Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Трансформувальний фактор росту-β1 у хворих на бронхіальну астму: патогенетичні, клінічні та терапевтичні аспекти (огляд літератури та власні результати дослідження)(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної Академії медичних наук України, 2021) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Бондаркова, Анна Миколаївна; Bondarkova, Anna Mykolaivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaМета: аналіз літератури щодо результатів досліджень ролі трансформувального фактора росту-β1 (TGF-β1) у ремоделюванні дихальних шляхів, запаленні, клінічному перебігу, ефективності лікування у хворих на бронхіальну астму (БА), а також визначення рівня даного маркеру в крові обстежених нами пацієнтів. Матеріал та методи дослідження. Проаналізовано публікації, що містять результати досліджень щодо ролі TGF-β1 в перебігу БА. Власне вивчення вмісту в крові TGF-β1 здійснювалось за допомогою імуноферментного аналізу з використанням наборів «IBLInternational GMBH, Germany» у 553 хворих на БА та у 95 здорових осіб. Результати. Наведено дані щодо механізмів впливу TGF-β1 на процеси ремоделювання дихальних шляхів у хворих на БА. Проаналізовано його роль у розладах мікроциркуляції, продукції слизу, еозинофільному запаленні та у виразності клінічних симптомів захворювання. Визначено, що рівень експресії TGF-β1 асоційований із контролем, тяжкістю перебігу, тривалістю захворювання, проте були і суперечливі дані, які потребують подальшого вивчення. Наведено дані щодо можливостей використання TGF-β1, як маркера ремоделювання дихальних шляхів, уякості терапевтичної мішені у лікуванні хворих на БА. Детально представлено механізми впливу глюкокортикоїдів, тіотропію броміду, метилксантинів, селективних інгібіторів TGF-β1 , ресвератролу, симвастатину та монтелукасту. Встановлено вірогідно вищий його вміст в крові пацієнтів із БА (38,5 ± 0,7 пг/мл) порівняно із здоровими особами (33,9 ± 1,0 пг/мл, р = 0,007). Висновки. Виявлено достовірне підвищення рівня TGF-β1 в крові хворих БА. Важливим, на нашу думку, є диференційований аналіз вмісту даного маркера в залежності від фенотипу захворювання, що дозволить пояснити суперечливі результати різних досліджень, поглибить розуміння його патофізіологічної та клінічної ролі з метою розробки методів уповільнення ремоделювання дихальних шляхів.Item GLN27GLU та ARG16GLY поліморфізми гена β2-адренергічного рецептора у хворих на бронхіальну астму і ожиріння(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної Академії медичних наук України, 2021) Качковська, Владислава Володимирівна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Ковчун, Анна Володимирівна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Фадєєва, Ганна Анатоліївна; Fadieieva, Hanna Anatoliivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaБронхіальна астма (БА), асоційована із ожирінням, представляє окремий фенотип, для якого характерний важчий перебіг захворювання та нижча відповідь на базисну терапію. БА та ожиріння визнані як класичні мультифакторіальні захворювання, що виникають в осіб із певним генотипом під дією провокуючих факторів зовнішнього середовища. Дослідження генів-кандидатів БА та ожиріння сприятиме поглибленню наших знань і розумінь загальної генетичної основи даних захворювань. Мета. Огляд літератури, що містить результати досліджень Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -адренорецептора (β2 -АР), які розглядаються, як спільні кандидати щодо виникнення БА та ожиріння, що дозволить зрозуміти та обгрунтувати напрямок подальших досліджень. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано публікації, що містять результати досліджень щодо ролі Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -АР у виникненні БА та ожиріння. Результати дослідження. Дані аналізу літератури за досліджуваною проблемою носять суперечливий, а іноді й дискордантний характер. Представлено, що сила взаємодії між Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмами та наявністю БА і ожиріння не завжди достатня, щоб пояснити цей зв’язок. Це підкреслює наявність невирішених запитань, які потребують подальших досліджень. Висновок. Проведений аналіз пошуку спільних генетичних маркерів на прикладі Arg16Gly і Gln27Glu поліморфізмів гена β2 -АР у хворих на БА і ожиріння вказує на необхідність подальшого вивчення цієї проблеми для удосконалення діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.