Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
15 results
Search Results
Item A digital transformation into occupational health and safety systems: a review of the best practices in Europe(Estonian University of Life Sciences, 2023) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Merisalu, Е.Цифровізація активно поширюється і широко впроваджується в системах охорони праці (OHS). Прогресивні технології дозволяють ефективно впроваджувати цифрові системи у всіх елементах циклу управління – від планування до моніторингу, оцінки та рішень у різних секторах економіки. Цілься. Мета статті – дати огляд поточного стану цифрової трансформації в політиці гігієни праці європейських країн та України та визначити позитивні та негативні аспекти цифровізації в системах управління охороною праці. метод. Огляд базується на повних дослідницьких статтях, звітах і матеріалах конференцій у Scopus, Web of Science і базі даних Google Scholar, де ключові слова «оцифрування», «гігієна праці», «безпека», «роботи» та «системи управління» для літератури пошук використовували. Результати. Загалом було проаналізовано 51 джерело, включаючи 23 повні дослідницькі статті та 28 публікацій від EU-OSHA, МОП та ОЕСР. Формування бази даних і використання систем великих даних та інструментів контролю для моніторингу та оцінки робочого середовища, цифрових інструкцій, законодавства та платформ електронного навчання є основними цифровими інструментами в системах управління охороною праці. Використання програм навігатора на робочому місці допомагає зібрати необхідну інформацію та внести правильні норми в закон. Застосування нових цифрових технологій дозволяє ефективніше виконувати функції інспекції охорони праці, обслуговування та запобігання ризикам, а також зменшити виробничі травми та захворювання. Висновки. Нова ідеологія державної політики щодо розробки цифрових систем управління охороною праці (DOHSS) зробить ефективними рішення, засновані на фактичних даних, і досягне високих стандартів безпеки, а також стимулюватиме зростання бізнесу окремих галузей на національному та європейському рівнях. Кращий європейський досвід цифрової трансформації в системи управління охороною праці може бути впроваджений і в Україні.Item A Country’s Economic Growth and Rankings of Higher Education Institutions: Is There a Relationship?(TEM Journa, 2022) Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Мартиненко, Вікторія Віталіївна; Мартыненко, Виктория Витальевна; Martynenko, Viktoriia Vitaliivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті досліджено складові ланцюжка впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни. На основі бібліометричного аналізу встановлено зв’язок між ключовими словами університет, рейтинги та економіка. На основі кореляційно-регресійного аналізу було доведено зв’язок між компонентами взаємодії в ланцюжку: Загальний загальний рейтинговий бал університетів країни – кількість FTE студентів, зарахованих до рейтингових ВНЗ країни – кількість рейтингованих університетів країни – ВВП країни. Підтвердженням отриманих розрахунків є проведене анкетування студентів ВНЗ. Результати анкетного опитування свідчать про наявність впливу рейтингу ВНЗ на кількість студентів, що навчаються в навчальних закладах досліджуваної країни. Таким чином, у статті на основі кореляційно-регресійного аналізу та соціологічних досліджень доведено гіпотезу про наявність впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(River Publishers, 2022) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia VolodymyrivnaПандемія Covid-19 стала викликом для всіх країн світу. Хоча найбільш негативно вплинула на здоров’я населення, пандемія також завдала шкоди економічному, соціальному та енергетичному секторам. Дослідження висуває гіпотезу про диференціацію країн через вплив пандемії Covid-19 на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку.Item A country’s economic growth and rankings of higher education institutions: is there a relationship?(TEM Journal, 2022) Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті досліджено складові ланцюжка впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни. На основі бібліометричного аналізу встановлено зв’язок між ключовими словами університет, рейтинги та економіка. На основі кореляційно-регресійного аналізу було доведено зв’язок між компонентами взаємодії в ланцюжку: Загальний рейтинговий бал університетів країни – кількість іноземних студентів, зарахованих до рейтингових ВНЗ країни – кількість рейтингованих університетів країни – ВВП країни. Підтвердженням отриманих розрахунків є проведене анкетування студентів ВНЗ. Результати анкетного опитування свідчать про наявність впливу рейтингу ВНЗ на кількість студентів, які навчаються у навчальних закладах досліджуваної країни. Таким чином, у статті на основі кореляційно-регресійного аналізу та соціологічних досліджень доведено гіпотезу про наявність впливу рейтингу ВНЗ на економічне зростання країни.Item How the Covid-19 Pandemic Affects Sustainable Development: The Impact on the Social, Economic and Energy Parameters of Sustainable Development(Riverpublishers, 2022) Мартинець, Вікторія Володимирівна; Мартинец, Виктория Владимировна; Martynets, Viktoriia Volodymyrivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaВ дослідженні вивчаються наслідки пандемії Ковід -19 на соціальні, економічні та енергетичні параметри стійкого розвитку. Виявлений негативний вплив на такі показники, як ВВП, кількість безробітних, споживання електроенергії. Для аналізу було згруповано країни світу на 4 типи за рівнем GDP per capita: High-income economies, Upper middle-income economies, Lower middle-income, Low-income group. Вплив пандемії на параметри стійкого розвитку було розглянуто в 3 етапи: preCoronavirus period; Coronavirus period та postCoronavirus period. Авторами було запропоновано в preCoronavirus period основним показником економічного розвитку вважати ВВП. В статті було виявлено такі фактори впливу на ВВП, як кількість безробітних, обсяг експорту-імпорту, інфляція. На основі первинних даних було проведено кореляційний аналіз залежності ВВП від перелічених показників. В коронавірусний період, одним з показників, який вплинув на параметри сталого розвитку стала захворюваність на Ковід-19. В дослідженні було проаналізовано вплив захворюваності на економічні, соціальні та енергетичні параметри сталого розвитку. Та доведено, що цей вплив має регіональну диференціацію. Найбільш вразливими до пандемії Ковід-19 виявилися країни High-income economies group та Lower middle-income group. В статті запропоновані сценарії розвитку економічного показника - ВВП для країн (з кожної досліджуваної групи), які найбільше постраждали від пандемії. Авторами доведено, що терміни виходу з кризи будуть різні. Це залежить від соціально-економічного розвитку країни, інституційного середовища та спеціалізації економіки країни. Теоретичні та емпіричні дослідження свідчать, що економіки країн не були готові до негативних трансформаційних процесів, викликані карантинними обмеженнями. Без узгоджених дій урядів, бізнесу та міжнародного співтовариства наслідки пандемії будуть проявлятися в довгостроковій перспективі. Що негативно позначиться на соціально-економічному розвитку країн та підірве прогрес у досягненні цілей сталого розвитку до 2030 року. Ця стаття буде корисна для науковців, політичної еліти та міжнародних організацій при розробці антикризових програм та програм соціально-економічного розвитку країн.Item Economic Inequality - Trends, Traps and Trade-offs(River Publishers, 2021) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Бхандарі, Медані Прасад; Бхандари, Медани Прасад; Bkhandari, Medani Prasad; Man, B.Bk; Polumiienko, S.; Zharova, L.; Eremeeva, N.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Sanchez, C.; Хлобистов, Євген Володимирович; Хлобыстов, Евгений Владимирович; Khlobystov, Yevhen Volodymyrovych; Horoshkova, L.; Atisa, G.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena Oleksiivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Bkhandari, P.У книзі «Економічна нерівність - тенденції, пастки та компроміси» представлені невивчені питання економічної нерівності, включаючи тематичні дослідження різних країн. Нерівність є хронічним фактором розколу суспільства. Загальновідомо, що нерівність (наприклад, економічна, соціальна, культурна, релігійна, географічна тощо) була повсюдною в людському суспільстві. Нерівність може бути виявлена в кожній родині, кожній громаді та кожній нації, а отже, і в усьому світі. Нерівність є основною причиною політичної, економічної, соціальної нестабільності та породжує кризи та конфлікти всередині суспільства. Основною причиною нерівності є нерівний, нерівномірний, упереджений, орієнтований на владу розподіл людських економічних, соціальних, політичних, культурних і духовних потреб людини. У редакційній книзі розглядаються основні параметри соціально-економічних проблем нерівності та зосереджується на ключових економічних проблемах нерівності, а саме: розподіл доходу та багатства, справедливість і рівність результатів та рівність можливостей. Економічна нерівність вимірюється багатством, диспропорціями доходів у розподілі та моделях споживання в конкретній місцевості. Здебільшого нерівність вимірюється за допомогою різних статистичних інструментів, включаючи коефіцієнт Джіні, індекс людського розвитку, скоригований на нерівність, співвідношення 20:20, коефіцієнт Пальми, індекс Гувера, оцінка Галта, коефіцієнт варіації, індекс Тейла, частка заробітної плати тощо. Однак не всі доходи можна виміряти за допомогою цих інструментів. Використовуючи тематичні дослідження, ця книга заохочує нас переглянути економічний розвиток через призму зростання нерівності та диспропорції. Економічне зростання саме по собі є непропорційним, і зусилля вчених, практиків і політиків мають бути спрямовані на розширення прав і можливостей маргіналізованих верств суспільства таким чином, щоб «ніхто не мав залишатися позаду» (гасло ООН). Основні виклики та фокус кожного розділу різні, але в поєднанні вони дають комплексне розуміння явища економічних аспектів нерівності. Ця книга буде корисна політикам, соціальним та екологічним активістам, агенціям, освітянам і практикам у сфері економічної нерівності. Методологія дослідження може бути відтворена та використана майбутніми дослідниками у цій галузі.Item Transition to green economy: basic principles and problems(Sumy State University, 2020) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Maryn, M.Людство досягло значного прогресу у розвитку та поширенні глобалізації. Ціна прогресу - зменшення невичерпних природних ресурсів. Подальший економічний розвиток без кардинальних змін у існуючій економічній моделі призведе до збільшення екологічних загроз та унеможливить сталий розвиток.Item Metodological Basis for Ensuring the Environmental Security of the Territory(Nemoros s.r.o., 2019) Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena Oleksiivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina ViktorivnaОднією зі складових національної безпеки країни є екологічна безпека. Цю категорію можна розглядати у глобальному, регіональному та місцевому контексті. Забезпечення екологічної безпеки полягає у забезпеченні екологічного балансу та захисті навколишнього середовища, в якому проживає населення України. Тому існує необхідність підтримувати баланс між існуванням людини та потенційними ризиками екологічної небезпеки. Суттєвим елементом досліджень екологічної безпеки є визначення поняття екологічного ризику, яке досі трактувалось неоднозначно. Екологічну та економічну шкоду від техногенних катастроф можна визначити з використанням концепцій збитків на одиницю та зони активного впливу.Item Scientific and Metodological Approaches to Assessing the Economic Efficiency of Ecologically-oriented Administrative Territory Management System Implementation("Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2016) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Машина, Юлія Павлівна; Машина, Юлия Павловна; Mashyna, Yuliia Pavlivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia AnatoliivnaВ розділі розглянуто необхідність впровадження екологічно-орієнтованої системи управління територією. Проаналізовано загальнотеоретичні основи оцінки економічної ефективності впровадження екологічно-орієнтованої системи управління адміністративною територією. Розроблено науково-методологічні підходи до оцінки економічної ефективності впровадження екологічно-орієнтованої системи управління адміністративно-територіальною одиницею. Така оцінка заснована на порівнянні основних та оптимальних значень розвитку території, а також на розгляді синергетичних ефектів у взаємодії соціально-екологічно-економічних підсистем. Запропоновано етапи оцінки економічної ефективності впровадження екологічно-орієнтованої системи управління адміністративною територією.Item Management of wellness and recreation in urban agglomerations(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2020) Шевченко, Ганна Миколаївна; Шевченко, Анна Николаевна; Shevchenko, Hanna Mykolaivna; Петрушенко, Микола Миколайович; Петрушенко, Николай Николаевич; Petrushenko, Mykola Mykolaiovych; Буркинський, Борис Володимирович; Буркинский, Борис Владимирович; Burkynskyi, Borys Volodymyrovych; Хумарова, Ніна Іпполитівна; Хумарова, Нина Ипполитовна; Khumarova, Nina Ipolitovna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia AnatoliivnaОздоровча та рекреаційна ситуація за своєю складністю суттєво не відрізняється від інших соціально-економічних проблем міських агломерацій в Україні і потребує вирішення в контексті Цілей сталого розвитку, особливо у покращенні добробуту та здоров'я населення. Метою цієї статті є виявлення взаємозв'язку між оздоровленням, відпочинком та туризмом, що відображається в управлінській структурі міської агломерації, та соціальним, екологічним та економічним станом оздоровлення та відпочинку. Взаємозв'язок визначається методом індексу / середнім геометричним показником відповідних відносних показників (включеність, економіка досвіду, оздоровлення з відпочинком, функція відновлення дозвілля, екологія оздоровлення та відпочинку) з динамікою 2009–2018 рр. За регіонами з найбільшими міськими агломераціями Україна. Аналіз управлінських структур виконавчих органів Дніпра, Києва, Одеси та Харкова виявляє особливі аспекти відображення оздоровчих та рекреаційних функцій, включаючи туризм та міську екологію. На основі порівняння рейтингових аналізів виправдано, чи відповідає оздоровлення та відпочинок у структурі управління міською агломерацією її соціальному, екологічному та економічному здоров’ю. Результати порівняння відносних показників оздоровлення та відпочинку в міських агломераціях та регіонах України за економічними (рівень доходу, спрямування додаткових коштів на відпочинок), соціальними (здоров’я, відсутність впливу захворювань на ефективність) чи екологічним (забруднення повітря на людину) факторами , як і взагалі (порівняння інтегральних показників), є основою для згладжування ситуації з оздоровленням та відпочинком у країні відповідно до інклюзивного принципу сталого розвитку.