Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Environmental quality as a factor of influence on mortality from СOVID-19(Kazakhstan, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaАнотація. Важливо оцінити деструктивні фактори, що впливають на смертність хворих з COVID-19. Цей аналіз може знадобитися для формування дорожньої карти, щоб уряди зосередилися на запобіганні та зменшення наслідків COVID-19. Дослідження спрямоване на аналіз факторів, що впливають на спричинену смертність за COVID-19 на основі даних із країн світу та національних рівнів. Серед таких факторів, висвітлено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: а порівняльний аналіз – при встановленні середнього рівня показників для груп країн залежно від індекс людського розвитку ІЛР, а також для критичних показників, що характеризують рівень довкілля «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – економічно обґрунтовані результати аналізу середні рівень показників для груп країн залежно від індексу людського розвитку ІЛР, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичних методів (співвідношень і метод середніх величин) – при оцінці впливу факторів на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в У статті проведено дослідження з аналізу факторів, що впливають на смертність від COVID-19. Показники які беруть участь в аналізі факторів, що впливають на смертність від COVID-19. У світі використовуються провідні показники для оцінки рівня життя та здоров'я населення позначені. Середні рівні показників для груп країн залежно від людського розвитку розраховується індекс HDI. Залежності цих показників та їх вплив на рівень смертності від COVID-19 є економічно обґрунтованими. У розрізі регіонів України проведено аналіз наслідків показники, що впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи деякі складові екологічного «навантаження». Проведено дослідження провідних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19, та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів у подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів, що впливають на смертність від COVID-19, яка передбачатиме різні сценарії деструктивних показників смертності від COVID-19 залежно від здійснення заходів по боротьбі з поширенням захворювання серед урядів країн. The Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі аналізу результатів опитування можуть формуватися уряди ефективні управлінські рішення щодо протидії поширенню COVID-19 на міжнародному та національному рівнях. Соціальні наслідки включають соціальні ефекти, які випливають з результатів цього аналізу через ефективні рішення урядів щодо охорони здоров'я. Ключові слова: оцінка, рівень економічного розвитку, смертність, екологія, COVID-19.Item Актуальні тенденції впровадження елементів електронного урядування у сфері громадського здоров’я умовах загрози світової пандемії(Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова, 2020) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid MykolaiovychСучасні технології використовують безпілотники, записи відеокамер вуличного спостереження, підключення до мереж Wi-Fi для відстеження громадян у карантинних умовах. Одним із найдієвіших інструментів моніторингу у сфері громадського здоров’я виявились електронні додатки для смартфонів. Актуальними є електронні інструменти у сфері громадського здоров’я на регіональному рівні, на урбанізованих територіях. При цьому в країнах Азії держави системно впроваджують подібні інструменти за підтримки і згоди місцевого населення. А в Європі уряди намагаються охороняти демократичні свободи громадян і використовують знеособлені дані мобільних операторів щодо фіксації масових скупчень людей на електронних мапах. Міністерство цифрової трансформації України запустило мобільний додаток «Дій вдома» з початку квітня 2020 року для моніторингу карантинного режиму спостереження та самоізоляції. Отже, використання електронних інструментів у сфері охорони здоров’я, особливо під час глобальної пандемії, дає державним та регіональним органам влади можливість контролювати ситуацію. Однак залишається питання балансу між до-триманням громадської санітарно-епідеміологічної безпеки та збереженням демократичних прав і свобод людини. Практика застосування інструментів електронного урядування відкриває дослідникам додатковий аспект для вивчення — достовірна і своєчасна інформація про надзвичайні події, розміщена на державних платформах в інтернеті дозволяє громадським і право-захисним організаціям ефективніше контролювати діяльність публічних органів влади в кризових ситуаціях і не допускати по-рушення прав і свобод особистості, проводити моніторинг використання бюджетних коштів під час пандемії і оцінювати як-ість виконання профільними службами держави і регіонів своїх функціональних обов’язків. Ключові слова: електронний уряд, громадське здоров’я, охо-рона здоров’я, пандемія, публічна політика.Item Узгодження інструментів економічної політики в контексті зростаючих чинників вразливості(Видавнича група «Наукові перспективи», 2021) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid MykolaiovychУкраїні механізм вирішення потенційних конфліктів та міжвідомчого узгодження цілей економічної політики не є чітко визначеним. В умовах нестабільності зовнішнього середовища та виникнення непередбачуваних чинників вразливості (приклад – пандемія Covid-19) відсутність прозорого алгоритму міжвідомчої комунікації послаблює ефективність управлінських рішень та знижує швидкість регуляторного реагування. Метою статті є аналіз поточного стану узгодження інструментів економічної політики в Україні та формування пропозиції щодо удосконалення процедур міжвідомчої взаємодії і узгодження цілей державної економічної політики на основі досвіду провідних країн світу. Обґрунтовано, що наявна нормативна база в Україні не встановлює порядку визначення кола зацікавлених осіб при обговоренні рішень, а у випадку відсутності зауважень фактично використовується процедура «погодження за замовчуванням».Item The Causal Nexus of Consumer and Business Confidence Indexes in Early Pandemic Period: Evidence from OECD Countries(MDPI, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Halík, J.; Рябушка, Людмила Борисівна; Рябушка, Людмила Борисовна; Riabushka, Liudmyla BorysivnaThe COVID-19 pandemic has been shown dire consequences for the global economy, not only in the past and present but also in the future. These consequences are not only humanitarian but also financial and economic. This article raises the question of whether the state of the health system is a factor that determines the direction of changes in consumer and business sentiment during the COVID-19 or whether other factors are more significant. The goal is to find out whether there is real progress in the national health system of a particular country or a regression and on this base to answer the question: What is more important for the expectations of the population and industry during the spread of the pandemic; the dynamics of the development of the health system or other factors? To assess the dynamics of the development of the health care system in different countries, we used the annual data on individual health indicators of the OECD countries for 2006–2019. There were identified countries with dynamic development and a slowing/deteriorating health system. Based on Granger’s approach in EViews, we used the Augmented Dickey–Fuller test and admit that health care systems are not a determining factor in consumer and business sentiment during a pandemic, i.e., only economic factors. The research contributes to the developed COVID-19 research by examining the impact of the changes in the mutual influence of Confidence indexes and macro indicators during the pandemic.