Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 71
  • Item
    Можливості діагностики та попередження розвитку діабетичної нефропатії у дітей із цукровим діабетом 1-го типу
    (Видавничий дім "Заславський", 2019) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Шандиба, Ірина Олександрівна; Шандыба, Ирина Александровна; Shandyba, Iryna Olexandrivna
    Стрімке зростання поширеності цукрового діабету (ЦД) 1-го типу зробило пріоритетним дослідження зазначеної патології в осіб дитячого віку. Діабетична нефропатія (ДН) належить до найпоширеніших мікроваскулярних ускладнень ЦД і характеризується ураженням судин нирок, розвитком гломерулосклерозу та згодом хронічної ниркової недостатності. Надзвичайно важливо знати механізми формування ДН. Основним завданням лікарів є своєчасна діагностика ДН та призначення адекватної терапії. Безсимптомний перебіг захворювання на ранніх етапах ускладнює діагностичні та профілактичні заходи. Мікроальбумінурія (МАУ) розвивається через 5-7 років після встановлення діагнозу ЦД і не є основним показником ураження ниркових структур на ранніх стадіях ДН. Біомаркери відіграють важливу роль у ранній діагностиці, аналізі прогресування патологічного процесу та призначенні адекватних лікувальних заходів. Метою огляду є розгляд потенційних ранніх біомаркерів ДН та їх структурно-функціональна характеристика. Для написання статті застосований пошук через наукометричні бази даних Scopus та Web of Science. В огляді зібрано інформацію про 13 маркерів функціональних порушень клубочково-тубулярного апарату нирки. Розглянуто каскад метаболічних порушень, пусковим фактором яких є гіперглікемія. Наведено наслідки активації процесів оксидативного стресу, запалення та фіброзу на рівні клубочково-тубулярного апарату нирки. Відзначено кореляційні зв'язки, доцільність використання маркерів у пацієнтів різного віку та з різною тривалістю захворювання на ЦД 1-го типу. Наведені біомаркери є кандидатами до панелі діагностичних маркерів ДН і доповненням до сформованих стандартів діагностики ураження тубулоінтерстиціального апарату нирки при ЦД. Попередження розвитку ускладнень ЦД залишається актуальним завданням для сучасних дослідників.
  • Item
    Динаміка активності сукцинатдегідрогенази у дітей із гострим пієлонефритом на фоні пунктурного застосування імпульсного низькоінтенсивного червоного лазеру
    (Сумський державний університет, 2017) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Сміян, Світлана Анатоліївна; Смиян, Светлана Анатольевна; Smiian, Svitlana Anatoliivna; Лобода, Т.О.
    Вступ. Сукцинатдегідрогеназа (СДГ) належить до мітохондріальних ферментів, приймає участь у метаболізмі вуглеводів у циклі трикарбонових кислот та відображає енергетичний потенціал клітин. Активність СДГ є найвищою в клітинах проксимальних ниркових канальців, які найбільш часто втягуються у патологічний процес у разі гострого пієлонефриту. Гелій-неоновий лазер генерує низькоінтенсивне випромінювання, яке може позитивно впливати на активність дихальних ферментів та синтез АТФ, знижувати вільнорадикальні реакції у клітинах, активізувати неспецифічні та специфічні ланки імунного захисту.
  • Item
    Вміст та баланс ессенціальних мікроелементів у разі гострого пієлонефриту у дітей
    (Национальный медицинский университет им А.А. Богомольца, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna
    Мета: дослідити особливості забезпечення міддю, залізом та цинком дітей, хворих на гострий пієлонефрит. Матеріали і методи: обстежено 30 дітей віком від 3 до 17 років (група I) в активну стадію гострого пієлонефриту, в неактивну- 31 дитина (група II). Групу порівняння склали 30 здорових дітей того ж віку. Результати: встановлено, що вміст міді в сироватці крові всіх хворих на гострий пієлонефрит був на 61% більшим порівняно зі здоровими дітьми. Коливання сироваткової концентрації у І групі хворих досягали від 21,12 до 37,34 мкмоль/л. У хворих II-ї групи діапазон коливань був дещо нижчим і становив 12,2-22,12 мкмоль/л. Дослідження особливостей забезпечення цинком показало, що його сироватковий вміст у дітей, хворих на пієлонефрит (11,63±0,39 мкмоль/л) був нижчим у 1,38 разу порівняно з групою порівняння (16,08±1,07 мкмоль/л). Дефіцит цинку спостерігався у 80% дітей I-ї групи та у 54,8% дітей II-ї групи. Діти, хворі на пієлонефрит в активному періоді мали в 2 рази менший вміст сироваткового заліза (7,02±0,60 мкмоль/л) порівняно зі здоровими дітьми (15,59±0,47 мкмоль/л). Тоді як у не активному періоді діапазон коливань заліза складав 8,24-11,61 мкмоль/л, що в середньому становило 9,40±0,24 мкмоль/л. Висновки: гострий пієлонефрит у дітей супроводжується значним дисбалансом мікроелементів – Сu, Fe, Zn. Має місце дисбаланс міді, при якому підвищення в сироватці крові поєднується із недостатністю міді в еритроцитах, недо- статністю цинку в сироватці та еритроцитах, значний дефіцит сироваткового заліза.
  • Item
    Епідеміологічні особливості цукрового діабету 1 типу у дітей Сумської області
    (Сумський державний університет, 2017) Шандиба, І.О.; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych
    Цукровий діабет (ЦД) відноситься до глобальних медико-соціальних проблем. Спостерігається прогресуюче зростання кількості хворих та високий ризик розвитку ускладнень. Згідно Міжнародної Федерації Діабету у 2015 році кількість хворих на ЦД у світі становила 415 млн. осіб, з яких у Європі – 59,8 млн., у Південній та Центральній Америці – 29,6 млн., у Північній Америці – 44,3 млн., у Африці – 14,2 млн. За даними Центру медичної статистики МОЗ України станом на 1 січня 2016 року загальна кількість хворих на ЦД в Україні складає 1,2 млн. осіб, з них майже 8,5 тис. – це діти.
  • Item
    Роль плаценти в захисті плода від токсичної дії свинцю
    (Сумський державний університет, 2016) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych
    Для плаценти характерний ряд функцій, що забезпечують проходження багатьох біологічних речовин до плода, а також функція бар’єру для певних речовин. За даними дослідників, вона може бути використана як маркер дії екологічних несприятливих факторів (G.V. Iyengar et.al., 2001, Monika Zadrozna et.al.; 2012).
  • Item
    Порівняльний аналіз терапевтичного ефекту імпульсного низькоінтенсивного червоного лазеру при місцевому та пунктурному впливі при пієлонефриті у дітей
    (Сумський державний університет, 2016) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych
    Проблема пієлонефриту у дітей до теперішнього часу не втрачає своєї актуальності у зв’язку з його значною поширеністю, етіологічної мультифакторіальністю, а також схильністю до хронізації, затяжного і рецидивуючого перебігу. Мета роботи – вивчити ефективність різних варіантів впливу гелій-неоновим лазером в комплексному лікуванні гострого пієлонефриту у дітей.
  • Item
    Значення новітніх біомаркерів для діагностики ураження нирок у новонароджених із асфіксією
    (Сумський державний університет, 2016) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Токар, В.С.
    Рання діагностика ураження нирок у новонароджених, що народилися у асфіксії, утруднена через відсутність специфічної клінічної симптоматики і недостатню інформативність традиційних методів обстеження. Традиційним маркером ураження нирок є сироватковий креатинін, який використовується для оцінки функції нирок у немовлят шляхом визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
  • Item
    Особливості вмісту та балансу макроелементів в сироватці та еритроцитах у новонароджених із ураженням нирок внаслідок асфіксії
    (Сумський державний університет, 2016) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Зайцева, К.Д.
    Розуміння метаболічних шляхів та ключових точок впливу макроелементів є важливим моментом у новонароджених із ураженням нирок у разі асфіксії. Своєчасна корекція їх порушень може підвищити ефективність лікувальних заходів. Мета роботи – вивчити особливості вмісту та балансу есенційних макроелементів (Na, K, Ca, Mg) у сироватці крові та еритроцитах немовлят із порушенням функції нирок на тлі асфіксії.
  • Item
    Особливості вивчення генетичних маркерів бронхіальної астми у дітей на теренах України
    (Сумський державний університет, 2016) Кулібаба, В.С.; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych
    Щороку бронхіальна астма (БА) забирає в світі близько 2 мільйонів життів. Ця проблема немає кордонів, і потребує особливої уваги в суспільстві. Для вивчення БА світове суспільство витрачає щороку мільярди коштів, але, не дивлячись на доволі значні успіхи в лікуванні патології, існують прогалини в розумінні причин виникнення бронхіальної астми як мультифакторіального захворювання. Українські науковці також активно приймають участь у дослідженнях, знаходячись на вістрі сучасної науки. Мета роботи. Визначити, проаналізувати та систематизувати інформацію щодо досліджень генетичних маркерів бронхіальної астми в Україні.
  • Item
    Рівень лактатдегідрогенази як маркер порушення функції нирок у новонароджених з асфіксією
    (Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2015) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych
    Стаття присвячена дослідженню можливості визначення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ) в біологічних рідинах як маркера порушення функції нирок та їх енергетичного забезпечення у новонароджених з асфіксією. Обстежено 200 доношених новонароджених із ознаками ушкодження нирок: 100 дітей, які перенесли тяжку асфіксію, та 100 дітей із помірною асфіксією. Активність ЛДГ визначали кінетичним спектрофотометричним методом. Дослідження активності ЛДГ в сечі протягом раннього неонатального періоду доцільно використовувати у якості неінвазивного маркеру для діагностики порушення функції нирок у новонароджених, що перенесли асфіксію. Показник вмісту ЛДГ в сироватці крові можливо застосовувати у якості одного із ранніх маркерів ураження нирок у немовлят із асфіксією.