Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
14 results
Search Results
Item Проблеми та перспективи забезпечення макроекономічної стабільності(Сумський державний університет, 2022) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych; Літовцева, Вероніка Євгенівна; Литовцева, Вероника Евгеньевна; Litovtseva, Veronika Yevhenivna; Кільдей, А.Д.; Шевченко, К.В.; Геніна, Д.С.; Тарасенко, Я.Ю.; Пономаренко, І.В.; Григораш, О.В.; Дудчик, О.Ю.; Сальникова, Т.В.; Педченко, Н.С.; Кудацький, О.М.; Мартинченко, А.О.; Лозова, О.В.; Заруцька, О.П.; Ваврін, М.Р.; Затонацька, Т.Г.; Омельяненко, В.А.Монографія присвячена дослідженню методологічних і прикладних питань забезпечення макроекономічної стабільності з урахуванням впливу соціальних, психологічних, політичних та маркетингових детермінант у контексті їх використання в процесі управління національним господарством. Видання рекомендовано для науковців, фахівців у галузі економіки, слухачів курсів підвищення кваліфікації, викладачів фінансово-економічних дисциплін, а також студентів та аспірантів економічних спеціальностей.Item Довіра та ефективність державного сектору економіки: теоретичні аспекти взаємозв’язку(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2021) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaПитання довіри до держави та ефективності її діяльності були спірними і викликали багато дискусій в сфері економіки, соціології та управління державним сектором. Дана стаття являє собою систематичний огляд літератури, присвяченої дослідженням довіри, проведеним відносно держави, її ефективності та якості державних послуг.Проаналізовано та поглиблено теоретико-методологічні засади взаємозв’язку довіри та ефективності державного сектору економіки виходячи із фундаментальних положень теорій мікро-та макро-ефективності. У статті розглянуто концепцію довіри до державного сектору економіки як одного із основних нематеріальних ресурсів, який може бути використаний державою задля досягнення економічних соціально значущих та суспільно необхідних результатів. Доведено дуплексний взаємозв’язок довіри та ефективності державного сектору економіки, відповідно до якого довіра одночасно виступає умовою та результатом функціонування державних інститутів та служб. На основі узагальнення ключових характеристик основних показників ефективності діяльності держави у рамках концепцій мікро-та макро-ефективності, у статті ідентифіковано декілька груп показників, що ґрунтуються на суб’єктивній та об’єктивній оцінці економічної ефективності держави. До об’єктивних показників, які визначають економічний розвиток країни, що лежить в основі якості життя громадян, та формує рівень їхньої задоволеності та довіри до держави та її інституцій, віднесено монетарні показники забезпечення макроекономічної ефективності держави, а також показники, що характеризують стан державних фінансів та нерівність доходів в країні. До суб'єктивної оцінки економічної ефективності держави, роботи її інститутів і якості державних послуг віднесені соціологічні опитування та кількісні показники, засновані на самооцінці економічними агентами виходячи з власних переконань і поглядів, знань, життєвих цінностей і світогляду, культурних, етнічних, релігійних, ідеологічних норм, а також попередньо накопиченого особистого життєвого досвіду взаємодії з державними інститутами.Item Fluctuations of trust in Ukrainian government: key measurement and assessment methods(Сумський державний університет, 2021) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Євдокимова, Б.Є.Довіра є основоположним елементом соціального капіталу – ключовим фактором підтримки результатів добробуту, включаючи економічний розвиток. Дані кількох досліджень свідчать про те, що ця концепція є основою, на якій будується легітимність державних інституцій, і має вирішальне значення для підтримки соціальної згуртованості. Це також має вирішальне значення для успіху широкого кола державних політик, які залежать від поведінкових реакцій громадськості. Було продемонстровано, що довіра суспільства веде до більшої відповідності нормам та податковій системі. Необхідно підвищити довіру інвесторів і споживачів. Також довіра – це сукупність оцінок різноманітних процесів, що відбуваються в суспільстві, у соціально-економічній сфері, політиці, яка складається із задоволеності населення діяльністю влади щодо виконання її функцій. Більше того, відсутність довіри ставить під загрозу готовність громадян і бізнесу реагувати на державну політику та сприяти стійкому економічному відновленню.Item Гносеологічні засади дослідження суспільної довіри до інституцій державного сектору економіки(Науковий погляд: економіка та управління, 2021) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Євдокимова, Б. О.У статті розглянуто місце і роль суспільної довіри у функціонуванні інституцій державного сектору економіки. Гносеологічне дослідження довіри до держави авторами статті пропонується проводити на трьох основних (мікро-, мезо-, макро-) та проміжних рівнях. На мікрорівні довіру пропонується визначати виходячи з результатів співпраці економічних агентів із державними органами влади через надання державних послуг; на мезорівні ‒ зі здатності центральних органів державної влади, що формують та реалізують державну політику, вирішувати економічні та соціальні проблеми суспільства, а також генерувати позитивні очікування щодо їхнього майбутнього добробуту; на макрорівні ‒ з економічної результативності діяльності «цілого уряду». Авторами запропоновано розглядати проміжний рівень як довіру до органів місцевого самоврядування, яка визначається як якістю державних послуг, так і ефективністю державного управління.Item Алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання за критерієм максимізації рівня суспільної довіри до фінансового сектору(2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання з точки зору реалізації грошово-кредитної політики на засадах концепції граничної ефективності з орієнтацією на максимізацію рівня суспільної довіри до фінансового сектору та врахуванням ієрархії цілей центральних банків шляхом побудови моделі лінійного програмування.Item Алгоритм визначення та оцінювання детермінант суспільної довіри до фінансового сектору України та її взаємозв’язку з фінансовим та бізнес циклом(2019) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaРозроблено алгоритм визначення та оцінювання детермінант циклічності суспільної довіри до фінансового сектору України, що дозволяє співвідносити циклічність суспільної довіри до фінансового сектору з економічним та фінансовим циклом та сформувати емпіричне підґрунтя для сповіщення про кризові явища в економіці країни.Item Моделювання структурними рівняннями кризи довіри до фінансового сектору(Вид-во НАУ, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Дехтяр, Надія Анатоліївна; Дехтярь, Надежда Анатольевна; Dekhtiar, Nadiia Anatoliivna; Зеленкевич, Д.С.У статті запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання впливу кризи довіри до фінансового сектору на макроекономічний розвиток країни. Даний підхід передбачає групування вхідного масиву даних спостережуваних змінних на три класи латентних змінних, що характеризують розвиток фінансового сектору, кризи довіри та макроекономічний розвиток країни, формування та аналіз системи парних та множинних лінійних регресійних рівнянь, за допомогою яких можна оцінити та інтерпретувати характер, напрям та тісноту взаємозв’язку досліджуваних секторів економіки. На основі структурних рівнянь емпірично підтверджено деструктивний вплив кризи довіри фінансового сектору на макроекономічний розвиток країни. Також установлено, що розвиток фінансового сектору здатний нейтралізувати негативний вплив ерозії кризи довіри. Проте у разі коли криза довіри до фінансового сектору економіки буде зростати більшими темпами, ніж його розвиток, показники макроекономічного становища будуть погіршуватися.Item Науково-методичні підходи до оцінювання рівня довіри споживачів на ринку банківських послуг України("Modern Economics", 2019) Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Семеног, Вікторія Вікторівна; Семеног, Виктория Викторовна; Semenoh, Viktoria ViktovivnaУ статті на основі аналізу наукового доробку зарубіжних дослідників проаналізовано сутність та концептуальні підходи до трактування довіри на ринку банківських послуг. Обґрунтовано рівні довіри споживачів та основні фактори, що визначають довірчу поведінку споживачів, серед яких наявність формальних інституцій, соціальна та економічна неоднорідність, рівень багатства та доходів в країні. Визначено ключові детермінанти інституційної довіри до фінансової установи, серед яких компетентність, транспар ентність та цілісність. На основі узагальнення наукових джерел визначено, що довіра споживача фінансових послуг до певної фінансової установи є комплексним поняттям, яке охоплює такі складові як: фірмовий образ (бренд, імідж), переконання довіряти, диспозиційна довіра, інституційна довіра, намір довіряти, рівень технологічності фінансової установи. На цій основі було розроблено та проведено опитування, яке виявило, що найбільшою довірою з боку споживачів фізичних осіб користуються технологічні та цифрові продукти банку. Водночас, встановлено, що споживачі банківських послуг, у цілому, оцінюючи позитивно рівень довіри до свого банку, не довіряють фінансовій та банківській системі в цілому. Представлено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання споживчої довіри населення до банківських фінансових установ шляхом обчислення інтегрального показника на основі багатокритеріальної аналітичної згортки показників динаміки депозитів фізичних осіб, відкритих рахунків, безготівкових операцій фізичних осіб та інфляції. Виявлено, що перелічені показники, окрім рівня інфляції позитивно впливають на зростання довіри до банків.Item Trust in Hryvnia: Functional Aspect(Mykolaiv National Agrarian University, 2019) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Badalov, H.R.В умовах кризових явищ в економіці, що спостерігаються протягом останніх років, знизився рівень довіри до грошово-кредитної системи України. Проявом цього стало стрімке зростання курсу іноземних валют. Наслідком нестабільності національної валюти став масовий обмін гривні на іноземну валюту населенням та загальної доларизації економіки, що призвело до прискорення знецінення гривні. Це, у свою чергу, сприяло ще більшому падінню довіри – як до гривні, так і до грошово-кредитної системи загалом. Недовіра до національної грошової одиниці проявляється у заміщенні найсильнішою іноземною валютою основних функцій грошей: засобу обігу, заощадження та міри вартості. Національна та іноземна валюта, циркулюючи паралельно на фінансовому ринку та на ринку фінансових послуг, починають конкурувати між собою і, як результат, сильніша валюта починає витісняти менш цінну при виконанні нею функцій грошей. Метою статті є розробка інтегрального показника суспільної довіри до національної грошової одиниці з точки зору виконання нею функцій грошей. Основний результат роботи полягає у розробці науково-методичного підходу до оцінювання рівня суспільної довіри до вітчизняної грошової одиниці шляхом обчислення інтегрального показника на основі врахування виконання гривнею основних функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб заощадження, засіб платежу, світові гроші. Такий підхід дозволяє проводити моніторинг довіри економічних агентів до гривні як основного інституту фінансового сектору економіки, а також визначати причини ерозії кризи довіри до національної валюти (внаслідок невиконання нею основних функцій). На основі проведеного дослідження можна стверджувати про існування довгострокового тренду зростання рівня довіри до гривні та грошово-кредитної системи в цілому. Так, з 2008 по 2010 рік відбувалося зростання рівня довіри до гривні за рахунок виконання нею функцій міри вартості, засобу платежу. У період з 2010 року по 2013 рік зростання прискорилось завдяки виконанням гривнею функції засобу заощаджень, що було обумовлено стабілізацією гривні та збільшенням відсоткових ставок за депозитами у національній валюті. Найбільше падіння рівня довіри до гривні було зафіксовано у 2014 році як реакція економічних агентів на турбулентність фінансового та економічного сектору економіки. Падіння рівня довіри до гривні відбувалося за рахунок не виконання нею функції світових грошей, засобу заощаджень, засобу обігу та міри вартості. Причинами цього були політична та економічна кризи, що призвели до панічних настроїв в суспільстві, стрімке зростання рівня інфляції. Відновлення рівня довіри до національної грошової одиниці у 2015 році стало можливим завдяки зниженню рівня інфляції та стабілізації гривні. Довіра до банківських установ – це надзвичайно важливий чинник їх діяльності та розвитку. Позитивно на довіру до банківської установи та до грошово-кредитної системи в цілому впливає стабільність національної грошової одиниці. Саме тому з метою дослідження впливу довіри до гривні на основні параметри діяльності банківських установ була розроблена модель інтегрального коефіцієнта довіри на основі функцій гривні. Наслідком відновлення цього виду довіри є стабілізація ресурсної бази та нормалізація банківського бізнесу.Item Проблемні аспекти захисту прав споживачів фінансових послуг(Наукова економічна організація "Перспектива", 2019) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Таранченко, А.О.Правовий статус споживачів фінансових послуг нині є слабко захищеним через відсутність належних механізмів врегулювання спорів між учасниками фінансових правовідносин. На даному етапі розвитку законодавства в Україні нормативна база, яка охоплює врегулювання питань пов’язаних з наданням фінансових послуг є незначною. Способи захисту прав сторін цих відносин закріплені у ЦК України, але вони не можуть бути повністю використані для вирішення спірних питань. Тому учасники фінансових відносин намагаються власноруч вирішувати всі проблеми, які виникають в процесі розвитку цих відносин. Тож важливо, аби нормотворча політика держави була спрямована на викорінення прогалин, які існують у сучасному законодавстві, та на створенні гідної нормативної бази, яка б забезпечила всім громадянам рівні умови для захисту своїх прав у сфері фінансових послуг.