Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
12 results
Search Results
Item The Role of Environmental Regulations, Renewable Energy, and Energy Efficiency in Finding the Path to Green Economic Growth(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaКраїни Європейського Союзу (ЄС) приділяють пильну увагу екологічним питанням і досягають безвуглецевого розвитку. У цьому напрямку головними цілями є скорочення викидів парникових газів і розширення відновлюваної енергетики. Водночас ціна на енергоносії та зниження енергоефективності збільшують витрати країн на навколишнє середовище та перешкоджають їхнім можливостям економічного зростання. На цьому тлі це дослідження спрямоване на вивчення впливу екологічних норм, відновлюваних джерел енергії та енергоефективності на зелене економічне зростання. Оригінальність дослідження полягає в двох аспектах: по-перше, воно оцінює зелене економічне зростання країни, яке одночасно розкриває варіанти економічного зростання та здатність усунути його негативний вплив на навколишнє середовище шляхом застосування Глобального індексу продуктивності Мальмквіста–Люенбергера; по-друге, він розробляє економетричну модель на основі панельних даних для країн ЄС за 2000–2020 роки, щоб дослідити нелінійний вплив екологічних норм, ефект розширення відновлюваних джерел енергії та зростання енергоефективності на зелене економічне зростання країни. У дослідженні застосована наступна методологія: системний узагальнений метод аналізу моментів (МОМ). Емпіричні результати підтверджують U-подібний, нелінійний вплив екологічних норм на зелене економічне зростання країни разом із поступовим підвищенням енергоефективності. Крім того, отримані дані показують, що відновлювана енергетика має вирішальне значення для сприяння екологічному економічному зростанню країни. У той же час екологічне регулювання відіграє значну роль у розширенні відновлюваної енергетики. Результати дослідження можуть бути використані як основа для впровадження зеленого економічного зростання для країн ЄС та вдосконалення політики безвуглецевого розвитку цих країн.Item China’s digital economy development: incentives and challenges(Technological and Economic Development of Economy, 2023) Chen, Y.; Xu, S.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaРозвиток цифрової економіки став новим способом ефективної відповіді на наслідки епідемії. Завдяки інноваційному прориву інформаційно-комунікаційних технологій цифрова та реальна економіки глибоко інтегровані. Цифрова економіка стала важливою рушійною силою для трансформації економічного імпульсу та розвитку. Для аналізу були відібрані панельні дані з 31 провінції Китаю з 2010 по 2019 рік. На першому етапі дослідження побудовано систему індексів оцінки розвитку цифрової економіки. Потім за допомогою ентропійного методу розраховується індекс якісного розвитку цифрової економіки. Нарешті, основні чинники розвитку цифрової економіки аналізуються шляхом просторового вимірювання. Результати дослідження доводять, що: (1) розвиток цифрової економіки Китаю в 2010–2019 роках поступово посилювався; (2) розвиток цифрової економіки має позитивну кореляцію між регіонами та має просторовий ефект поширення; (3) рівень економічного розвитку, урбанізації, державної підтримки, промислової структури та рівня відкритості сприятимуть розвитку цифрової економіки.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.Item Ecological and economic evaluation of transport system functioning according to the territory sustainable development(International Journal of Ecology and Development, 2015) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Borovik, A.Визначено передумови сталого розвитку території. Авторами запропоновано механізм сталого розвитку території, щоб забезпечити його основні принципи. Запропоновано основні складові механізму сталого розвитку території. Усі ці компоненти мають забезпечити взаємодію екологічних, економічних та соціальних цілей. Крім того, відповідно до цього механізму має бути переорієнтована транспортна система. Крім того, транспортна система має включати основні принципи сталого розвитку території. Автори підкреслили, що переорієнтація транспортної системи матиме багато позитивних екологічних, економічних та соціальних ефектів. Одним із головних ефектів є зменшення шкоди довкіллю. Авторами запропоновано методику оцінки ефективності переорієнтації транспортної системи. У рукописі автори оцінили екологічну шкоду з поїздною системою та без неї. Згідно з результатами, шкода довкіллю з поїздною системою менше, ніж без неї.Item Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між детермінантами енергоефективності країни в контексті імплементації європейської зеленої угоди(Вісник економіки, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Василина, Т.Вступ. Зростання рівня зацікавленості світової спільноти до питань підвищення енергоефективності національної економіки та забезпечення її енергетичної залежності стимулює наукову спільноту досліджувати детермінанти, які впливають на зміни відповідних процесів. Зокрема, прийняті цілі сталого розвитку до 2030 р. охоплюють цілі, орієнтовані на забезпечення рівного доступу до енергетичних ресурсів та підвищення енергоефективності шляхом розвитку зеленої енергетики та чистих технологій. Крім того, в 2019 р. ЄС та Україна почали реалізовувати «Європейську Зелену угоду», метою якої є перехід до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки та її підвищення енергоефективності. Метою дослідження є виявлення детермінант енергоефективності національної економіки країни та оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між ними у контексті імплементації «Європейської Зеленої Угоди». Методи дослідження. Для аналізу публікаційної активності з досліджуваної тематики застосовано інструментарій бібліометричного аналізу, вибірку даних згенеровано з наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Візуалізацію результатів бібліометричного аналізу здійснено з використанням програмного забезпечення VOSviewer. Перевірку гіпотези дослідження щодо наявності причиннонаслідкових зв’язків здійснено з використанням тесту Грейнджера. Результати. Отримані дані підтвердили гіпотезу про довгострокові причиннонаслідкові зв’язки між обраними змінними. Це дало змогу зробити висновок, що залучення зелених інвестицій та розвиток відновлюваної енергетики формує передумови до підвищення енергоефективності національної економіки. Перспективи. Подальших наукових досліджень потребують інструменти мінімізації обсягів викидів парникових газів у навколишнє природне середовище та активізації ринку зелених інвестицій.Item Evolutionary development of energy efficiency in the context of the national carbon-free economic development(EDP Sciences, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Proshkin, D.This research aims to analyse the evolutionary development of the scientific treatises devoted to the national economic energy efficiency. To attain the paper's goal, this study is carried out in the following logical sequence: 1) identification and generation of the necessary relevant data: 2) analysis of keywords co-occurrence to determine the promising research areas on energy efficiency. The authors used keywords "energy policy", "energy efficiency", "sustainable development" to generate the relevant study sample. Thus, the study sample consists of 48,888 publications indexed by the scientometric databases Scopus and Web of Science. The study period is 2000-2020. Visualization of the bibliometric analysis results concerning the national economic energy efficiency management was conducted using the VOSviewer software v.1.6.10. The co-occurrence network map identified the six stages of evolutionary development of scientific treatises on the national economic energy efficiency. Besides, the authors applied Google Trends tools to analyse 2,172 internet search queries regarding the social concern in energy efficiency. In the study, the authors conclude that the scientific society has not yet reached a consensus in identifying key determinants of energy efficiency under the national economy transition to a carbon-free development model. The research results can be helpful for scholars investigating the determinants of developing the national economic energy efficiency.Item Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaНезбалансованість та асинхронізація екологічної, енергетичної та економічної політик в Україні свідчать про необхідність формування нової національної стратегії в галузі енергозбереження та підвищення енергоефективності. Постає необхідність розробити ефективні механізми для підвищення енергетичної безпеки України та усунення проблем загострення екологічних конфліктів, значного рівня енергоспоживання та збільшення об’ємів парникових газів. Метою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних Світового банку, Євростат та Укрстат. Результати емпіричних розрахунків підтвердили, що впровадження механізмів щодо скорочення енергетичних розривів, може стати рушійною силою в синхронізації національної енергетичної політики зі стратегічними цілями сталого розвитку. До того ж необхідним є впровадження інноваційних економічно-ефективних енергетичних технологій та розроблення нових підходів до сталого енергетичного розвитку країни. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані під час вирішення суперечностей у реалізації української енергетичної політики.Item Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaМетою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки.Item The link between green consciousness and green brand development(Riga Technical University, 2020) Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Tambovceva, T.; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychThis paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the linking between green consciousness among society and green brand development in the view of its competitiveness. Given that, the environmentally-friendly demand growth allows considering the green brand positioning as a strong competitive advantage in providing green development and strengthening company competitiveness. According to the open statistical data, in 2015, the global environmental footprint increased by more than 30% compared to 2000. Consequently, the rushing negative climate changes result in the necessity to implement the decisive preventing actions on the international level. Thus, in 2015, all state members of the United Nations accepted the Concept of Sustainable development submitted by the United Nations World Commission on Environment and Development. It is considered to be a strategic solution to prevent environmental crisis growth. It worth emphasizing that scientific research review has indicated that the high level of society green consciousness is one of the crucial factors in gaining the mentioned above goals. Herewith, it allows using the people potential completely to develop effective instruments for environmental crisis resolution. The green consciousness is considered to have a decisive role in succeeding in preventing the negative anthropogenic impact on the environment. On the other hand, advanced in green issues society is interested in cost-effective goods and services with green reliability and appearance without any environmental damage. In turn, companies are to distinguish how consumers weight ecological and economic benefits in decision-making on purchasing the products. It results in the direct relationship between green awareness growth and green brand development. The higher level of society green consciousness is the more onrush of green brand development. Thus, the formulation of the green brand isn’t possible without popularizing green behaviour. Therefore, modernization of education systems should include more principles, knowledge, skills, values related to providing the sustainability in environment, society and economy.Item Environmental Performance Index: relation between social and economic welfare of the countries(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2018) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Палієнко, M.The paper deals with the analysis of methodology of Environmental Performance Index. The authors analyzed and systematized the main existing integrated indices, which were used for evaluation of environmental, social and economic situation in the countries. The authors allocated the environmental performance index as a basis for analyzing the environmental policy of the country. In this direction, the authors analysed the main features, structure and indicators of environmental performance index. The authors allocated the world-leader countries with huge level of CO2 emissions. According to the results, the authors aproved that these countries should improve their environmental policy. Accordingly, they occupied less position in environmental performance index. For the purpose to analyze the relation between ecological, social and economic welfare, the authors analyzed score of sustainable development goal index, social progress index and gross domestic product per capita. The comparison analysis of findings showed that countries with good position on environmental performance index have the strong position on sustainable development goal index and social progress index. The authors suggested that Ukraine should orient to the EU countries with purpose to improve the environmental policy.