Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
34 results
Search Results
Item Socio-Economic Development of European Countries in Times of Crisis: Ups and Downs(MDPI, 2023) Krawczyk, D.; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor IvanovychУ статті проаналізовано динаміку зміни показників соціально-економічного розвитку в умовах фінансово-економічної кризи та її негативних наслідків. Дослідження доводить, що фінансові кризи пов’язані з серйозними та тривалими спадами економічної активності. Проаналізовано соціально-економічний розвиток європейських країн під час криз. Дослідженням динаміки показників соціально-економічного розвитку підтверджено циклічність виникнення кризових явищ. Основний акцент був зроблений на фінансовій кризі 2008–2009 років та кризі COVID-19 (2020–2021 роки). На основі аналізу літературних джерел визначено основні показники, що характеризують кризи. Розроблено їх класифікацію за такими групами: випереджаючі індикатори, відстаючі індикатори та клієнтські випереджаючі індикатори розширення. На основі кореляційного аналізу визначено показники, які мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток та є предикторами настання кризи. Автори пропонують розглядати такі випереджаючі індикатори, як збільшення частки приватного кредиту у ВВП, дефіцит бюджету, дефіцит платіжного балансу та реальна процентна ставка. Було визначено основні відстаючі показники, які мають сильну кореляцію з ВВП, такі як рівень зайнятості, державний борг, волатильність цін на акції та інвестиції. Провідні індикатори розширення клієнта включають безробіття, збільшення кількості нових підприємств, збільшення купівельної спроможності тощо. Деякі показники, наприклад безробіття, можуть бути як відстаючими індикаторами, так і випереджаючими індикаторами розширення клієнта. Негативні наслідки кризи зумовлені як самою кризою, так і дисбалансами, що передували кризі. Тому вивчення предикторів настання кризи є актуальним для своєчасного прийняття рішень з метою запобігання негативним наслідкам кризи. На основі виявлених відстаючих індикаторів досліджено кризу 2008–2009 років та кризу COVID-19. Для вивчення процесів розвитку цих криз автори поквартально проаналізували динаміку розвитку наступних макроекономічних показників: ВВП, рівня зайнятості та інвестицій. Методом порівняння виявлено подібності та розбіжності в характері виникнення та перебігу кризи 2008–2009 років і кризи COVID-19. Використано кейс-стаді єврозони та окремих країн ЄС (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія). Враховуючи подібні перебіги криз, було зроблено прогноз соціально-економічного розвитку за проаналізованими показниками під час кризи COVID-19 на основі даних кризи 2008–2009 рр. Розраховано показники апроксимації прогнозу та обрано методику побудови подальших прогнозів. На основі ретроспективних даних розроблено прогноз ВВП методом екстраполяції на 2023–2024 роки. Необхідно враховувати, що при прогнозуванні криз, спричинених непередбаченими подіями та зовнішніми впливами, поряд з кількісним аналізом доцільно використовувати якісний. Ця стаття буде корисною дослідникам, політичним елітам, експертам, фінансовим аналітикам при розробці програм соціально-економічного розвитку країн.Item Системний підхід до формування стратегії соціально-економічного розвитку регіону(Вид. Р.А. Козлов, 2019) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Бондар, Тетяна Вікторівна; Бондарь, Татьяна Викторовна; Bondar, Tetiana ViktorivnaСуспільство своєю діяльністю унеможливлює власний розвиток у майбутньому. Безперечно, за цих умов необхідною є зміна парадигми суспільного розвитку, головною метою якого має стати досягнення планомірного когерентного соціо-природного розвитку. Подібний розвиток забезпечить перерозподіл природних благ, умов та можливостей з урахуванням життя наступних поколінь. В основі такого розвитку суспільства лежать ідеї справедливості та гуманізму. Нову парадигму розвитку необхідно формувати з урахуванням синергетичних засад в умовах великої кількості та різноманітності суспільних відносин, багатофакторності та багатокритеріальності розвитку, а також ймовірнісного характеру прийнятих рішень щодо розвитку економічних систем різних рівнів.Item Якість медичних послуг: аналіз факторів впливу та ресурсного забезпечення в контексті досягнення цілей сталого розвитку(ТОВ `ДКС Центр`, 2023) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Рибальченко, Світлана Миколаївна; Рыбальченко, Светлана Николаевна; Rybalchenko, Svitlana Mykolaivna; Андрущенко, Андрій Михайлович; Андрущенко, Андрей Михайлович; Andrushchenko, Andrii MykhailovychНа Саміті ООН зі сталого розвитку у Нью-Йорку у вересні 2015 року було затверджено 17 Цілей сталого розвитку. Україна також доєдналася до процесу забезпечення цілей сталого розвитку. Одним з напрямків досягнення третьої цілі сталого розвитку "забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці" є підвищення якості медичних послуг. В статті виявлені зовнішні та внутрішні чинники, які мають значний вплив на якість медичних послуг. Досліджений стан фінансового та кадрового забезпечення сфери охорони здоров'я. На основі моделі кінцевого результату проведена оцінка якості медичних послуг комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради. Виявлені фактори які негативно вплинули на якість медичних послуг. В статті досліджено проблематику забезпечення доступності до якісних медичних послуг в контексті досягнення цілей сталого розвитку та запропоновано низку напрямів вирішення зазначеної проблематики, а саме: розвиток інфраструктури, ефективна фінансова та кадрова політика держави у сфері охорони здоров'я, діджиталізація медичного процесу, розвиток та удосконалення мережі закладів первинної ланки медицини (лікарів загальної практики), співпраця з іншими державними секторами, розвиток міжнародної співпраці в сфері охорони здоров'я, розробка ефективної системи контролю якості медичних послуг, залучення та підтримка при-ватного сектору в галузі охорони здоров'я.Item Криза та продовольча безпека: виклики воєнного стану(ТОВ "ДКС Центр", 2023) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Самодай, Валентина Петрівна; Самодай, Валентина Петровна; Samodai, Valentyna PetrivnaВ роботі розглянуто проблему забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.Автори досліджують теоретичні основи та складові продовольчої безпеки. Продовольча без-пека характеризується забезпеченням населення якісними продуктами харчування, а такожпостійним фізичним та економічним доступом до них. Охарактеризовані основні складові про-довольчої безпеки: споживча поведінка та здоров'я, доступність продуктів харчування, якістьпродуктів харчування і стабільність поставок. Проаналізовані економічні втрати, які зазналосільське господарство України через військову агресію Росії.В роботі проаналізовано сучасний стан продовольчої безпеки України, а також вплив конфл-ікту на продовольчу безпеку країн ЄС. Стаття містить аналіз динаміки рівня цін в Україні на ос-новні продукти харчування, обсяги експорту злаків, зернових та олійних з України та його струк-тура.В статті виявлені наслідки військового конфлікту на систему продовольчої безпеки, основніз яких такі: повна втрата врожаю через обстріли та пожежі, неможливість зібрати урожай череззамінування територій, зниження вихідних цін на експортні товари та підвищення цін на продо-вольство на внутрішньому ринку, зрив поставок продовольства з України до країн ЄС тощо.В роботі розглянуті основні документи забезпечення продовольчої безпеки в Україні та краї-нах ЄС. А також, запропоновані заходи підвищення національної продовольчої безпеки в умо-вах воєнного стану, зокрема, розвиток власного виробництва харчових продуктів та диверси-фікація постачання, налагодження імпортозаміщення, розширення запасів продуктів, розви-ток мереж транспортування, зберігання та резервування продуктів, забезпечення доступу доводи тощо. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки стратегії продовольчої без-пеки в країнах, які перебувають у кризовому стані або знаходяться в зоні конфлікту.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(River Publishers, 2022) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia VolodymyrivnaПандемія Covid-19 стала викликом для всіх країн світу. Хоча найбільш негативно вплинула на здоров’я населення, пандемія також завдала шкоди економічному, соціальному та енергетичному секторам. Дослідження висуває гіпотезу про диференціацію країн через вплив пандемії Covid-19 на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності(Видавництво ТОВ `ДКС Центр`, 2021) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ статті розглянуто соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності. Соціально-економічний розвиток характеризується зростанням і падінням (економічними циклами), що викликано ендогенними та екзогенними факторами. В роботі досліджено взаємозв'язок між економічними циклами та кризовими процесами в світовій економіці. Розглянуто типологію економічних циклів: однорічних циклів, циклів Кітчина-Крума, Жюгляра, Кузнеця, Кондратьєва, вікових логістичних циклів, розкрита їх сутність. В статті було проаналізовано основні світові економічні кризи, зокрема, 1997-1998, 2007-2008, 2020. Авторами зроблений акцент на дослідженні кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Поточна криза має багато спільних рис з іншими попередніми кризами, але відрізняється від них низкою специфічних рис. Пандемія Covid-19 спочатку призвела до соціальної кризи та кризи охорони здоров’я, а потім до економічної кризи. В дослідженні було проаналізовано динаміку приросту ВВП України за 25 років та виявлені такі спади: 1998, 2009, 2013, 2020. Також доведено, що ці коливання співпадають із світовими кризами.Item A country’s economic growth and rankings of higher education institutions: is there a relationship?(TEM Journal, 2022) Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті досліджено складові ланцюжка впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни. На основі бібліометричного аналізу встановлено зв’язок між ключовими словами університет, рейтинги та економіка. На основі кореляційно-регресійного аналізу було доведено зв’язок між компонентами взаємодії в ланцюжку: Загальний рейтинговий бал університетів країни – кількість іноземних студентів, зарахованих до рейтингових ВНЗ країни – кількість рейтингованих університетів країни – ВВП країни. Підтвердженням отриманих розрахунків є проведене анкетування студентів ВНЗ. Результати анкетного опитування свідчать про наявність впливу рейтингу ВНЗ на кількість студентів, які навчаються у навчальних закладах досліджуваної країни. Таким чином, у статті на основі кореляційно-регресійного аналізу та соціологічних досліджень доведено гіпотезу про наявність впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(Riverpublishers, 2022) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ дослідженні вивчаються наслідки пандемії Ковід -19 на соціальні, економічні та енергетичні параметри стійкого розвитку. Виявлений негативний вплив на такі показники, як ВВП, кількість безробітних, споживання електроенергії. Для аналізу було згруповано країни світу на 4 типи за рівнем GDP per capita: High-income economies, Upper middle-income economies, Lower middle-income, Low-income group. Вплив пандемії на параметри стійкого розвитку було розглянуто в 3 етапи: preCoronavirus period; Coronavirus period та postCoronavirus period. Авторами було запропоновано в preCoronavirus period основним показником економічного розвитку вважати ВВП. В статті було виявлено такі фактори впливу на ВВП, як кількість безробітних, обсяг експорту-імпорту, інфляція. На основі первинних даних було проведено кореляційний аналіз залежності ВВП від перелічених показників. В коронавірусний період, одним з показників, який вплинув на параметри сталого розвитку стала захворюваність на Ковід-19. В дослідженні було проаналізовано вплив захворюваності на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку. Та доведено, що цей вплив має регіональну диференціацію. Найбільш вразливими до пандемії Ковід-19 виявилися країни High-income economies group та Lower middle-income group. В статті запропоновані сценарії розвитку економічного показника - ВВП для країн (з кожної досліджуваної групи), які найбільше постраждали від пандемії. Авторами доведено, що терміни виходу з кризи будуть різні. Це залежить від соціально-економічного розвитку країни, інституційного середовища та спеціалізації економіки країни. Теоретичні та емпіричні дослідження свідчать, що економіки країн не були готові до негативних трансформаційних процесів, викликані карантинними обмеженнями. Без узгоджених дій урядів, бізнесу та міжнародного співтовариства наслідки пандемії будуть проявлятися в довгостроковій перспективі. Що негативно позначиться на соціально-економічному розвитку країн та підірве прогрес у досягненні цілей сталого розвитку до 2030 року. Ця стаття буде корисна для науковців, політичної еліти та міжнародних організацій при розробці антикризових програм та програм соціально-економічного розвитку країн.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2021) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ статті розглянуто соціально-економічний розвиток України в умовах невизначеності. Соціально-економічний розвиток характеризується зростанням і падінням (економічними циклами), що викликано ендогенними та екзогенними факторами. В роботі досліджено взаємозв'язок між економічними циклами та кризовими процесами в світовій економіці. Розглянуто типологію економічних циклів: однорічних циклів, циклів Кітчина-Крума, Жюгляра, Кузнеця, Кондратьєва, вікових логістичних циклів, розкрита їх сутність. В статті було проаналізовано основні світові економічні кризи, зокрема, 1997-1998, 2007-2008, 2020. Авторами зроблений акцент на дослідженні кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Поточна криза має багато спільних рис з іншими попередніми кризами, але відрізняється від них низкою специфічних рис. Пандемія Covid-19 спочатку призвела до соціальної кризи та кризи охорони здоров’я, а потім до економічної кризи. В дослідженні було проаналізовано динаміку приросту ВВП України за 25 років та виявлені такі спади: 1998, 2009, 2013, 2020. Також доведено, що ці коливання співпадають із світовими кризами. Зроблений факторний аналіз ВВП та виокремленні такі фактори впливу як: обсяг експорту, імпорту, капітальних інвестицій, витрат домогосподарств та сектору загального державного управління. Таким чином, у статті підтверджена витратна теорія формування ВВП на прикладі України. Побудовано рівняння множинної регресії залежності ВВП та вище перелічених факторів. На основі результатів дослідження кризових процесів в Україні побудований прогноз приросту ВВП на наступні 5 років. Зроблені висновки, що кризи мають не тільки негативні, а й позитивні наслідки. Характерними негативними наслідками перебігу криз в економіці України є: зменшення приросту ВВП та обсягу інвестицій, збільшення рівня інфляції та безробіття, знецінення національної валюти. Серед позитивних наслідків виділені наступні: відкриття нових ніш для бізнесу, диверсифікація бізнес-процесів, розвиток та впровадження нових технологій та здійснення урядом ефективних реформItem Гендерний підхід в управлінні персоналом організації(Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2021) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Шеремет, М.Д.У статті обґрунтовано необхідність використання гендерного підходу в системі управління персона лом організації. Виявлено основні переваги від впровадження гендерного підходу до управління персоналом організації. Охарактеризовано такі етапи впровадження гендерного підходу: гендерний аналіз, трактування та використання результатів гендерного аналізу в процесі прийняття рішень, формування системи гендерних індикаторів. Проаналізовано основні методи гендерного аналізу. Авторами обґрунтовано доцільність впровадження гендерного підходу до управління персоналом на прикладі організації "Байт". У дослідженні було проведено гендерний аналіз персоналу організації. Основними завданнями гендерного аналізу стали: дослідити скільки жінок і скільки чоловіків працює в організації; як розподіляється персонал організації за статтю; який гендерний розподіл чоловіків та жінок у тих чи інших сферах управління організацією; як розподілені чоловіки та жінки в організації за віком та соціальним статусом; чи задовольняються потреби працівників різних вікових груп та соціальних статусів; як розподіляються ресурси між жінками та чоловіками в організації; чи створенні умови для комфортної праці різних вікових та соціальних груп робітників/робітниць; чи задовольняються потреби персоналу організації; чи включені гендерні індикатори до установчих документів організації? В статті за результатами проведеного анкетування персоналу організації "Байт", окреслено низку проблемних моментів у системі управління персоналом, вплинути на які можливо через запровадження гендерного підходу. Проаналізувавши отримані результати гендерного аналізу авторами розроблені пропозиції з впровадження гендерного підходу до управління персоналом організації "Байт", зменшення плинності кадрів та покращення соціально-психологічного клімату в колективі. У сучасних умовах інституційного середовища зростає актуальність гендерної тематики. Виникає необхідність подальшого розвитку теоретичних та практичних питань гендерної проблематики на макро та мікрорівнях. Серед таких питань доцільно зазначити: розвиток нових технологій гендерної взаємодії; формування системи гендерних індикаторів на рівні організації; розробка методики моніторингу гендерної чутливості організації; розробка "дорожньої карти" впровадження гендерного підходу.