Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 124
  • Item
    Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance
    (EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.
    Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.
  • Item
    Inclusive Economic Growth: Relationship between Energy and Governance Efficiency
    (MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna
    Амбітна мета країн Європейського Союзу (ЄС) - досягти вуглецевої нейтральності шляхом забезпечення інклюзивного економічного зростання, що вимагає розробки відповідних стимулів та ініціатив. Крім того, такі стимули та ініціативи повинні гарантувати досягнення задекларованих цілей. Енергетичний сектор є ключовим фактором, що визначає інклюзивне економічне зростання. Традиційні енергоресурси (вугільні) мають більший негативний вплив на природу та добробут людей, ніж економічні та соціальні вигоди. Однак перехід до відновлюваної енергетики піднімає нові питання у досягненні цілей інклюзивного економічного зростання: доступна та чиста енергія, відповідальне енергоспоживання та енергетична інфраструктура. Аналіз теоретичної бази показав, що діджиталізація уряду може стати основним інструментом для вирішення вищезазначених проблем. Метою статті є емпіричне обґрунтування ролі зеленої енергетики у досягненні інклюзивного економічного зростання. У дослідженні застосовано такі методи: повністю модифікований метод найменших квадратів (МНК) та канонічна коінтеграційна регресія. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що якість інституцій пасивно впливає на інклюзивне економічне зростання, а цифровізація уряду має U-подібний вплив на інклюзивне економічне зростання. У цьому випадку країнам слід прискорити цифрову трансформацію державних послуг та постійно підвищувати якість інституцій.
  • Item
    Institutions’ Effect on a Country’s Investment Attractiveness within Sustainable Development
    (Virtual Economics, 2022) Москаленко, Богдан Андрійович; Moskalenko, Bohdan Andriiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Кобушко, Ігор Миколайович; Kobushko, Ihor Mykolaiovych
    Сталий розвиток вимагає здійснення відповідної зеленої трансформації країн шляхом впровадження зеленої політики та поширення зелених технологій і відновлюваних джерел енергії. Разом з тим, це вимагає залучення додаткових знань, людських, фінансових та природних ресурсів. При цьому країни з вищою інвестиційною привабливістю мають більші можливості для залучення додаткових знань і ресурсів для впровадження механізмів і політик, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку. Ефективність державного управління є базовою умовою успішної модернізації економіки для розвитку позитивного бізнес-клімату та залучення інвестицій. Метою статті є аналіз впливу якості інститутів на інвестиційну привабливість країни. Об'єктом дослідження є Україна та країни ЄС. Для досягнення мети дослідження застосовано кореляційно-регресійний аналіз. Результати дослідження показують, що якість інституцій має позитивний і статистично значущий вплив на інвестиційну привабливість країни в країнах ЄС. Водночас, політична стабільність, свобода та якість управління позитивно впливають на інвестиційну привабливість країни. Покращення політичної стабільності на один пункт підвищує інтегральний індекс інвестиційної привабливості країни для країн ЄС на 0,086, а для України - на 0,016. Вплив верховенства права на інвестиційну привабливість країни не є статистично значущим. Це означає, що в Україні не сформовано належної та доступної законодавчої бази для залучення інвесторів в країну. Таким чином, українському уряду слід звернути увагу на законодавство у сфері регулювання соціально-економічного розвитку, енергетики та використання ресурсів.
  • Item
    Greenfield investment as a catalyst of green economic growth
    (Energies, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna
    Інтенсифікація зростання країн призводить до виснаження природних ресурсів, деградації біорізноманіття, екологічного дисбалансу, збитків та катастроф. Загострення екологічних проблем вимагає розробки механізмів одночасного досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей. Енергетичний сектор є ключовим напрямком декарбонізації економіки. Тому "зелене" економічне зростання вимагає розвитку економіки за рахунок поширення інноваційних технологій відновлюваних джерел енергії та відповідних інвестицій для цього. Метою дослідження є перевірка гіпотези щодо впливу інвестицій у зелену енергетику на зелене економічне зростання. Об'єктом дослідження були країни Європейського Союзу (ЄС) за 2006-2020 роки. Для оцінки зеленого економічного зростання було застосовано індекс глобальної продуктивності Мальмквіста-Люенбергера. Він враховує ресурси, доступні для виробничого процесу в країні (праця, капітал, енергія), бажаний результат (валовий внутрішній продукт) і небажані результати (викиди в навколишнє середовище) цього процесу. Для перевірки гіпотези було застосовано модель Тобіта. Отримані результати підтверджують просторову неоднорідність зеленого економічного зростання серед країн ЄС. Асиметрія в технологічній ефективності та прогресі обмежує ефективність зелених інновацій. Водночас отримані дані підтверджують гіпотезу дослідження. Показано, що поряд із зеленими інвестиціями на зелене економічне зростання країн позитивно впливають відкритість економіки та ефективність державного управління. Отримані результати підкреслюють важливість залучення зелених інвестицій для збільшення зелених інновацій у відновлюваній енергетиці, які сприяють зеленому економічному зростанню. У цьому дослідженні вивчався лінійний і прямий вплив зелених інвестицій на зелене економічне зростання, усуваючи при цьому трансмісійний вплив інших посередницьких факторів. Слід зазначити, що подальші дослідження мають проаналізувати нелінійний вплив "зелених" інвестицій на "зелене" економічне зростання та опосередкований ефект, який може бути спричинений іншими змінними (корупція, ефективність управління, "зелені" інновації та ін.).
  • Item
    Migration process in ukraine: the financial, social and economic determinants
    (ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Pudryk, D.
    Стаття присвячена виявленню взаємозв'язків між міграційним зростанням та показниками економічного розвитку. Основна ідея полягає у перевірці тверджень про те, що мігранти переїжджають до країни з високим рівнем урбанізації, високим експортно-імпортним та бюджетним потенціалом, соціально-економічним та інфраструктурним розвитком, доступністю та ефективністю інновацій, економічним та інфраструктурним розвитком, високим рівнем інновацій, доступною та ефективною системою охорони здоров'я, стабільністю. попередні дослідження у сфері міграції були детально проаналізовані, а їх результати стали попередні дослідження у сфері міграції, результати яких стали відправною точкою для відбору параметрів, що можуть впливати на чистий приріст міграції на чистий міграційний приріст. Робота побудована як кількісне дослідження, що базується на моделюванні нечітких логічних когнітивних карт (Fuzzy-Logic Cognitive Maps) (FCM) для відображення найбільш впливових параметрів дев'яти систем (концепцій) національного економічного розвитку та міграційного зростання. У цьому дослідженні побудовано матриці причинно-наслідкових зв'язків та напрямів впливу параметрів дев'яти концепцій на міграційне зростання дев'яти концепцій та 53 субконцепцій на міграційний приріст, а також побудовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв'язків між чистим міграційним приростом та обраними візуалізовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв'язків між чистим міграційним приростом та обраними параметрами національного розвитку. Виявлено, що найвищий рівень позитивної взаємодії існує між чистим міграційним приростом та такими показниками, як "Міжнародний туризм", "Доходи", "Загальні державні видатки", "Народжуваність", "ВВП на душу населення". Негативні зв'язки виявлено між міграційним приростом та ризиком непокриття витрат на хірургічну допомогу, в тому числі катастрофічного непокриття, а також смертністю. Запропоновано рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної, соціальної та запропоновано рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної, соціальної та бюджетної політики.
  • Item
    Investment attractiveness of the country: social, ecological,economic dimension
    (Inderscience publishers, 2022) Москаленко, Богдан Андрійович; Moskalenko, Bohdan Andriiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Kwilinski, A.; Dzwigol, H.
    Ефективне державне регулювання економіки потребує чітких механізмів оцінки інвестиційної привабливості, науково обґрунтованого та послідовного підходу до визначення детермінант її покращення для досягнення конкурентних переваг. Дисбаланси в соціальному, екологічному, економічному розвитку країни знижують її інвестиційну привабливість, рівень довіри з боку іноземних стейкхолдерів, відтік інвестиційних ресурсів, здатність досягати цілей сталого розвитку тощо. У статті проведено бенчмаркінговий аналіз підходів до оцінки соціальної, екологічної, економічної складових інвестиційної привабливості країни. Розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості країни. Проведено аналіз країн Європи протягом 2000-2019 років, який показав, що Україна має найнижчий рівень інвестиційної привабливості серед досліджуваних країн. Результати дослідження можуть бути використані при розробці механізмів підвищення інвестиційної привабливості шляхом виявлення інгібіторів та каталізаторів управлінського впливу.
  • Item
    The impact of government subsidies on technological innovation in agribusiness: the case for China
    (Multidisciplinary Digital Publishing Institute (MDPI), 2022) Wu, L.; Hu, K.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Hamid, I.
    З реалізацією стратегії відродження сільських територій та просуванням модернізації сільського господарства і сільських територій, субсидії, якими користуються сільськогосподарські підприємства в Китаї, зростають. Як наслідок, ефективність державних субсидій на технологічні інновації сільськогосподарських підприємств привертає все більше уваги. Виходячи з перспективи всього галузевого ланцюга сільського господарства, лісового господарства, тваринництва, рибальства, а також переробки, виробництва, обігу та послуг, ця робота бере перелічені сільськогосподарські компанії з 2007 по 2019 рік як дослідницьку вибірку та емпірично перевіряє ефекти та механізми державних субсидій на технологічні інновації сільськогосподарських підприємств. У дослідженні застосовано моделі з фіксованим ефектом та ефектом посередника. Результати показують, що державні субсидії потенційно заохочують сільськогосподарські підприємства до більш успішного зростання. Крім того, витрати на НДДКР є важливими для технологічних інновацій підприємств і призводять до проміжного ефекту. Водночас, державні субсидії на технологічні інновації сільськогосподарських підприємств мають певну неоднорідність між різними галузями, державними та недержавними підприємствами, великими та малими і середніми підприємствами. Тому в цьому дослідженні стверджується, що уряд повинен продовжувати збільшувати субсидії. Крім того, субсидії повинні бути "різними для різних підприємств", а державні фонди субсидій повинні краще контролюватися, щоб належним чином сприяти технологічним інноваціям в сільському господарстві.
  • Item
    Intergenerational transmission of obesity: role of education and income
    (Multidisciplinary Digital Publishing Institute (MDPI), 2022) Dong, Z.; Wu, L.; Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna
    На основі даних шостого раунду обстеження доходів домогосподарств (CHIP) китайського проекту "Доходи домогосподарств" за 2018 рік у цьому дослідженні було використано метод найменших квадратів та матриці передачі для вимірювання та перевірки проблеми передачі ожиріння між поколіннями, аналізу того, чи існує передача ожиріння між поколіннями, а також між міською та сільською місцевістю, статтю, рівнем освіти та доходу батьків на пригнічення ефекту передачі ожиріння між поколіннями. Емпіричні результати дають змогу зробити такі основні висновки: при передачі ожиріння з покоління в покоління в китайських сім'ях ступінь ожиріння батьків має значний позитивний вплив на ступінь ожиріння нащадків; чим вищий ступінь ожиріння батьків, тим більше він може сприяти підвищенню ступеня ожиріння у нащадків. Крім того, ступінь передачі ожиріння від покоління до покоління є неоднорідним у міській та сільській місцевості, а також залежно від статі. При цьому ступінь передачі ожиріння з покоління в покоління в сільській місцевості вищий, ніж у містах, а ступінь передачі ожиріння з покоління в покоління у чоловіків вищий, ніж у жінок.
  • Item
    Financial fraud identification of the companies based on the logistic regression model
    (Faculty of Management and Economics of Tomas Bata University in Zlín, 2022) Guan, H.; Li, S.; Wang, Q.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna
    Фінансове шахрайство в компаніях провокує зниження ефективності розподілу ринкових активів і суттєво впливає на довіру та лояльність серед усіх стейкхолдерів компанії. Більшість досліджень зосереджені на прогнозуванні бухгалтерського шахрайства; менше досліджень присвячено фінансовим перерахункам. В даному випадку метою роботи є розробка моделі виявлення фінансового шахрайства компаній відповідно до розробленої системи показників, побудованої на основі фінансової звітності та взаємозв'язків між її статтями. Дослідження включає наступні етапи: 1) аналіз теоретичної бази основних детермінант, імпульсів та факторів фінансового шахрайства та їх ідентифікація; 2) розробка методики своєчасної ідентифікації фінансового шахрайства, яка ґрунтується на побудові системи показників з використанням моделі логістичної регресії. Об'єктом дослідження є китайські компанії, зареєстровані в базі даних China Stock Market & Accounting Research, за винятком J66 (інша фінансова галузь, крім грошово-кредитних та фінансових послуг), J67 (послуги на ринку капіталу), J68 (страхування). (послуги на ринку капіталу), J68 (страхова галузь) та J69 (інша фінансова галузь). Період дослідження - 2017-2020 роки. Вибірка даних включає 53 шахрайських і 53 нормальних китайських підприємств. Результати показують, що загальна точність прогнозування розробленої моделі становить 83%, а результати тесту на робастність додатково підтверджують раціональність та ефективність методу. Зацікавлені сторони компанії можуть застосовувати запропонований підхід для ідентифікації шахрайства підвищити ефективність ідентифікації фінансового шахрайства з технічного рівня.
  • Item
    Analysis of the interval difference and spatial effects of Chinese green economic progress
    (SAGE Publishing, 2023) Chen, Y.; Ali, F.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna
    Зелена економіка - це сучасна форма гармонії між навколишнім середовищем та економікою. Китай, який демонструє найшвидше економічне зростання у світі, вступив у нову фазу розвитку, зіткнувшись з критичною промисловою трансформацією та прогресом. Метою статті є аналіз зеленого економічного розвитку Китаю з урахуванням відмінностей у розвитку регіонів. У дослідженні застосовано ультраефективну модель вимірювання на основі слабких місць для ретельного вивчення ефективності зеленого економічного розвитку Китаю. Коефіцієнт Дагума-Джині та метод ядерної щільності використовуються для оцінки просторових характеристик, локальних коригувань та динамічних тенденцій розвитку. Аналіз ґрунтується на щорічному наборі даних з 30 китайських провінцій з 2010 по 2019 рік. Результати дослідження не підтвердили екстенсивний розвиток зеленої економіки Китаю. Навпаки, ефективність розвитку свідчить про впливові рушійні сили протягом багатьох років. Регіональний зелений розвиток є нестабільним і відрізняється через міжрегіональні відмінності. Результати дослідження показали, що екологічне регулювання, державні інвестиції, промислова структура, розвиток освіти мають значення 0,0648, 0,00154, 0,0035 і 0,118 (значущість на рівні 5% і 1%), відповідно. Крім того, вони стимулюють "зелений" економічний розвиток в аналізованих регіонах. Однак урбанізація та відкритість економіки мали негативне значення. Це підтвердило їх обмежувальний вплив на зелений економічний розвиток. Крім того, результати дослідження показали, що поточна політика Китаю щодо управління екологічним розвитком є пріоритетним напрямком і сприяє зниженню рівня забруднення навколишнього середовища. Крім того, модернізація та оптимізація структури китайської промисловості стимулюють подальший зелений економічний прогрес.