а лише через елементарний страх покарання.Item Перспективи запровадження приватних пенітенціарних установ в Україні(Сумський державний університет, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Хлус, М.Г.Питання реформування пенітенціарної системи є вкрай актуальною темою сьогодні для кожної держави і Україна не є винятком. І це цілком логічно, оскільки пенітенціарна система настільки застаріла, що не тільки не відповідає міжнародним стандартам, а навіть нормам національного законодавства. Так, протягом останніх чотирьох років вже законсервовано 27 установ виконання покарань та заплановано законсервувати ще щонайменше 8 установ. Дані дії мають на меті дозволити оптимізувати видатки на тюремну систему, на побудову нових сучасних слідчих ізоляторів і дозволять впровадити кращі умови тримання [1]. На жаль, але ця реформа та зміни, як показує практика, поки не принесли кардинальних змін. Не зважаючи на позитивну тенденцію до скорочення кількості в’язнів та збільшення видатків на їх утримання, однак випадки жорстокого поводження, катування і залякування все одно спостерігаються у місцях позбавлення волі в Україні. Тому все частіше вищими посадовими особами поширюються пропозиції запровадження приватних в’язниць в Україні, спираючись на міжнародний досвід.