Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Clinical features and nature of acute bronchitis in preschool children in combination with and without euthyroid sick syndrome(МедЕксперт, 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Moschich, O.P.; Reznychenko, Yu.G.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Syadrista, Yu.O.Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Item Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього(Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Item Анемический синдром, как дестабилизирующий фактор нормализации иммунных нарушений у детей больных негоспитальную пневмонию(Династия, 2016) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Василишин, Христина Iгорiвна; Василишин, Кристина Игоревна; Vasylyshyn, Khrystyna Ihorivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana ParfeniivnaДо теперішнього часу істотних тенденцій до зниження питомої ваги негоспітальної пневмонії в структурі захворюваності і смертності дитячого населення не відзначається. Важливим залишається подальше вивчення клінічного перебігу пневмонії, що виникло на тлі анемії та стану імунологічного балансу у дітей преддошкільного віку.Item Динамика состояния познавательных функций у детей школьного возраста после использования препаратов Омега-3 полиненасыщенных жирных кислот(Харківський національний медичний університет, 2016) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna AnatoliivnaАдекватне зростання і розвиток дитини є найважливішим завданням педіатричної служби. Досягнення відповідних віку масо-ростових показників, їх підтримку, одні з неодмінних атрибутів повного здоров'я. У той же час рівень інтелекту визначає цінність і корисність особистості в структурі суспільства. Відсутність хронічних захворювань, спадкової патології, адекватне освіту є необхідними компонентами розвитку когнітивних функцій. У той же час особливості харчування, в контексті отримання адекватного віком якісно - кількісного складу їжі, можуть мати визначальний вплив на розвиток інтелекту. Сучасний стан економічного розвитку, стилю життя в заданих екологічних умовах не є сприятливими для можливості повноцінного харчування. У зв'язку з цим Омега-3 поліненасичені жирні кислоти розглядаються як засоби, які сприятимуть розвитку / збереженню когнітивних функцій в різних вікових групах, у тому числі у дітей.Item Місце цефалоспоринів ІІІ покоління в лікуванні гострих кишкових інфекцій у дітей(Укрмедкнига, 2015) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia AnatoliivnaЗа даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється від 68,4 до 275 млн діарейних захворювань. Вони є третьою і найбільш частою після перинатальних захворювань і патології респіраторного тракту причиною смерті дітей до 5 років у світі, забираючи життя понад 1 млн дітей щороку. Основними критеріями ефективності та можливості застосування антимікробних препаратів для лікування гострих кишкових інфекцій (ГКІ) є їх активність in vitro, ефективність і безпека при використанні у дітей, наявність пероральних лікарських форм і доступність.Item Стан імунної системи у дітей з тонзилогенним ураженням серцево-судинної системи(Київ, Інформаційно Науковий Центр , "ДІА", 2013) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Слива, Вікторія Віталіївна; Слива, Виктория Витальевна; Slyva, Viktoriia VitaliivnaВивчали стан імунної системи у дітей з незапальним тонзилогенним ураженням серцево-судинної системи. Наведено основні особливості імунного статусу в дітей віком 6-18років,хворих на хронічний тонзиліт з ураженням серцево-судинної системи. Проаналізовано вміст у сироватці крові лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів,нульових клітин, В-лімфоцитів, концентрації імуноглобулінів класу А, Є, М, імуно-регуляторного індексу. Встановлено, що у дітей з хронічним тонзилітом та тонзило- генною кардіальною патологією зміни імунного статусу були більш значними на відміну від дітей з хронічним тонзилітом без кардіальних ускладнень і проявлялися у достовірному підвищенні рівня Т-супресорів, і зниженні Т-лімфоцитів (Р < 0,01). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33846Item Значення ультразвукового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей(Асоціація педіатрів України Асоціація акушерів-гінекологів України, 2012) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Моїсеєнко, Наталья Миколаївна; Моисеенко, Наталья Николаевна; Moisiienko, Nataliy Nikolaevna; Павлюкова, Наталля Анатоліївна; Павлюкова, Наталья Анатольевна; Pavlukova, Nataliy AnatolievnaМетою роботи було вивчення особливостей ураження серця та піднебінних мигдаликів за даними ультразвукової діагностики у дітей з вторинною кардіопатією тонзилогенного ґенезу. У статті викладена роль ультразвукового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей 6-18 років. Виділено характерні особливості клініки, діагностики тонзилогенних уражень серцево-судинної системи. За допомогою ультразвукового дослідження описана характеристика змін піднебінних мигдаликів і серця у дітей з хронічним тонзилітом. Так, визначалися нечіткі контури, потовщення капсули, неоднорідна структура піднебінних мигдаликів, збільшення розмірів останніх до 20-30 мм, поглиблення лакун більше 2 мм, кісти розмірами від 1 до 4 мм, в більшості випадків з обох боків. З боку серця виявлено аритмії, малі аномалії розвитку у вигляді аномально розташованої хорди лівого шлуночка, пролапс мітрального клапана з регургітацією, збільшення кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32604