Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Item
    Алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання за критерієм максимізації рівня суспільної довіри до фінансового сектору
    (2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna
    Розроблено алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання з точки зору реалізації грошово-кредитної політики на засадах концепції граничної ефективності з орієнтацією на максимізацію рівня суспільної довіри до фінансового сектору та врахуванням ієрархії цілей центральних банків шляхом побудови моделі лінійного програмування.
  • Item
    Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust
    (UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.
    Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок використання інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, які кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмежену кількість ресурсів.
  • Item
    Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust
    (UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.
    Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, яку кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмеженість кількості вхідних ресурсів.
  • Item
    Efficiency as a new ideology of trust-building corporate governance
    (Prague Development Center, 2018) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych
    Though the ideology of efficiency has been investigated for many centuries, still it has not gained a clear definition and interpretation either in the scientific literature, or in the practice of corporate governance. This paper seeks to examine the mainstream theories of corporate governance in an attempt to suggest that efficient corporate governance has no logical claim to "objectivity" and it does not always contribute to trust-building. The purpose of this paper is to explore the ideology of efficiency, both with respond to its inconsistency and incoherence within trust-building corporate governance. The results suggest that efficiency is ideological and political concept that fails in repairing the breach of trust-building corporate governance. The efficiency as a new ideology of trust-building corporate governance promises to advance our understanding of corporate purpose beyond the old "shareholders-versus-stakeholders" and "shareholders-versus-society" debates.
  • Item
    Corporate governance performance measures: is the right time for getting essentials reconsidered?
    (Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Хоменко, О.В.; Ніколаєва, К.В.
    Хороше корпоративне управління є дуже важливим для сталого розвитку не лише для окремих банків, але і для економіки в цілому. Необхідно постійно вдосконалювати якість управління, а також сприяти гарному управлінню. Однак те, що не вимірюється, не може бути покращено. Отже, існує потреба в моделі, яка б вимірювала якість управління корпорацією.
  • Item
    Дослідження сутності ефективності корпоративного управління з урахуванням міжнародного досвіду
    (Черкаський інститут банківської справи Національного банку України, 2011) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna
    В тезах доповіді визначено зміст сучасних підходів до сутності ефективності корпоративного управління, систематизувано погляди різних вчених щодо цього питання та запропоноване авторський підхід до визначення сутності корпоративного управління.
  • Item
    The role of the country peculiarities of corporate governance systems development in the assessment of their effectiveness
    (2012) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna
    Метою даної статті є демонстрація основних характеристик систем корпоративного управління в різних країнах (Італія, Україна) з різним рівнем їхнього розвитку. У статті розкрито питання про оцінку корпоративного управління для всіх країн, проаналізовано ефективність показників оцінки корпоративного управління. У статті робиться висновок, що немає єдиного "найкращого" вимірювача корпоративного управління, а найбільш ефективна оцінка системи корпоративного управління заснована на особливостях кожної з країн і на конкретних особливостях банківської діяльності зокрема.